Прагматика пасивних прикметників у франкомовному інтернет-дискурсі

Прагматика пасивних прикметників у франкомовному інтернет-дискурсі

Статтю присвячено дослідженню прагматики функціонування пасивних прикметників на матеріалі сучасного франкомовного інтернет-дискурсу. Актуальність роботи зумовлена необхідністю визначення засадничих стратегій у формуванні нового мовного прошарку користувачів мережі, зокрема, французькою мовою.

Поштовхом до написання статті стала відсутність у царині мовознавства достатньої кількості праць, спрямованих на класифікацію й аналіз прикметників зі значенням пасивності в сучасному інтернет-дискурсі. Важливість очікуваних результатів вивчення їх прагматичного потенціалу зумовлена стрімким розвитком новітніх технологій, що призводить до певного оновлення лексичної складової сучасної мови, та загальною тенденцією до міждисциплінарних студій. Усебічне вивчення особливостей функціонування вербальних засобів інтернет-дискурсу є, безперечно, актуальним напрямом сучасної філології.

На відміну від значної кількості досліджень, присвячених особливостям і правилам утворення неологізмів, зокрема іменників, дієслів тощо, ґрунтовних розробок щодо засобів формування нових французьких пасивних прислівників нараховується значно менше. Розробка зазначеного питання не є новаторською, проблема була частково вивчена Н. Ату [8], Ж. Бойсеном [4], Г. Нардоза [7], М. Шувер [9]. Проте опрацьованих цими мовознавцями аспектів недостатньо для повного розкриття теми, яка потребує подальшого дослідження.

Метою статті є висвітлення прагматичного потенціалу пасивних прикметників, які було зафіксовано останнім часом в мережі Інтернет. Дослідження було проведено на матеріалі сучасного франкомовного інтернет-дискурсу, що є найбільш стрімко змінним типом мовлення на сучасному етапі еволюціонування французької мови.

Вивченню особливостей функціонування будь-якого мовного явища має логічно передувати дефініція того матеріалу, на основі якого буде реалізовано добірку емпіричних даних. Сучасними дослідниками пропонуєтьсязначна кількість розумінь поняття «інтернет-дискурс» як стрижня численних лінгвістичних доробок останнього десятиріччя. Вітчизняними мовознавцями досліджено англомовний, франкомовний, іспаномовний та інші види дискурсу, які використовуються для спілкування у всесвітній мережі. Ми погоджуємося з визначенням Н. О. Гудзя, який всебічно аналізує структуру інтернет-дискурсу, його специфіку й конститутивні ознаки. Отже, на думку дослідника, структура інтернет-дискурсу зумовлена його жанровою специфікою й характеризується гетерогенністю, а базовою конститутивною ознакою, з якої постають усі інші, є електронно-опосередкований канал комунікації [3, с. 80]. Таким чином, можемо припустити, що існує значна когезія між неоднорідністю структури мовлення мережі й особливостями створення нових пасивних прикметників різних підтипів.

Усе більш поширеною стає тенденція до мовної економії у сфері інтернет-дискурсу, що призводить до появи значної кількості новоутворень і є логічною передумовою для виникнення нових пасивних прикметників. Одним із найбільш продуктивних типів словотворення сьогодні залишається афіксація. Ми пропонуємо аналіз стану французьких пасивних прикметників як прагматично ємних і, відповідно, затребуваних у сучасному спілкуванні. Деривати цього типу відзначаються високим прагматичним потенціалом, оскільки поєднують в собі ознаки пасивності, модальності й риси, притаманні прикметникам. Натомість треба зазначити, що існує гіпотетична можливість незбігу в трактуванні виокремлених одиниць із результатами, які можуть бути отримані іншими дослідниками. Вивчення настільки ємного явища, як один із засобів вираження семантичної категорії пасивності, з огляду на досить велику залежність ступеня прояву значення пасивної дії припускає імовірність різного трактування мовних фактів дослідниками через неоднаковість сприйняття контексту. Статус віддієслівних прикметників з ознакою пасивності також визначається в більшості випадків лише завдяки контекстуальному оточенню. На цьому слушно акцентує М.А. Венгренівська: «Слово, окремо взяте в лексиконі, проростає розгалуженням своїх значень і набуває свого смислу тільки в конкретній фразі, де актуалізується одне конкретне значення» [1, с. 97]. Багато віддієслівних прикметників із часом втрачають первинну ознаку, надану спеціальним суфіксом, їхня семантика зосереджується на позначенні характеристики предмета. Оскільки в цій роботі береться за основу широка інтерпретація станової семантики [2, с. 45], то вони визнаються пасивними.

