Використання інформаційних систем під час розслідування кримінальних правопорушень

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Постановка проблеми. Однією з головних умов посилення протидії злочинності є широке застосування інформаційних систем, які сприяють упорядкуванню роботи з інформацією про об'єкти обліку, її адресному отриманню. Розслідування кримінальних правопорушень сьогодні неможливе без використання сучасних інформаційних систем, які допомагають автоматизувати процеси збирання, зберігання, обробки та узагальнення криміналістично значущої інформації.

Інформаційно-довідкове забезпечення працівників слідчих підрозділів є актуальним з огляду на новації, що містяться в законодавстві України. Зокрема, для реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події в ОВС України запроваджено інформаційну підсистему (ІП) «Єдиний облік» ІІПС ОВС, що зменшує вірогідність приховування заяв чи повідомлень про кримінальні правопорушення та є надійним джерелом інформації для внесення відповідних даних до ЄРДР і початку досудового розслідування згідно зі ст. 214 КПК України.

Зазначені інформаційні системи виконують одну із ключових ролей в інформаційно-довідковому забезпеченні, оскільки інформація, що вміщена в них, є ресурсом для поповнення інших масивів, спрямованих на використання у проведенні слідчих (розшукових) дій та розслідуванні кримінальних правопорушень.

Стан дослідження. Теоретичне підґрунтя використання інформації в розслідуванні кримінальних правопорушень формували вітчизняні та зарубіжні вчені: Р. С. Бєлкін, Р. Є. Дьоміна, А. І. Вінберг, В. А. Журавль, Е. П. Іщенко, Є. Д. Лук’янчиков, Р. А. Усманов, В. Г. Хахановський, М. Я. Швець тощо. Попри те, аналіз наукових праць засвідчує, що питанням використання інформації, яка міститься в інформаційних системах, певна увага приділяється лише в деяких дослідженнях (Т. В. Авер’янової [9, с. 382−392], В. В. Бірюкова [1, с. 568−621], Н. І. Клименко [2, с. 93−103], В. В. Лисенко [10, с. 1319], О. Р. Росинської [11, с. 331−374], С. А. Ялишева [3, с 104−108]). А. Ялишев є одним із перших, хто запропонував розглядати питання використання інформації, отриманої з інформаційних систем, у розслідуванні кримінальних правопорушень, з огляду на конкретні слідчі ситуації. Новизна ж цієї статті ґрунтується на дослідженні питання інформаційно-довідкового забезпечення в умовах прийнятого 2012 року Кримінального процесуального кодексу України, розробки алгоритмів дій працівників ОВС, спрямованих на встановлення певних об'єктів чи фактів, отримання інформації про них із використанням інформаційних систем під час розслідування кримінальних правопорушень.

Метою статті є розробка алгоритмів дій працівників ОВС, спрямованих на встановлення певних об'єктів чи фактів, отримання інформації про них із використанням інформаційних систем під час розслідування кримінальних правопорушень; розгляд питання інформаційно-довідкового забезпечення в умовах чинного Кримінального процесуального кодексу України.

Виклад основних положень. Найбільш продуктивними нині є інформаційно-довідкова, інформаційно-пошукова, інформаційномодельована та інформаційно-консультаційна системи [4, с. 175]. Найпоширенішими із них у правоохоронних органах є інформаційно — довідкова та інформаційно-пошукова. За принципами роботи з інформацією вони подібні та забезпечують надання інформації про об'єкт у такому вигляді, в якому вона була внесена. Більш складною є інформаційно-модельна система, призначена для пошуку й обробки даних, але, на відміну від наведених, результатом її застосування виступають певні інформаційні моделі. криміналістичний розслідування інформаційний система Можна зазначити про об'єкти інформаційно-довідкових обліків, які є моделями об'єктів, що мають доказове значення. Надання працівникам слідчих підрозділів такої криміналістичної інформації дозволяє приймати правильні тактичні рішення в різних складних слідчих ситуаціях.

Значні перспективи мають інформаційно-консультаційні системи. Саме вони на підставі аналізу вихідної інформації допомагають правильно сформувати слідчі версії та сприяти в обранні тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Так, слідчий може одержати дані про всі можливості інформаційно-довідкових картотек і колекцій про об'єкти, які в них вміщені, про шляхи отримання цієї інформації за проведення слідчих (розшукових) дій, але ця форма застосування спеціальних знань і криміналістичних обліків на практиці використовується нечасто [5, с. 24].

У розслідуванні кримінальних правопорушень здебільшого використовуються інформаційно-пошукові системи, які забезпечують збирання, збереження та видачу інформації за запитом користувача [6, с. 64]. Своєю чергою, автоматизована інформаційно-пошукова система створена та впроваджена з метою подальшого вдосконалення централізованого накопичення, обробки та пошуку довідкової, орієнтувальної та іншої інформації [7, с. 44−46].

