Планування роботи цеху

Вступ

Мета курсової роботи — закріплення та поглиблення знань, що отримані у теоретичній частині курсу, самостійне пророблення найважливіших її розділів, придбання досвіду виконання техніко-економічних розрахунків. Виконання курсової роботи допоможе студентам опанувати знаннями в галузі планування і організації виробництва в результаті засвоєння методів ведення техніко-економічних і планових розрахунків і вивчення передових форм організації виробничих і трудових процесів. Кожен студент одержує від викладача завдання за варіантом за списком групи.

1. Структура та вихідні дані для виконання курсової роботи

Структура курсової роботи:

Титульний аркуш.

Зміст.

Вступ.

1. Розрахунок параметрів потокової лінії в цеху.

2. Визначення кількості робочих місць, потрібного устаткування на потоковій лінії і на виробничих дільницях.

3. Проектування організаційної структури управління цеху.

• 3.1. Розрахунок балансу робочого часу.
• 3.2. Розрахунок кількості виробничих робітників цеху.
• 3.3. Розрахунок чисельності працівників апарата управління.
• 4. Складання штатного розкладу адміністративно-управлінського персоналу цеху.
• 5. Розрахунок фонду оплати праці цеху.
• 5.1. Фонд основної заробітної плати.
• 5.2. Розрахунок доплат.

Висновки.

Перелік використаних джерел.

При виконанні курсової роботи студент повинний показати уміння виконувати економічні розрахунки, обґрунтовувати прийняті проектні рішення, працювати зі спеціальною літературою, користуватися довідниками, державними стандартами.

Вихідні дані до курсової роботи:

1. Річна програма випуску вала наведена в табл. 1.1.

2. Перелік операцій по його виготовленню, норми часу, розряди робіт, види устаткування, що використовується, наведені в табл. 1.2.

3. Вага вала 25 кг, діаметр вала 135 мм, довжина вала 350 мм.

4. Діаметр заготовки 140 мм, довжина заготовки 370 мм.

5. Матеріал — сталь 40Х.

6. Загальна трудомісткість робіт на виробничих дільницях наведена в табл. 1.1.

7. Види робіт, що виконуються під час виготовлення інших виробів на виробничих дільницях наведені в табл. 1.3.

Таблиця 1.1. Програма випуску вала і загальна трудомісткість робіт на виробничих дільницях цеху

Таблиця 1.2. Перелік операцій по виготовленню валу, норми часу, розряди робіт

Таблиця 1.3. Співвідношення видів робіт на виробничих дільницях цеху

2. Методика виконання курсової роботи

У вступі розкривається актуальність роботи, мета, завдання та об'єкт дослідження (1 с.).

У першій частині роботи «Розрахунок параметрів потокової лінії в цеху» необхідно дати характеристику потокової лінії і визначити такт, темп, ритм лінії, необхідно визначити кількість робочих місць для виконання заданої програми, коефіцієнт завантаження устаткування на лінії, довжину конвеєра, чисельність основних робітників на лінії.

Основними характеристиками потокової лінії є: такт, темп, ритм лінії, необхідна кількість робочих місць, коефіцієнт завантаження устаткування на лінії, довжина лінії, чисельність основних робітників.

Потоковим виробництвом називається прогресивна форма організації виробництва, заснована на ритмічній повторюваності погоджених у часі основних і допоміжних операцій, виконуваних на спеціалізованих робочих місцях, розташованих у послідовності технологічного процесу.

При тривалості окремих операцій, не рівній або не кратній такту випуску виробів, тобто коли порушується синхронність роботи устаткування, застосовуються переривані лінії, на яких безперервність процесу забезпечується утворенням заділів після більш продуктивних операцій. У цьому випадку застосування конвеєрів ускладнене, а тому найчастіше використовуються різні гравітаційні пристрої (схили, лотки й ін.). Для забезпечення ритмічної роботи на такій лінії необхідно установити найбільш доцільний регламент її роботи.

