Кримінальна відповідальність за незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування: міжнародно-правовий досвід

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННИЙ ОБІГ ДИСКІВ ДЛЯ ЛАЗЕРНИХ СИСТЕМ ЗЧИТУВАННЯ: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ ДОСВІД

В останні роки проблема розповсюдження контрафактної продукції взагалі та конкретно дисків для лазерних систем зчитування є однією з нагальних для багатьох країн світу. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування за обсягом його поширення та розміром завданої шкоди можна вважати однією із нових форм злочинного бізнесу.

Проблемі кримінальної відповідальності за незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва приділяли увагу такі вітчизняні вчені, як: П. П. Андрушко, П. С. Берзін, Н. О. Гуторова, О. О. Дудоров, В. М. Киричко, О.І. Перепелиця, Є. Л. Стрельцов, В. Я. Тацій та ін.

Поряд з цим поза увагою залишається зарубіжний досвід кримінально-правової боротьби із вказаними протиправними діяннями.

Метою цієї статті є порівняльний аналіз кримінальної відповідальності за незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва за вітчизняним кримінальним законодавством (ст. 203 ^і КК України) і кримінальним законодавством окремих зарубіжних країн та визначення доцільності врахування позитивного досвіду щодо удосконалення вітчизняного кримінального законодавства.

Нами було розглянуто кримінальне законодавство таких зарубіжних країн з означеного питання: Російська Федерація, Білорусь, Молдова, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, У кримінальних кодексах окремих зарубіжних країн визначено різні підходи до регламентації відповідальності за дії, подібні до незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва. Кримінальні кодекси деяких країн містять склади злочинів, які певною мірою схожі та передбачають відповідальність за розглядувані дії (Російська Федерація, Казахстан, Китай, Литва, Естонія, Молдова), в інших країнах навпаки такі спеціальні норми відсутні (Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Киргизія, Таджикистан).

У КК Російської Федерації (далі - КК РФ) в Главі 19 «Злочини проти конституційних прав та свобод людини і громадянина» міститься ст. 146, де у ч. 2 встановлена відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав, а також за придбання, зберігання, перевезення контрафактних екземплярів творів або фонограм з метою збуту у великому розмірі. Вказані діяння караються штрафом у певному розмірі або обов’язковими роботами на строк від ста вісімдесяти до двісті сорока годин чи позбавленням волі на строк до двох років.

Окремі кваліфікуючі ознаки передбачені у ч. 3 ст. 146 КК РФ, а саме: вчинення вказаних дій групою осіб за попередньою змовою або організованою групою; вчинення в особливо великому розмірі; вчинення особою з використанням свого службового становища. Вказані діяння караються позбавленням волі на строк до шести років зі штрафом у розмірі заробітної плати або іншого прибутку засудженого за період до трьох років або без такого [1].

Як бачимо, у даній нормі розглядається незаконний обіг контрафактних екземплярів творів або фонограм, що не можливо без фіксування їх на конкретному носії. Кримінальна відповідальність за незаконний обіг контрафактних екземплярів творів поєднана однією нормою з порушенням авторських та суміжних прав, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 146 КК РФ. На відміну від КК РФ у КК України — це два самостійних злочини, відповідальність за які передбачена ст. 176, 203¹ [2].

Подібну ситуацію можемо побачити у змісті ст. 184 КК Республіки Казахстан, яка передбачає відповідальність за порушення авторських та суміжних прав, а також придбання, зберігання, переміщення або виготовлення контрафактних екземплярів об'єктів авторського права та (або) суміжних прав з метою збуту, вчинені у значному розмірі (ч. 2 ст. 184). Як кваліфікуючі ознаки передбачено: вчинення вказаних діянь неодноразово; групою осіб за попередньою змовою або організованою групою; вчинення діянь у великому розмірі або таких, що спричинили велику шкоду; вчинення особою з використанням свого службового становища (ч. 2 ст. 184) [3]. У даному випадку простежується спільна риса з вітчизняним законодавством, а саме вчинення злочину неодноразово і повторність як кваліфікуюча ознака в ст. 203¹ КК України. Але на відміну КК України розглядуваний злочин посягає не на порядок здійснення окремих видів підприємницької діяльності, а на право власності (ст. 184 КК Республіки Казахстан розміщена у Главі 6 «Злочини проти власності»). За дії, передбачені ч. 2 ст. 184 КК, встановлено покарання у вигляді штрафу або залучення до громадських робіт, або обмеження волі до двох років, а за дії передбачені ч. 3 ст. 184 КК, — у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років із конфіскацією майна або без такої.

У КК Китайської народної республіки (далі - КК КНР) ст. 217 передбачено кримінальну відповідальність за такі діяння: тиражування та розповсюдження літературних та музичних творів, кіно-, телета відеопродукції, комп’ютерних дисків та інших творів без дозволу власника авторського права (п. 1); тиражування та розповсюдження аудіота відео записів без дозволу їх авторів (п. 3) з метою отримання прибутку [4].

