Законодавчо-нормативне забезпечення ведення обліку виробничих запасів

Порядок ведення бухгалтерського обліку та контролю виробничих запасів на підприємствах регулює низку нормативно-правових документів, які забезпечують:

• ? дотримання суб'єктами господарювання єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, які носять обов’язковий характер, гарантують та захищають інтереси ко — ристувачів облікової інформації;
• ? достовірність та повноту необхідних даних для задоволення інформаційних пот — реб користувачів.

Державну політику у сфері бухгалтерського обліку та контролю в Україні реалізують Міністерство фінансів України, Національний банк України, Державне казначейство України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством. Порядок бухгалтерського обліку виробничих запасів визначається різними суб'єктами в межах їх повноважень та представлені п’ятьма рівнями (міжнародний, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, нормативно-правова база державного рівня, галузеві нормативні документи, наказ по підприємству), що будують систему нормативного регулювання бухгалтерського обліку виробничих запасів поліграфічних підприємств (рис.).

виробничий облік запас синтетичний.

Система нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку виробничих запасів на поліграфічних підприємствах Перший рівень нормативного регулювання встановлює особливості виз — нання та оцінки виробничих запасів при їх надходженні та використанні для під — приємств України, які використовують міжнародні стандарти для ведення бухгал — терського обліку та складання фінансової звітності. [26].

Другий рівень — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» — визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкрит — тя її елементів, зокрема під час формування інформації про виробничі запаси. Його доповнюють за даною топологічною ділянкою П© БО 9 «Запаси» та П© БО 16 «Витрати», які визначають методологічні засади формування в обліку інформа — ції про виробничі запаси, регулює їх порядок оцінки і обліку на підприємстві та розкриття інформації в фінансовій звітності, регулює порядок здійснення опера — цій, пов’язаних із рухом виробничих запасів.

На третьому рівні перебуває Податковий кодекс України, який визначає порядок оподаткування податком на додану вартість виробничих запасів при їх придбанні та реалізації, порядок оцінки виробничих запасів при вибутті та встановлює обмеження щодо включення вартості виробничих запасів до витрат при розрахунку бази оподаткування податком на прибуток. Закон України «Про бух галтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регу — лювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, зокрема щодо виробничих запасів, порядок оформлення первинних до — кументів і регістрів бухгалтерського обліку, обов’язки підприємств у проведенні інвентаризації, зокрема в частині відображення залишків виробничих запасів на дату складання балансу.

Четвертий рівень регулювання ґрунтується на Методичних рекомендаціях щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, щодо організації та ведення обліку за конкретними видами діяльності і розробленими галузевими міністерствами та відомствами з урахуванням особливостей діяльнос — ті, технології виробництва продукції, надання послуг та виконання робіт. Цей до — кумент поєднує нагромаджений досвід із врахуванням вимог ринкової економіки і містить інформацію про організацію планування, обліку та калькулювання собі - вартості продукції. Положення не суперечить Податковому кодексу України, у якому в 3 розділі, стаття 7 регламентується склад витрат на виробництво.

Отже, опрацювавши основні нормативно-правові документи, що здійсню — ють регламентацію бухгалтерського обліку виробничих запасів підприємств поліг — рафічної галузі в Україні визначено, що найбільш повно інформація розкривається в П© БО 9 «Запаси», та МСФЗ 2 «Запаси», оскільки у цих документах висвітлено питання з обліку виробничих запасів. У них викладено важливі питання бухгал — терського обліку певної топологічної ділянки обліку, разом з тим, є неузгодже — ність, зокрема, існують відмінності між порядком оцінки виробничих запасів за вимогами П© БО та МСФЗ. Порівняльний аналіз вимог П© БО 9 «Запаси» та МСФЗ 2 «Запаси» дозво — лив визначити спільні та відмінні підходи до регулювання окремих питань бухгал — терського обліку виробничих запасів таблиці. Порівняльний аналіз П© БО та МСФЗ показав, що загалом методичний підхід до бухгалтерського обліку виробничих запасів за міжнародними та наці - ональними стандартами майже уніфікований. Однією із істотних відмінностей між стандартами є обмеження сфери їх застосування. Так, МСФЗ використовують всі підприємства, організації та установи незалежно від форми власності та способу утворення. Відповідно до П© БО його вимоги не поширюються на ведення бух — галтерського обліку бюджетними установами, що є обґрунтовано доцільним, ос — кільки це випливає з особливостей системи бухгалтерського обліку бюджетних ус — танов, порядку їх функціонування та мети діяльності. Існує відмінність у деталізації складових запасів, зокрема, відповідно до п. 6 П© БО 9 «Запаси» для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

• ? сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матері - альні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, на — дання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;
• ? незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням дета — лей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене вироб — ництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;
• ? готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором, або іншим нормативно-правовим актом;
• ? товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримують — ся підприємством з метою подальшого продажу;
• ? малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одно — го року;
• ? поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим П© БО 9 «Запаси», а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання. Вимоги п. 37 МСФЗ 2 «Запаси» визначають загальну класифікацію запасів, зокрема, до них включаються товари, виробничі запаси, виробничі допоміжні ма — теріали, матеріали, незавершене виробництво та готова продукція. Отже, національні стандарти надають більш детальний перелік складових, які включаються до запасів, що спрощує порядок віднесення складових до виробни — чих запасів. Відсутність такої деталізації в МСФЗ пояснюються тим, що вони носять більш загальний характер та не враховують особливостей обліку окремих країн. При розкритті інформації у фінансовій звітності виникають принципові відмінності щодо деталізації інформації про виробничі запаси. Так, відповідно до вимог МСФЗ, суб'єкт господарювання повинен надавати дані про суму запасів, визнаних витратами протягом звітного періоду, така вимога в національних стан — дартах відсутня. Вважаємо, що така інформація є доречною при розкритті стану і результатів господарської діяльності підприємств, зокрема, спиртової промисло — вості. Під час переоцінки виробничих запасів за нормами П© БО надається ін — формація лише про суму збільшення чистої вартості реалізації запасів, які попе — редньо уцінені. МСФЗ, крім цієї інформації, вимагає розкривати дані про суми уцінки запасів у звітному періоді, а також наводити обставини або події, що спри — чинили дооцінку виробничих запасів, які раніше були уцінені. Отже, МСФЗ, що надають більше свободи ведення бухгалтерського обліку, ґрунтуючись на застосу — ванні бухгалтерами професійного судження, змушує розкривати більше інформа — ції про виробничі запаси порівняно з національними стандартами. [27]