Основною розрахунковою величиною служить такт лінії (хв/шт.), що визначається по формулі:

(2.1)

де F_c — тривалість зміни, хв; n — кількість змін; N — добова програма лінії, шт.

Ґрунтуючись на річній виробничій програмі лінії, визначаємо її добову програму з розрахунку 255 робочих днів на рік:

N = N_год / 255 (2.2)

де N_год — річна виробнича програма (табл. 1.1), шт.

У нашому прикладі, добова програма лінії складе:

N = 320 000 / 255 = 1254,90 (шт./добу) Фактична тривалість зміни визначається з розрахунку її нормативної тривалості (8 годин = 480 хвилин) і коефіцієнта внутрізмінних втрат робочого часу (0,07) і в нашому випадку вона складає.

Таким чином, такт лінії складе:

r = 60*8*2*(1−0,07)/ 1254,9 = 0,71 (хв/шт.)

Темп лінії являє собою величину зворотну її тактові і визначається по формулі:

(2.3)

Тч = 60/0,71 = 84,51 (шт./год) Виходячи з величини передатної партії (n = 5 шт.). розраховуємо ритм лінії по формулі:

(2.4)

R = 0,71*5 = 3,55 (хв) Визначимо кількість робочих місць на потоковій лінії, виходячи з розрахункової формули:

(2.5)

де t_i — штучний час на виконання i-ої операції (табл. 1.2), хв.

Час роботи недовантажених робочих місць визначається за формулою:

(2.6)

де Тобс — період обслуговування (приймається 120 хв для всіх варіантів); Крн — коефіцієнт роботи недовантаженого робочого місця.

Ср.1 = 1,7 / 0,71 = 2,39 шт.; Тн.1 = 120*0,39 = 46,8 хв;

Ср.2 = 2,7 / 0,71 = 3,8 шт.; Тн.2 = 120*0,8 = 96 хв;

Ср.3 = 3,3 / 0,71 = 4,65 шт.; Тн.3 = 120*0,65 = 78 хв;

Ср.4 = 3,3 / 0,71 = 4,65 шт.; Тн.4 = 120*0,65 = 78 хв;

Ср.5 = 5,7 / 0,71 = 8,03 шт.; Тн.5 = 120*0,03 = 3,6 хв;

Ср.6 = 8,5 / 0,71 = 11,97 шт.; Тн.6 = 120*0,97 = 116,4 хв;

Ср.7 = 4,5 / 0,71 = 6,34 шт.; Тн.7 = 120*0,34 = 40,8 хв;

Ср.8 = 4,5 / 0,71 = 6,34 шт.; Тн.8 = 120*0,34 = 40,8 хв;

Ср.9 = 16,5 / 0,71 = 23,24 шт. Тн.9 = 120*0,24 = 28,8 хв.

Таблиця 2.4. Характеристики потокової лінії

Графік роботи лінії з урахуванням часу роботи недовантажених робочих місць представлений на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Графік роботи лінії з урахуванням часу роботи недовантажених робочих місць Роботи 5−6 та 7−9 можна сумістити, оскільки вони мають сумарну тривалість меншу або рівну періоду обслуговування (120 хв). Тоді графік роботи лінії буде мати вигляд рис. 2.2.

Рис. 2.2. Графік роботи лінії з урахуванням суміщення робіт

Явочна чисельність основних виробничих робітників на потоковій лінії складе:

Р_яв = 75 2 = 150 чол.

Облікова чисельність визначається:

(2.7)

де в-припустимий процент неявки робітників з поважних причин (10−15%).

Роб = (1+10 / 100)*150 = 165 (чол.)

В другій частині роботи «Розрахунок кількості устаткування на виробничих дільницях цеху» треба зробити розрахунок кількості устаткування на виробничих дільницях цеху, що здійснюється на основі наступних вихідних даних:

· трудомісткість обробки виробів на виробничих дільницях;

· дійсний фонд часу роботи устаткування;

· коефіцієнт виконання норм.

