Взаємозв"язок особистісних особливостей та копінг-стратегій жінок у період дорослішання

Взаємозв'язок особистісних особливостей та копінг-стратегій жінок у період дорослішання

Стаття присвячена аналізу взаємозв'язку особистісних особливостей та копінг-стратегій на різних етапах дорослості. Представлені результати емпіричного дослідження взаємозв'язку особистісних характеристик та копінг-стратегій жінок 23−29 років. Зокрема виявлено, що особистісними детермінантами вибору активної копінг-стратегії «асертивні дії» та просоціальної стратегії «вступ в соціальний контакт» є протилежні характеристики. З пасивною стратегією «уникнення» пов 'язані «емоційна лабільність», «невротичність», «депресивність», «сором 'язливість», «спонтанна агресивність» та «відкритість» (самокритичність) жінок. Асоціальні копінг-стратегії мають найбільш виражені зв 'язки з «дратівливістю» («агресивні дії») та «реактивною агресивністю» («асоціальні дії»).

Дослідження проблеми копінгу, з практичної точки зору, зумовлене важливістю підтримання психологічного благополуччя людей, які переживають складні життєві події, та успішності їх продуктивної діяльності (професійної, учбової тощо). У зв’язку з високою вираженістю психологічного неблагополучия населення при великій кількості стресових подій (включаючи економічну кризу) дослідження копінг-поведінки мають особливу актуальність в нашій країні.

Дослідження свідчать, що на вибір суб'єктом певних копінг-стратегій впливають такі фактори, як вікові характеристики (Г. А. Віленська, Л. І. Дементій, І. М. Нікольська, Р. М. Грановська, К. І. Корнєв, Н. Н. Мельникова, Н. І. Сирота, С. В. Фролова, С. А. Хазова, F. Blanchard-Fields, L. Sulsky, J. Birkimer, K. Rook, D. Dooley, R. Catalano, R. McCrae, H. Koenig, H. Sek, ін.), статеві та тендерні характеристики (Д. А. Андронов, О. Р. Ісаєва, Т. Л. Крюкова, О. В. Лапкіна, Т. Б. Мельницька, О. О. Овсяник, О. Б. Подобіна, О. Р. Тенн, C. Aldwin, Sh. Taylor, ін.), міжкультурні відмінності (В. В. Гриценко, Т. Л. Крюкова, Е. І. Чехлатий, Kim Hye Sung, ін.). У вітчизняній психології інтерес до проблеми копінгу фокусується в аспекті психології діяльності в особливих умовах. Українські науковці переважно досліджували копінг-поведінку представників різних професій як умову успішності діяльності (В. В. Байдик, М. Е. Білова, А. В. Кіясь, З. А. Сивогракова, О. І. Склень, Т. А. Ткачук, ін.), значно менше уваги приділялося вивченню вікових та статевих особливостей копінг-поведінки дорослих. Актуальним є дослідження зв’язку вибору копінг-стратегій та особистісних особливостей дорослих.

