Сучасний стан інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір

Міжнародна інтеграція банківської установи передбачає розширення його діяльності за межі національних кордонів з метою надання банківських послуг більшому колу клієнтів і збільшення на цій основі власних доходів.

У 1994 році Україна підписала з ЄС Угоду про партнерство та співробітництво, яке б сприяло розвитку торгівлі, інвестицій, гармонійних економічних відносин, взаємовигідному економічному, соціальному, фінансовому, цивільному, науково-технічному та культурному співробітництву.

У 1998 та 2000 роках указами Президента України було затверджено Стратегію та Програму інтеграції України в Євросоюз. Банківська інтеграція відбувається на двох рівнях. На мікрорівні проходить співпраця, відбувається злиття банківських установ різних країн. На макрорівні інтеграція розвивається між державами в формі координації банківської політики країн-членів ЄС. Процесу інтеграції України сприятимуть такі заходи в банківській сфері:

Вивчення досвіду застосування інструментів монетарного регулювання центрального банку. Максимальне наближення законодавства України до діючого законодавства ЄС. 1) Поступове зниження норм обов’язкового резервування і приведення їх у відповідність з вимогами ЄС. 2) Удосконалення системи реєстрації банків та порядку видачі ліцензій на здійснення банківських операцій. 3) Впровадження показників діяльності банків відповідно до Базельських принципів ефективного нагляду за банківською діяльністю. 4) Забезпечення прозорості банківських операцій. 5) Забезпечення захисту прав інвесторів, подальшого розвитку ефективного фондового та страхового ринків. 6) Збільшення обсягів валютних резервів, перегляд структури щодо збільшення їх частки в євро. 7) Подальша лібералізація валютного ринку. 8) Розширення транскордонних переказів у євро.) Співпраця НБУ з керівними органами ЄС в сфері банківського регулювання та нагляду.

З метою зближення з європейськими країнами Україні необхідно поступово зменшувати різницю в рівнях економічного розвитку та рівнях життя населення. Потрібно також розширювати економічні відносини з країнами ЄС в торгівельній сфері, брати активну участь в спільних проектах.

Основні наслідки інтеграції:

• · виникнення невеликої кількості глобальних банків, що здатні контролювати значні обсяги фінансових ресурсів та впливати на функціонування національних банківських систем;
• · втрата контролю над фінансовими процесами на рівні урядів окремих держав та одночасне підвищення ролі міжнародних фінансових установ, що займаються наглядом та регулюванням фінансових відносин;
• · внаслідок посилення взаємозалежності національних економік виникнення кризових явищ в одній країні призводить до їх зародження в інших;
• · значне зростання обсягів міжнародного банківського кредитування;
• · розвиток банківської діяльності, яка поєднує традиційну банківську справу, інвестиційну діяльність та страхування.

Таким чином, розгортання процесів інтеграції на сучасному етапі пов’язане з збільшенням обсягів всіх видів міжнародних трансакцій, зростанням кількості потужних транснаціональних банків, а також розвитком сучасних інформаційних технологій. Поступова ліквідація бар'єрів щодо здійснення міжнародних операцій та входження іноземного капіталу в національні банківські системи, а також пом’якшення антимонопольного законодавства щодо створення банківських холдингів призводять до тісної взаємодії банківських систем окремих країн.