Повідомлення теми та мети уроку
А. Слово вчителя. Історичні джерела — своєрідні осколки минулого, за якими вчені відновлюють картинки попередніх часів, як визначити час тих або інших подій? У цьому історії допомагає хронологія. Що означає це слово, довідаєтесь із підручника. Г. Опрацювання рубрики «Люди і долі». Діти, відповідаючи на попереднє запитання, називають ім'я Михайла Грушевського. Учитель повідомляє, що більше… Читати ще >
Повідомлення теми та мети уроку (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Отже, сьогодні на уроці ви довідаєтесь, яку науку називають «історією», хто такі історики і що для вченого-історика є дороговказом.
Опрацювання нового матеріалу
1. Ознайомлення з поняттями «історія», «учені-історики»; знайомство з постаттю М. Грушевського. Формування вміння працювати з історичним текстом.
А. Діти читають мовчки перший абзац тексту на с. 9 підручника, потім відповідають на запитання.
Що означає слово «історія» як наука? Що ви дізналися про походження цього слова?
Які прислів'я свідчать, що в Україні завжди ставилися до минулих часів з повагою? Як ви гадаєте, чому в цих прислів'ях не вживається слово «історія»? дидактичний навчальний учень Якщо учні не можуть відповісти, вчитель пояснює, що це: слово запозичене, крім того, є науковим терміном, власне назвою науки, яка хоч і досить давня, проте на українських теренах відносно молода. її становлення відбувалося майже 150 років тому і пов’язане з іменами українських учених, для яких історія стала професією.
У яких ще значеннях вживається слово «історія»?
Б. Виконання завдання № 1 з робочого зошита. Після виконання цього Завдання вчитель узагальнює:
Отже, протягом навчального року на уроках історії ви ознайомитеся з початковими відомостями — так би мовити, абеткою науки «Історія України».
В. «Кому ж завдячуємо, що маємо розвинену науку історію? Відповідь на це запитання знайдіть у 2-му абзаці тексту підручника. Діти читають мовчки. Після того, як текст прочитано, вчитель запитує:
Кого вважають найвизначнішим українським істориком?
Г. Опрацювання рубрики «Люди і долі». Діти, відповідаючи на попереднє запитання, називають ім'я Михайла Грушевського. Учитель повідомляє, що більше дізнатися про цього видатного українського вченого можна з рубрики «Люди і долі».
Ґ. Робота з ілюстраціями. Учитель звертає увагу на ілюстрації в рубриці, пропонує учням відповісти на запитання:
Про які риси особистої вдачі свідчать уміщені в підручник фотографії із зображенням М. Грушевського?: (Можливі відповіді учнів: інтелігентність, доброта, врівноваженість, любов до рідних).
2. Ознайомлення з поняттям «історичні джерела».
Слово вчителя: Вміщені в підручнику ілюстрації є фотодокументами — надзвичайно важливими джерелами інформації вченого-історика. Чи знаєте ви, як називають історики такі речі?
Після читання абзаців вступної статті підручника, присвячених історичним джерелам, та роботи над завданням з ілюстраціями с. 12, учні відповідають на запитання вчителя.
Як вчені-історики дізнаються про минулі часи?
3. Ознайомлення з поняттями «хронологія», «відлік часу в історії», «літочислення», «дата», «стрічка часу». Формування елементарних хронологічних умінь.
А. Слово вчителя. Історичні джерела — своєрідні осколки минулого, за якими вчені відновлюють картинки попередніх часів, як визначити час тих або інших подій? У цьому історії допомагає хронологія. Що означає це слово, довідаєтесь із підручника.
Б. Робота з текстом підручника. Після ознайомлення з поняттями учитель звертає увагу учнів, що працювати над хронологічними вміннями вони будуть протягом усього навчального року: визначатимуть послідовність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення, співвідноситимуть рік зі століттям; наступного навчального року познайомляться зі зворотною лічбою років до нашої ери.
Розв’язувати та складати хронологічні задачі (для створення уявлення про тривалість часу, його послідовність) допомагатиме так звана стрічка часу, яку треба навчитися креслити та робити необхідні записи, розв’язуючи те або інше завдання. (Учні роздивляються стрічку часу в підручнику.) Стрічка часу— це пряма лінія, розділена рисочками на рівні відрізки, що позначають певне число років.
На її початку завжди стоїть більша та товстіша риска, яка позначає початок відліку, а наприкінці стрілочка, яка символізує рух часу. Якщо під час виконання хронологічної задачі у нас немає потреби позначати однакові проміжки часу (століття або тисячоліття), то ми перериваємо її пунктирною лінією. На стрічці часу та під нею записуємо умови завдання. Поряд зі стрічкою в стовпчик робимо математичні підрахунки та записуємо стислу відповідь до завдання.
Далі учні за підручником знайомляться, як саме визначити століття за роком.
Текст підручника може бути проілюстрований порівнянням з годинником — 8 год. 01 хв. — це початок дев’ятої години, її перша хвилина.
Для засвоєння найскладніших випадків початку та кінця століть можна використати таблицю:
Табл. 1.
1−100 рр. | 801−900 рр. | 907−1000 рр. | 1001−1100 рр. | 1101−1200 рр. | 1201−1300 рр. | 1901;2000 рр. | |
1 ст. | 9 ст. | 10 ст. | 11 ст. | 12 ст. | 13 ст. | 20 ст. | |
В. Для практичного закріплення матеріалу варто повправлятися в розв’язуванні хронологічних задач, що їх запропоновано в зошиті: «застосуй стрічку часу до самого себе» та пройди «хронологічними сходами».
Познач на стрічці часу рік свого народження.