Позитивні та негативні впливи інформаційних технологій на суб'єкти навчання

Питання, що стосуються побудови діалогу користувача з комп’ютером, складні і різноманітні. Методологічні рекомендації охоплюють сукупність таких чинників:

• — психологічні принципи побудови діалогу студента з комп’ютером;
• — організацію процесу спілкування;
• — лінгвістичні аспекти спілкування;
• — варіативність спілкування;
• — змістовні аспекти спілкування;

Одночасно, діалог студента з комп’ютером повинен відповідати тим основним психологічним принципам, яким відповідає спілкування. До того ж слід урахувати, що тут по суті спілкування моделюється, і досить суттєвим є те, що одним із партнерів у діалозі є розробник навчаючих програм, котрий хоча і не прямо, а побічно, але все ж досить суттєво впливає на характер спілкування студента з комп’ютером, бо він розумово програє спілкування раніше ще на стадії розробки програми діалогу. Взаємодія студента з комп’ютером будується так, щоб вона по можливості нагадувала спілкування людей і не створювала та не викликала небажаних емоцій. Студент не повинен боятися нових елементів і разом з тим бути впевненим у позитивному і доброзичливому ставленні до себе. Така система організації навчально-виховного процесу повинна здійснювати підтримку спробам навчатися спілкуванню, не спричиняти роздратованості у користувачів, стимулювати їх вести діалог, навіть тоді, коли вони не завжди бажають включати цей діалог.

Стосовно становлення і розвитку мислення студентів пропонується динамічна рівновага «раціонального мислення», (яке має лінійно сфокусований і аналітичний характер), та «інтуїтивного мислення», (що виникає у розвинутій свідомості). Раціональне мислення тяжіє до автономії, а інтуїтивне спрямоване до співставлень з інтегральними його тенденціями. У навчальному процесі обидва ці види мислення завжди збалансовані, однак при їх ізоляції виникає дисбаланс. Система освіти повинна бути орієнтованою на поєднання «раціонального» і «інтуїтивного» мислення, що дає простір оригінальним ідеям, пронизує навчальну діяльність нестандартними пошуками, здогадками, сплесками в активності розумової діяльності, а також заохочує нестандартну поведінку.

Аналіз досвіду використання ЕОМ в навчанні, проведений А.Я. Савельєвим і В. А. Новиковим (1976 р.), свідчить про можливості використання ЕОМ практично в усіх традиційних формах організації навчання з різними співвідношеннями між традиційними і автоматизованими режимами роботи. До тих орфограм навчання, що піддаються автоматизації, відносяться лекції, семінари, спеціальні заняття з розрахунку і проектування, курсові й дипломні роботи, науково-дослідні, тренувально-повторювальні, лабораторні роботи, всі види самостійного навчання (аудиторного і позааудиторного), а також роботу в режимі «тренажер» .

Інтенсифікація процесу навчання, його індивідуалізація, поліпшення якості професійної підготовки студентів на підставі широкого використання ЕОМ, формування у них умінь і навичок машинного моделювання, розвиток і активізація їх технічного мислення дають можливість викладачеві не лише контролювати успішність студентів, а й у ході навчання корегувати методику викладання, тим самим стимулювати пізнавальну діяльність тих, хто навчається.

Як засіб навчання комп’ютер має такі дидактичні можливості:

• 1) формування науковості навчання;
• 2) інтенсифікація процессу навчання;
• 3) здійснення активних методів навчання;
• 4) сприяння мотиваційній стороні навчання;
• 5) здійснення систематичного та об'єктивного контролю знань і вмінь студентів;
• 6) звільнення викладача від чорнової роботи.

На сучасному етапі комп’ютеризації дидактичні можливості використання обчислювальної техніки пов’язують із підвищенням інтенсифікації процесу навчання, але для цього потрібно мати навчальні програми, які б відповідали високим педагогічним вимогам. Одним із ефективних засобів використання комп’ютера в навчанні є його здатність керувати навчальним процесом студентів. Він може забезпечити індивідуальне навчання, самостійну роботу, допомогти студентові у разі необхідності при розв’язуванні різноманітних задач. Студент при спілкуванні з комп’ютером відіграє роль дослідника, тому можливості комп’ютера для реалізації проблемного навчання дуже великі.

Слід також підкреслити важливу роль ЕОМ як технічного засобу навчання. При цьому ефективне використання комп’ютера при вивченні природничих дисциплін грунтується на більш повній реалізації основних дидактичних можливостей у порівнянні з традиційними формами навчання.

Використання ЕОМ у навчальному процесі дещо змінює функції викладача, оскільки здійснюється їх перерозподіл між викладачем і ЕОМ. При цьому машині передаються лише ті функції, з якими вона може справитися ефективніше за викладача. Програма і технічна система ЕОМ допомагають автору програми компонувати інформацію, планувати її зміни, видавати креслення, таблиці, графіки на екран дисплея.

Розробка нових інформаційних і обчислювальних технологій призводить до суттєвих змін в розумінні особливостей пізнавальних процесів діяльності людини, свідомості й міжособистісних стосунків. Оволодіння комп’ютерною грамотністю з точки зору психології свідчить про те, що в людини формується новий вид діяльності, оскільки використовуються принципово нові засоби.

Сприйняття матеріалу при використанні ЕОМ поліпшується за рахунок різних дидактичних можливостей ЕОМ: наочності, підкреслювання, обертання, кольорового зображення тощо. Особливість процесу навчання за допомогою ЕОМ викликає інтерес до навчання і сприяє активізації та зосередженню уваги студентів на предметі. Цьому сприяють також діалогова форма роботи, безперервний контроль і негайне підкріплення відповіді.

Умови роботи на ЕОМ спонукають студентів до активної і напруженої діяльності, оскільки вони усвідомлюють можливість контролю викладачем, а також самоконтролю завдяки порівнянню та узагальненню матеріалу, що вивчається.

Процес навчання в інститутах нерозривно пов’язаний з використанням креслень, графіків, діаграм, формул, що дозволяє подавати інформацію в ущільненому вигляді. Це сприяє розвиткові високого рівня абстракції у студентів. Дидактичні можливості сучасних ЕОМ щодо зображення графічної інформації дозволяють демонстрацію конкретних предметів замінити схематичними або символічними зображеннями, використовувати наочність як спосіб абстрагування та формування проблемних ситуацій. Крім того, ЕОМ створює умови для переходу на більш високий рівень інтелектуальної праці, бо чим більше автоматизується в машинних процесах діяльність людини, тим більше підвищується її психологічний рівень і вона може краще проявити свої творчі здібності.

При традиційних формах навчання викладач не може враховувати всі індивідуальні особливості студентів і орієнтує навчальний процес на середнього студента з точки зору не лише його успішності, але й рівня психологічних характеристик.

Значну допомогу викладачеві може надати використання ЕОМ для психодіагностичного тестування студентів, наприклад, визначення об'єму пам’яті, концетрації уваги, репродуктивності розумових процесів, оригінальності мислення та ін.

Проте інформування студентів як базова процедура навчального процесу все-таки потребує участі викладача.