Комп'ютерний жаргон

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

ОРЛОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

Реферат за курсом «Культура мови і стилістики» на тему:

«Комп'ютерний жаргон».

Выполнил:

Группа:

Керівник: Ломакіна А. Г.

Орел, 2000 г.

Зміст. Запровадження. 3 1 Способи освіти жаргонізмів. 4 2 Комп’ютерний «фольклор». 7 Укладання. 8 Список використаних джерел. 9.

Комп’ютерні технології, бурхливо що розвиваються із другої половини ХХ століття, і, особливо, масове вторгнення у середині 80-х на наш ринок персональних комп’ютерів, не вніс у мову величезне кількість спеціальних слів і висловів, багату розгалужену термінологію. Наприклад: мережна карта, мікропроцесор, операційна система, форматування, інсталяція, вінчестер, пикселы, діалогове вікно, об'єкт і багато інших. Чимало з цих термінів — англіцизми, але є й світло багато слів, «вітчизняного» происхождения.

Разом з наукою і виробництвом, пов’язані з комп’ютерами, на ринок поширилися і віртуальні розваги — комп’ютерні ігри. Добре зроблена гра — складний організм, який від що грає певного професіоналізму. Ігри розбиваються за типами, які отримують специфічні назви, часто вимагають багато спеціальних термінів та правил для позначення різних ігрових процесів (особливо які мають можливостями мережі, тобто одночасного участі у грі кілька людей): квест, стратегічна гра, авиасимулятор, мультиплеер, дезматч, автогонка, фраг і т.д.

Як і будь-якому професійному «мові» серед людей, котрі чи інакше що з комп’ютерами, є і неофіційні позначення тих чи інших понять, те що можна назвати професійним «арго» (чи жаргоном).

1 Способи освіти жаргонизмов.

1) Дуже поширений спосіб (притаманний усім жаргонизмам, хто стоїть поруч із певної термінологією) — це трансформація якогось терміна, зазвичай, великого за обсягом чи важко виголошуваного. Тут можна назвати: а) скорочення (приміром: комп’ютер — комп, вінчестер — гвинт, макінтош — мак). б) универбация (приміром: материнська плата — мати, стратегічна гра -стратегія, рольова гра — ролевик, струйный принтер — струйник).

2) Як і професійному мові комп’ютерників, в жаргоні багато англійських запозичень. Часто це запозичення з англійського комп’ютерного жаргону. Наприклад: слово «геймер» — від англійського жаргонизма gamer (професійний гравець у комп’ютерні ігри); «думер» — doomer (шанувальник гри Doom).

3) «Отцями» жаргонізмів можуть виступатимуть і проти професійні терміни англійського походження, які мають еквівалент в російській мові: хард драйв, хард диск, важкий драйв — hard drive (жорсткий диск, вінчестер), коннектиться — to connect (приєднуватися), апгрейдить — to upgreid (вдосконалити), programmer — программер (програміст), user — юзер (користувач), to click — кликати чи щёлкать. Граматичне освоєння російським мовою деяких запозичень супроводжується їх словообразовательной русифікацією. Zip (програма архівації) — зиповать, зазипованный, зиповский; user (у перекладі - користувач) — юзер, юзерский. Цікаво, тут є і зворотне явище. З’являється синонимичный терміну жаргонізм, освічений від слова віддавна закрепившегося у російській: кватирки — презирливе назва ОС Windows.

4) Запозичення, проте, зовсім на єдине джерело поповнення лексикону даної лексичній системи. Деякі слова приходять з жаргонів інших професійних груп, приміром, автомобілістів: чайник (початкуючий користувач), движок (ядро, «двигун» програми; це слово що й семантично еквівалентно англійської аналогу engine — двигун). Іноді процесор комп’ютера називають мотором, а сам комп’ютер — машиною. Слово «глюк» і словотворчий ряд від цього — широко употребляющееся в молодіжному жаргоні, отримує тут значення «непередбачених помилок у програмі чи некоректною роботи устаткування». Наприклад: «Я принтер глючит», «Windows 98 — досить глюченный продукт».

5) Дуже продуктивний спосіб метофоризации, який широко використовується переважають у всіх жаргонних системах. З його допомогою ми були організовані таке слово, як:. млинець — компакт-диск (вже застаріле),. пацюк — миша,. реаніматор — фахівець, чи набір спеціальних програм по.