Розрахункова кількість основного виробничого устаткування по j — му виду робіт визначається по формулі:

(2.8)

де V_j — питома вага j-го виду робіт у загальній трудомісткості (табл. 1.3); Т_заг — трудомісткість робіт на виробничих дільницях (табл. 1.1), год.; F_д — дійсний фонд часу роботи устаткування, год.; К_вн — коефіцієнт виконання норм (1,0).

Дійсний фонд роботи устаткування:

F_д = 8*2*255*(1−0,07) = 3794,4 год Кількість основного виробничого обладнання за видами робіт у цеху становить:

C1 = 320 000*0,32 / 3794,4 = 26,98 27;

C2 = 320 000*0,04 / 3794,4 = 3,37 4;

C3 = 320 000*0,28 / 3794,4 = 23,61 24;

C4 = 320 000*0,15 / 3794,4 = 12,65 13;

C5 = 320 000*0,19 / 3794,4 = 16,02 16;

C6 = 320 000*0,02 / 3794,4 = 1,68 2.

Кількість допоміжного обладнання цеху розраховується за нормативами, наведеними в табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Кількість допоміжного обладнання цеху

Кількість мостових кранів визначається укрупнено, виходячи з норми: 1 кран на кожні 50 м довжини прольоту, складе 2 крани (для всіх варіантів).

Кількість електрокарів визначається:

K =(Q*n / (q*Fa*60))*(lср / Vср + ta + tp) (2.9)

де Q — загальна вага деталей, що транспортуються, за рік, т; n — середня кількість транспортних операцій на одну деталь (10); q — заповнення електрокару за один рейс (0,4т); Fa — дійсний річний фонд часу роботи електрокару у дві зміни, год.; lср — середній пробіг електрокару за один рейс туди і назад, (120 м в один бік); Vср — середня швидкість електрокару (6 км/ год.); ta, tp — час відповідно на завантаження і розвантаження електрокару на кожну операцію (по 5 хв.).

Q = 600 + (0,025*320 000) = 8600 т де 600 т — вага тари для всіх варіантів; 0,025 т. — маса однієї деталі.

lср = 120*2 = 240 м

K = (8600 * 10/0,4*3794,4*60) * (240 / 100 + 5 + 5) = 11,7 (12 шт.)

Результати розрахунків устаткування цеху представлені в табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Результати розрахунку необхідної кількості устаткування цеху

потоковий вал трудомісткість цех

У третій частині роботи «Проектування організаційної структури управління цехом» визначаються наступні показники:

· здійснюється розрахунок балансу робочого часу.

Чисельність основних робітників на виробничих дільницях цеху визначається на основі трудомісткості планованого обсягу робіт, коефіцієнта виконання норм і ефективного фонду часу роботи одного робітника (балансу робочого часу одного робітника).

Номінальний фонд робочого часу (Fн) розраховується як різниця між календарними і неробочими днями.

Явочний робочий час розраховується як різниця між номінальним фондом і загальною сумою цілодобових невиходів.

Ефективний фонд (Fе) розраховується як різниця між явочним часом і загальною сумою внутрішньо змінних втрат робочого часу.

Середня тривалість робочого дня розраховується за формулою:

(2.10)

Розрахунок балансу робочого часу одного робітника наведений у табл. 2.7.

Таблиця 2.7. Розрахунок балансу робочого часу

· здійснюється розрахунок кількості виробничих робітників цеху.

Чисельність робітників на дільницях по j-му виду робіт визначається по формулі:

явочна:

(2.11)

облікова:

(2.12)

де V_j — питома вага j-го виду робіт у загальній трудомісткості (табл. 1.3); Т_заг — трудомісткість робіт на виробничих дільницях (табл. 1.1), год.; F_е — ефективний фонд часу (табл. 2.7), год.; К_вн — коефіцієнт виконання норм (1,0).