Залежно від контексту похідні прикметники можуть виражати різноманітні модальні відтінки:

• а) повинність;
• б) відтінок припущення чи імовірності;
• в) вказівку на те, що річ або особа варті чого-небудь або заслуговують на що-небудь.

Найбільш значна частина пасивних прикметників служить для визначення життєво важливих понять, явищ. Вони відносяться до загальновживаної лексики: cassable, mangeable, opйrable, buvable. Однак багато прикметників, утворених таким способом, втрачають значення пасивності, вони або зовсім ніколи його не мали (agrйable, nuisible, aimable, charitable), або мають водночас пасивне й активне значення (Une misиre pitoyable, c’est une misиre qui mйrite d’кtre prise en pitiй, mais un homme pitoyable, c’est celui qui la prend en pitiй) [5, с. 364]. Проте в роботах останніх років стверджується висока продуктивність утворення активних прикметників із суфіксомable як від перехідних (йgarable, lassable), так і від неперехідних дієслів (fluctuable, mourable) [8, с. 61−62].

Для розуміння цього типу вираження пасивності треба наголосити також на різниці у використанні суфіксівable таible:

• -ible використовується в процесі утворення наукових термінів, запозичених із латини (суфіксibilis): disponible, divisible. Інші конструюються за аналогією: explosible, convulsible;
• -able більш розповсюджений у сучасній французькій мові. Формування прикметників із цим суфіксом відбувається на основі форм participe prйsent: effarouchable, dйvorable.

Типовими стають також випадки формування прикметників зі значенням пасивності від іменникових основ. Дуже ефективними в плані утворення є так звані «парасинтетичні» прикметники (префікс in- + суфіксиable, -ible, -uble), особливо для неологізмів: indйcoiffable, indйcryptable.

За посиланнями Французької академії наук зафіксовано навіть випадки так званого зворотного формування, коли йдеться про дієслово, що утворюється від пасивних прикметників, які мають іменникову основу. Французькі провідні мовознавці застерігають від вживання, зокрема, дієслів crйdibiliser та dйcrйdibiliser: On dit: Ces succиs accrйditent le bien-fondй de notre mйthode. Ses mensonges rйpйtйs l’ont discrйditй. On ne dit pas: Ces succиs crйdibilisent notre mйthode. Ses mensonges rйpйtйs l’ont dйcrйdibilisй [10].

Натомість Г. Дал і Ф. Намер вказують на те, що пасивні прикметники наable є основою для утворення аграматичних дієслів зміни стану: *lavabiliser, *croyabilifier, *impermйabl (irer), *aportabl (irer) [6].

В останнє десятиріччя велику кількість відіменникових прикметників було утворено у зв’язку з інтенсивним розвитком інтернет-технологій, що, безперечно, потребує відповідного розширення лексичних можливостей користувачів мережі: cliquable, intйlйchargeable, tchattable, wapisable (наприклад, прикметник, що походить від дієслова wapiser, яке у свою чергу утворене від англійської абревіатури WAP, що позначає протокол доступу до Інтернету з мобільного телефону).

У процесі дослідження було виокремлено значну кількість зазначених прикметників у прикладах спілкування в соціальних мережах, блогах тощо. Так, наприклад, дискусії розгортаються навколо пасивного прикметника, який має бути утворено від дієслова moudre. Серед варіантів, які пропонують інтернет-користувачі, є такі: mouturable, moulable, moulinable. Семантично тотожними визнаються pluvйrisable, concassable, broyable, poussiйrable [11].

