Інвентаризація

МОСКОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОММЕРЦИИ.

ДОПОВІДЬ НА МЕЖВУЗОВСКУЮ ОБЩЕНАУЧНУЮ КОНФЕРЕНЦИЮ.

СЕКЦІЯ: «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ УЧЕТ».

ТЕМА: «ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО УЧЕТА».

Выполнила:

Студентка 4 курсу фак-та «Менеджмент» группы.

М-41.

Тащиян А.П.

Руководитель:

К.э.н., ст. викладач кафедри «Бухгалтерський учет».

Кладова И.В.

МОСКВА, 2001 год.

ПЛАН ДОКЛАДА.

1. Поняття інвентаризації, її принципи і зв’язку з іншими елементами методу бухгалтерського обліку. 3.

2. Завдання і значення інвентаризації. 3.

3. Методичне регулювання інвентаризації. 4.

4. Види інвентаризацій. 4.

5. Терміни проведення інвентаризацій. 5.

6. Порядок проведення інвентаризації. 6 6.1. Інвентаризаційні комісії. 6 6.2. Упорядкування плану і графіків інвентаризацій. 7 6.3. Підготовчі заходи. 7 6.4. Перевірка фактичних залишків 8 6.5. Інвентаризаційні опису. 8 6. 6. Прикінцеві заходи. 9.

Поняття інвентаризації, її принципи і зв’язку з іншими елементами методу бухгалтерського учета.

Інвентаризація одна із методів бухгалтерського обліку, і полягає у встановленні на певну дату фактичних засобів у натуральному і грошах і вибір джерел їх знань шляхом безпосереднього перерахунку (зняття залишків) инвентаризуемого об'єкта в натурі та звірення фактичних залишків з цими бухгалтерського учета.

Принципы:

. внезапность;

. порівнянність одиниць измерения;

. плановость;

. объективность;

. юридична правомочність результатов;

. непрерывность;

. повнота охоплення объектов;

. виховне поєднання матеріальна ответственность;

. оперативність і экономичность;

. гласность.

Зв’язок із іншими методами бухгалтерського учета.

Шляхом проведення інвентаризації проявляються й документуються зміни у складі господарських коштів, які були зареєстровані той момент, що вони сталися. Наприклад, зменшення величини матеріальних цінностей на результат їхньої природною убыли.

Інвентаризація неспроможна проводиться без оцінки, основу якої лежить калькуляція, що дозволяє визначити фактичну собівартість объектов.

Результати інвентаризації знаходять свій відбиток на счетах.

Періодичне узагальнення інформації з річний інвентаризації відбивається у річному бухгалтерському звіті, а поточні - в звітності того місяці, в якому було закінчено инвентаризация.

2. Завдання і значення инвентаризации.

Основними завданнями інвентаризації являются:

. перевірка реальну вартість врахованих на балансі товарно-матеріальних цінностей, сум коштів у касі, на розрахунковому, валютному та інших рахунках, коштів у шляху, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів майбутніх витрат і платежів, дебіторської та кредиторської заборгованості та інших статей баланса.

. контролю над збереженням цих коштів шляхом зіставлення фактичного наявності з цими бухгалтерського учета;

. виявлення товарно-матеріальних цінностей, частково втратили своє початкове якість, які відповідають стандартам якості, технічних умов тощо. п.;

. виявлення наднормативних і невикористовуваних тих матеріальних цінностей із єдиною метою наступної реализации;

. перевірка дотримання правив і умов зберігання тих матеріальних цінностей і надходження коштів, і навіть правил забезпечення і експлуатації машин, устаткування й інших основних средств;

Отже, з допомогою инвентаризации:

. перевіряються повнота і достовірність даних бухгалтерського учета,.

. виявляються помилки, допущені в учете,.

. приймаються на облік невраховані господарські объекты,.

. контролюється схоронність господарських средств,.

. проявляються й виконуються наперед невраховані цінності й допущені втрати, розкрадання, недостачи,.

. контролюється робота матеріально-відповідальних лиц.

З іншого боку, інвентаризація має важливе місце у процесі здійснення економічного аналізу. Значення інвентаризації полягає ще й тому, що її здійснюють самі працівники підприємства, тому вона виступає однією з методів контролю працівників над діяльністю предприятия.

3. Методичне регулювання инвентаризации.

Основним документом, визначальним порядок проведення інвентаризації (окрім інших основних нормативно-правових актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку), є Наказ Міністерства Фінансів РФ № 49 від 13.06.95 г. «Про затвердження методичних вказівок по інвентаризації майна України та фінансових результатов».

4. Види инвентаризаций.