Термін «облік» прийнято застосовувати щодо фактографічних інформаційних систем із невисоким ступенем інтеграції. Р. С. Бєлкін зазначав, що складові системи криміналістичної реєстрації більш зручно називати «криміналістичними обліками», тому що вони відрізняються характерними обліковими даними, формами, засобами та методами їх систематизації, зосередження й користування ними [8, с. 182]. Попри це, на наш погляд, саме поняття інформаційної системи найповніше розкриває рівень будь-якого обліку. Отже, обліки — це інформаційні системи, що забезпечують введення, пошук, узагальнення, зберігання, накопичення та видачу інформації стосовно певних об'єктів та явищ.

Як правило, термін «облік» використовується з уточнювальним словом, яке означає назву обліку, зокрема: облік номерних речей; викрадених (втрачених) документів; антикваріату; викраденого та зареєстрованого автомототранспорту; викраденої, втраченої, знайденої, зданої зброї, тієї, що перебуває у користуванні громадян, установ, організацій; осіб, які вчинили правопорушення, переховуються від органів влади, ухиляються від відбування покарання, зникли безвісти; слідів рук, вилучених із місць нерозкритих злочинів (слідотека); осіб за відбитками пальців рук (дактокартотека) тощо. Крім того, є узагальнювальні поняття для певної їх категорії: обліки ДІАЗ; ДНДЕКЦ; РА Укрбюро Інтерполу, Державної прикордонної служби України, Державної міграційної служби України та ін. Водночас ці обліки становлять інформаційні системи: одні неавтоматизовані (ручні), інші автоматизовані, ще інші ведуться і в автоматизованому, і у неавтоматизованому виглядах. У першому випадку такі системи називають обліками, за необхідності уточнюють назву та форму (журнал реєстрації осіб, картотека обліку автотранспорту, колекція зброї тощо). В іншому — автоматизованими інформаційними пошуковими системами, як правило, не визначаючи об'єкт, а додаючи персональну назву («Річ», «Угон», «Особа» тощо). Здебільшого в ОВС України такі обліки називають автоматизованими інформаційно-пошуковими системами. Вони можуть уходити як підсистеми до більших, об'єднувальних систем (наприклад, ІІПС ОВС України). Це дає можливість отримання різної інформації про певний об'єкт із низки систем, що інтегровані до банку даних.

Інформаційні системи спрямовані на використання під час розслідування кримінальних правопорушень. Особливе значення для встановлення окремих фактів може мати застосування ІІПС ОВС, яка надає можливість установити взаємозв'язок із іншими об'єктами, отримати різноманітну інформацію. Відомо, що у криміналістиці вирізняють типові слідчі ситуації, які виконують важливу роль у розслідуванні кримінальних правопорушень. Отже, розглянемо, як ІІПС ОВС, інші інформаційні системи та обліки можуть використовуватися для встановлення певних обставин чи фактів у розслідуванні кримінальних правопорушень залежно від слідчої ситуації.

Виокремимо деякі загальні слідчі ситуації щодо встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, що є розповсюдженими у практичній діяльності та безпосередньо впливають на ефективність розслідування:

• — правопорушника затримано з документами, що посвідчують його особу;
• — правопорушника затримано без документів;
• — на місці вчинення кримінального правопорушення виявлено документи, що могли належати правопорушнику;
• — правопорушник не затриманий та відомостей про його місцезнаходження немає;
• — на місці вчинення кримінального правопорушення є сліди, що могли бути залишені правопорушником;
• — правопорушник із місця вчинення кримінального правопорушення втік і дані про нього та його місцезнаходження невідомі.

У найсприятливішій ситуації, коли правопорушника затримано з документами, що посвідчують його особу, доцільно перевірити його за Єдиним державним демографічним реєстром про місце проживання або перебування, за яким із ним може здійснюватися листування чи вручення офіційної кореспонденції. За ІП «Особа» ІІПС ОВС — щодо фактів учинення інших кримінальних правопорушень, знаходження під адміністративним наглядом, ІС «ОДК» — наявності у минулому судимості. За наявності достатніх підстав необхідно вилучити майно або тимчасово обмежити правопорушника у користуванні спеціальним правом, варто встановити наявність транспортних засобів і документів на право керування ними за Національною автоматизованою інформаційною системою про зареєстровані транспортні засоби (НАІС), дозволу на зберігання, носіння, перевезення зброї, яка має індивідуальні заводські (фабричні) номери за ІП «Зареєстрована зброя» ІІПС ОВС, підприємницької діяльності юридичних осіб усіх форм власності та форм господарювання за ІП «ЄДРПОУ» ІІПС ОВС. Іншу інформацію, що характеризує особу, можна отримати з інформаційних систем та обліків навчальних закладів, медичних установ військкоматів, відділів кадрів установи, де особа працює, Державної реєстраційної служби, Державної фіскальної служби України тощо. Збирання відомостей у випадках затримання правопорушника, як правило, охоплює дані про місце і час затримання, що є оптимальним для виявлення у затриманого доказової інформації (викрадених речей, наркотичних засобів), ступеня агресивності, способу життя і зв’язків, стосунків із членами сім'ї та сусідами, розпорядку його дня та маршрутів.

