Квитки щодо господарського права

———————————- 2. Джерела правовим регулюванням госп. діяльності. Основеной источ-к ХП — конституція. Другий — ГКРФ. Третій — «Закон про власності РФ »; «Закон про підприємництво », «Закон конкуренцію », «Закон про держ. банку », «Про банки і їхню діяльність », Закони про біржах.; «Закон про арбітражний суд ». — це 1-ша група, 2-га група — підзаконні акти (укази і постанови, інструкції). 3-тя група — відомчі інструкцією, і становища. //////////////////.

1. Поняття, предмет й фізичні методи регулювання господарського права. Основа госп. права — громадянське право. Госп. право — сукупність норм, регулюючих предпр. отнош-я, некомерч. відносини, відносини з держ. регулю всіх відносин життя суспільства. Госп. деят-ть — деят-ть по пр-ву товарів хороших і послуг для одержання прибутку. таку деят-ть ведуть предприним-ли, предпря, фермери, банки, біржі. Але тут діяльність организ.-имуществ-го хар-ра зі створення — припинення пред-й і деят-ть по упр-ю собствен-ю. Також це — деят-ть не комерч. характера (потреб. кооперації, благотвор. фондів.). Держу як і виступ. як суб'єкт госп. отнош-й. Воно стежить, щоб госп. суб'єкти діяли у закону. Предмет господарського права становлять майнові відносини. Методи регулювання хозяйственого права — це набір методів і коштів, з пом. кіт. регул. отнош-я між суб'єктами, провідними госп. опер-ии. Главн. метод — метод самостійності у визначенні взаимоотн-й у госп. суб'єктами. Він закл. у рівності сторін і несудовому розгляді справ. 2-ї метод — метод держ. регулювання госп. правовідносин шляхом ек. заходів: податки, мита, квоти й адміністративні меры (регистрация ЮЛ, ліцензування, банкрутство). //////////////.

4. Поняття, правоздатність та ознаки юридичної особи. ЮЛ — організація, має в власності, господарському віданні чи оперативному управлінні відособлене майно. Цей ознака — основу здобуття права відповідати за своїми зобов’язаннями. ЮЛ м. від імені набувати имущ. права, нести обов’язки бути исцом і відповідачем. Ознакою ЮЛ явл. самост. баланс чи кошторис. Засновники ЮЛ може мати зобов’язальні права щодо ЮЛ чи речові права з його майно. учредит-ли мають зобов’язальні права на госп. товариства суспільства, произв. і потреб. коопер-вы; і речові права на майно держ. і муницип. підприємства. Правоздатність ЮЛ (-це можливість мати правничий та нести обов’язки у сфері здійснення й державного регулювання Х-Д. вона — общая (allow осущ. а1 види деят-ти) і частная (allow осущ. такі права, кіт. соответств. предмета деят-ти цього суб'єкта)): ЮЛ м. мати цивільні права, відповідні цілям деят-ти, предусмотр-м у його учред. документах і терпіти связ. з цим деят-ю обяз-ти. Комерч. организ-и (кроме унитарн-х) може мати гражд. правничий та нести гражд. обяз-ти, необход. для а1 видів діяльності, не запрещ. законом. Отделн. видами деят-ти ЮЛ м. заним. при наявність ліцензії. ЮЛ м. б. огранич. в провах в случ., предусм. законом і може оскаржити це у суді. Правосп-ть ЮЛ виникає у час його створення і прикращ. в останній момент його ликведации. Право ЮЛ на осущ-е деят-ти, на кіт. треб. ліцензія, виникає з отримання ліцензії і припиняється з закінченням терміну її действия.

ЮЛ считаетя созданым з його держ реєстрації. Ознаки ЮЛ: майнова обособленность (баланс); самостоят. имущ. ответственность (учред-ли і участн-ки не овеч. за борги ЮЛ. якщо це указ. у законі); Самост. виступ у групов. обороті від імені; организац. единство (det. структура); Створення і дію з урахуванням det. учред. документів. Учред. документи ЮЛ містять: наимен-е, місце нахожд-я, порядок управ-я діяльністю. //////////////////.