Класифікація за повнотою охоплення: o Повна інвентаризація охоплює усе майно і фінансові зобов’язання підприємства, вона є дуже трудомісткою роботою та тому проводиться, зазвичай, раз на рік, зазвичай перед упорядкуванням річного звіту. o Часткова інвентаризація охоплює будь-якої одна частка коштів підприємства, наприклад, лише кошти у касі. o Вибіркові інвентаризації є різновидом часткових і проводяться, зазвичай, з товарів, уценённым і переведённым в знижені сорти, які опинилися без ярликів, морально застарілим і зіпсованим, соціальній та випадках, коли повна інвентаризація з товарів не доцільна. o Суцільні інвентаризації проводять одночасно усім підприємствах, розміщених у одному населённом пункті чи споживчому обществе.

Класифікація за роллю у господарському процесі: o Планові інвентаризації проводять періодично відповідно до плану.

(графіку) в заздалегідь визначений термін. o Позапланові інвентаризації проводяться раптово з розпорядження керівників підприємств чи вищих організацій, слідчих та інших контролюючих органів випадках особливої потреби. o Повторна інвентаризація проводиться у разі, коли з’явилися сумніви щодо ролі інвентаризації чи тому, що матеріально відповідальну особу знало заздалегідь термін початку інвентаризації і підготувалося до неї. o Необхідна інвентаризація проводиться часом, передбаченими нормативно-правовими актами (див. нижче). o Контрольно-перепроверочная інвентаризація проводиться під час інвентаризації або ж після закінчення. Вона охоплює щонайменше 10% перевірених ценностей.

5. Терміни проведення инвентаризаций.

Кількість інвентаризацій в отчётном року, лад і строки їхньої проведення, перелік майна, і зобов’язань, перевірених за будь-якої з них, встановлюються саме підприємство. Періодичність інвентаризацій передбачена Положенням про бухгалтерський облік і звітності Російської Федерації, например:

. коштів, грошових документів, цінностей і бланків суворої звітності, нафти і нафтопродуктів — не менше десь у месяц;

. розрахунків з платежах до бюджету — упродовж як мінімум десь у квартал;

. розрахунків із дебіторами і кредиторами — щонайменше двох разів у год;

. готової своєї продукції складах, сировини й інших тих матеріальних цінностей, незавершеного виробництва та напівфабрикатів власної вироблення — упродовж як мінімум рази на рік перед упорядкуванням річного звіту та балансу, але з раніше 1 жовтня звітного года;

. основних засобів — упродовж як мінімум вдвічі-втричі года.

З іншого боку, дане Становище передбачає ряд випадків, коли проведення інвентаризації обязательно:

. під час передачі майна підприємства у аренду;

. при викуп, продажу, і навіть перетворення державного чи муніципального підприємства у товариство чи товарищество;

. перед упорядкуванням річний бухгалтерської звітності, крім майна, інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного года;

. на зміну матеріально відповідальних лиц;

. під час встановлення фактів розкрадань, зловживань, крадіжок, пограбувань, псування цінностей — негайно під час встановлення таких фактов;

. після пожежі чи стихійних лих — негайно з їхньої окончании;

. при переоцінці основних засобів і товарно-матеріальних ценностей;

Закон про політичне банкрутство підприємств також передбачає необхідність проведення інвентаризації майна підприємства-боржника під час проведення конкурсного производства.

6. Порядок проведення инвентаризации.

6.1. Інвентаризаційні комиссии.

Організацію, проведення контроль над проведенням інвентаризації здійснюють дві комісії: постійно діюча і робоча. З іншого боку, в межинвентаризационный період перевірки і вибіркові інвентаризації здійснюються працівниками інвентаризаційних груп, які у штаті підприємства. Персональний склад інвентаризаційних комісій і груп стверджується наказом керівника предприятия.

До складу постійно діючої комісії входят:

. керівник підприємства або його заступник (голова комиссии);

. головні бухгалтера;

. начальники структурних підрозділів (служб);

. представники общественности.

Постійно діючі комісії виконують такі функції:. заслуховують у своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з питань схоронності товарно-матеріальних цінностей;. організують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;. виробляють контрольно-проверочные і вибіркові інвентаризації;. розглядають пояснення, одержані від осіб, допустивших нестачу, псування цінностей й інші порушення, й прокурори дають пропозиціями щодо порядок регулювання виявлених нестач та втрат від псування ценностей.

Для безпосереднього проведення інвентаризацій (при великий обсяг робіт для одночасного проведення інвентаризації майна України та фінансових зобов’язань) постійні комісії створюють робочі інвентаризаційні комісії, до складу яких входят:

. представник керівника підприємства (голова комиссии);

. фахівці (товарознавець, технолог, економіст, юрист, працівник бухгалтерської службы).

У окремих випадках (наприклад, після крадіжок і пограбувань) у складі комісій включають представників: управління торгівлі місцевих виконавчих і розпорядчих органів; служби внутрішнього аудиту організації; незалежних аудиторських организаций.

