Сучасна сім'я і соціальний педагог

У багатьох країнах світу модель системи соціальних служб віддзеркалює концептуальний підхід: від особистості - до сім'ї, від сім'ї - до сімейно-сусідського товариства в будинку, мікрорайоні.

Клієнтами сімейного педагога є сім'я та її близьке оточення за місцем проживання. Не чекаючи, поки до нього звернуться по допомогу, він вступає в контакт з власної ініціативи.

За своїми професійними призначеннями соціальний педагог зосереджує зусилля на виявленні та подоланні негативних явищ, а не на боротьби з їхніми наслідками (цим страждала протягом багатьох років профілактично-виховна робота), забезпечуючи в такий спосіб у роботі з конкретною сім'єю своєчасну превентивну профілактику різних відхилень — моральних, фізичних, психічних.

Практика соціальної роботи з сім'єю спирається на конкретний тип сім'ї. Класифікація типів сім'ї може бути побудована на різних засадах, за різними критеріями:

за продуктом тривалого історичного розвитку;

за формою шлюбу;

за формою сім'ї;

за зразком розподілу влади;

за вибором партнера;

за вибором місця проживання;

за національним складом;

за функціонально-конфліктним підходом;

за структурою;

за матеріальним забезпеченням;

за сімейним станом;

за кількістю дітей і наявністю нерідних;

за якістю сімейних взаємин;

за зазначенням сімейних утруднень.

Соціально-педагогічна робота з сім'єю реалізує сімейну соціальну політику — систему механізмів, за допомогою яких держава створює умови для забезпечення життєдіяльності сім'ї, її захисту, якщо вона цього потребує [16, с. 7,8].

Сьогодні в Україні реалізуються такі напрямки сімейної політики: стабілізація сім'ї, зниження рівня розлучень, підвищення престижу сім'ї та сімейних цінностей у масовій свідомості, забезпечення розумово та фізично здорового потомства, орієнтація на середньодітну сім'ю, підвищення виховного потенціалу сім'ї, адаптація сім'ї до ринкових умов Основний зміст соціально-педагогічної роботи з сім'єю складають забезпечення сім'ї різними видами соціального обслуговування, реабілітаційна та профілактична робота, соціальний супровід окремих категорій сімей та соціальне інспектування неблагополучних сімей, а також надання сім'ям соціально-психологічної, психолог-педагогічної, соціально-медичної, юридичної, інформативно-консультативної, психотерапевтичної допомоги та підтримки з метою вдосконалення їх життєдіяльності. Для цього використовуються різноманітні методи, прийоми і форми соціально-педагогічної роботи, вибір яких обумовлений переліком зазначених чинників.

Використовуються такі індивідуальні та групові форми роботи:

консультації, психотерапевтичні бесіди з батьками, подружжям, дітьми;

тренінгові зайняття с подружніми парами, або окремо з чоловіками та жінками;

тренінги для батьків і дітей;

семінари;

відеолекторії;

зустрічі з спеціалістами;

групи самодопомоги;

курси перекваліфікації профорієнтації;

культурно-дозвільні заходи.

Отже соціально-педагогічна робота з сім'єю являє собою систему взаємодії соціальних органів держави і суспільства та сім'ї, спрямована на поліпшення матеріально-побутових умов, розширення їх можливостей у здійсненні прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку усіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу.