Компресовані адвербіальні монопредикативні висловлення з синтаксичною синонімією (на матеріалі сучасної французької художньої прози)

Компресовані адвербіальні монопредикативні висловлення з синтаксичною синонімією (на матеріалі сучасної французької художньої прози)

А.В. Лепетюха У статті розробляється типологія компресованих адвербіальних монопредикативних висловлень з синтаксичною синонімією. Шляхом лінгвістичного експерименту (мовної гри адресата) з використанням методу ідентифікації визначається ступінь ко (н)текстуальної пертинентності трансформів системних (мовних) синонімічних рядів мовної стрижневої (первинної) структури та актуалізованих адвербіальних синтаксичних опцій та аналізуються стратегії авторської мовної гри.

Ключові слова: мовна гра, монопредикативне висловлення, пертинентність, синтаксична синонімія, стрижнева структура.

В статье разрабатывается типология компрессированных адвербиальных монопредикативных высказываний с синтаксической синонимией. Посредством лингвистического эксперимента (языковой игры адресата) с использованием метода идентификации определяется степень ко (н)текстуальной пертинентности трансформов системных (языковых) синонимических рядов языковой стержневой (первичной) структуры и актуализированных адвербиальных синтаксических опций и анализируются стратегии авторской языковой игры.

Ключевые слова: монопредикативное высказывание, пертинентность, синтаксическая синонимия, стержневая структура, языковая игра.

The actuality of this paper is determined by the insufficient studies in modern linguistics of systemic (language) transformations of syntactical synonyms and co (n)textual significances of actualized synonymic structures-discourse innovations and by the absence of typologies of monopredicative constructions with different key lexemes. The aim of the paper is to elaborate the typology and to define the degree of co (n)textual pertinence of the transforms of virtual (language) synonymic series and of monopredicative utterances with adverbial key lexeme with application of linguistic experiment. The achievement of our aim supposes the solution of some problems, such as: elaboration of the typology of compressed adverbial monopredicative utterances with syntactical synonymy; definition of the degree of co (n) textual pertinence of adverbial discourse innovations-transforms of language pivotal (primary) structure by linguistic experiment (language game of addressee) with application of method of identification;analysis of the strategies of author’s language game.

Keywords: language game, monopredicative utterance, pertinence, pivotal structure, syntactical synonymy.

У процесі каузації (породження) мовно-мовленнєвого акту здійснюється феноменологічна реконструкція і редукція, тобто процес трансформації системних (мовних) стрижневих синтагм і пропозицій, що актуалізуються у мові у вигляді адекватних звужених (компресованих), розширених або кількісно рівнокомпонентних трансформів-преференціальних опцій.

Актуальність цієї наукової розвідки визначається недостатнім вивченням у сучасному мовознавстві системних (мовних) трансформацій синтаксичних синонімів та ко (н)текстуальних значень актуалізованих синонімічних структур-мовленнєвих інновацій та відсутністю типологій монопредикативних конструкцій з різними головними лексемами.

Метою роботи є розробка типології та визначення ступеня контекстуальної пертинетності трансформів віртуальних (мовних) синонімічних рядів та актуалізованих монопредикативних структур з адвербіальною головною лексемою із залученням лінгвістичного експерименту.

Предметом аналізу є ко (н)текстуальна пертинтентність віртуальних синтагм та пропозицій й актуалізованих адвербіальних монопредикативних структур із синтаксичною синонімією сучасної французької художньої прози.

Об'єкт дослідження становлять компресовані адвербіальні монопредикативні висловлення сучасного французького художнього дискурсу.

Матеріалом статті слугували 6 прикладів адвербіальних монопредикативних структур із творів французьких письменників ХХ-го — поч. ХХІ-го століть.

Компресовані монопредикативні висловлення (далі — МПВ) із синтаксичною синонімією (далі — СС) становлять результат однобазової (з одним термінальним ланцюжком) або двобазової (з двома і більше термінальними ланцюжками) трансформацій первинної (мовної) структури у межах функціонально-семантичного макрополя СС. При феноменологічній редукції (звуженні) у мовленні імплікується один (або кілька) компонентів віртуального «комплексу референтів» і експлікується головна (ключова) лексема синонімічного мікрополя кожної преференціальної опції (актуалізованої адекватної структури).