3. Правове положення індивідуального підприємця. Індивід. предп-ль підлягає обов’язкової держ. реєстрації, він займається підприємництвом для одержання прибутку, Його діяльність підлягає лицензированнию. Він несе майн. відповідальність усім своїм майном крім переліку, встановленого у статті 369 і додатком. Підприємець — із 18-ї років, чи із 16-го у разі емансипації чи одруження. Предпр-ль може залучати працівників. Фермер стає підприємцем з моменту реєстрації господарства. Индив. підприємець вважається банкрутом за рішенням суду (і від нього знімається статус предпр-ля). Черга розрахунків із кредиторами sets ст-й 64 ГКРФ.: 1 — ті, до кого відповідальність за заподіяння шкоди життя; 2 — вихідні допомоги і оплата праці; 3 — кредитори, требов-я кіт. обеспеч. запорукою майна, 4 — до бюджету й внебюдж. фонди, 5- з ін. кредиторами. Щойно майна бракує на виплату боргів, предпр-ль від нього освобождается (кроме аллиментов по дітям і нанесення шкоди). //////////////////.

5. Підстава виникнення і припинення діяльності ЮЛ. підставу — ст. 51−2; прекращ — ст. 61, банкрутство => див ДК стор 39 Підстава: гос. регистрации органів юстиції, у пор-ке устан-ном зак-ном. При реєстрації доцільність створення ю.л.не перевіряється. Ю.л.считается створеним з його. Реорганізація юр.л.- злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення. При злитті припиняється сомостоятельное сущ-ие які зливаються орг-цийюр.л., і їх базі обр-ся нове ю.л. при присоединениии одне ю.л.вливается в др. и таким чином перестає існувати. При поділ з урахуванням прекратившегося ю.л.возникают нові. При виділенні виникає новий ю.л., бо з кот-го воно виділилося продовжує існувати. При перетворення преобразуемое ю.л.прекращает існувати й його основі виникає нове. Т.о.в 4-х випадках реорганізації з 5-ти ю.л.прекращает існування, причому у 2-х їх них при поділі і перетворення поруч із припиненням виникає новое.

7. Види юридичних. Організаційно правові форми. (ОПФ) Види: Комерческие і комерческие (фонды, ассоциации, союзы, общест-е і религиозн. організації,) ЮЛ. ОПФ: госп. нашого суспільства та товариства, виробничі коопер-вы, державні та муніципальні унітарні підприємства, АТ, ТОВ, і т.ін. Некомерческие організації: фонди, установи, финансир. власниками, асоціації, союзи, громадські й релігійні організації, потреб. кооперативи. (1) Госп. нашого суспільства та товариства: ними зізнаються комерч. організації з розділеним частки засновників статутним капіталом. Майно, створене зарахунок вкладів засновників і преобретенное суспільством, пренадл. йому на праві власності. Госп. товар-ва: повні товва — (участ-ки — і. товариші; вони заключ. учредрит. договір, заним-ся предпр. деят-ю від імені товар-ва; обличчя м.б. участ-м лише 1го товар-ва; управл-е — по общ. згоди всіх учасників.; прибуток — пропорц. часток участ-в в склад. капіталі.; вони несуть солідарно субсидиарную ответ-сть;) і тов-ва на вере (коммадитные) — (- товар-во, в окт. разом із товаришами, відповідають всім майно имеются[1 і.] участники[командисты], кіт. несуть ризик збитків межах внесених ними вкладів і принимю. уч-е в предпр. деят-ти.;). Госп. суспільства: як АТ, ТОВ, Про з доп. Отв-ю. Госп. тов-ва і общ-ва м.б. засновниками ін. товариств та тов-в. (2) Виробничі кооперви; (3) Державні і муніципальні унітарні предприятия////////////.

6. Підстава і наслідки визнання особи банкрутом (неспроможним) ЮЛ (потреб. кооператив, благодійний чи іншого фонд, комерч. орган-я, за исключ. казенного підприємства) за рішенням суду може визнано несостоятельным (банкротом), якщо вона може задовольнити вимогам кредиторів. Визнання ЮЛ банкрутом судом тягне ліквідацію. ЮЛ (потреб. кооператив, благодійний чи іншого фонд, комерч. орган-я) м. що з кредиторами ухвалити рішення про оголошенні свого банкрутства і добровільної ліквідації. Підстави визнання ЮЛ особи банкрутом і порядок ліквідації sets законом про несостоятельности (вне черги — витрати, связ. з процедурою ливидации, потім: особи, отримали збитки життю зі боку боржника; погашення за оплаті, пенсіон. фонд, посібники; погашення платежів до бюджету і «поза-//- фонди; удовлетвор. вимоги кредиторів, — членів трудового коллек-ва, кіт. облад-ют внесками в имущу предпр-я; треб-я ін. собств-ов і кредиторів). Процедури при банкрутство: реорганизационные (поддержание і оздоровлення); ліквідаційні (примусить. ліквідація, добровольн. ликвид-я); мирову угоду. //////////////////.

