Вступ. 
Метафоризація інтенсивності бажання в сучасних англомовних художніх творах: лінгвокогнітивний аспект

Актуальність теми дослідження зумовлюється, по-перше, великою значущістю концепту БАЖАННЯ для концептосфери будь-якої нації, англомовної зокрема, по-друге, активним використанням авторів сучасних англомовних творів когнітивної метафори для концептуалізації інтенсивності бажання, по-третє, необхідністю визначення метафоризації концепту БАЖАННЯ в сучасній художній літературі для встановлення загальної лінгвокультурної специфіки цього концепту, зокрема динаміки його образного складника, для виявлення індивідуальних, національнота загальнокультурних уявлень про феномен бажання, для уточнення місця цього концепту в мовно-концептуальній картині світу та встановлення його зв’язку з іншими концептами.

Концепт БАЖАННЯ є предметом лінгвістичного дослідження низки робіт на матеріалі англійської мови та в порівнянні з іншими мовами [1; 2; 3]. Визначається польова структура цього концепту як на матеріалі лексикографічних джерел, зокрема у здійсненому О. Ю. Макєєвою аналізі дефініцій лексичних репрезентантів концепту БАЖАННЯ у вигляді функціонально-семантичного поля в діахронічному та синхронічному аспектах [2], так і на матеріалі функціонування слів-репрезентантів цього концепту в англомовному художньому тексті, зокрема у встановленні С. Л. Голощук ядерно-периферійної організації поля лексем на позначення бажання, що функціонують в англомовному спонукальному дискурсі [1]. У дослідженні С. В. Мастерських визначається багатомірна слоїста структура концепту БАЖАННЯ в російській, англійській та німецькій мовах, що містить понятійну основу, внутрішню будову, дистрибутивні властивості, валентні зв’язки та культурологічні особливості [3]. Останні, зокрема, виявляються дослідницею на матеріалі паремічних засобів досліджуваних мов та представлені у вигляді фреймів, що мають як універсальні: бажання для всіх мов є тою силою, що спонукає суб'єкта до дії та здійснення вчинків, так і національно-специфічні риси: норми англійської культури зумовлюють той факт, що суб'єкт бажання оцінюється як позитивно налаштований на виконання своїх бажань та сам обирає межи бажаного [там само]. Дискусійним залишається питання про природу (статус) концепту БАЖАННЯ: одні дослідники (О. Ю. Макєєва, С. В. Мастерських, Г. Г. Сильницький, Ю. С. Степанов та інші) кваліфікують його як ментально-вольовий, відзначаючи його тісний зв’язок із концептом ВОЛЯ, інші звертають увагу на емоційний характер цього концепту (Л. Г. Бабенко, О. Л. Бєссонова). Проте майже всі дослідники виокремлюють таку ознаку бажання, як інтенсивність, різний ступінь прояву цього явища, що зумовлює також необхідність обґрунтування цього концепту як градуального. Саме інтенсивність бажання метафорично представлена в художніх творах, що свідчить про необхідність визначення специфіки метафоризації цієї ознаки та її підґрунтя — сукупності образних уявлень про бажання в англомовній лінгвокультурі. Доречним здається використання відомої теорії когнітивної (концептуальної) метафори, розробленої Дж. Лакоффом і М. Джонсоном [5] та доповненої З. Ковечешем [4], згідно з якою когнітивна метафора визначається як процес осмислення однієї концептуальної сфери в термінах іншої, тобто перенесення певних елементів знань із однієї концептуальної сфери, сфери-джерела (source domain), в іншу концептуальну сферу, сферу-мету (target domain). Цей процес припускає набір стійких систематичних кореляцій між сферами джерела й мети, які одержали назву мапування (mapping), іншими словами когнітивної проекції. Автори когнітивної теорії метафори розмежовують конвенціональні та не конвенціональні, або образні, метафори. Останні, що характерні для художньої літератури, зумовлюють когнітивні трансформації сфери-джерела за допомогою лінгвокогнітивних операцій розширення (extension), специфікації (elaboration), редукції (questioning) і комбінування (combining). Операція розширення передбачає введення нового елемента у сферу-джерело конвенціональної метафори. Операція специфікації полягає в деталізації її конвенціонального елемента. Операція комбінування активує (комбінує) декілька концептуальних метафор, вербалізованих одним або декількома метафоричними виразами. Операція редукції ставить під сумнів правильність/дієвість конвенціональної метафори [4]. метафорний вербалізація лінгвокультурний бажання.

З огляду на викладене мета цієї роботи — визначити засоби метафоричної вербалізації інтенсивності концепту БАЖАННЯ в сучасних англомовних творах. Для поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання: 1) виявити когнітивні метафори, на підґрунті яких вербалізується ІНТЕНСИВНІСТЬ як компонент концепту БАЖАННЯ в сучасній англомовній художній літературі, та здійснити їх мапування; 2) визначити мовні засоби реалізації когнітивних метафор БАЖАННЯ; 3) визначити когнітивно-культурологічне підґрунтя метафор БАЖАННЯ та лінгвокогнітивні операції створення образних метафор.

В аналізованих сучасних англомовних творах таких авторів, як Джоан Роулінг, Стефені Маєр та Софі Кінселла метафоризація концепту БАЖАННЯ, а саме його інтенсивності здійснюється в термінах концептів вогню, природних явищ, сили, спраги/голоду, хвороби, вбивства/смерті, боротьби/битви, коли ознаки цих концептів переносяться на бажання, що реалізується в низці метафоричних кореляцій (мапувань) на підґрунті схожості структурної організації цих концептів та наявності в обох сферах такого елементу, як інтенсивність. Розглянемо ці метафори окремо.