МПВ з адвербіальною ключовою лексемою є одним з типів компресованих мовленнєвих інновацій з СС у сучасній французькій художній прозі. Аналіз корпусу прикладів дозволяє виділити п’ять типів досліджуваних конструкцій:

• а) еліптичні просторовота темпорально-локативні та екзистенціальні (з конкретною та абстрактною локалізацією) однота двокомпонентні конструкції;
• б) МПВ з дієсловом-ініціатором (контролювальним предикатом) перцепції;
• в) монопредикативні побудови, які вводяться адвербіалізованим субстантивом-стимулятором (лексемою, що виконує транспредикативні функції) une fois;
• г) МПВ зі стимуляторами-адвербіалізаторами типу de retour, de passage тощо;
• д) специфічні синонімічні мовленнєві інновації з ініціальним адвербіальним компонентом, який заміщує предикативну синтагму.

Ко (н)текстуальна пертинентність синонімічних МПВ з адвербіальною головною лексемою визначається за допомогою лінгвістичного експерименту, або мовної гри: читач/слухач автор, тобто підставленням синонімічних структур одного функціонально-семантичного макрополя у контактний (інтрафрастичний) або дистантний (інтерфрастичний) ко (н)текст. На думку Л. В. Щерби, «експеримент ґрунтується на оцінному почутті правильності або неправильності того чи того висловлення, його можливості або абсолютної неможливості. Це почуття є обґрунтованим, оскільки воно становить функцію мовної системи (…), а тому може слугувати для дослідження останньої» [5, с.61].

У процесі експериментального аналізу мовленнєвих інновацій використовується метод ідентифікації, суть якого полягає в тому, що всі мовні явища повинні вивчатися з позиції мовця. «Вирушаючи від фактів думки, ми повинні встановити їхнє відношення до фактів вираження, які їм відповідають, а потім ми повинні виявити, за допомогою якої мовної процедури факт мислення стає фактом вираження» [1, с.342].

У першому типі аналізованих МПВ (локативних і екзистенціальних адвербіальних конструкціях) імплікується екзистенціальна структура c’est з деміактивним детермінованим у преабо посттексті суб'єктом дії:

Tout en haut de I’escalier. (G. Perec).

En tout cas, trespeupour moi, le clergyman elegant. (M. Tournier).

Просторово-локативна синонімічна структура (1) є ініціальним висловленням розділу «Сходи» роману Ж. Перека «Життя — пам’ятка», імплікований референт якої актуалізується у посттекстуальному фрагменті, де автор також використовує еліптичні висловлення з імплікацією екзистенціальних предикатів. Використання лінгвістичного експерименту для визначення ступеня ко (н)текстуальної пертинентності звужених МПВ з адвербіальною ядерною лексемою дозволяє розпізнати комунікативну інтенцію письменника, який спирається на авторську інтуїцію, та визначити особливості його ідіостилю, що виявляється в актуалізації підрядних додаткових висловлень та компресованих мовленнєвих інновацій. Таким чином, стрижнева структура:c’est tout en haut de I’escalier становить ко (н)текстуально непертинентну синтаксичну опцію.

(C'etait) Tout en haut de I’escalier. A droite (ily avait) laporte de I’appartement que Gaspard Winckler occupait; a gauche (ily avait) la cage de l’ascenseur; au fond, (il y avait) la porte vitree ouvrant sur le petit escalier qui conduit aux chambres de bonne.

Екзистенціальне двокомпонентне висловлення (2) з абстрактною локалізацією та з синонімічною синтагмою-двобазовим трансформом у вигляді адвербіального катафоричного референта становить компонент такого синонімічного ряду: en tout cas, le clergyman elegant, c’est tres peu pour moi (стрижнева структура) ^ en tout cas, c’est tres peu pour moi, le clergyman elegant (подібна структура) ^ en tout cas, tres peu pour moi, le clergyman elegant (адекватна структура).