Відсутність хоча самого члена комісії під час проведення інвентаризації служить основою визнання результатів інвентаризації недействительными.

Члени інвентаризаційних комісій за внесення в опису явно неправильних даних із метою приховування нестач, розтрат чи надлишків мають бути притягнені до відповідальності у встановленому законом порядке.

6.2. Упорядкування плану і графіків инвентаризаций.

План інвентаризацій складається головний бухгалтер за узгодженням із керівником підприємства. Проведення інвентаризацій планують 2004 року з розбивкою по місяців, щомісяця план роботи уточнюється й за необхідності коригується. У цьому важливе значення має правильне встановлення очерёдности інвентаризацій: насамперед — що в осіб, новоприйнятих на матеріально відповідальну роботу, і навіть у недостатньо кваліфікованих працівників. При визначенні очерёдности інвентаризацій приймають у увагу факти неритмичного виконання планових завдань, незадовільний якість своєї продукції, наявність скарг покупців на обсчёт та інші нарушения.

6.3. Підготовчі мероприятия.

Підставою проведення інвентаризації є наказ (розпорядження), який вручається членам інвентаризаційних комісій. У наказі вказується склад інвентаризаційної комісії, конкретні об'єкти інвентаризації, терміни початку завершення робіт, здачі матеріалів інвентаризації в бухгалтерию.

Перш ніж розпочати перевірці фактичного наявності товарнотих матеріальних цінностей, інвентаризаційна група обязана:

. отримати щось від матеріально відповідальних осіб розписку у цьому, що вони немає неоприбуткованих і списаних у розхід цінностей, і навіть останні товарно-грошові звіти і розписку про їх здачі, старанно перевірити їх і проставити дати й підписи председателя;

. одержати окрайчик від касира і перевірити останній касовий звіт з виведеними у ньому залишками грошей до кассе;

. зняти залишок наявності коштів у касі, записати їх у інвентаризаційну опись;

. опломбувати місця зберігання цінностей, мають окремі входи і выходы;

. перевірити справність всіх весоизмерительных приборов;

. матеріальних цінностей розсортувати й укласти по найменувань, артикулам, цінами сортам, розмірам в певному порядку, зручному для пересчёта, перемеривания і перевешивания;

. у місцях зберігання вивісити ярлики із кількості, маси чи заходи перевірених ценностей.

6.4. Перевірка фактичних остатков.

Перевірка фактичних залишків виробляється за обов’язкового участі матеріально відповідальних осіб. Наявність цінностей при інвентаризації визначається шляхом обов’язкового перерахунку, зважування, обмера у місцях зберігання (закріплення) имущества.

Кількість матеріалів і товарів, які у неушкодженої упаковці постачальника, визначається виходячи з документів за обов’язкової перевірці в натурі їх останній частині. Визначення ваги (чи обсягу) навалочних матеріалів допускається виробляти виходячи з обмірів і технічних розрахунків. При інвентаризації великої кількості вагових товарів відомості схилів ведуть роздільно із членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальну особу. Після закінчення перевески дані цих відомостей сличают і вивірений підсумок вносять в опись.

Комісія також має перевірити весоизмерительное устаткування. Інвентаризація розрахунків проводиться шляхом зіставлення виписок із лицьових рахунків, із бухгалтерськими записами за рахунками. З іншого боку, комісія висилає дебіторам чи кредиторам виписки із рахунку також просить підтвердити в найкоротші сроки.

Після закінчення інвентаризації можуть відбуватися контрольні перевірки правильності його проведення. Їх слід провести з участю членів інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб обов’язково до відкриття складу, комори, секції тощо. п., де проводили інвентаризація. Результати контрольних перевірок оформляються актом, де відзначаються фактичні суми інвентаризації і контрольної перевірки і фіксуються расхождения.

6.5. Інвентаризаційні описи.

Найменування инвентаризуемых об'єктів, їх кількість і демонструються в інвентаризаційних описах чи актах (щонайменше ніж у двох примірниках, підписаних усіма членами комісії і матеріально відповідальними особами) за номенклатурою й у одиницях виміру, які у обліку. Матеріально відповідальні особи підтверджують з кожної опису, що з себе не мають претензій до комісії І що перевірені цінності прийнято ними на хранение.

У випадку виявлення псування, бою та сидіти брухту товарно-матеріальних цінностей інвентаризаційна комісійні акт, у якому вказують характер, ступінь, причини зурочень та осіб, у ній винних, разом із письмовим поясненням матеріально відповідальних осіб передають на рассмотрение.

Оформлені інвентаризаційні опису здають в бухгалтерію, де з їхніми перевіряють і порівнюють фактичне наявність коштів із даними бухгалтерського обліку. Результати порівняння записують їх у сличительную відомість. У ньому вказують фактичне наявність коштів за даним інвентаризації, наявність коштів за даним обліку, і результати порівняння — надлишок чи недостача.