Покарання за перераховані дії диференційовані залежності від того, яка сума отримана в результаті їх вчинення. Якщо сума «порівняно» велика (що можна порівняти зі вчиненням дій у значних розмірах у вітчизняній нормі), призначається покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, короткостроковим арештом, штраф може виступати як основним самостійним, так і додатковим покаранням. За діяння, в результаті яких отримана велика сума або якщо існують інші особливо обтяжуючі обставини, призначається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років та штрафу.

Необхідно звернути увагу на те, що законодавці вищеназваних трьох держав у кримінальному законодавстві об'єднали в одну норму діяння, пов’язані з обігом об'єктів авторського права та суміжних прав та обігу контрафактних екземплярів (Російська Федерація, Республіка Казахстан), комп’ютерних дисків (КНР), тобто матеріальних носіїв об'єктів авторського права. Як зазначалося вище, у вітчизняному законодавстві окремо передбачена відповідальність за ст. 176 КК України «Порушення авторського права і суміжних прав» та ст. 203¹ КК України «Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва», які навіть знаходяться у різних розділах Особливої частини КК. Але згідно з вибірковим аналізом судової практики застосування ст. 203¹ КК приблизно у 42% вироків вчинені діяння кваліфікуються за сукупністю зі ст. 176 КК України.

КК Литовської Республіки у Главі 29 «Злочини проти інтелектуальної та промислової власності» містить ст. 192, якою передбачено відповідальність за незаконне відтворення творів літератури, науки, мистецтва, а так само вчинені з комерційною метою імпорт, експорт розповсюдження, перевезення або зберігання незаконних копій цих творів, якщо загальна вартість законних копій по роздрібних цінах перевищила певну фіксовану суму. За даний злочин передбачено покарання у вигляді громадських робіт або штрафу або позбавлення волі на строк до двох років. Також згідно із ч. 2 ст. 192 КК Литовської Республіки кримінальну відповідальність за дані діяння може нести і юридична особа [5].

Цікавий момент можна зустріти у Пенітенціарному Кодексі Естонської Республіки (далі - ПК), де у главі 14 «Винні діяння проти інтелектуальної власності», ст. 224 встановлено відповідальність за торгівлю піратськими копіями, але якщо до винного за таке ж діяння було застосовано покарання за проступок [6]. Мається на увазі, що повторний такий проступок вже є злочином. У чинному КК України ми маємо схожу ситуацію, але тут показником суспільної небезпеки є розмір вчиненого діяння. Так, якщо особа вчинила одне з діянь, які є незаконним обігом дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва у значних розмірах, то відповідальність наступатиме за ст. 203¹ КК, якщо ж ці протиправні діяння були вчинені у розмірі меншому ніж той, що визнаний значним, то відповідальність вона буде нести за ст. 164¹³ КУпАП «Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва». Покаранням за даний злочин за ПК Естонської Республіки є грошове стягнення або тюремне ув’язнення на строк до трьох років.

У КК Латвійської Республіки окремо відсутня відповідальність за незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитувань. Так, у Главі 14 «Злочинні діяння проти основних прав та свобод особи» ст. 149 встановлено відповідальність за незаконні дії з об'єктами авторських та суміжних прав, а саме: придбання, реалізація, зберігання або приховання об'єктів авторських або суміжних прав. Дана норма більш схожа на ст. 176 КК України. Також необхідно зазначити, що розглядуваною нормою передбачено і ряд кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак, а саме: вчинення діянь повторно, вчинення діянь групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі або організованою групою. Щодо останнього, то така ознака у стст. 176, 203¹ КК України взагалі відсутня, хоча такі випадки органами внутрішніх справ фіксуються. Поряд з цим на відміну від інших КК за ці дії передбачено більш суворе покарання, а саме: у вигляді позбавлення волі на строк до двох років або арешту, або штрафу з конфіскацією майна, або без такої [7].

КК Республіки Молдова передбачає кримінальну відповідальність за схожі діяння, пов’язані з порушенням авторського права та суміжних прав. Як покарання передбачено штраф або неоплатні праці на користь суспільства, тобто громадські роботи [8].

Окремо слід зупинитися на кримінальний відповідальності за подібний злочин за законодавством США на рівні федерації, адже саме урядом США до України було застосовано ряд економічних санкцій та надано статус Priority Foreign Country — «пріоритетної іноземної країни», тобто країни, яка є одним з найбільших виробників та експортерів контрафактної продукції в Європі. У відповідь на це Україною і було доповнено кримінальне законодавство ст. 203¹ КК України. За федеральним законодавством США розглядуваний злочин відносять до злочинів проти інтелектуальної власності. Більш близьким до ст. 203¹ КК є такий злочин, як торгівля музичними записами «живих» концертів. Однією із складових цього злочину є те, що особа розповсюджує або пропонує до розповсюдження, продає або пропонує продати, бере в прокат або пропонує у прокат, торгує таким відеочи фонозаписом, не беручи до уваги, чи відбуваються такі записи у США. За даний злочин передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років або штрафу у розмірі 250 тис. доларів США [9].

