Система засобів подолання схильності до інтернет-залежності на основі ресурсного підходу

Система засобів подолання схильності до інтернет-залежності на основі ресурсного підходу

Стаття присвячена аналізу проблеми інтернет-залежності, що набуває особливої актуальності в молодіжному середовищі. Визначено особливості проведення психокорекційної роботи з особами, схильними до розвитку цього виду адикції. Підкреслено доцільність використання ресурсного підходу з метою профілактики та корекції інтернет-залежності. Визначено роль методу мотиваційного інтерв'ювання в процесі проведення психокорекційної роботи, спрямованої на подолання адиктивних ознак. Описано особливості використання соціально-психологічного тренінгу з метою гармонізації особистості, вироблення конструктивного сприйняття інтернет-ресурсів, профілактики цілковитого занурення особистості у віртуальну реальність. мотиваційний інтерв'ювання інтернет залежність В сучасному соціумі проблема інтернет-залежності набуває все більшої актуальності, що пов’язано із швидким поширенням інформаційних технологій, які поступово витісняють безпосереднє спілкування, особливо в молодіжному середовищі. Використання інтернет-ресурсів призводить до виникнення віртуальної реальності, що здатна поглинути особистість, призвести до втрати зв’язку з об'єктивним світом. Це зумовлює необхідність створення системи засобів профілактики та корекції, спрямованої на подолання цього деструктивного процесу.

Зважаючи на актуальність проблеми інтернет-залежності вона піддається активному дослідженню. Так, проаналізовано її детермінанти [1; 3], механізми [2; 6], особливості прояву [4; 5], однак недостатньо розробленими залишаються шляхи та засоби її профілактики і корекції. Відповідно, метою статті є виділення засобів подолання схильності до інтернет-залежності.

У сучасній науці поняття «подолання» має декілька трактувань. Так, С. К. Нартова-Бочевар розглядає його як вид взаємодії суб'єкта із завданнями зовнішнього чи внутрішнього характеру — спроби оволодіти чи пом’якшити, звикнути чи ухилитися від вимог проблемної ситуації. При цьому додаткові умови — як зовнішні, що характеризують саме завдання, так і внутрішні, що відображують психологічні характеристики суб' єкта — загострюють зміст психологічного подолання, відрізняючи його від простого пристосування [13]. За даними Ф. Ю. Василюка в цьому контексті активно використовується також термін «переживання». Можна виділити два аспекти його розуміння: як прояв афективної активності (вивчення переживання як складової емоційної сфери), та як особливий вид активності (психологічне подолання), що допомагає людині долати життєві ситуації, події, де результатом переживання є зміни у внутрішньому світі [7]. Є.О. Варбан стверджує, що психологічне подолання слід розглядати в декількох аспектах: як один з способів психологічного захисту, ресурс особистості, динамічний процес. Він під поняттям «психологічне подолання» розуміє активну взаємодію особистості з ситуацією, яка відбувається у відповідності до логіки її розвитку, залежить від значущості ситуації в житті людини та психологічних можливостей особистості, і спрямована на конструктивне розв’язання проблемної ситуації [8].