Pяв.1 = 320 000*0,32/ 1837,36*1 = 55,73; Pоб.1 = 55,73*1,11 = 61,8662;

Pяв.2 = 320 000*0,04/ 1837,36*1 = 6,97; Pоб.2 = 6,97*1,11 = 7,73 8;

Pяв.3 = 320 000*0,28/ 1837,36*1 = 48,77; Pоб.3 = 48,77*1,11 = 54,13 54;

Pяв.4 = 320 000*0,15/ 1837,36*1 = 26,12; Pоб.4 = 26,12*1,11 = 28,99 29;

Pяв.5 = 320 000*0,19/ 1837,36*1 = 33,09; Pоб.5 = 33,09*1,11 = 36,7337;

Pяв.6 = 320 000*0,02/ 1837,36*1 = 3,48. Pоб.6 = 3,48*1,11 = 3,864.

Розрахунок чисельності основних робітників для виробничих дільниць цеху виконується з урахуванням професій, розрядів і режиму роботи цеху. При розрахунку враховуємо, що питома вага робітників:

2-го розряду — 10%,

3-го розряду — 60%,

4-го розряду — 20%,

5-го і 6-го розрядів — по 5%.

Розрахунки потреби в основних робітниках на виробничих дільницях цеху приведені в табл. 2.8.

Чисельність допоміжних робітників визначається виходячи з норм обслуговування, прийнятих на підприємстві (заводських норм) або в галузі (галузевих норм). Норми обслуговування встановлюються в залежності від умов виробництва на підприємстві (у галузі) з урахуванням типу виробництва.

Таблиця 2.8. Визначення кількості основних робітників на виробничих дільницях цеху

При розрахунку чисельності допоміжних робітників враховуємо, що їхня загальна кількість у цеху складає 15−25% від кількості основних робітників. Співвідношення чисельності допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування і робітників, зайнятих на загально цехових роботах, складає 50% і 40% від їхньої загальної кількості. Результати розрахунку чисельності допоміжних робітників приведені в табл. 2.9.

· здійснюється розрахунок чисельності працівників апарата управління.

Загальна чисельність цехового управлінського апарата повинна бути розподілена по функціональних службах.

Таблиця 2.9. Чисельність допоміжних робітників

Чисельність цехових управлінського апарату визначається на основі нормативів чисельності (табл. 2.10), виходячи з чисельності робітників основного виробництва цеху, яка становить — 165+194=359 чол.

Таблиця 2.10. Нормативи чисельності фахівців і службовців для механічних цехів серійного виробництва

Розрахунок чисельності адміністративно-управлінського апарату цеху наведено у табл. 2.11.

Таблиця 2.11. Чисельність працівників адміністративно-управлінського апарату цеху

Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу складе 2% від чисельності основних і допоміжних робітників.

(165+194+151):1002=10,2?11 чол.

Організаційна структура управління цеху приведена на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Організаційна структура управління цехом

Четверта частина курсової роботи — «Складання штатного розкладу адміністративно-управлінського персоналу цеху».

Штатний розклад адміністративно-управлінського персоналу є основним кадровим документом будь-якого підприємства, що регламентує поточний кадровий склад і розмір заробітної плати працівників апарата управління. При складанні штатного розкладу необхідно керуватися сформованою на підприємстві організаційною структурою управління, а також нормативами посадових окладів керівників і фахівців.

Штатний розклад адміністративно-управлінського персоналу цеху наведено в табл. 2.12.

Таблиця 2.12. Штатний розклад цеху

П’ята частина курсової роботи — «Розрахунок фонду заробітної плати цеху».

· Основний фонд заробітної плати.

Прямий фонд заробітної плати основних виробничих робітників на виробничих дільницях визначається виходячи з загальної трудомісткості випуску і середньогодинної тарифної ставки.

Середньогодинна тарифна ставка робітників на виробничих дільницях визначається як середньозважена від кількості робітників (з урахуванням розрядності) і діючих годинних тарифних ставок кожного розряду. Розрахунок середньогодинної тарифної ставки на потоковій лінії наведений у табл. 2.13.

Таблиця 2.13. Розрахунок середньогодинної тарифної ставки на виробничих дільницях

Середньогодинна тарифна ставка робітників, зайнятих на виробничих дільницях складе:

Zср. = 1265,4 / 194 = 6,52 грн./год.