Як зазначалося вище, у кримінальному законодавстві таких країн, як Азербайджан [10], Білорусь [11], Грузія [12], Узбекистан [13], Таджикистан [14], Туркменістан [15] спеціальної відповідальності за незаконний обіг дисків, або інших контрафактних екземплярів немає. Але здійснивши аналіз суміжних складів злочинів, тобто тих, що посягають на порядок ведення господарської діяльності, а також тих, що посягають на авторське право та суміжні права, можна виділити найбільш типові види кваліфікуючих ознак, які зазначаються у кримінальному законодавстві цих країн. Кваліфікуючими ознаками є такі: вчинення злочину повторно або неодноразово (Киргизія, Білорусь, Туркменістан, Азербайджан, Грузія); вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (Киргизія, Таджикистан, Узбекистан, Молдова, Білорусь, Туркменістан, Азербайджан, Грузія); вчинення злочину організованою групою (Киргизія, Таджикистан, Молдова, Білорусь, Азербайджан); вчинення злочину у великому розмірі (Киргизія, Білорусь, Азербайджан); вчинення злочину в особливо великому розмірі (Таджикистан, Молдова, Білорусь, Туркменістан); вчинення злочину службовою особою з використання свого службового становища (Білорусь).

Необхідно зазначити й про особливості покарання за злочини, подібні до незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування, матриць обладнання та сировини для їх виробництва. В усіх проаналізованих кримінальних кодексах найбільш типовими є покарання у вигляді штрафу, виправних або громадських робіт, позбавлення права займатися певними видами господарської діяльності, а також позбавлення волі на певний строк (максимальні строки: до п’яти років передбачено у США та за наявності кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак до шести років за законодавством Російської Федерації, до семи років у КНР, в КК інших держав — до трьох років).

На підставі аналізу складів злочину подібних до незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва за кримінальним законодавством окремих держав можна дійти висновку, що законодавча база України у даній сфері більш диференційована порівняно із кримінальним законодавством аналізованих країн. Тільки КК України містить спеціальну кримінально-правову норму, якою передбачена відповідальність саме за незаконний обіг дисків незалежно від того, чи містять вони об'єкти авторського права. Але є і положення, які можна було б запозичити для удосконалення ст. 203^і КК України. Це стосується введення у розглядувану норму таких кваліфікуючих ознак, як: вчинення дій, організованими групами¹; вчинення дій передбачених ч. і ст. 203¹ КК але в особливо великих розмірах.

Також, орієнтуючись на зарубіжний досвід, на нашу думку, необхідно переглянути і обсяги пеналізації за даний злочин, а саме: замінити виправні роботи громадськими; доповнити санкцію статті таким видом покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певними видами діяльності.

Підсумовуючі викладене, вважаємо, що вітчизняному законодавцю можна врахувати позитивний досвід кримінально-правової боротьби з незаконним обігом дисків для лазерних систем зчитування.

незаконний кримінальний відповідальність лазерний.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

• 1. Уголовный кодекс Российской Федерации [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http:/ /www.interlaw.ru/.
• 2. Кримінальний кодекс України: за станом на 1 вересня 2009 р. — Х.: ТОВ «Одісей», 2009. — 296 с.
• 3. Уголовный кодекс Республики Казахстан: по состоянию на 6 октября 2010 г. [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.base.spinform.ru/ show_doc.fwx?regnom=1365&oidn=_0SL 11 S79R#_0SL 11S79R.
• 4. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://ukkm-.ucoz.ru/
• 5. Уголовный кодекс Литовской Республики [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http:/ /www.law.edu.iu/noim/noim.asp?noimID=1 243 877.
• 6. Пенитенциарный кодекс Естонской Республики [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.riigikantselei.ee/arhiiv/rto/pae/2005/pae_nr17₀₆−12−2005.pdf;
• 7. Уголовный кодекс Латвийской Республики [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://old.kriminal.lv/ru/ostalnoe/glava-xiv-prestupnyie-deyaniya-protiv-osnovnyih-prav-isvobod-3.html;
• 8. Уголовный кодекс Республики Молдова [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http:/ /lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=331 268&lang=2.
• 9. Federal Criminal Code and Rules. — St. Paul, Minn., West Group, 2003. — 1436 p.
• 10. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики. — СПб.: Издательство «Юридический цент Пресс», 2001. — 325 с.
• 11. Уголовный кодекс Республики Беларусь [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http:/ /www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?regnom=1977&page= 1&content=links.
• 12. Уголовный кодекс Грузии. — СПб.: Издательство «Юридический цент Пресс», 2002. — 409 с.
• 13. Уголовный кодекс Республики Узбекистан [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://fmc.uz/legisl.php?id=k_ug.
• 14. Уголовный кодекс Республики Таджикистан [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1 242 456&subID =100 100 844, 100 100 857, 100 100 931, 100 101 420, 100 101 478#text.
• 15. Уголовный кодекс Республики Туркменістан [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.legislationline.org/ru/documents/action/popup/id/14 380/preview.