Враховуючи це ми розглядаємо подолання інтернет-залежності як процес впливу на особистість за допомогою психопрофілактичних, корекційних та розвивальних засобів з метою актуалізації її внутрішніх ресурсів, що провокує зміни мотиваційно-ціннісної, емоційно-вольової, когнітивної та конативної сфер особистості та зумовлює її конструктивну взаємодію з віртуальною реальністю. При цьому для подолання залежності використовувався метод психоконсультативної бесіди, консультування як форма надання психологічної допомоги та тренінгова робота. В основу розробки програми подолання інтернет-залежності молоді покладено ресурсний підхід, що розглядається як один з елементів гуманістичного напрямку (Н. Є. Водоп’янова [9], Л. В. Куліков [11], К. Муздибаєв [12]), оскільки саме в межах цього підходу найбільш активно вивчалась проблема подолання в контексті розуміння копінгу. Ефективність ресурсного підходу при проведенні профілактичної роботи щодо виникнення залежності підкреслювала Т. П. Жарікова [10], що використовувала поняття «особистісний ресурс розвитку», розглядаючи його як психологічний феномен, що є інтегральним описом актуального та потенційного рівня розвитку здібностей індивіда. При цьому як його змістовні характеристики вона розглядала здатність до особистісної рефлексії та саморегуляції. Ґрунтуючись на визначенні К. Муздибаєва [12], який розглядає особистісні ресурси як життєві цінності, що утворюють потенціал, який дозволяє впоратись із негативними життєвими подіями, ми поклали цей принцип в основу розробки тренінгових програм. Метою цього було створення сприятливих умов для особистісного зростання та розвитку якостей необхідних для подолання проявів залежності й активізації прихованих можливостей особистості, що дозволяють їй протистояти тиску негативних життєвих умов та зберігати внутрішню цілісність. Подібна позиція притаманна Н. Є. Водоп’яновій [9, с. 290] що розглядає ресурси як емоційні, мотиваційновольові, когнітивні і поведінкові конструкти, які людина актуалізує для адаптації до стресогенних життєвих ситуацій. Л. В. Куліков підкреслює роль ресурсів в адаптації особистості, при цьому звертаючи увагу на такі з них, як мотивація переборення труднощів, сила «Я-концепції», самоповага, самооцінка, відчуття власної значущості, активна життєва установка, емоційно-вольові якості [11]. Всі названі аспекти знаходять відображення в розроблених нами тренінгових програмах, що спрямовані на актуалізацію ресурсів особистості, підвищення її адаптаційного потенціалу та є основою процесу подолання інтернет-залежності. Узагальнення теоретичних положень щодо ресурсного підходу дозволило розглядати його як засіб актуалізації прихованих можливостей особистості щодо самовдосконалення, позбавлення від деструктивних та засвоєння конструктивних форм поведінки та особистісного зростання загалом.

Робота з особами, в яких спостерігались яскраво виражені прояви інтернет-залежності, окрім участі у тренінгу, передбачала використання методу мотиваційного інтерв'ювання, запропонованого В. Міллером [14]. Цей метод був включений в процес індивідуального консультування та використовувався для забезпечення стійкої мотивації подолання інтернет-залежності. Застосування цього методу передбачає виникнення імпульсу до зміни деструктивної поведінки з мотивів самого клієнта, який починає чітко усвідомлювати необхідність змін. Цей метод був обраний оскільки він є особистісно орієнтованим та недирективним, що узгоджується зі стратегією нашого дослідження, в основі якої лежить ресурсний підхід. В основу роботи покладено положення В. Міллера, у відповідності з якими процес зміни поведінки включає: усвідомлення проблеми, емоційне переживання з цього приводу, усвідомлення ступеню впливу проблеми на близьких людей, переоцінку самого себе, соціальних ресурсів. На наступному етапі відбувається активізація власних ресурсів, прийняття допомоги, створення умов що сприяють змінам, підтримка змін, контроль провокуючих факторів. Основними принципами мотиваційного інтерв' ю є: співпереживання клієнту, виявлення протиріч і робота з ними, уникнення прямого переконання, зменшення супротиву, розвиток самостійності клієнта в прийнятті та реалізації рішень. Таким чином мета методу мотиваційного інтерв'ювання полягає в тому, щоб стимулювати і скеровувати процес, в ході якого особистість обдумує і приймає рішення, що призводить до зміни її залежної поведінки. Прийомами, що використовуються в межах цього методу, є відкриті запитання, підтримка, рефлексивне слухання, підсумовування [14]. Враховуючи сутність методу мотиваційного інтерв'ювання виокремлено стратегії робити з інтернет-залежною особистістю в процесі консультування: аналіз стилю життя клієнта, його проблем та проявів інтернет-залежності; аналіз впливу інтернет-залежності на різні сфери життя (здоров'я, сімейні та міжособистісні стосунки, ставлення до себе, ступінь психологічного комфорту чи дискомфорту); аналіз специфіки сприйняття особистістю інтернету та своєї залежності (її плюсів та мінусів); обговорення того, як особистість бачить своє майбутнє та теперішнє життя (співвідношення мрій та реальності) в стані залежності та без неї; аналіз побоювань, що виникають у зв’язку з пропрацюванням залежності; супровід та підтримка в процесі побудови нового стилю життя — вільного від залежності.

