Динаміка мотивів користування Інтернетом у підлітковому віці

ДИНАМІКА МОТИВІВ КОРИСТУВАННЯ ІНТЕРНЕТОМ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Постановка проблеми та її зв’язок з важливими практичними завданнями. З’ясування змісту мотивів психічного життя завжди було одним із центральних завдань психологічної науки: тільки досконало вивчивши чинники дій і вчинків людини, можна говорити про повноцінне пізнання психіки. Різноманітність поглядів на цю проблему часто зумовлює появу суперечливих теоретичних позицій, що вказує на складність та фундаментальність феномену. У цьому контексті важливо пам’ятати, що, незважаючи на деяку методологічну неоднозначність, збирання та якісний аналіз емпіричного матеріалу є шляхом до створення стійких теоретичних конструкцій. На нашу думку, основну увагу у реалізації цього завдання слід звернути на дослідження вікової динаміки мотивів у різних видах діяльності.

Підлітковий вік — це час кардинальних, системних змін психічних явищ, тому вивчення мотиваційної сфери у цьому періоді є особливо актуальним з теоретичного та практичного поглядів. Зазначимо, що цей напрям досліджень має ґрунтовні здобутки, які стосуються вивчення мотивів навчання, спілкування, праці, дозвілля. Проте з’ясування спонукальних сил користування мережею Інтернет, на нашу думку, є недостатнім, хоча перебування у мережі має виняткове значення для сучасного підлітка. Інтеграція віртуального світу в повсякденне життя відбувається дуже швидкими темпами, що викликає низку психічних трансформацій, які можуть мати непередбачуваний характер і потребують особливої уваги науковців. Особливо, це стосується підліткового віку, коли рівень соціальних ризиків є дуже високим, а захоплення Інтернетом може набувати неконтрольованого характеру і викликати непрогнозовані негативні наслідки. Таким чином, встановивши основні чинники, що спонукають підлітків до перебування у мережі, ми можемо говорити як про доповнення теоретичних уявлень, так і про створення ефективних програм профілактики та корекції можливого негативного впливу Інтернету на особистість.

Теоретичний аналіз досліджень проблеми. Традиційно поняття мотиву прийнято розуміти як чинник, що стимулює діяльність і поведінку. Проте, незважаючи на простоту і очевидність визначення, наукові погляди на глибинні механізми явища є дискусійними. Так, Є.П. Ільїн аналізує низку теоретичних підходів, де мотиви пояснюють як потребу (Д.В. Колосов, П.В. Сімонов та ін.), мету (С.П. Манукян, С.Л. Рубінштейн та ін.), намір (Б.В. Зейгарнік, К. Левін та ін.), стійкі властивості особистості (М. Мадсен, К. К. Платонов, В.С. Мерлін та ін.), стан (Р. Пілоян, Дж. Гілфорд, Є. Хілгард та ін.), задоволеність (В.Г. Асєєв, А. Г. Ковальов, П. М. Ковальов та ін.), формулювання мети і засобів (К. Обуховський, А. Левицький та ін.) [3]. Упорядкувати наявні погляди можна, поділивши мотиви на внутрішні та зовнішні.

Дослідження спонук користування Інтернетом відбуваються починаючи з 90-х років ХХ століття (О.М. Арестова, Л.М. Бабанін, О.Є. Войскунський, І. Вассерман, М. Лінд, М. Річмонд-Аббот). Достатньо відомою є класифікація мотивів, розроблена на основі досліджень діяльності російськомовної інтернет-аудиторії [1]: 1) діловий; 2) пізнавальний; 3) комунікативний; 4) корпоративний (орієнтація на співпрацю); 5) мотив самоствердження; 6) рекреаційний (відновлення функціональної працездатності); 7) ігровий; 8) мотив афіліації (прагнення належати до певних віртуальних спільнот та угруповань); 9) мотив самореалізації (вияв творчості).

Ця класифікація базувалася на перенесенні аспектів реальної діяльності до віртуальної, а інтернет-середовище може породжувати специфічні спонуки. Так, А.І. Лучинкіна пропонує перелік суто мережевих мотивів: 1) внеску — розміщення цікавої інформації в мережі; 2) реплікації - відтворення себе в нових віртуальних ідентичностях; 3) втілення в роль — образ наділяється рисами за вибором користувача; 4) присутності - спілкуватися одночасно із великою групою співрозмовників, віддалених географічно [4].