Здебільшого суперечки виникають щодо правомірності вживання новоутворень. Як аргумент наводиться словник Larousse, однак контраргументом є Antidico — сучасне інтернет-видання, яке містить слова, які дійсно існують і функціонують у французькій мові. Так, наведемо кілька прикладів з Antidico:

INDЙCHAUSSABLE adj. (Chaussure) qui tient bien au pied.

INDЙCOIFFABLE adj. Qui ne peut кtre dйcoiffй. — Inamovible.

INDЙCOURAGEABLE adj. Impossible, а dйcourager.

INDЙCRYPTABLE adj. Impossible, а dйcrypter.

INDЙJANTABLE adj. (Pneu) qui ne risque pas de dйjanter.

INDЙLOGEABLE adj. Qui ne peut кtre dйlogй.

INDЙMERDABLE adj. Pop. Insoluble.

INDЙMOTIVABLE adj. Impossible, а dйmotiver.

INDЙRANGEABLE adj. Qui ne peut кtre dйrangй, injoignable.

INDЙTACHABLE adj. Qui ne peut кtre dйtachй.

INDЙTOURNABLE adj. Qui ne peut кtre dйtournй.

INDЙVISSABLE adj. Impossible, а dйvisser [12].

Таким чином, спостерігається певна контрадикція щодо статусу пасивних прикметників у сучасній французькій мові, зокрема в мережі. Різниця між прескрипціями лінгвістів щодо їх вживання та специфіка реального функціонування досліджуваного мовного явища в інтернет-дискурсі є показником великого розриву між стрімкістю появи та розвитком явищ екстралінгвістичного світу, можливістю їх відповідного опису та класифікації. Це може бути визнано чинником для подальшого вивчення проблеми в прогресії.

Висновки

Отже, наданий фактичний матеріал є доказом того припущення, що новоутворенні пасивні прикметники — явище, найбільш дотичне до англіцизмів як до продуктивного типу неологізмів у французькій мові, — мають великий прагматичний потенціал щодо формування нових лексичних одиниць у когезії до темпів розвитку сучасного суспільства.

Перспективою подальшої розробки теми є компаративний аналіз обраних для дослідження пасивних прикметників із їх аналогами англійською мовою в мережі Інтернет.

Література

• 1. Венгренівська М.А. Імпліцитне та експліцитне в перекладі / М.А. Венгренівська // Іноземна філологія. — 2003. — № 34−36. — С. 97−99.
• 2. Гудзь Н. О. Інтернет-дискурс: структурна специфіка та конститутивні ознаки / Н. О. Гудзь // Наукові записки. Серія «Філологічна». — Острог: Видавництво Національний університет «Острозька Академія», 2013. — Вип. 35. — С. 79−81.
• 3. Добровольский Д. О. Пассивизация идиом (о семантической обусловленности синтаксических трансформаций во фразеологии) / Д. О. Добровольский // Вопросы языкознания. — 2007. — № 5. — C. 39−61.
• 4. Boysen G. Les adjectifs enable/-ible: esquisse d’une typologie / G. Boysen // Actes du colloque international / L. Schosler; Institut d’Etudes Romanes; Universitй de Copenhague. — 2000. — № 45. — P. 261−63.
• 5. Brunot F. La pensйe et la langue / F. Brunot. — Paris: Masson, 1936. — 982 p.
• 6. Dal G. Gйnйration et analyse automatiques de ressources lexicales construites utilisables en recherche d’informations / G. Dal, F. Namer [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://fiamm.free.fr/Publications/TAL2000_Dal_Namer.pdf.
• 7. Nardozza G. Les dйrivйes enable/-ible etbar dans une perspective comparative: A la recherche d’outils d’analyse communs / G. Nardozza // Echanges de linguistique en Sorbonne. — 2014. — № 1. — Р 5−28.
• 8. Hathout N. Enquete sur les derives enable / N. Hathout, M. Plйnat, L. Tanguy // Cahiers de grammaire. — 2003. — № 28. — P. 49−90.
• 9. Schuwer M. Le suffixe adjectivalble: Impacts sйmantique et syntaxique de la dйrivation / M. Schuwer [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://asp.revues.org/2315; DOI:10.4000/asp.2315.