6. 6. Прикінцеві мероприятия.

Після закінчення інвентаризації у книзі контролю над виконанням наказів про проведенні інвентаризації робляться підсумкові записи: дата закінчення інвентаризації за наказом і буде, суми нестач і надлишків остаточні, дата затвердження результатів керівництвом, дату прийняття заходів щодо недостач — їх погашення або передачі в слідчі органи, позначка про погашення нестач, оприбуткуванні излишков.

Після підбиття підсумків інвентаризації складається зведена відомість її результати, у якій вказуються: найменування і номери рахунків, по яким виявлено недостачі і надлишки, їх суми, суми встановлених доз майна, після чого визначаються напрями списання нестач і потерь.

Інвентаризаційна комісія зобов’язана виявити причини нестач чи надлишків, виявлених при інвентаризації. Висновки, пропозиції з рішення комісії оформляють протоколом, затвердженим керівником підприємства, після чого результати інвентаризації відбивають в обліку (протягом десяти днів по закінченні інвентаризації) і звітності того місяці, у якому вона було завершено, а результати річний інвентаризації - у річному бухгалтерському отчете.

За всіма недостачам, втрат і надлишкам тих матеріальних цінностей і коштів інвентаризаційної комісією мають бути отримані від матеріально відповідальних осіб письмові пояснення. З наданих пояснень і матеріалів інвентаризації комісія встановлює характері і причини виявлених нестач і надлишків й у відповідно до цього визначає порядок регулювання різниць між даними інвентаризації і бухгалтерського учета.

Для оформлення інвентаризації необхідно застосовувати форми первинної облікової документації, представлені у додатках № 6−19 до Методичним вказівкам по інвентаризації майна України та фінансових зобов’язань, або форми, розроблені міністерствами, ведомствами.

7. Віддзеркалення результатів інвентаризації у бухгалтерському учете.

Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичним наявністю майна України та даними бухгалтерського обліку б’ють по рахунках бухгалтерського обліку наступного порядке:

1. Надлишок майна підлягає оприбуткуванню по дебету відповідних рахунків (01, 11, 12 та інших.), з зарахуванням його за фінансові результати (рахунок 80) у організацій чи збільшення фінансування (фондів) у бюджетної організації (в кредит рахунку 80 «Прибули і збитки », субсчёт 3 «фінансові результати від інвентаризаційних операцій ») з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних лиц.

2. Усі недостачі тих матеріальних цінностей, коштів чи іншого майна, незалежно від причин виникнення, списують кредиту відповідних рахунків (01, 11, 12 та інших.) в дебет рахунки 84 «Нестачі і втрати причини цінностей «(за ліком 01 і 04 через рахунки 47 і 48). З рахунку 84 суми нестач відносять за призначенням наступного порядке:

2.1. Спад цінностей на межах встановлених доз природного зменшення населення визначається після зачёта надлишками по пересортице*. У разі, якщо після зачёта по пересортице усе ж таки виявилася недостача цінностей, норми природного зменшення населення застосовуються лише з того виду цінностей, яким залишилася недостача. За відсутності норм природного зменшення населення вся спад сприймається як недостача понад нормы.

Нестачі цінностей на межах норм природного зменшення населення, затверджених в встановленому законодавством порядку, списуються кредиту рахунки 84 «Нестачі і причини цінностей «на витрати виробництва та звернення в організацій чи зменшення фінансування (фондів) у бюджетних организаций.

2.2. Нестачі тих матеріальних цінностей, коштів чи іншого майна, псування понад норм природного зменшення населення, і навіть перевищення вартості саме ті цінностей над які виявилися надлишок, виникає при пересортице, відносять з винних осіб і оформляють бухгалтерської записом: дебет рахунки 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям », субрахунок 3 «Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків »; кредит рахунки 84 «Нестачі і причини цінностей » .

Там, коли винуватці не встановлено чи в стягненні з винних осіб відмовлено судом, втрати від нестач і псування списують із рахунку 84 в дебет рахунку 80 «Прибули і збитки », субсчёт 3 «Фінансові результати від позареалізаційних операцій » .

* Пересортиця означає надлишок один і нестачу іншого товару. Вона утворюється у випадках, коли за документами значиться оприбуткування чи списання одного товару, а фактично й був оприбутковано чи списаний інший товар. Взаємний зачёт надлишків і нестач внаслідок пересортицы може бути допущений як виняток лише до товарно-матеріальних цінностей однієї й тієї ж найменування, за і хоча б проверяемый період, і в однієї й того проверяемого особи за умови, що недостачі і надлишки з’явилися результатом помилки чи просчёта.