З урахуванням цього розроблено стратегію подолання інтернет-залежності. При розробці стратегії психокорекції інтернет-залежності, як основний механізм її подолання, ми розглядали зміну полярності особистісних чинників її виникнення і модальності переживань, та їх трансформацію у психологічні детермінанти подолання інтернет-залежності. Таким чином, нівелювання основних внутрішніх причин, що роблять особистість вразливою до впливу віртуальної реальності як адиктивного агенту, дозволяє їй зберегти стійкість та цілісність, та не допустити розвитку залежності. Умови психопрофілактики інтернет-залежності, спрямовані на блокування та недопущення появи деструкцій особистості, були поділені на психологічні та соціально-психологічні, відповідно до їх змістовного навантаження. Однією з психологічних умов є посилення потенціалу «Я» особистості, що розглядається як здатність людини до примноження своїх внутрішніх можливостей, в першу чергу можливостей розвитку. Особистісний потенціал включає психічне, духовне, особистісне і психологічне здоров’я. Враховуючи цілісний вплив на особистість, ця умова розцінювалась нами як визначальна в процесі недопущення розвитку залежності. Пропрацювання внутрішніх конфліктів також розглядалось як одна з важливих умов успішної психопрофілактичної роботи, оскільки їх наявність створює передумови для втечі особистості від реальності, зумовлює негативне самоставлення та порушує міжособистісні стосунки. Робота над проблемами, на противагу «втечі» від них, забезпечує активну життєву позицію особистості, дозволяє їй зберігати контроль та не допускає накопичення проблемних ситуацій, що може призвести до порушення її цілісності. Розвиток стресостійкості знижує піддатливість особистості фрустраційним впливам та підвищує її адаптаційний потенціал, що дозволяє зберігати стійкість до дії віртуальної реальності.

До соціально-психологічних умов блокування деструкцій особистості віднесено інформованість про особливості інтернет-залежності, її ознаки, прояви на наслідки. Це дозволяє особистості вчасно помітити початок розвитку залежності задля її коригування. Розширення сфер діяльності дає змогу знайти нові інтереси, які можна реалізувати в реальному житті, перенести мотиваційну спрямованість з віртуальної реальності на навчальну, трудову та іншу діяльність, що не передбачає адиктивного захоплення. Контроль часу, що проводиться в інтернеті, є важливою профілактичною умовою, оскільки не дозволяє особистості «втягуватися» у віртуальну реальність. Значущою є також підтримка близького оточення, що створює сприятливу атмосферу для самореалізації особистості в реальному житті. Психопрофілактичні засоби були розділені на інформаційні та розвивальні. Перші включають психологічне просвітництво, спрямоване на сприйняття інтернет-залежності як реальної загрози, та усвідомлення того, що незважаючи на соціальну прийнятність цього виду залежності, він може призвести до таких самих руйнівних наслідків, як і хімічні види залежностей. Розвивальні засоби передбачають особистісне зростання, що може бути організоване людиною самостійно (самовдосконалення), або ж із допомогою психолога (консультування, участь у тренінгах).

Розроблений нами соціально-психологічний тренінг, спрямований на подолання схильності до інтернетзалежності, складався з 15 занять, які проводились два рази на тиждень. Кожне заняття тривало близько двох годин.

Мета тренінгової роботи полягає в зниженні рівня інтернет-залежності та виробленні конструктивного ставлення до користування інтернетом, який повинен сприйматись як допоміжний засіб діяльності, а не сфера задоволення провідних потреб особистості.