О. Горошко вважає, що у зв’язку з багатофункціональністю інтернет-середовища дуже складно виявити й категоризувати структуру інтересів користувача мережі. Наприклад, мотив самореалізації часто тісно взаємодіє з мотивом рекреації, мотив афіліації - з комунікативним та корпоративним. Тому вчена виокремлює не окремі спонуки мережевої діяльності, а їх узагальнені групи: 1) інструментальні, пов’язані з виконанням певного виду діяльності (трудової, ігрової, навчальної); 2) комунікативні, що відображають реалізацію трьох аспектів спілкування: комунікативного, перцептивного та інтерактивного; 3) інформаційно-пізнавальні - отримання нових знань з певної сфери; 4) релаксаційні - пов’язані з відпочинком [2].

У цілому, незважаючи на певні досягнення досліджень мотивації інтернет-діяльності, майже нез’ясованими залишаються проблеми вивчення її вікової динаміки. Наявні наукові розвідки зосереджуються на дорослому й юнацькому віці і швидше накопичують фактаж, ніж простежують ґенезу змін, а напрям досліджень інших вікових періодів тільки починає формуватися.

У контексті теми статті проаналізуємо деякі теоретичні погляди на особливості мотивів підліткового віку. Л. С. Виготський вважав проблему інтересів центральною для розуміння психології підлітка, у тому числі, його мотиваційної сфери. На думку Є.П. Ільїна, спонукальна сфера особистості підліткового віку детермінується прагненням до самостійності та пов’язана з ігноруванням думок оточення [3]. Популярним є пояснення структури особистості підлітка через кризові тенденції його поведінки [5]. Зазначимо також, що розвиток мотивів визначається співвідношенням навчання та спілкування у діяльності.

Отже, у статті поставлено такі цілі: 1) з’ясування генези мотивів користування мережею Інтернет у віковому інтервалі 13−15 років; 2) виявлення ключових мотиваційних тенденцій мережевої діяльності підлітків.

Виклад основного матеріалу

Дослідження мотивації підлітків щодо користування Інтернетом проводилося у школах м. Глухова. Було сформовано три експериментальні вибірки по 50 осіб у кожній (13, 14 і 15 років) за умови дотримання рівномірності гендерного розподілу. Збирання емпіричного матеріалу відбувалося за допомогою модифікованої анкети визначення мотивації користування Інтернетом О. Горошко (табл. 1). Внесені зміни мають незначний характер і стосуються адаптації запитань до вікових особливостей досліджуваних. Анкета побудована за шкальним принципом і охоплює як зовнішні, так і внутрішні мотиви, що дозволяє більш диференційовано дослідити мережеві спонуки особистості.

Для кількісного аналізу отриманих результатів було використано факторний аналіз (метод головних компонент), де у ролі змінних виступали запитання анкети: у процедурі було застосовано varimax-оберт, визначення кількості значущих факторів відбувалося за критерієм Кайзера, кількість факторів не обмежувалася. Обчислення проводилося за допомогою комп’ютерної програми SPSS 16.

Інтерпретація отриманих результатів відбувалася через аналіз розподілу факторних навантажень та пояснення отриманих факторних груп. Особлива увага зверталася на зміни змісту виділених факторів на кожному віковому відтинку. мотивація мережа комунікація підліток Аналіз результатів отриманих у вибірці 13-річних, дозволяє виокремити чотири основні групи мотивів (табл. 2). Перший компонент можна охарактеризувати як комунікативнорелаксаційну мотивацію, що пояснює використання Інтернету з метою пошуку друзів, спілкування з протилежною статтю, цікавого проведення часу, обговорення спільних інтересів, перегляду фільмів та прослуховування музики. Бачимо, що у цьому комплексі прагнення до розваг поєднується з потребою в спілкуванні, де остання є домінантною. Факторні навантаження змінних відрізняються несуттєво, що свідчить про відсутність провідного мотиву. Використання Інтернету з метою отримання доступу до аудіота відеофайлів має дещо меншу значущість. Ігровий мотив не залучено до групи комунікативно-релаксаційних мотивів через його незначне навантаження і більші показники в іншому факторі. Отримані результати можна пов’язати з вираженою потребою в спілкуванні підлітків.

Таблиця 1. Анкета для визначення мотивів користування Інтернетом

Другий компонент можна визначити як інструментальний, що об'єднує мотиви, пов’язані з виконанням певної діяльності - навчальної, трудової тощо. Цей фактор охоплює використання Інтернету з метою підготовки до проведення шкільних заходів, виконання певної роботи, спілкування під час підготовки шкільних завдань, прояву власної творчості.