«виклику із коми» комп’ютера, програмне забезпечення якого серйозно пошкоджено, і не може нормально функціонувати; численні дієслівні метафори:. гальмувати — вкрай повільна робота програми чи комп’ютера,. зносити, різати чи вбивати — видаляти інформацію з диска. Цікавий ряд синонімів, що з процесом порушення нормальної роботою комп’ютера, що він не реагує на які команди, крім кнопки reset. Про таке комп’ютері кажуть, він повисло, зависнув, встав, упав, впав. Хоча слово «зависання» (сталося зависання, в разі зависання) сьогодні вже можна вилучити з жаргонізмів — воно офіційно вживається як термін. Не єдиний приклад наявності синонімів в лексиці жаргону. 6) Можна зустріти і загальнодосяжний спосіб метонімії (мовний зворот, заміна одного слова іншим, суміжним за значенням) освіти жаргонізмів на прикладі слова «залізо» — в значениии «комп'ютер, фізичні складові комп’ютера», «кнопки» — у значенні «клавіатура». Можна зустріти приклади фразеологізмів, мотивація сенсу у яких зрозуміла лише втаємниченому: «синій екран смерті» (текст повідомлення про помилку Windows на синьому тлі перед зависанням), комбінація з трьох пальців чи послати втричі пальця (Ctrl-alt-delete — екстрене зняття будь-який запущеній програми), топтати батони (працювати на клавіатурі, button — кнопки).

7) Особливе місце у комп’ютерному жаргоні займають слова, не мають семантичної мотивування. Вони щодо часткової омонімії з декотрими загальнонародними словами:. лазар чи лазерний — лазерний принтер,. вакса — операційна система VAX,. пентюх — мікропроцесор Pentium,. квак — гра Quake.

8) Багато слова комп’ютерного жаргону утворюються по словообразовательным моделям, що у російській мові. На приклад, аффиксальным способом. Дуже поширеним, є суфіксдо-. Так утворилися:. леталка, стрелялка, бродилка. Згодом це слово витіснила термінами: стимулятор, квест, 3D action. У словах «сидюк» (компакт-диск чи пристрій читання компакт дисків) чи «пісюк» (від PC — персонального комп’ютера) зустрічається суфіксюк-, характерний просторечья.

2 Комп’ютерний «фольклор».

Интересен своєрідний фольклор комп’ютерників, у якому термінологічна лексика вживається у широкому переносному значенні (дані 1992 року):. can’t open — відмова від виконання будь-якої прохання (повідомлення комп’ютера про неможливість вилучення будь-якого файла).. перезавантаження — скаже комп’ютерник, що він через втоми не може сприймати що надходить інформацію. Часто можна зустрітися ще з жартами, анекдотами, каламбурами, специфічними саме з комп’ютерників:. корпорація Macrohard (померфемный антонім слова Microsoft),. Гелл Бейтс (інверсія імені Ілліча та прізвища глави фірми Microsoft Билла.

Гейтса),. «Гаррі спав, але знав, що у першому щиглику миші він проснется».

Заключение

.

Компьютерная жаргонна лексика — років динамічна система (що з надзвичайно швидким прогресом комп’ютерних технологій). Це з шляхів проникнення російську мову англицизмов (часом цілком невиправдане). Багато слова з комп’ютерного жаргону переходить до офіційну термінологію. Жаргонізми існують у мовлення, у численних електронних документах, листах і заснування віртуальних конференціях, їх можна зустріти й у пресі, нерідко вони трапляються в солідних комп’ютерних виданнях. І вже багато їх можна натрапити у журналах, присвячених комп’ютерних ігор. Приміром: «А монстри там стрейфятся буде не гірший будь-якого думера». (Underlight // Навігатор ігрового світу. — березень 1998). Чималий компонент лексики, котра розмовної, грубо-просторечной забарвленням, експресивністю, властивої молодіжному сленгу, свідчить у тому, у середовищі комп’ютерників дуже дуже чисельна молодого возраста.

Знання основних слів комп’ютерного жаргону допоможуть вам розпочати спілкування у комп’ютерній середовищі, не виглядаючи у своїй повним «чайником».

Список використаних источников.

1. Маслов А. Електронний жаргонарий. (Документ існує у електронному вигляді). 2. Лихолитов П. В. Комп’ютерний жаргон // Російська мова. — 1997. ;

№ 3. 3. Ю. С. Маслов Введення у мовознавство. 4. Світ ПК. — №№ за 1997 р. 5. Навігатор ігрового світу. — 1998. 6. Game.exe. — №№ за 1998 р. 7. Pro гри. — №№ за 1996 р. 8. Весь комп’ютерний світ. -1996. — № 2.