Методи педагогічних досліджень

Педагогічні дослідження здійснюються за допомогою цілої системи різноманітних методів.

Традиційно-педагогічні методи — методи, які педагогіка дістала у спадок від дослідників, що стояли біля витоків педагогічної науки. До їхнього складу входять: педагогічне спостереження, дослідницька бесіда, вивчення шкільної документації, продуктів діяльності учнів, узагальнення незалежних характеристик, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, першоджерел тощо.

Метод педагогічного спостереження. Суть його полягає у спеціально організованому сприйманні педагогічного процесу в природних умовах. Спостереження може бути прямим і опосередкованим, відкритим і закритим, а також реалізовуватись як самоспостереження. Організовуючи спостереження, важливо мати його план, встановити термін, фіксувати результати. Воно повинно бути систематичним. Достовірні відомості дає тільки тривале спостереження за вихованцем в усіх видах його діяльності. Об'єктивність спостереження забезпечує використання звуко-, відеозапису уроків, позакласних виховних заходів, різних видів діяльності учнів. Приховане спостереження ефективніше, оскільки дає змогу фіксувати природну поведінку школяра, унеможливлює вплив педагога на дітей.

Метод бесіди — забезпечує пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Для результативності бесіди необхідно мати її план, основні й додаткові запитання; створити сприятливу атмосферу для відвертого обміну думками; врахувати індивідуальні особливості співбесідника; виявляти педагогічний такт; уміти запротоколювати бесіду. Отримані результати доцільно порівняти з отриманою за допомогою інших методів інформацією про особистість. Різновидом бесіди є інтерв'ю — бесіда за заздалегідь розробленим планом з особою або групою осіб, відповіді яких є матеріалами для наукових узагальнень. Результати інтерв'ю залежать від продуманості запитань.

Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт — використовуючи цей метод, вивчають особові справи учнів, класні журнали, контрольні роботи, зошити з окремих дисциплін, виготовлені в навчальних майстернях предмети характеризують індивідуальні особливості учнів, їх ставлення до навчання, рівень засвоєння знань, сформованості вмінь і навичок. Шкільна документація (загально шкільний план роботи, плани роботи предметних комісій, класних керівників, протоколи засідань педагогічної ради та ін.) дає змогу сформувати уявлення про стан навчально-виховної роботи в школі загалом і за окремими її напрямами.

За допомогою методу аналізу результатів діяльності учня (успішності, виконання громадських доручень, участі в конкурсах та ін.) можна скласти об'єктивне уявлення про нього за реальними справами.

Особливістю методу узагальнення незалежних характеристик є узагальнення, порівняння, осмислення отриманих за допомогою інших методів відомостей про учнів. При зіставленні незалежних характеристик деякі риси можуть не збігатися через необ'єктивність того, хто характеризує, поспішність, помилковість висновків. У такому разі з’ясовують причини розбіжностей, аналізують чинники, що зумовили їх. Розбіжності можливі й тоді, коли характеристики складали в різний час, упродовж якого поведінка вихованця змінилася.

Педагогічний експеримент (лат. experimentum — проба, дослід). Залежно від поставленої експериментом мети розрізняють:

• а) констатуючий експеримент, що проводиться на початку дослідження і своїм завданням має з’ясування стану справ у шкільній практиці з тієї чи іншої проблеми;
• б) творчо-перетворюючий, коли вчений розробляє гіпотезу, теоретичні основи, здійснює конкретні практичні заходи щодо вирішення досліджуваної проблеми;
• в) контрольний, суть якого полягає в застосуванні апробованої методики в роботі інших педагогів та шкіл.

Педагогічне тестування (англ. test —- випробовування, перевірка) — цілеспрямоване, однакове для всіх досліджуваних обстеження, що проводиться в умовах строгого контролю. Від інших способів обстеження тестування відрізняється простотою, доступністю, точністю, можливістю автоматизації. Це дозволяє об'єктивно виміряти характеристики педагогічного процесу, що вивчаються. У навчально-виховній практиці використовуються різні тести: успішності, інтелектуального розвитку, діагностики рівня засвоєння знань, умінь, ступеню сформованості багатьох якостей тощо.

Соціологічні методи — застосовуються для масового опитування учасників процесів виховання, навчання, освіти, які мають колективний (груповий) характер. Опитування може бути усним (інтерв'ю) або письмовим (анкетування). До соціологічних методів дослідження належать також шкалування і соціометричні методики, порівняльні дослідження.

Анкетування — метод масового збору матеріалу за допомогою спеціально розроблених анкет. У педагогічних дослідженнях використовуються такі типи анкет: відкриті, які вимагають самостійного конструювання відповіді, і закриті, в яких учні обирають одну із запропонованих відповідей; іменні, що вимагають вказати прізвище досліджуваного, і анонімні; повні, скорочені; пропедевтичні і контрольні та ін.

Широко застосовується метод вивчення групової диференціації, який дозволяє аналізувати внутрішньоколективні взаємини.

Кількісні методи — використовуються в двох основних напрямках:

• а) для обробки результатів спостережень і експериментів;
• б) для моделювання, діагностики, прогнозування, комп’ютеризації навчально-виховного процесу.

До першого — входить статистичний метод, у межах якого здійснюється реєстрація (виявлення певних якостей педагогічних явищ, кількісні підрахунки наявних чи відсутніх якісних даних у певній послідовності, визначення їхнього місцезнаходження серед об'єктів, що вивчаються); шкалування — присвоєння балів чи інших цифрових показників характеристикам, що досліджуються.

Другий — репрезентує метод моделювання (створення і дослідження моделей). Наукова модель — уявна чи матеріально реалізована система, яка адекватно відображає предмет дослідження і здатна замінити його так, що вивчення моделі сприяє отриманню нової інформації про цей предмет. Головна перевага моделювання — можливість охопити систему цілісно. Моделювання в педагогіці застосовується для вирішення таких завдань, як: поліпшення планування навчального процесу, оптимізація структури навчального матеріалу, управління пізнавальною діяльністю, управління навчально-виховним процесом та ін. цей метод використовується для вияву й класифікації нових законів, побудови нових теорій та інтерпретації отриманих даних; для вирішення обчислювальних завдань; для перевірки гіпотези.

Математичні методи допомагають педагогіці доповнити характеристики педагогічних явищ, процесів конкретною інформацією, провести сувору ревізію в досягнутому раніше.