Внесок Київської Русі у розвиток світової культури

Київська Русь, освоївши кращі досягнення народів східних слов’ян, протягом ХІ - ХІІ ст. вибудувала самобутню і високу культуру, яка посіла визначне місце серед культур країн Єаропи та Азії.

Численні археологічні знахідки та писемні джерела свідчать про самобутність культури Київської Русі й спростовують твердження окремих науковців про іноземні впливи на неї, які особливо були популярними серед учених у ХІХ і на початку ХХ ст.

Високий освітній рівень києворусичів підтверджується великою кількістю писемних пам’яток та написів на пряслицях, холодній зброї, берестяних грамотах, а також графіті (написи на стінах) у Софії Київській і Новгородській. За Володимира та Ярослава працювали школи. Народилася й утвердилася любов до книги, утворюються майстерні для переписування та оздоблення книги. Виникають бібліотеки. Київські князі були високоосвіченими людьми — «книголюбцями». Так, Ярослав Мудрий, за свідченням літописця, «почитая часто в день і в нощи», був палким прихильником книги.

На основі багатої фольклорної традиції розвивається оригінальне письменство (художня література, повчання, ораторська проза, літописи, агіографія). Разом із народом і в народі жили обрядова усна творчість, казки, історичні перекази, легенди, ліричні пісні, прислів'я, приказки, загадки та ін. Майже у первозданному вигляді до нас дійшли високі взірці обрядової поезії - колядки та щедрівки.

Широко побутувала в Київській Русі перекладна література: філософські й богословські трактати, апокрифи, романи і повісті, історичні хроніки та вибране з них, так звані Ізборники. Вони істотно розширювали кругозір та світосприйняття давньоруського читача.

Із прийняттям християнства витісняється традиційна дерев’яна архітектура, на зміну їй приходить мурована, візантійського типу, яка частково ввібрала в себе традиції будівничих Русі. Із кам’яним зодчеством приходить на Київську Русь монументальний живопис — фрески та мозаїки, з’являється іконопис.

Високого рівня розвитку досягло декоративно-ужиткове мистецтво. Вироби майстрів Київської Русі були популярними не тільки на батьківщині, а й за її межами. Це переважно вироби із золота: намисто, колти, ланцюжки, сережки, діадеми, браслети, фібули, персні тощо.

Культурний розвиток Київської Русі створив родючий ґрунт, на якому пізніше постали різноманітні у своїх проявах і самобутні за характером культури українського, російського й білоруського народів. На українських землях саме демократичні тенденції давньоруської культури знайшли найбільш сприятливі умови для подальшої еволюції. Ці тенденції були тісно пов’язані з патріотичною боротьбою за національну самобутність вітчизняної культури, що стала тотожною боротьбі за рідну мову, православну віру, соборну державу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Які першовитоки має культура Київської Русі?

Як сприймали русичі процес християнізації?

Розкрийте роль християнізації Русі для її подальшого культурного розвитку.

На які два види поділялася писемна література часів Київської Русі?

Схарактеризуйте основні жанри давньоруської оригінальної літератури.

Назвіть три основні види загальноосвітніх навчальних закладів, що існували на Русі у Х — ХІІ ст.

Який новий вид архітектури з’явився на Русі після прийняття християнства?

Назвіть види образотворчого мистецтва Київської Русі.

Які види декоративно-ужиткового мистецтва набули високого рівня розвитку і поширення на Русі?

Які види музичного мистецтва можна виділити за часів Київської Русі?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.

1. Хронологічні межі існування держави Київська Русь:

a. X-XV cтоліття.

b. IX-XII cтоліття.

c. VI-X cтоліття.

d. XIII-XVII cтоліття.

2. Коли офіційно було запроваджено християнство у Київській Русі?

a. 988 р.

b. 1037 р.

c. 860 р.

d. 1240 р.

3. Реформа щодо запровадження християнства як державної релігії була проведена:

a. Ярославом Мудрим.

b Володимиром Мономахом.

c. Данилом Галицьким.

d. Володимиром Великим.

4. Хто був автором знаменитого твору ораторської літератури часів Київської Русі «Слово про закон і благодать» ?

a. митрополит Іларіон.

b. Ярослав Мудрий.

c. Володимир Мономах.

d. літописець Нестор

5. Літературу доби Київської Русі прийнято поділяти на:

a. перекладна, оригінальна.

b. церковна, християнська.

c. біблійна, житійна.

d. апокрифи, гімнографія.

6. Оригінальна література Київської Русі поділяється на:

a. літописи, ораторська, житійна, повчальна, паломницька література.

b. церковна проповідь, літописи, біблійна, педагогічна література.

c. гімнографія, літописи, кондак. акафіст.

d. ікос, канон, гімнографія, апокрифи.

7. Агіографічну літературу інакше називають:

a. апокрифами.

b. літописами.

c. церковною проповіддю.

d. житійною літературою.

8. Софіївський собор побудований.

a. 1240 р.

b. 988 р.

c. 1037 р.

d. 899 р.

9. Софіївський собор представлений.

a. романським стилем.

b. бароко.

c. готичним стилем.

d. візантійсько-руським стилем.

10. Найрозвиненіші види декоративно-ужиткового мистецтва давньоруської держави:

a. металообробка, гончарство, чернь, дереворізьблення.

b. гончарство, дерево різьблення, зернь, металообробка.

c. металообробка, гончарство, дереворізьблення, кісткорізьблення, ткацтво, склоробство.

d. кісткорізьблення, ткацтво, склоробство.