Літературний огляд. 
Проблема визнання статусу молодого вчителя в Україні

На сучасному етапі розвитку науки значна кількість учених розглядають окремі аспекти професійно-педагогічної діяльності молодого вчителя, зокрема досліджено: шляхи і методи професійного становлення (І. Жерносек [1], І. Зязюн [2], О. Кокун [3], М. Максимець [4], О. Мороз [5], С. Петрусенко [6], І. Упатова [7] та ін.); проблему соціальної зрілості (В. Радул [8]); професійний розвиток в системі післядипломної педагогічної освіти (О. Шевченко [9] та ін.); психологічні особливості професійної адаптації (Н. Чайкіна [10], Н. Дятленко [11] та ін.). професійний розвиток вчителя-початківця в зарубіжних країнах (Н. Мукан [12], Л. Поперечна [13], Т. Чувакова [14] та ін.).

На думку О. Мороза молодий вчитель — це починаючий вчитель, випускник педагогічного навчального закладу, професійна адаптація якого є соціопрофесійною макрокомпонентою адаптації як феномену планетарного масштабу [5]. М. Максимець вважає, що термін «молодий вчитель» вживається у двох головних значеннях: по-перше, «молодий вчитель» — це визначення хронологічного віку в онтогенезі; подруге, «молодий вчитель» — це категорія молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і починають самостійну професійну діяльність [4]. Т. Чувакова, дослідниця професійного становлення молодого вчителя у США, відносить до молодих вчителів педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів України віком до 30 років, називаючи їх інтелектуальним і духовним потенціалом, скарбницею вітчизняної освіти в умовах її інтеграції, вважаючи цю категорію освітян мобільною, дієвою, найбільш схильною сприймати зміни і брати в них активну участь [14].

І. Жерносек, розглядаючи питання внутрішньошкільної науково-методичної роботи загальноосвітньої школи, зауважує, що особливе місце в процесі професійного становлення молодого вчителя займає післявузівський етап, перші роки роботи в школі - процес «входження в професію». Вчений переконаний, що з перших уроків, перших позакласних заходів молодий вчитель відповідає за навчання і виховання учнів, тому, на відміну від молодих спеціалістів інших професій, не може бути початківцем, в нього такі ж обов’язки та вимоги до нього, що й в колег з великим педагогічним стажем [1]. О. Шевченко, досліджуючи проблему професійного розвитку молодого вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти, доводить, що саме перші три роки професійної діяльності вчителя визначають характер його подальшого професійного буття, є найбільш сензитивними для зовнішнього впливу [9].

Академік І. А. Зязюн, усебічно досліджуючи проблему педагогічної майстерності, здійснює порівняльний аналіз діяльності вчителя-майстра і вчителя-початківця, та визначає особливості професійної поведінки молодого педагога, які є важливими для подальшого планування його професійно-особистісного розвитку [2].

Проведений аналіз наукової літератури свідчить, що перші роки роботи молодих учителів є важливим для самовизначення й самореалізації у педагогічній професії. Однак, не існує єдиного підходу до визначення дефініції «молодий учитель», окреслення меж його вікового періоду, а також визначення його юридичного та соціального статусу.