Розрахунок штучного освітлення

Кінцевою метою проектувального розрахунку штучного освітлення є визначення кількості і потужності джерел світла.

Для розрахунку освітлювальної установки при рівномірному розміщенні світильників загального освітлення і горизонтальної робочої поверхні основним є метод коефіцієнтів використання світлового потоку.

Проектний розрахунок виконується за формулою:

Фл=(ЕнSzКз)/Nз, де Фл — світловий потік лампи;

S — площа приміщення;

Z — коефіцієнт нерівномірності освітлення (1,1−1,15);

Кз — коефіцієнт запасу, який приймається в залежності від забруднення повітря по таблиці З. БНіП П-4−79;

N — кількість світильників;

з — коефіцієнт використання світлового потоку світильника;

n — кількість ламп в світильнику;

з — залежить від ККД і кривої розподілу світлового потоку світильника;

с_с, с_п, с_пот — висоти підвищування світильника і геометричних характеристик приміщення (індекс приміщення).

Для крапкових джерел світла N = S/l₁l₂,.

де l₁ — відстань між світильниками в ряду;

l₂ — відстань між рядами світильників.

По розрахунковому світловому потоку джерела світла вибирається найближча стандартна лампа.

Для розрахунку локалізованого і місцевого освітлення горизонтальних та похилих поверхонь застосовують крапковий метод, в основі якого лежить формула:

Е=Ісоs²б/Кзh_r²,.

де І - сила світла в напрямку від джерела на задану крапку;

L — кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового потоку.

З довідників відомо, що питома потужність освітлювальної установки залежить від заданих параметрів Руд. Тоді потужність, яка вимагається від лампи визначається за формулою:

Ри=РудS/Nn/.

Перевірочний розрахунок зводиться до визначення фактичної освітленості на найменш освітленому робочому місці виходячи з відомої кількості, типів і розміщення ламп і світильників у відповідному приміщені. Отримане значення порівнюється з нормативним, що відповідає виду робіт і системи освітлення. За результатами порівняння робляться висновки щодо відповідності умов освітлення гігієнічним нормам.