Таблиця 2. Розподіл факторних навантажень у вибірці 13-річних (повернена матриця компонентів)

Показники факторних навантажень у цілому є нижчими, ніж у попередньому компоненті, що може вказувати на меншу значущість освітньої сфери порівняно з комунікативною. Зазначимо, що творчі мотиви шкільного життя переважають над навчальними у ставленні до Інтернету.

Наступний фактор можна охарактеризувати як мотивацію залучення до віртуального світу, що проявляється в ізоляції від інформації про події навколишнього світу (від'ємні значення кореляції), зменшенні самотності в інтернет-середовищі та захопленості мережевими іграми. Структуру цього комплексу можна пояснити прагненням підлітків відмежуватися від особистих проблем, шляхом втечі в іншу реальність.

Четвертий компонент має лише дві складові та поєднує мотиви пошуку комп’ютерних програм і навчальної інформації, що вказує на фактор пізнавально-інструментальної мотивації. Можна говорити, що використання інформаційних технологій є досить значущим для підлітків цього вікового проміжку. Аналізуючи результати вибірки 14-річних, можемо констатувати збільшення кількості факторів мотивації інтернет-діяльності до п’яти (табл. 3).

Таблиця 3. Розподіл факторних навантажень у вибірці 14-річних (повернена матриця компонентів)

Першим виокремленим компонентом, як і в 13 років, є комунікативний, але його змістове наповнення дещо відрізняється. Мотив цікавого проведення часу має несуттєве факторне навантаження, а перегляд фільмів і прослуховування музики взагалі не представлені у структурі комплексу, що може вказувати на більш серйозне, виважене ставлення до процесу спілкування в Інтернеті. Цікаво, що мотив уникнення самотності в Інтернеті поєднується з прагненням до спілкування, а не з втечею до віртуального світу, як у попередньому випадку. Також більш вагомою стає позиція «обговорення спільних інтересів», яка по суті детермінує інші змінні фактори. У цілому ж значущість мотивації спілкування в Інтернеті у 14-річних зростає.

Більш оформленим стає ігровий мотив, який у поєднанні з пошуком комп’ютерних програм утворює окремий фактор. Цей компонент можна охарактеризувати як комп’ютерну (інформаційно-технологічну) заглибленість, де емоційне задоволення поєднується з інструментальним пошуком. Показовим є той факт, що кореляційні зв’язки релаксаційної складової (цікаве проведення часу) з фактором є низькими, що може свідчити про серйозне ставлення до мережевої гри. Можна припустити, що це пов’язано із значущістю рис віртуальної особистості, змагальними тенденціями, можливістю самореалізації в ігровій реальності.

Третій компонент вибірки 14-річних визначаємо як релаксаційний, де значні факторні навантаження мають змінні «слухати музику та переглядати фільми» і «проведення шкільних та позашкільних заходів» (від'ємна кореляція). Бачимо, що наявність оберненого зв’язку вказує на мінімізацію використання мережі з метою підготовки до учнівської самодіяльності.

Наступний фактор можна охарактеризувати як навчально-пізнавальний або інструментально-пізнавальний, де найвагомішою складовою є отримання інформації для навчання. Також до компонента належать мотиви спілкування про виконання шкільних завдань та виконання роботи. Зазначимо, що факторні навантаження цих змінних є дещо вищими, ніж у попередній вибірці, тому можна констатувати незначне зростання значущості Інтернету для навчальної діяльності підлітків.

Останній виділений фактор мотивів користування Інтернетом — прояв творчості. Порівняно з результатами 13-річних цей компонент набуває більш ізольованого характеру — фактично не пов’язаний з іншими мотиваційними тенденціями (слабкі показники кореляції наявні зі змінними «цікаве проведення часу» та «отримання інформації про події»).

Аналіз отриманих результатів у вибірці 15-річних указує на подальшу диференціацію мотивів користування Інтернетом у підлітковому віці: виокремлено 6 компонентів (табл. 4). Більш виявленим стає фактор релаксаційної мотивації, що базується на прагненні цікаво провести час. Показово: ця змінна корелює з прагненням зменшити самотність, що може вказувати на мотивації, що базується на прагненні цікаво провести час.

