Актуальність роботи. 
Структура діалогічного спілкування у вищій школі

Діалогічне спілкування супроводжує людину в усіх сферах її життя, які пов’язані з соціумом. Діалог не є простою розмовою двох людей, його сутність набагато глибша. Діалогічне спілкування передбачає у своєму процесі зміну особистостей, які беруть у ньому участь. Адже діалогічне спілкування передбачає наявність суб'єктсуб'єктних відносини співрозмовників, рівність позицій, емпатійність, відкритість, довіру. У процесі діалогічного спілкування людина конкретизує власні думки, переглядає свої позиції, розширює світогляд, позбавляється стереотипів.

Особливого значення діалогічне спілкування набуває у педагогіці, адже в цій сфері слово є основним інструментом впливу на особистість. Головними ознаками педагогічного спілкування на суб'єкт-суб'єктному рівні виступають: особистісна орієнтація співрозмовників, яка передбачає здатність бачити і розуміти співрозмовника; рівність психологічних позицій співрозмовників з визнанням права студента на власну думку та недопустимість домінування педагога у спілкуванні; емпатійність, готовність прийняти точку зору співрозмовника; гнучкість позиції тощо. Розуміння сутності, знання складових структури діалогічного спілкування, його законів та взаємозв'язків дозволяють з максимальною ефективністю використовувати переваги діалогу як засобу розвитку та саморозвитку особистості під час навчання у вищій школі.

Метою роботи є проаналізувати та розкрити сутність, особливості та структуру діалогічного спілкування.