9. Поняття і з правової статусу товариства з обмеженою відповідальністю і з додаткової відповідальністю. Це — об'єднання капіталів (а чи не осіб, як ХТ). число учасників від 1до…(АТЗТ 50 мах); Заснує. документи: заснує. договір і статут. Учасники МО м. брати участь у ін. организ-ях. ТОВ: це засноване 1-му чи більше особами, уставн. капітал кіт. розділений частки. Учасники не отвеч. піт боргах нашого суспільства та несуть ризик не більше вклада (пая). Учасники, що зробили вклади не повністю, несуть солидар. ответст-ть по обязат-м общ-ва. Кількість участ-в тов не буд. превыш-ть lim, setted законом про тов, інакше тільки у теч. року тов буд. трансформ. на АТ, чи ликвидир-ся по суду. ООО не м. мати од. участ-м ін. МО, сост-е вже з особи. Учред. документи буд. утримувати: наимен-е, місце нахожд-я, порядок управ-я діяльністю, інформацію про розмірі вуст. капіталу і каждо і з часткою, розмір, термінах внесення вкладів, складу і компетенції органів управління суспільством. Высщий орган ТОВ — загальні збори учасників. Суспільство з доп. ответст-ю: — засноване 1-му або як особами, уставн. капітал кіт. розділений частки. Учасники несуть солідарно субсидиарную ответ-сть кратно вкладах. Якщо хтось із учасників — банкрут, його відповідальність по обязат-м суспільства распред. у іншими. До ТДВ застосовуються правила ТОВ ;. //////////////////.

8. Права й обов’язки учасників господарських товариств (ХТ). У ХТ хв — 2 чол. ХТ — два види: огрядні дами і на вірі. Учатники ХТ вправі брати участь у управлінні справами, отримувати інфо про деят-ти товариства, приним. що у рапределении прибутку, оплучить у разі ликвид-и ХТ частина майна. Вони мають: вносити вклади гаразд, sets учред. док-ами, не розголошувати конфед. інфо. Участ-ки повного ХТ обяз.: бути участ-м толькот 1- го ХТ; брати участь у деят-ти в соот-и з учред. догов-м; внести щонайменше ½ свого внеску до складоч. кап-л. хт на момент його регистр-и. Ост. чать д.б. внесений у терміни, сетс в учред договорі. при невиконанні указ. обяз-ти буд. pay ХТ-ву 10% рік із невнес. частини внеску відшкодувати причен. збитки. Учасник підлогу. ХТ немає права без згоди ост. уч-в соверш. угоди від своєї імені Ілліча та у своїх інтересах, однорідні зі угодами ХТ. Права і обяз-ти участка ХТ на вірі (комодит.): (а)для і. участ-в — як і і. ХТ, але обличчя м.б. і. товар-м тільки одного ХТ на вірі; участ-к і. ХТ не м.б. і. товар-м в ХТ на вірі й навпаки. (б) для вкладників — він — буд. внести внесок у склад. капітал, вона має право получ-ть частка прибутку, знайомиться з річним звітом і балансом, після закінчення фин. року вийти з товариства получ. свій внесок, передати земельну частку ін. вкладчику.//////////////////.

10. Поняття і різноманітні види АТ. АТобщ-во, учрежден-е 1 м репетування мо особами, капітал кіт. divx на det число акцій. Участ-ки АТ не несуть ответ-ть за борги АТ і ризикують лише часткою. Акцры, які оплатили аукции в повному обсязі, несуть солидар. ответст-ть по обязат-м АТ у межах неоплаченої вартості акцій. Правове положення АТ і право і обяз-ти участ-в АТ det ГКРФ і Законом України про АТ. Вищий орган управ-я АТзбори акционеров (оно do: изм-е складу ат, избр-е ради дир-в, образіве виконає. органів суспільства, рішення про ліквідацію АТ). АТ: закритого і відкритого типу. Відкритого — його участ-ки можуть відчужувати пренадлежащие їм акції без дозволу ін. акци-ов. АТВТ може проводити відкриту підписку вдатися до акцій та його свободн. продаж. АТВТ обяз. ежегод-но публікувати рік. звіт баланс, рахунок прибутків і збитків. Закритого — його акції поширення. лише у його засновників. АТЗТ немає права проводити одкр. підписку вдатися до акцій. Участ-ки АТЗТ їм. преимущ. право придбання акцій, які й ін. уча-ом АТЗТ. Кількість учасників АТЗТ на повинен превыш. числа, seted законом про АО.