Таблиця 4. Розподіл факторних навантажень у вибірці 15-річних (повернена матриця компонентів)

Відзначимо, що формулювання «цікаве проведення часу» відображає суб'єктивні уявлення респондентів і по-різному може пояснюватися підлітками. Позиція про музику і фільми теж наявна у цьому факторі, але має незначне навантаження.

Другий фактор (інструментальний) є біполярним, тобто включає змінні з прямим і оберненими кореляційними зв’язками. Основою цього фактора є мотив виконання роботи, показники якого у 15-річних є найвищими у всьому досліджуваному проміжку. Також позитивні навантаження, але менш значущі має мотив отримання інформації для навчання. На основі від'ємних показників змінних «пошук друзів» та «спілкування про навчальні справи» можна зробити висновок, що у цьому компоненті інструментальні тенденції використання Інтернету поєднуються із зменшенням комунікативних проявів.

Третій компонент можна коротко охарактеризувати як освітньо-інструментальну мотивацію, що містить спонуки, пов’язані з особливостями шкільного життя, а також обернений зв’язок з розважальним аспектом. Системоутворювальною змінною є підготовка до шкільних і позашкільних заходів.

Зберігається значущість комунікативного фактора, але мінімізується його зміст: обговорення спільних інтересів поєднується з симпатією до протилежної статі. Високі факторні навантаження змінних можна пояснити віковими особливостями особистості підлітка — розвитком сфери інтересів, інтимно-особистісним спілкуванням як провідною діяльністю.

Знову виникає фактор інформаційно-технологічної заглибленості, що об'єднує пошук інформації про новини, пошук комп’ютерних програм та захоплення он-лайн іграми. Зазначимо, що у цьому компоненті цікавість до навколишнього світу поєднується із заглибленням у віртуальну ігрову реальність — об'єднувальною ланкою цієї системи є взаємодія з комп’ютером.

Останнім, шостим, компонентом, як і в попередній вибірці, є мотивація до творчості, що також є ізольованою від інших змінних.

Висновки

Отже, проаналізувавши результати емпіричного дослідження мотивації користування Інтернетом, підсумуємо ключові моменти трансформації спонукальних тенденцій мережевого життя протягом підліткового віку.

Фіксується неоднозначна динаміка і зміна змісту комунікативної мотивації: у 14 років вона стає більш виявленою порівняно з 13-річними і відокремлюється від групи релаксаційних спонук, а у 15 років цей фактор є більш спрямованим на міжгендерну взаємодію, а деякі його складові взагалі мінімізуються. Значущість навчально-пізнавальної мотивації мережевого життя дещо підвищується у 14 і знижується у 15 років. Розважальні мотиви виявлені протягом усього досліджуваного проміжку. Особливу увагу слід звернути на фактор, який був інтерпретований нами як мотивація відходу від реальності, — він зафіксований у 13 років, а у 15 років виокремлено чинник інформаційно-технологічної заглибленості. Спонука використання Інтернету як джерела творчого пошуку майже не взаємодіє з іншими змінними і фактично утворює окремий чинник — тільки у 13 років є частиною інструментальної мотивації. Значущість групи інструментальних мотивів є досить відчутною протягом усього досліджуваного проміжку.

У цілому спостерігається поступова диференціація виділених факторів з віком (зростання від 4-х до 6-ти), що вказує на зниження внутрішньої інтеграції мотиваційних тенденцій у користуванні Інтернетом. Подальші наукові дослідження проблеми є актуальними у контексті з’ясування гендерних відмінностей мотивів віртуального життя підлітків та встановлення їх зв’язку з іншими компонентами особистості.

Література

• 1. Арестова О.Н. Мотивация пользователей Интернета / О. Н. Арестова, Л. Н. Бабанин, А. Е. Войскунский // Гуманитарные исследования в Интернете. — М., 2000. — С. 55−76.
• 2. Горошко О. Мотиви користування мережею Інтернет: гендерний аналіз / О. Горошко // Соціальна психологія. — 2009. — № 4. — С. 148−161.
• 3. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. — Издательсто: Питер, 2002. — 512 с.
• 4. Лучинкіна А.І. Аналіз мотиваційної складової інтернет-соціалізації / А.І. Лучінкіна // Практична психологія і соціальна робота. — 2014 — № 9. — С. 1−4.
• 5. Поліщук В.М. Вікові кризи в підлітковому і юнацькому віці: [монографія]/ В. М. Поліщук. — Суми: Університетська книга, 2012. — 478 с.