У ситуації, коли правопорушника затримано без документів, доцільно скористатися ІП «Доставлені до ЧЧ ОВС» ІІПС ОВС, в якій може бути вміщена інформація про випадки затримання особи працівниками ОВС раніше та його фотозображення, а також реєстраційними обліками Державної міграційної служби України, оскільки ці обліки містять доволі вичерпні дані про осіб, які отримують паспорт громадянина України та подають відповідну заяву, свідоцтво про народження та фотокартки. У разі необхідності можуть бути використані відомості з журналу контролю за прибуттям і постановлениям на облік раніше судимих осіб [12].

У порівняно сприятливій ситуації, коли на місці вчинення кримінального правопорушення виявлено документи, що могли належати правопорушнику, доцільно виконати низку дій, пов’язаних із установленням особи, її проживання, місцезнаходження, наявності судимості, розшуку тощо за інформаційними системами, наведеними вище. Залежно від виду виявленого на місці вчинення кримінального правопорушення документа використовуються відповідні обліки відомств, установ та організацій, які їх видавали (паспорт — обліки ДМС України, дозвіл на зберігання, носіння, перевезення зброї - обліки МВС, студентський/учнівський квиток — обліки навчальних закладів тощо). Крім того, на місці може бути виявлено й викрадені правопорушником документи, що належать потерпілим у інших кримінальних правопорушеннях. Це ініціює перевірку документа за ІП «Викрадені (втрачені) документи» ІІПС ОВС.

У разі, коли правопорушник не затриманий та відомостей про його місцезнаходження немає, виникає необхідність його розшуку шляхом проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, оперативно-розшукових заходів. Водночас можна скористатись інформаційними системами і МВС, і інших правоохоронних органів, відомств, установ та організацій для розшуку об'єкта та встановлення місця імовірного його знаходження. Сприяти цьому може ІП «Розшук» ІІПС ОВС, яка містить інформацію про осіб, які переховуються від органів влади, ухиляються від відбування покарання, зникли безвісти. В ІП «Пізнання» ІІПС ОВС обліковуються дані про безвісти зниклих осіб, невпізнані трупи, осіб, які не можуть надати про себе відомості через хворобу або малолітній вік, та інших категорій осіб, що розшукуються.

За інтегрованою міжвідомчою автоматизованою системою «Аркан» можна отримати інформацію щодо перетину державного кордону України осіб, транспортних засобів і вантажів. Якщо факт перетину кордону підтвердиться, за сприянням РА Укрбюро Інтерполу об'єкти можуть бути вміщені до міжнародних інформаційних систем для міждержавного або міжнародного розшуку. Це надасть можливість визначити територію пошуку об'єкта. Вивчення даних ІП «Злочин» ІІПС ОВС про нерозкриті кримінальні правопорушення, ІП «Кримінальна статистика» ІІПС ОВС про кримінальні правопорушення, осіб, які їх учинили або підозрюються в їх учиненні, та архівних кримінальних проваджень надасть можливість слідчому цілеспрямовано реалізувати розшукові заходи.

Неабияке значення у розшуковій діяльності мають інформаційні системи з автоматичною реєстрацією, де фіксуються дані про факти звернення до цих систем з метою отримання певної послуги, входу на певні об'єкти, соціальні мережі тощо. За ними можна встановити факт звернення до системи, місце перебування особи, що розшукується (системи банківських установ, навчальних закладів, оператори мобільного зв’язку, адміністратори мереж тощо). Також у нагоді можуть бути системи відеоспостереження (банки, банкомати, казино, вокзали, аеропорти, військові об'єкти, магазини). Сучасні системи відеоспостереження допомагають створювати записи, які зберігаються. Крім того, доцільно за місцем роботи або навчання розшуканого вивчити його особисту справу, де містяться біографічні та анкетні дані, інформація про родичів, риси характеру, звички; за обліками медичних установ можна отримати інформацію про групу крові, наявність травм, хронічних захворювань, а також факти звернення по медичну допомогу та проведення пластичної операції.

Важливим є обшук житла чи іншого володіння особи, яка розшукується, де можуть бути її особисті або викрадені речі, документи, фотокартки, листування, записники, з яких можна з’ясувати, з ким злочинець підтримує зв’язок, де переховується. Виявлені речі, які мають індивідуальні заводські номери та культурні цінності, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення, необхідно перевірити за ІП «Річ» та «Антикваріат» ІІПС ОВС відповідно, оскільки вони можуть бути предметом посягання у інших кримінальних правопорушеннях. Залежно від ситуації можуть бути використані відомості з інших інформаційних систем (готелів, пошти, спортивних закладів, туристичних компаній тощо).