На різних вибірках дорослих показана роль оптимізму у виборі копінг-стратегій (К. Муздибаєв; L. Nes, S. Segestroom; M. F. Scheier, J. K. Weintraub, C. S. Carver), задоволеності життям, смисложиттєвих орієнтацій та життєстійкості (І. А. Джидарьян; О. І. Рассказова, Т. О. Гордєєва, Є. М. Осін). О. В. Лібіна [4], досліджуючи вибірку 13−55 років, виявила зв’язок копінг-стратегій з такими формально-динамічними характеристиками (темпераменту), як ергічність (активність) та пластичність (переключення). J. K. Connor-Smith, C. Flachsbart [6] досліджували зв’язок копінг-стратегій та факторів «Великої п’ятірки» на вибірках дітей, підлітків, дорослих. За результатами авторів, особистісні риси досить слабо, але значущо пов’язані з окремими копінг-стратегіями. Найменш виражені та стабільні зв’язки копінгу з доброзичливістю і відкритістю досвіду. Нейротизм пов’язаний з меншою імовірністю звернення до когнітивного переструктурування проблеми, і більшою імовірністю звернення до стратегій вираження негативних емоцій та уникненню проблем в застосуванні «заспокійливих», фантазування, заперечення. Екстраверсія пов' язана з пошуком соціальної підтримки, активним розв' язанням проблеми та когнітивним переформулюванням. Дослідження С. А. Корзуном [3] взаємозв'язку особистісних рис (факторів «Великої п' ятірки») та копінг-стратегій студентів молодших курсів виявило позитивний взаємозв' язок копінг-стратегій «пошук підтримки», «самозвинувачення» та фактором емоційної стійкості; негативний взаємозв' язок копінгстратегії «підвищення самооцінки» і фактором прив’язаності. Дослідження Т. Л. Крюкової [5] показало, що в залежності від особливостей копінг-стилю (адаптивний/дезадаптивний), його предметної або особистісної орієнтованості до нього «притягуються», детермінуючи його вибір суб'єктом, якості різних рівнів складності та узагальненості. Такі якості, як самоставлення, локус контролю, смисложиттєві орієнтації (що входять як компоненти в рефлексію та саморегуляцію) частіше позитивно взаємодіють з проблемно-орієнтованим стилем або пошуком соціальної підтримки. Якості, що не сприяють кращій адаптації (рівень депресивності, особистісна тривожність, самотність, песимізм) «обслуговують» емоційно-орієнтований стиль, уникнення та відвернення. Необхідно зазначити складність порівняння результатів різних досліджень внаслідок відмінностей у вибірках (вікових, статевих, соціокультурних) та інструментах вимірювання, застосовуваних різними дослідниками. В цілому, аналіз досліджень засвідчує наявність суперечливих результатів щодо зв' язку особистісних особливостей та копінг-стратегій дорослих.

Проведене нами [1] дослідження вікових особливостей копінг-стратегій жінок у різні періоди дорослості - період дорослішання (23−29 років), перехідний вік (30−35 років) та період зрілості (36−50 років) — виявило зміни копінг-поведінки жінок з віком. Зокрема, встановлені достовірні відмінності у виборі активних та просоціальних/асоціальних копінг-стратегій жінками 23−29 років та 36−50 років. Враховуючи отримані нами результати, ми передбачаємо провести дослідження взаємозв'язку особистісних особливостей та копінг-стратегій жінок у періоди дорослішання та зрілості. На першому етапі - в пропонованій статті - визначається взаємозв'язок особистісних особливостей та копінг-стратегій жінок у період дорослішання.

Учасниками дослідження стали слухачі (першого року навчання) Інституту перепідготовки і підвищення кваліфікації НПУ імені М. П. Драгоманова та Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка спеціальності «Психологія»: 72 жінки віком від 23 до 29 років, всі мають вищу освіту. Використовувалися: опитувальник SACS (Strategic Approach to Coping Scale, S.E.Hobfoll et al., 1994, адаптація Н. Є. Водоп’янової, Є. С. Старченкової, 2001) та модифікована форма В Фрайбургського особистісного опитувальника (FPI, адаптація А. О. Крилова, Т. І. Ронгінської, 2000).