Прямий фонд заробітної плати основних виробничих робітників на виробничих дільницях визначаємо по формулі:

(2.13)

де Т_заг — загальна трудомісткість робіт на виробничих дільницях, (машино-год.); Z_ср — середньогодинна тарифна ставка, грн.

Прямий фонд заробітної плати на виробничих дільницях складе:

Зпр.д = 370 000*6,52 =2 412 400 грн.

Прямий фонд заробітної плати основних виробничих робітників на потоковій лінії визначається виходячи з загального обсягу робіт та відрядної розцінки на деталь.

Відрядна розцінка розраховується виходячи з розміру середньої тарифної ставки виконуваних робіт (табл. 2.14).

Таблиця 2.14. Розрахунок середньогодинної тарифної ставки на потоковій лінії

Середня тарифна ставка робіт, виконуваних на лінії:

Zср. =1495,96/165=9,1 грн/год Відрядна розцінка розраховується за формулою:

(2.14)

де — сумарний штучний час виконання робіт на лінії (див. табл. 2.4), хв.

Р=50,7:60*9,1=7,68 грн/шт.

Прямий фонд заробітної плати на потоковій лінії:

З_пр. л. = 7,68*320 000=2457600 грн.

Годинний, денний і місячний фонди заробітної плати визначаються на підставі прямого фонду і ряду доплат.

Розрахунок доплат.

Доплати за роботу в нічний і вечірній час — виплачуються робітникам другої зміни і визначаються в такий спосіб:

· вечірній час — 20% годинної тарифної ставки за кожну вечірню годину роботи;

· нічний час — 40% годинної тарифної ставки за кожну нічну годину роботи.

Вечірнім час вважається час з 18 до 22 год., і складе 4 год.

Нічним час вважається час з 22 до 6 год. і складає 2 год., тому що друга зміна починається в 15³⁰, перерва складає 30 хв, зміна закінчиться в 24⁰⁰ (24−22=2 год.)

Доплата за роботу на потоковій лінії у вечірній і нічний час на потоковій лінії розраховується за формулою:

(2.15)

де ПП — річна виробнича програма; F_Е.г, F_Е.д — ефективний фонд робочого часу відповідно в годинах і днях (див. табл. 2.7); Д — відсоток доплати за годину; Ч — час роботи (у нічний або вечірній час);

Двн.л = 122 877,933 + 122 877,933 = 245 755,86 грн.

Доплата за роботу у вечірній і нічний час на основних виробничих дільницях визначається:

Д_{ВН_Д (i)} = Z_cp * Д * Ч * Чроб * F_Е.д (2.16)

де Чроб — чисельність робітників на виробничих дільницях.

Д_{ВН_Д (В)} = 6,52*0,2*4*194*229,67=232 403,992 грн Д_{ВН_Д (Н)} = 6,52*0,4*2*194*229,67=232 403,992 грн Д_{ВН_Д} =232 403,992+232 403,992=464 807,987 грн Доплати не звільненим бригадирам за керівництво бригадою.

Кількість бригадирів визначається, виходячи з норми підпорядкованості - 20 робітників на одного бригадира. Доплата бригадирам встановлюється у розмірі 10% тарифної ставки (відрядної розцінки).

Доплати не звільненим бригадирам за керівництво бригадою визначається:

а) на потоковій лінії:

(2.17)

де Кроб. л — кількість робітників на лінії, чол.; Кбр. л — кількість бригадирів на лінії, чол.

Кількість бригадирів на виробничих дільницях складе:

165:20=8,25?8 чол.

б) на дільницях основного виробництва:

Д_{БР (Д)} = Z_cp * 8 * Д * Кбр. д * F_Е.д (2.18)

де Кбр. д — кількість бригадирів на лінії, чол.

Д_{БР (Д)} = 6,52 *8* 0,1 * 229,67 * 10= 11 979,59 грн.

Кількість бригадирів на виробничих дільницях складе:

194:20=9,7?10 чол.

Нарахування премії.