У ситуації, коли на місці вчинення кримінального правопорушення є сліди, що могли бути залишені злочинцем, особливого значення набувають криміналістичні обліки ДНДЕКЦ МВС України (сліди пальців рук або їх долонних поверхонь, взуття, знарядь зламу, транспортних засобів, біологічних, запахових, голосів і мовлення тощо). Для розшуку злочинця можуть бути використані обліки оперативно — розшукового призначення, які нададуть можливість ідентифікувати об'єкти за слідами, що могли бути залишені правопорушником. Серед таких — автоматизована дактилоскопічна інформаційна система «АДІС ДАКТО-2000», яка вміщує дактилоскопічні карти на осіб, взятих під варту або засуджених, затриманих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, затриманих у порядку, визначеному КУпАП тощо. На жаль, трапляються ситуації, коли правопорушник із місця вчинення кримінального правопорушення зник, і дані про нього та його місцезнаходження слідчому невідомі. Тоді необхідно вжити всіх заходів для встановлення особи. У разі необхідності слідчий може дати доручення оперативним підрозділам про проведення слідчих (розшукових) дій з використанням ІП «Слідство: доручення» ІІПС ОВС для об'єктивного аналізу та контролю за результатами виконання [13]. І лише належна взаємодія органів досудового розслідування, оперативних підрозділів та інших служб ОВС є гарантією того, що жоден правопорушник не уникне справедливого покарання. За умов установлення установчих даних про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, інша інформація про неї може бути отримана за інформаційними системами, наведеними у статті.

Висновки. Отже, з огляду на різноманітність завдань проведення слідчих (розшукових) дій, необхідність з’ясування різноманітних обставин і ситуацій, які мають значення для розслідування кримінального правопорушення, складно перелічити всі варіанти використання інформаційних систем. Але навіть розглянуті можливості інформаційних систем доводять значну ефективність їх використання у розслідуванні кримінальних правопорушень і складанні криміналістичних методик.

Література

• 1. Бірюков В. В. Теоретичні основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів: монографія / В. В. Бірюков. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2009. 664 с.
• 2. Клименко Н. І. Судова експертологія: курс лекцій: навч. посібник / Н. І. Клименко. К.: Ін Юре, 2007. 528 с.
• 3. Ялышев С. А. Криминалистическая регистрация: проблемы, тенденции, перспективы: монография / С. А. Ялышев. М.: Академия управления МВС России, 1998. 140 с.
• 4. Журавель В. А. Информационное обеспечение процесса расследования: пути и средства / В. А. Журавель // Вісник Академії правових наук. 2004. № 2. С. 175−179.
• 5. Разумов Е. О. Про вдосконалення непроцесуальної форми використання спеціальних знань / Е. О. Разумов, А. Е. Волкова // Криміналістичний вісник: наук.практ. зб. 2007. Вип. 1. С. 23−25.
• 6. Голицына О. Л. Информационные системы: учеб. пособ. для студ. вузов / О. Л. Голицына, Н. В. Максимов, И. И. Попов. М.: Форум, 2007. 495 с.
• 7. Дубровин С. В. Методологические аспекти криминалистической диагностики: монография / С. В. Дубровин. М.: ЮНИТИ-ДАНА; Закон и право, 2002. С. 44−46.
• 8. Белкин Р. С. Курс криминалистики: учеб. пособ. для вузов. 3-е изд., доп. / Р. С. Белкин. М.: ЮНИТИ-ДАНА; Закон и право, 2001. С. 182.
• 9. Аверьянова Т. В. Судебная экспертиза: курс общей теории: монография / Т. В. Аверьянова. М.: Норма, 2006. 480 с.
• 10. Лисенко В. В. Інформаційно-довідкове забезпечення виявлення та розслідування злочинів, пов’язаних з несплатою податків / В. В. Лисенко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. Спеціальний випуск. Частина 1. 2008. № 5. С. 13−19.
• 11. Теория судебной экспертизы: учебник / Е. Р. Россинская, Е. И. Галяшина, А. М. Зинин; под ред. Е. Р. Россинской. М.: Норма, 2009. 382 с.
• 12. Про затвердження Порядку взаємодії установ виконання покарань та суб'єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк: наказ Міністерства юстиції, Міністерства соціальної політики, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства внутрішніх справ України від 28.03.2012 року № 478/5/180/375/212/258.
• 13. Про організацію обліку доручень слідчих щодо проведення слідчих (розшукових) дій: доручення МВС України від 03.12.2014 року № 25 621/Ск.