У жінок 23−29 років виявлені наступні кореляційні зв’язки особистісних особливостей та копінг-стратегій. Фактор «невротичність» має обернений, помірний, достовірний зв’язок з активною копінг-стратегією і прямий, слабкий, достовірний зв’язок із протилежним полюсом — пасивною стратегією («уникнення»), а також асоціальною копінг-стратегією («агресивні дії»). Отже, жінки з низькими оцінками за фактором (для яких характерні спокій, невимушеність, емоційна зрілість, об'єктивність в оцінці себе та інших людей) схильні докладати активні зусилля для розв’язання проблем, звертатися до асертивних дій у складних життєвих ситуаціях. Жінки з високими оцінками за фактором «невротичність» (висока тривожність, підвищена збудливість у поєднанні зі швидкою виснажуваністю), скоріше схильні уникати розв' язання проблем або діяти агресивно у складних ситуаціях. Фактор «спонтанна агресивність» має прямий, помірний, достовірний зв’язок із асоціальною копінг-стратегією і слабкий зв’язок із пасивною копінг-стратегією («уникнення»). Чим вище у жінок оцінки за фактором, що характеризує імпульсивність, афективну нестійкість, ослаблений самоконтроль, переживання внутрішніх сумнівів, тим частіше жінки вдаються до асоціальної стратегії подолання складних ситуацій або ж уникають розв’язання проблем. Фактор «депресивність» має обернений, помірний, достовірний зв’язок з активною копінг-стратегією («асертивні дії») і прямий, слабкий, достовірний зв’язок з протилежною копінг-стратегією — пасивною («уникнення»), а також слабкий, достовірний зв’язок з просоціальною копінгстратегією («вступ в соціальний контакт») і асоціальною копінг-стратегією («агресивні дії»). Отже, жінки з низькими оцінками за «депресивністю» (які відображують природну життєрадісність, енергійність, заповзятість), схильні до активного копінгу. Чим вищі оцінки за цим фактором, що характеризують осіб зі зниженим фоном настрою, боязких, невпевнених, нерішучих, засмучених, тим частіше жінки схильні відмовлятися від активних дій з розв’язання проблем, уникати розв’язання, або звертатися до соціальних ресурсів, при цьому в однаковому ступені можуть діяти як за правилами соціальної взаємодії, так і з їх порушенням. Фактор «дратівливість» має прямий, середній (помітний), достовірний зв’язок тільки із асоціальною копінг-стратегією («агресивні дії»). Чим вищі у жінок оцінки за фактором «дратівливість» (що свідчить про нестійкий емоційний стан зі схильністю до афективного реагування, збудливість, нетерпимість, імпульсивність), тим частіше в складних життєвих ситуаціях вони схильні до агресивних дій у досягненні мети. Фактор «товариськість» має прямий, помірний, достовірний зв’язок тільки з однією копінг-стратегією — активною («асертивні дії»). Чим вищі оцінки жінок за «товариськістю», що характеризує дружелюбність, готовність до спілкування і співробітництва, заповзятість, жвавість, тим частіше вони вдаються до впевнених дій з розв' язання проблем в складних ситуаціях. Фактор «урівноваженість» має прямий, середній, достовірний зв’язок з активною копінг-стратегією та обернений, слабкий, достовірний зв’язок з асоціальною копінгстратегією («агресивні дії») і просоціальною стратегією, моделлю поведінки «вступ в соціальний контакт», та з моделлю поведінки «пошук соціальної підтримки» — тенденція достовірного зв’язку. Жінки з високими оцінками за цим фактором (спокійні, впевнені в собі, оптимістичні, активні, діяльні, довірливі, доброзичливі) схильні застосовувати активний копінг «асертивні дії». Низькі оцінки за фактором, що вказують на тривожність, втрату контролю над потягами, виражену дезорганізацію поведінки, дратівливість, пов' язані із більшою схильністю жінок в складних ситуаціях до відреагування негативних емоцій, що виникають, тиску, конфронтації, відмови від пошуку альтернативних рішень, або ж звернення до середовищних ресурсів.

Таблиця 1 Кореляції факторів методики FPI та копінг-стратегій (значущі коефіцієнти кореляції Браве — Пірсона)

* - p<0,05; ** - p<0,01; *** - p<0,001.