До початку занять була здійснена підготовча робота, зокрема: формування в учасників мотивації до участі в тренінгу; ознайомлення учасників з метою роботи; створення передумов до співпраці з тренером; надання інформації про можливість самовдосконалення особистості, формування первинної мотивації до роботи над собою; інформування про очікувані результати тренінгової роботи. Тренінг складався з двох блоків. Перший блок був спрямований на створення атмосфери, сприятливої для саморозкриття та здійснення основної частини роботи. Висувались такі завдання: знайомство учасників групи; пізнання інших членів групи та самих себе в процесі виконання тренінгових вправ; формування групової згуртованості; саморозкриття та розвиток рефлексії; формування готовності до змін; створення мотивації до позбавлення від інтернет-залежності; виникнення в групі атмосфери розкутості, що сприяє вільному висловлюванню учасниками своїх думок та почуттів; виникнення взаємної довіри, що сприяє зняттю психологічних бар'єрів; формування готовності до основної частини роботи. Другий блок був спрямований безпосередньо на корекцію інтернет-залежної особистості. Провідними були такі завдання: вироблення стійкої мотивації до цілеспрямованої та послідовної роботи над собою з метою корекції залежної особистості; розвиток здатності справлятися з проблемними ситуаціями, не вдаючись до адиктивного агента; зміна ставлення до інтернету; перенесення акценту з віртуальної реальності на дійсність; розширення уявлень особистості про себе та про свої можливості; реконструкція системи цінностей, спрямована на підвищення значущості реальності на противагу інтернетсередовищу; розвиток особистісних передумов для ефективного протистояння адиктивним впливам; розвиток здатності використовувати здобуті на тренінгу знання та вміння в реальному житті.

Ефективними засобами подолання схильності до інтернет-залежності в молодіжному середовищі є соціально-психологічний тренінг, спрямований на реконструкцію ціннісно-смислової та мотиваційної сфери особистості, а також метод мотиваційного інтерв' ювання, включений в процес психоконсультативної роботи. Перспективним напрямком дослідження є здійснення подальших наукових розвідок, що дозволять оптимізувати існуючий в сучасній науці підхід до психопрофілактики та корекції інтернет-залежності.

Список використаних джерел

• 1. Аймедов К. В. Особливості особистості підлітків, які страждають на комп’ютерну залежність / К. В. Аймедов // Наука і освіта. — 2012. — № 6 (Психологія). — С. 9−13.
• 2. Акимов С. К. Психологічні особливості поведінки користувача в мережі Інтернет як детермінанти кіберзалежності / С. К. Акимов // Вісн. Київ. міжнар. ун-ту. Психолог. науки / гол. ред. Т. О. Піроженко. — Київ, 2006. — Вип. 9. — С. 12−19.
• 3. Асланян Т. С. Его-стани особистості Інтернет-залежних підлітків / Т. С. Асланян, С. В. Олендаренко // Психолог. перспективи. — 2012. — Вип. 19. — С. 3−11.
• 4. Бартків О. Вивчення схильності студентів до Інтернет-адикції / О. Бартків, В. Махновець // Молодь і ринок. — 2015. — № 2 (121). — С. 141−146.
• 5. Батаєва К. Соціальна феноменологія кіберкомунікації / К. Батаєва // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2011. — № 1. — С. 52−66.
• 6. Бєлінська О. Дитина і комп’ютер: психологічні реалії віртуального світу / О. Бєлінська // Психолог. Шк. світ. — 2006. — № 46. — С. 27−29.
• 7. Василюк Ф. Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций / Ф. Е. Василюк. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004. — 200 с.
• 8. Варбан Є. О. Стратегії подолання життєвих криз в юнацькому віці: дис. … канд. психолог. наук: 19.00.07 / Є. О. Варбан. — Київ, 2009. — 159 с.
• 9. Водопьянова Н. Е. Психодиагностика стресса / Н. Е. Водопьянова. — СПб.: Питер, 2009. — 336 с.
• 10. Жарикова Т. П. Психологические особенности ресурсного подхода к психолого-педагогической профилактике факторов риска аддиктивного поведения в подростковом возрасте: дис. … канд. психолог. наук: 19.00.07 / Т. П. Жарикова; Моск. гор. пед. ун-т. — Самара, 2011. — 183 с.
• 11. Куликов Л. В. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: учеб. пособие / Л. В. Куликов. — СПб.: Питер, 2004. — 464 с.
• 12. Муздыбаев К. Стратегия совладания с жизненными трудностями. Теоретический анализ / К. Муздыбаев // Журн. социологии и соц. антропологии. — 2008. — № 2, т. 1. — С. 100−109.
• 13. Нартова-Бочавер С. К. «Coping behavior» в системе понятий психологи личности / С. К. НартоваБочавер // Психолог. журн. — 2007. — Т. 18, № 5. — С. 20−30.
• 14. Miller WR. Motivational interviewing: Preparing people to change addictive behavior / WR. Miller, S. Rollnick. — NY: Guilford Press, 2001. — 327 р.