Розмір премії нараховується робітником з фонду заробітної плати і складає 30% від фонду прямої заробітної плати:

а) на потоковій лінії:

Д_{ПР (Л)} = 2 457 600 * 0,3 = 737 280 грн.

б) на дільницях основного виробництва:

Д_{ПР (Д)} = 2 412 400 * 0,3 = 723 720 грн.

Доплати за суміщення професій.

Ці доплати становлять 12% від прямої заробітної плати робітника. Вони нараховуються тільки для робітників на потоковій лінії, оскільки на інших дільницях суміщення професій не застосовується.

Д_{СП (Л)} = 2 457 600 * 0,12 = 294 912 грн.

Годинний фонд оплати праці.

а) на потоковій лінії:

(2.19)

б) на дільницях основного виробництва:

(2.20)

Середня годинна заробітна плата.

(2.21)

де К_роб.і — чисельність робітників відповідно на лінії і на дільницях, чол.

а) на потоковій лінії:

б) на дільницях основного виробництва:

Оплата пільгових годин підлітків.

(2.22)

де В_під — внутрішньозмінні втрати робочого часу у зв’язку із скороченим робочим днем підлітків, год.

а) на потоковій лінії:

б) на дільницях основного виробництва:

Оплата перерв на годування дітей.

(2.23)

де В_год — внутрішньозмінні втрати робочого часу у зв’язку із перервами на годування дітей, год.

а) на потоковій лінії:

б) на дільницях основного виробництва:

Денний фонд заробітної плати.

а) на потоковій лінії:

(2.24)

б) на дільницях основного виробництва:

(2.25)

Середня денна заробітна плата.

(2.26)

де К_роб.і — чисельність робітників відповідно на лінії і на дільницях, чол.

а) на потоковій лінії:

б) на дільницях основного виробництва:

Оплата відпусток: основних і додаткових.

(2.27)

де В_від — кількість днів основних і додаткових відпусток на одного працівника (див. табл. 2.7).

а) на потоковій лінії:

б) на дільницях основного виробництва:

Оплата часу виконання державних і громадських обов’язків.

(2.28)

де В_д.о — кількість днів виконання державних і громадських обов’язків (див. табл. 2.7).

а) на потоковій лінії:

б) на дільницях основного виробництва:

Оплата відпусток у зв’язку з вагітністю і пологами.

(2.29)

де В_в.п — кількість днів невиходів у зв’язку з вагітністю і пологами (див. табл. 2.7).

а) на потоковій лінії:

б) на дільницях основного виробництва:

Разом річний фонд заробітної плати.

а) на потоковій лінії:

(2.30)

б) на дільницях основного виробництва:

(2.31)

Середня місячна заробітна плата.

(2.32)

де К_роб.і — чисельність робітників відповідно на лінії і на дільницях, чол.

а) на потоковій лінії:

б) на дільницях основного виробництва:

Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників зведений у табл. 2.15.

Таблиця 2.15. Фонд заробітної плати основних робітників

Розрахунок річного фонду заробітної плати за всіма категоріями персоналу цеху здійснюється в наступній послідовності.

Річний фонд заробітної плати основних робітників.

ФОП_р = ФОП_р.Л +ФОП_р.Д = 4 215 163,09+4 063 815,74 = 8 278 978,83 грн.

Фонд основної заробітної плати робітників.

ФОП_осн= Зпр.л. + Зпр. д = 2 412 400+2457600 = 4 870 000 грн.

Фонд додаткової заробітної плати працівників.

ФОП_дод= ФОП_р +ФОП_осн=8 278 978,83−4 870 000 = 3 408 978,83 грн.

Річний фонд заробітної плати допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування.

ФОП_{доп.р.об} = Кдоп.р.об Zср F_Е.гК_дод.з, (2.33)

де Кдоп.р.об — чисельність допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування (див. табл. 2.9), чол.; Zср — середня годинна тарифна ставка на виробничих дільницях, грн.; К_дод.з — коефіцієнт додаткової заробітної плати (1,2).

ФОП_{доп.р.об} =726,521 837,361,2=1 035 036 грн.

