Поділи Польщі та їхнє значення для історичного розвитку українських земель

Ослаблення Речі Посполитої в другій половині XVIII ст. дало можливість Пруссії, Австрії та Росії розчленувати цю державу. Відбулося три поділи Польщі: 17 лютого 1772 р., на початку 1793 р., 24 жовтня 1795 р. Польща була розділена між Росією, Пруссією і Австрією.

• 1) І поділ — у 1772 р. Росія загарбала частину Білорусії, Австрія — Галичину, Пруссія — споконвічні польські землі. У 1774 р. Австрія загарбала Буковину, а ще в кінці XVII ст. — Закарпаття. Таким чином, наприкінці XVIII ст. всі західноукраїнські землі опинилися під владою Австрії.
• 2) ІІ поділ — 1793р. Росія загарбала Правобережну Україну та білоруські землі, Пруссія — польські землі.
• 3) ІІІ поділ — 1795 р. До Росії відійшла Західна Волинь, Західна Білорусія, більша частина Литви і Курляндія (частина Латвії). Пруссія привласнила західнолитовські землі і поділила з Австрією польські землі. Польська держава перестала існувати.

На долі українських земель три поділи Речі Посполитої позначилися таким чином:

• 1) за першим поділом 1772 р. до Австрії відійшла Галичина;
• 2) за другим поділом 1793 р. до Росії відійшло Правобережжя (Київщина, Волинь, Поділля);
• 3) за третім поділом 1795 р. до Росії відійшла Волинь (Берестейщина).

Поділи Польщі мали негативний вплив. Польський народ на десятиліття втратив свою державну незалежність. У результаті ліквідації державних кордонів між землями Лівобережжя та Правобережжя в межах Російської імперії опинилось 80% українців, що всупереч політиці російського царизму сприяло консолідації і розвитку українського народу.

Таким чином, наприкінці XVIII ст. українські землі потрапили під владу двох імперій, Російської та Австрійської, які в наступне століття продовжували здійснювати національне гноблення українського народу.