Непертинентність подібної структури пояснюється особливостями ідіостилю автора, який віддає перевагу еліптичним конструкціям у розповіді; з другого боку, неможливість актуалізації стрижневої (експлікативно-констатуючої) структури обумовлена інтенцією письменника експресивно виділити фокалізований референт, згідно з певним прагматичним плануванням комунікації:

En tout cas, tres peu pour moi, le clergyman elegant. Une impasse, la vocation religieuse. Done vapour le manage. Avec Antoinette…

У сучасній французькій художній прозі зустрічаються синонімічні адвербіальні монопредикативні структури з перцептивними дієсловами-ініціаторами:

Ils se savaient desormais hors d’atteinte. (M. Genevoix).

У наведеному прикладі зі стрижневою структурою ils savaient qu'ils etaient desormais hors d’atteinte СС реалізується дієсловом-ініціатором почуттєвої перцепції на рівні висловлення. Вибір однобазової мовленнєвої інновації обумовлюється синтаксичною складністю первинної поліпредикативної стрижневої пропозиції та намаганням автора уникнути реактуалізації еквівалентного референта (ils).

Une fois dehors, Rachel redigea un texto pour Peter. (E. Sender).

При породженні МПВ з адвербіалізованим субстантивом une fois відбувається однобазова трансформація стрижневої структури d’es que / aussitot que elle edt ete dehors. Темпоральний план первинної пропозиції та пертинентність адекватного трансформу визначаються контактним та дистантним ко (н)текстом:

Une fois dehors, Rachel redigea un texto pour Peter. «Tu as lu la depeche AFP? Call me quand tu peux.» Elle savait que ce soir son patron fitait ses cinq ans de vie commune avec Kyle, son compagnon, et n’osait le deranger.

Стрижнева структура синтаксично та семантично «перевантажує»: а) контактний котекст (подвійне введення до ініціальної синтагми референта у вигляді нееквівалентного прономінального анафору elle (реактуалізація референта Рашель)); б) дистантний котекст, у якому реалізуються поліпредикативні складнопідрядні висловлення.

При аналізі четвертого типу адвербіальних МПВ доцільно зауважити, що у цьому дослідженні розрізняємо відвербальні субстантиви, які становлять складові частини номінальних висловлень (наприклад, au retour, a la tombee, a l’arriveeтощо), і адвребіалізатори, або адвербіальні вирази, типу de retour, de passage тощо, які актуалізуються у МПВ з головною адвербіальною лексемою. вислів синонімічний адвербіальний В. Г. Гак визначає функцію адвербіалізаторів у французькій мові таким чином: «У французькій мові через недостатність дериваційних засобів велика кількість ознак виражається не прислівниками, а словосполученнями, які становлять транспозицію слів інших частин мовлення» [2, с. 423]. Т.І. Ніколашина вважає, що «субстантивні словоформи адвербіалізуються, коли переживають процес лексичного переосмислення і набуття категоріального значення непроцесуальної якісної ознаки дії» [4, с. 119].

De retour a Paris, Camille organisa sa vie. (M. Cardinal).

Подане МПВ з ініціальним адвербіалізатором становить контекстуальну преференціальну опцію такого віртуального синонімічного ряду: quand (lorsque) elle fut гє^шєє a Paris (стрижнева структура) ^ etant retournee a Paris (приблизна структура) ^ retournee a Paris (структура, що наближується) ^ de retour a Paris (адекватна структура). Пертинентність адекватної структури пояснюється, з одного боку, намаганням автора скоротити деякі висловлення, оточені поліпредикативними структурами, з другого боку, — урізноманітнити синонімічні звужені синтагми з метою стилістично «прикрасити» та евфонічно побудувати розповідь:

De retour a Paris, Camille organisa sa vie. Elle changea d’appartement: elle vint vivre a Boulogne dans un immeuble neuf. Les enfants depaysespendant quelquesjours, retrouvaient vite des amis dans leurs ecoles, ilspartaient en groupes braillards, lejeudi, leurs patins pendant sur leur poitrine.

