Вища школа в системі цивільного суспільства

Поняття і структура громадянського суспільства

Громадянське суспільство характеризує всю сукупність різноманітних форм соціальної активності населення, не обумовлену діяльністю державних органів і втілює реальний рівень самоорганізації соціуму. Описується поняттям «громадянське суспільство» стан суспільних зв’язків і відносин, які є якісним показником громадянської самодіяльності жителів тієї чи іншої країни, основним критерієм розподілу функцій держави і суспільства в соціальній сфері. Реальна свобода особистості стає можливою в суспільстві справжньої демократії, де не держава, політична влада панує над суспільством і його членами, а суспільство має безумовне першість по відношенню до держави. Перехід до такого суспільства — історично тривалий процес, і він пов’язаний з формуванням громадянського суспільства.

Між поняттями «громадянське суспільство» і «суспільство» є не тільки очевидний взаємозв'язок, але й досить істотні відмінності. Суспільство як сукупність відносин між людьми стає громадянським лише на певній стадії свого розвитку зрілості, при певних умовах. У цьому плані за прикметником «громадянський», незважаючи на деяку його невизначеність, іннує цілком конкретний зміст. Категорія громадянського суспільства відображає новий якісний стан суспільства, що засноване на розвинених формах його самоорганізації і саморегуляції, на оптимальному поєднанні публічних (державно-громадських) і приватних (індивідуально-особистісних) інтересів при визначальному значенні останніх.

Сам термін «громадянське суспільство» вживається як у широкому, так і у вузькому значеннях. В широкому значенні громадянське суспільство включає всю безпосередньо не охоплювану державою частину суспільства. Воно виникає і змінюється в ході природно-історичного розвитку як автономна, безпосередньо не залежна від держави сфера. Громадянське суспільство в широкому значенні сумісно не тільки з демократією, але і з авторитаризмом, і лише тоталітаризм означає його повне, а частіше часткове поглинання політичною владою. Громадянське суспільство у вузькому, власному значенні нерозривно пов’язане з правовою державою, вони не існують одне без одного. Громадянське суспільство являє собою різноманіття не опосередкованих державою взаємовідносин вільних і рівноправних індивідів в умовах ринку і демократичної правової державності. Це сфера вільної гри приватних інтересів і індивідуалізму.

Громадянське суспільство має складну структуру, включає господарські, економічні, сімейно-родинні, етнічні, релігійні і правові відносини, мораль, а також не опосередковані державою політичні відносини між індивідами як первинними суб'єктами влади, партіями, групами інтересів і т.д. В громадянському суспільстві, на відміну від державних структур, переважають не вертикальні (підпорядкованості), а горизонтальні зв’язки — відношення конкуренції і солідарності між юридично вільними і рівноправними партнерами.

Для сучасного розуміння громадянського суспільства недостатньо уявлення про нього лише з позиції його протиставлення державної влади і, відповідно, сфері реалізації публічних інтересів. Головним у сучасній, загальнодемократичної концепції громадянського суспільства має бути визначення власних якісних характеристик тих реальних суспільних відносин, які в системній єдності можуть бути визначені як сучасне громадянське суспільство. Громадянське суспільство — це не просто певне об'ємне поняття, що характеризує певну сферу суспільних відносин, межі яких визначаються лише тим, що це «область дії приватних інтересів» (Гегель). У той же час «громадянське суспільство» — це не юридична, не державно-правове поняття. Це — це закономірний етап, вища форма самореалізації індивідів. Воно визріває в міру економічного, політичного розвитку країни, зростання добробуту, культури та самосвідомості народу. Як продукт історичного розвитку людства громадянське суспільство з’являється в період ломки жорстких рамок станово-феодального ладу, початок формування правової держави. Обов’язковою умовою виникнення громадянського суспільства є поява можливості у всіх громадян економічної самостійності на базі приватної власності. Найважливішою передумовою формування громадянського суспільства є ліквідація станових привілеїв і зростання значення людської особистості, людини, що перетворюється з підданого в громадянина з рівними юридичними правами з усіма іншими громадянами. Політичним фундаментом громадянського суспільства служить правова держава, що забезпечує права та свободи особистості. У цих умовах поведінка людини визначається його власними інтересами і на нього лягає відповідальність за всі дії. Така особистість понад усе ставить власну свободу, поважаючи разом з тим і законні інтереси інших людей.

Повсякденне життя індивідів, її первинні форми становлять сферу громадянського суспільства. Проте різноманіття повсякденних потреб і первинних форм їх реалізації потребує узгодження та інтеграції устремлінь індивідів і соціальних груп для підтримки цілісності і прогресу всього суспільства. Рівновагу, взаємозв'язок суспільних, групових і індивідуальних інтересів здійснює держава за допомогою управлінських функцій. Отже, глобальне суспільство, тобто всеохоплююча людська спільність, що складається з громадянського суспільства і держави.

Громадянське суспільство і держава являють собою соціальні універсалії, ідеальні типи, що відображають різні сторони і стану життя суспільства, що протистоять один одному.