Лекція 8 загальні положення логічних доводів (аргументацій
Ви вже вивчали логіку і знаєте основні її закони (закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави), їх трактування і застосування в наукових дослідженнях. Крім цих законів, як Вам відомо, існують правила (вимоги). У даному випадку має сенс зупинитися на найважливіших з них, бо в бібліотекознавстві, бібліографознавство та книгознавстві дуже важливо… Читати ще >
Лекція 8 загальні положення логічних доводів (аргументацій (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Логічний метод як обов’язковий у кожному науковому дослідженні
Наукове знання, як уже відомо, це результат наукового дослідження, перевірений суспільно-історичною практикою і не суперечить логіці. Значить, в будь-якому дослідженні, крім чуттєвого пізнання, використовується абстрактне мислення чи логічне пізнання. Отже, предметом науки логіки є людське мислення, тобто закони, форми, прийоми, правила мислення, за допомогою якого людина пізнає навколишній світ або конкретно визначений об'єкт. Текст наукової роботи на відміну від всякого іншого тексту повинен відрізнятися, насамперед, своєю логічністю. Тому, які б помилки, з точки зору логіки, не робили дослідники при описі своїх досліджень, вони завжди зводяться до порушення того чи іншого логічного закону або правила (вимоги).
Ви вже вивчали логіку і знаєте основні її закони (закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави), їх трактування і застосування в наукових дослідженнях. Крім цих законів, як Вам відомо, існують правила (вимоги). У даному випадку має сенс зупинитися на найважливіших з них, бо в бібліотекознавстві, бібліографознавство та книгознавстві дуже важливо слідувати цим вимогам. Найважливішим серед них є: єдність підстави поділу, згідно з яким в одному класифікованому ряду види можуть виділятися тільки по одному точно сформульованим ознакою. Наприклад, при класифікації бібліографічних посібників по ознаці утримання об'єктів бібліографування вони можуть бути:
- — універсальними, багатогалузевими, галузевими, тематичними;
- — не перетинання поділів, тобто члени видової класифікації повинні взаємно виключати один одного, жоден з них не повинен входити в обсяг іншого (наприклад, в універсальні посібники не можна включати галузеві або навпаки);
- — співмірність розподілу, тобто виділені за цією ознакою види бібліографічних посібників повинні охоплювати всі бібліографічні явища, що входять в обсяг поняття «бібліографічні посібники»;
- — безперервність поділу, що означає неприпустимість перескакування через найближчий підклас в більш віддалений.
Наприклад, при класифікації бібліографічних посібників за змістом відбиваних документів не можна від універсальних бібліографічних посібників відразу переходити до тематичних, минаючи багатогалузеві і галузеві посібники.