Цікавими з погляду аналізу емерджентних (ко (н)текстуальних) значень лінгвістичних одиниць є специфічні адвербіальні МПВ з головною лексемою, що заміщує в мовленні віртуальну екзистенціальну структуру:

(6) Non pas de viperes asseyons-nous la. (C. Simon).

Такі деграматизовані МПВ є поодинокими у сучасній французькій художній прозі, оскільки вони характеризують ідіостиль окремих письменників, які навмисно ускладнюють інтерпретацію висловленої інформації, використовуючи специфічні елементи авторської мовної гри (автор ^ читач/ слухач). Таким чином, розпізнавання комунікативної стратегії мовця відбувається шляхом подвійної мовної гри (адресант ^ адресат), що визначається лінгвістами як «вираження зусиль мислення, художньої уяви чи пам’яті, що зумовлює вимогу таких самих зусиль щодо декодування висловленого також і від реципієнта» [3, с. 5].

Актуалізація МПВ зі складним негативним прислівником, що функціонує як предикативне ядро, доводить семантичну значущість прислівника pas при породженні синонімічних структур. Стрижнева пропозиція синонімічного однобазового трансформу має такий вигляд: Il n’y a pas de viperes. Ідіостиль К. Симона полягає в імплікації різних компонентів висловлення, що іноді деграматизує реалізовані конструкції. Отже, аналізована синтагма з СС видається цілком пертнинентною у такому ко (н)текстуальному оточенні:

(…) elle avait seulement peur qu’ily ait des viperespeur.

Se laissantfaire avec une sorte de ravissement geignard.

Son ventre bite et nu trop blanc blanc-verdatre mou et nu dans le soleil avec le nombrilcomme un ail fermegras et l’empreinte la marque rose cannelee du caoutchouc de la culotte de jersey indemaillable.

Sur lapeau vert-blanc l’ombre mouvante des fougeres.

Non pas de viperes asseyons-nous la.

Аналіз компресованих адвербіальних монопредикативних висловлень із синтаксичною синонімією дозволяє зробити висновок, що ступінь ко (н) текстуальної пертинентності кожного віртуального трансформу або актуалізованої мовленнєвої інновації залежить від комунікативної інтенції автора розповіді, яка розпізнається шляхом залучення адресатом ігрових стратегій декодування висловленої інформації.

Перспективним видається дослідження ко (н)текстуальної пертинентності синонімічних інтерфрастичних побудов з різними головними лексемами з використанням стратегій подвійної мовної гри.

ЛІТЕРАТУРА

• 1. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка.— М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. — 416 с.
• 2. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка. — М.: «Высшая школа», 2000. — 1220 с.
• 3. Молодоженя О.Ю. Генетичні і стратегічні типи мовної гри (на матеріалі іспаномовного художнього і мас-медійного дискурсів): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.05 «Романські мови». — К., 2015. — 20 с.
• 4. Ніколашина Т.І. Порівняльно-уподіблювальні прислівники синтаксичного ступеня адвербіалізації у сучасній українській літературній мові // Наукові записки, Серія: Філологічні науки (мовознавство). — 2001. — № 31— С. 118—120.
• 5. Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность — Л.: Наука, 1974. — 432 с.

ДЖЕРЕЛА.

• 1. Cardinal M. La souriciere. — P.: Rene Julliard, 1965. — 224 p.
• 2. Genevoix M. La motte rouge. — P.: Editions du Seuils, 1979. — 288 p.
• 3. Perec G. La vie mode d’emploi. — P.: Hachette, 1978. — 706 p.
• 4. Sender A. Le sang des dauphins noirs. — P.: Editions xO, 2012. — 412 p.
• 5. Simon C. Le sacre du printemps. — P.: Calmann-Levy, 1984. — 196 p. 6. Tournier M. Le coq de bruyere. — Р.: Editions Gallimard, 1978. — 348 p.