Фактори: 1. — невротичність; 2. — спонтанна агресивність; 3. — депресивність; 4. — дратівливість; 5. — товариськість; 6. — урівноваженість; 7. — реактивна агресивність; 8. — сором'язливість; 9. — відкритість; 10. — екстраверсія/ інтроверсія; 11. — емоційна лабільність; 12. — маскулінність/фемінність.

Фактор «реактивна агресивність» має прямий, помірний, достовірний зв’язок з обома моделями поведінки асоціальної копінг-стратегії та з непрямою стратегією («маніпулятивні дії»). Високі оцінки за фактором свідчать про агресивне ставленням до соціального оточення і виражене прагненням до домінування, відстоювання своєї думки, підозріливість, недовірливість. Чим вищі у жінок оцінки за фактором «реактивна агресивність», тим частіше в складних ситуаціях вони схильні діяти жорстко, цинічно, агресивно, розв’язувати свої проблеми за рахунок інших людей. Фактор «сором'язливість» має обернений, достовірний, середній, зв’язок з активною копінг-стратегією «асертивні дії», слабкий зв’язок — з асоціальною стратегією «асоціальні дії» та прямий, помірний, достовірний зв’язок з просоціальною копінг-стратегією «вступ в соціальний контакт», слабкий зв’язок — з пасивною стратегією «уникнення». Жінки з низькими оцінками за фактором (рішучі, невимушені, сміливі, впевнені в собі) в складних життєвих ситуаціях схильні до активного розв' язання проблем, при цьому можуть діяти жорстко і цинічно по відношенню до інших людей. Жінки з високими оцінками за фактором (стримані, невпевнені, розгублені, високо тривожні, скуті, нерішучі) схильні в критичних ситуаціях діяти спільно з іншими людьми, щоб разом розв' язати проблему або взагалі уникають розв' язання. Фактор «відкритість» має прямий, достовірний, помірний зв’язок з непрямою копінг-стратегією «маніпулятивні дії», асоціальною стратегією «агресивні дії», слабкий зв’язок — з моделлю поведінки «асоціальні дії» та пасивною копінг-стратегією «уникнення». Високі оцінки за фактором свідчать про прагнення до відкритовідвертої взаємодії з оточуючими людьми при високому рівні самокритичності. Отже, можна пояснити, що чим вищий рівень самокритичності, визнання власних недоліків і помилок, тим більш схильні жінки до пасивної копінг-стратегії «уникнення» в складних ситуаціях. Дещо парадоксальним виглядає зв’язок високих оцінок за фактором «відкритість» з асоціальною та непрямою копінг-стратегіями. Однак, лише на перший погляд. Фактор «відкритість» характеризує прямоту і відвертість. Зміст пунктів методики FPI, що діагностують «відкритість», передбачає цинічні, маніпулятивні дії відносно інших людей. Жінки з високими оцінками за цим фактором схильні в складних ситуаціях розв’язувати свої проблеми за рахунок інших людей, не притримуючись жорстко правил соціальної взаємодії. копінг психологічний дорослість.

Інтегруючий фактор «екстраверсія-інтроверсія» має прямий, помірний, достовірний зв’язок з активною копінг-стратегією «асертивні дії» та асоціальною стратегією «асоціальні дії» і обернений, слабкий, достовірний зв’язок з просоціальною стратегією «вступ в соціальний контакт». Виражена екстравертованість (активність, товариськість) жінок пов’язана зі схильністю активно докладати зусилля для розв’язання проблем в складних ситуаціях, діючи як асертивно, так і жорстко, не гуманно. Інтровертованість жінок пов’язана скоріше зі схильністю в критичних ситуаціях діяти спільно з іншими людьми, щоб разом розв' язати проблему.