Річний фонд заробітної плати допоміжних робітників, зайнятих на загально цехових роботах.

ФОП_{доп.р.заг} = Кдоп.р.заг Zср F_Е.гК_дод.з, (2.34)

де Кдоп.р.заг — чисельність допоміжних робітників, зайнятих на загально цехових роботах (див. табл. 2.9), чол.

ФОП_{доп.р.заг} =796,521 837,361,2=1 135 665 грн.

Річний фонд заробітної плати допоміжних робітників.

ФОП_доп.р = ФОП_{доп.р.заг}+ ФОП_{доп.р.об}= 1 135 665 + 1 035 036 =2 170 701 грн.

Річний фонд заробітної плати управлінського персоналу, спеціалістів і службовців.

ФОП_упр = (ФОП_ш.пл — ФОП_МОП.пл) 12, (2.35)

ФОП_ш.пл — сумарний плановий фонд заробітної плати за штатним розкладом (див. табл. 2.12), грн.; ФОП_МОП.пл — плановий фонд заробітної плати МОП (див. табл. 2.12), грн.

ФОП_упр = (84 340 — 9900) 12 = 893 280 грн.

Річний фонд заробітної плати молодшого обслуговуючого персоналу.

ФОП_МОП = ФОП_МОП.пл 12 = 990 012 = 118 800 грн.

Річний фонд заробітної плати цеху.

ФОП_Ц = ФОП_р+ ФОП_доп.р+ ФОП_упр+ ФОП_МОП = 8 278 978,83 +2 170 701+ 893 280 +118 800 = 11 461 759,83 грн.

Річний фонд заробітної плати по всіх категоріях персоналу цеху приведений у табл. 2.16.

Таблиця 2.16. Річний фонд заробітної плати по категоріях персоналу

У висновках до роботи (1−2 с.) коротко резюмуються результати проведених розрахунків, характеризується їх взаємозв'язок і взаємозалежність, визначається роль розрахованих показників в діяльності підприємства.

Література

1. Дячун О. В. Організація, нормування та оплата праці: навч. посіб. / О. В. Дячун. — Львів, 2001. — 183 с.

2. Завіновська Г. Т. Економіка праці: навч. посібник / Г. Т. Завіновська. — К.: КНЕУ, 2003. — 200 с.

3. Закон України «Про оплату праці» // Урядовий кур'єр, 1995. — № 72−73.

4. Кодекс законів про працю України. — К.: Атіка, 2000. — 96 с.

5. Курочкин А. С. Организация производства: учеб. пособие / А. С. Курочкин. — К.: МАУП, 2001 — 216 с.

6. Макаренко М. В. Производственный менеджмент: учеб. пособие для вузов / М.В., Макаренко, О. М. Махалина. — М.: ПРИОР, 2004. — 384 с.

7. Организация и нормирование труда: учеб. пособие для вузов / под ред. В. В. Адамчука / ВЗФЭИ. — М.: Финстатинформ, 2000. — 301 с.

8. Организация и нормирование труда на предприятии: учеб. пособ. / под ред. В. П. Пашуто. — 2-е изд., испр. и доп. — Мн.: Новое знание, 2002. — 319 с.

9. Организация производства на предприятии: учеб. для техн. и екон. спец. / под ред. О. Г. Туровца и Б. Ю. Сербиновского. — Ростов-н/Д: МарТ, 2000. — 464 с.

10. Плоткін Я. Д. Виробничий менеджмент: навч. посібник; збірник вправ / Я.Д. Плоткін, І.Н. Пащенко; Держ. ун-т «Львівська політехніка» (Інформ.-вид. центр «ІНТЕЛЕКТ+», Ін-т підвищ. кваліфікації та перепідготовки кадрів). — Львів, 1999. — 258 с.

11. Сачко Н. С. Теоретические основы организации производства / Н. С. Сачко. — Минск.: Дизайн ПРО, 2005. — 320 с.

12. Фатхутдинов Р. А. Организация производства: учебник / Р. А. Фатхутдинов. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 672 с.