Інтегруючий фактор «емоційна лабільність» має обернений, помірний, достовірний зв’язок з активною копінг-стратегією «асертивні дії» та прямий, помірний, достовірний зв’язок з протилежною — пасивною стратегією «уникання», а також прямий, помірний, достовірний зв’язок з просоціальною стратегією «вступ в соціальний контакт» і асоціальною стратегією «агресивні дії». Жінки, які отримали високі оцінки за фактором (що вказують на емоційну нестійкість, коливання настрою, підвищену збудливість, дратівливість, напруженість, депресивність, недостатню саморегуляцію) схильні відмовлятися від активних дій в складних ситуаціях; проявляти дратівливість і «зривати» свої переживання на оточуючих або діяти разом з іншими людьми для розв’язання проблем. Жінки, які отримали низькі оцінки за «емоційною лабільністю» (що характеризують високу стабільність емоційного стану, вміння володіти собою, оптимізм) схильні активно розв’язувати проблему, докладаючи впевнені, асертивні дії.

Інтегруючий фактор «маскулінність-феміннність» має прямий, помірний, достовірний зв’язок з активною копінг-стратегією «асертивні дії», слабкий зв’язок — асоціальною стратегією «асоціальні дії» та обернений, слабкий, достовірний зв’язок з моделлю просоціальної стратегії «вступ в соціальний контакт» і тенденцію достовірного зв’язку з моделлю «пошук соціальної підтримки». Жінки з високими оцінками за фактором (що свідчить про протікання психічної діяльності переважно за чоловічим типом — типова мужність в характері, активність, сміливість, винахідливість, заповзятість, рішучість) схильні до активного копінгу. Жінки з низькими оцінками за фактором (що свідчить про протікання психічної діяльності переважно за жіночим типом — типова жіночність в характері, чутливість, поступливість, скромність в поведінці) вміють емоційно викладати свої думки, зацікавлювати інших людей своїми проблемами, легко приймають допомогу і підтримку в складних ситуаціях.

Тож, всі досліджувані фактори мають достовірні зв’язки з різними копінг-стратегіями жінок виділеної вікової групи. Фактори «дратівливість» і «товариськість» — з однією копінг-стратегією, решта — з трьомачотирма.

Проаналізуємо отримані кореляційні зв’язки особистісних факторів та копінг-стратегій відповідно до осей моделі копінг-поведінки за методикою SACS.

Вісь «активність-пасивність» відображує зусилля, які докладаються людиною для розв’язання проблем, або для нерозв’язаний проблем. Активна копінг-стратегія «асертивні дії» має помірний кореляційний зв’язок з п’ятьма базовими та усіма трьома інтегруючими особистісними факторами. Особистісними детермінантами вибору активної копінг-стратегії «асертивні дії» жінками періоду дорослішання є: рішучість, впевненість в собі, розкутість, невимушеність, оптимістичність, енергійність, екстравертованість, емоційна стабільність, маскулінність, товариськість.

Пасивна копінг-стратегія включає дві моделі поведінки: «уникнення» та «обережні дії». «Уникнення» має кореляційні зв’язки (слабші) протилежного напрямку з тими ж факторами, що і активна копінг-стратегія: «емоційна лабільність», «невротичність», «депресивність», «сором' язливість», а також з факторами «спонтанна агресивність» і «відкритість». Особистісними детермінантами вибору стратегії «уникнення» жінок 23−29 років є: емоційна нестійкість, збудливість, імпульсивність, депресивність, тривожність, ослаблений самоконтроль, стриманість, невпевненість, нерішучість, самокритичність. Копінг-стратегія «обережні дії» не має достовірних зв’язків з досліджуваними особистісними характеристиками жінок. Єдина тенденція оберненого достовірного зв’язку виявлена між копінгом «обережні дії» та фактором «товариськість» (r= -0,0212; p<0,1).

Вісь «просоціальні-асоціальні копінг-стратегії» відображує, в якому ступені людина, досягаючи своєї мети, діє в рамках правил соціальної взаємодії. Просоціальна копінг-стратегія «вступ в соціальний контакт» має кореляційний зв’язок з трьома базовими та усіма інтегруючими особистісними факторами. Це ті ж самі фактори, що пов' язані з активною копінг-стратегією «есертивні дії», тільки зв’язок їх з просоціальною копінгстратегією має протилежний напрям. Жінки 23−29 років, які схильні в складних життєвих ситуаціях обирати просоціальну копінг-стратегію «вступ в соціальний контакт», виявляють такі особистісні характеристики, як стриманість, невпевненість, тривожність, нерішучість, емоційну нестійкість, збудливість, депресивність, інтровертованість, фемінність. Такі особистісні характеристики визначають звернення жінок в складних ситуаціях до середовищних ресурсів — інших людей з метою отримання емоційної, інформаційної, дієвої їх підтримки.

Базовою особистісною детермінантою для вибору жінками копінгу «агресивні дії» є дратівливість (нетерпимість, збудливість, реактивність, напруженість), а потім ідуть тривожність, депресивність, реактивна агресивність, егоцентризм, авторитарність, домінантність. Саме ці якості зумовлюють схильність жінок до відреагування негативних емоцій у зв’язку із складностями, що виникли, конфронтації, відмови від пошуку альтернативних рішень. Базовими особистісними детермінантами для вибору жінками копінгу «асоціальні дії» є «реактивна агресивність» та «екстраверсія», а потім ідуть маскулінність, рішучість, впевненість в собі, розкутість, спонтанна агресивність.

Додаткова «пряма-непряма» вісь копінг-поведінки дозволяє диференціювати копінг з точки зору поведінкових стратегій як проблемно орієнтованих зусиль: прямих або маніпулятивних. Пряма копінг-стратегія «імпульсивні дії» не має статистично значущих зв' язків з досліджуваними особистісними характеристиками жінок. Жінки, які схильні вибирати в складних ситуаціях непряму копінг-стратегію «маніпулятивні дії», виявляють такі особистісні характеристики, як егоцентризм, домінантність, авторитарність, схильні відстоювати свою думку і проявляти агресивність, прямоту в міжособистісних відносинах.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Виявлені достовірні зв’язки особистісних особливостей та копінг-стратегій жінок у період дорослішання дозволяють: по-перше, розглядати певні особистісні характеристики в якості предикторів копінгів; по-друге, розробляти психотехнології з профілактики дезадаптації цієї вікової групи жінок. Наступним завданням нашого дослідження є визначення взаємозв' язку особистісних характеристик та копінг-стратегій жінок у період зрілості.

Список використаних джерел

• 1. Бушуєва Т.В. Вікові особливості копінг-поведінки дорослих // Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 12. Психолог. науки: зб. наук. пр. — Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016. — Вип. 4 (49). — С. 162−170.
• 2. Бушуєва Т.В. Задоволеність життям та особливості копінг-поведінки дорослих // Гуманіт. вісн. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». — Київ: Гнозис, 2015. — Дод. 2 до Вип. 35, т.1 (13): Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання. — С. 91 — 97.
• 3. Корзун С. А. Взаимосвязь личностных черт и копинг-поведения у студентов педагогического вуза // Психология стресса и совладающего поведения: материалы III Междунар. науч.-практич. конф.: в 2 т. — Кострома: Изд-во Костром. гос. ун-та им. Н. А. Некрасова, 2013. — С. 252
• 4. Либина Е. В. Индивидуальные различия в стратегиях разрешения человеком сложных жизненных ситуаций: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.01 — общая психология, психология личности, история психологии / Либина Е. В. — М., 2003. — 25 с.
• 5. Совладающее поведение: современное состояние и перспективы / под ред. А. Л. Журавлева, Т. Л. Крюковой, Е. А. Сергиенко. — М.: Изд-во ин-та психологии РАН, 2008. — 474 с.
• 6. Connor-Smith J.K., Flachsbart C. Relations between personality and coping: a meta-analysis // Journal of Personality and Social Psychology. — 2007. — V. 93. — Р. 1080−1107.