11. Поняття, й особливо правового статусу державних підприємств і муніципальних унітарних підприємств. Унітарні підприємства — комерч. орга-я, не наделен-я правом власності на закріплено. з ним власником майно. Це имущ-во неподільний і м.б. розділене за депозитними вкладами. (навіть у працівниками!). Унитарн. предпр-я — лише госуд. і муницип. предпр-я. Майно муницип. предпр-я — в муницип. власності, а госуд-го — в держ. власності. Орган унит. пр-я — керівник, кіт. замова. власником. УнП відповідає за своїми зобов’язанням усім своїм майном і несе ответст-ти по обязат-м власника. Правове становище держ. і муниц. унитарн. підприємств det «законом про держ. і мун. ун. пред-х». УнП м. містити праві госп. ведення (створюється у вирішенні уполномояч. те що держ. органу.; учред. док-т — статут, затверджений Палатою; статутний фонд не нижче ніж sets law про держ і мун ун пре-ях.; УП на праві госп. ведення м. створити дочірнє унит. пред-е, зрадивши йому частина власності. Власник і не відповідає по обяз-твам предпр-я) та оперативної управления (фед. казенне пред-е) (створюється з урахуванням имущ-ва, що у фед власності у вирішенні уряду РФ.; учр. документ — статут, утвержд-ый правит-м РФ; РФ несе субсидиарную відповідальність за зобов’язаннями казен. пред-ятия. Власник м. вилучити зайве майно.). //////////////////.

12. Правове положення произ-го і споживчого кооперативу. Правове положення ін. кооп-ва det законом про ін. кооп-вах. Виробництв. кооператив (Ст. 107гкрф) — обществ-е об'єднання добровільно які об'єдналися громадян із метою ведення господарську діяльність з урахуванням їхнього особистого трудового участі й об'єднання паев (взносов). Законом і учред. документами м.б. передбачена участь у кооп-ве ЮЛ. Члени несуть субсидиарную відповідальність у вигляді і порядаке, setted законом про произв кооперативах. Заснує. документ ін. кооп-ва — статут. Кількість членів кооперативу д.б. не менш 5-ти. Майно кооп-ва divx на паї членів в соотв-и зі статутом. Член кооп-ва буд. внести щонайменше 10% пайового внеску й інше в течене року. з моменту реєстрації. Кооп-в немає права випускати акції. Прибуток кооп-ва распред. у участ-ми в соот-и з трудовим участю. Высш. орган упр-я ін. кооп-ва — загальні збори його членів. Виконає. орган — правління і/або председателькомпет-я органів sets законом і статутом. Член кооперативу має один. голос.; Потреб. кооператив: добровольн. объед-е громадян, і ЮЛ із єдиною метою удовлетвор-я мат. оr інших потрпбнеостей учасників, осущест-е объед-ем внесків. Члени потреб. кооперативу зобов’язані протягом трьох місяців і після затвердження щорічного балансу покрити збитки доп. внесками. Вони солідарно несуть субсид-ю ответст-ть не більше невнесеної частини доп. внеску е1 з членів. Доходи від предприн. діяльності divx у членами. Правове становище потреб. кооп-ва det законом про потреб. кооп-вах.

13. Поняття і з правової статус дочірніх і залежних товариств, філій і представництв. У розділі ст 105 ГКРФ: Дочірнє госп. суспільство визнається дочірнім, якщо ін. госп. суспільству через її приобладания в статутний капітал, або у відповідність до ув’язненим договором преналежить можливість визначати рішення, прийняті таким суспільством. Звідси: исходн. момент — право осн. суспільства визначати рішення дочірнього. Дочірнє суспільство і не відповідає за борги основного. Основне суспільство отвеч. солідарно з дочірнім товариствам по угодам, ув’язненим по указанриям основного. Учасники дочірнього общ-ва в праві вимагати відшкодування збитків, які - з вини основного. Залежну суспільство — МО залежне, якщо ін. (переважна) суспільство має як 20% голосуючих акцій АТ чи 20% статутного капіталу ТОВ. МО, преобретшее більш 20% акцій іншого, має відразу опублікувати відомості про це. Межі взаємного участі ХО-в в вуст. кап-х ін. друга seteed up законом. //////////////////.

15. Поняття і правове становище фин.-промышленных групп (фпг), холдингів. Діяльність ФПГ регулюється фед. законом від 30.11.95 «про ПФГ ». ПФГ — сукупність ЮЛц, кіт. з метою технол. чи ек. інтеграції, для реалізації проектів, замова. на підвищення конкур-ти, розширення ринків збуту, підвищення ефективності виробництва, створення нових робочих місць. Основне і дочірнє суспільства повністю or частково объедин-ют свої активи з урахуванням договору створенні ПФГ. Учасники ПФГ: (а) звичайні участники (подписавшие договір); (б) осн-ое і дочірні суспільства. Участь ФПГ має низку особливостей: (1) її членами м.б. ЮЛца, комерч. і-//- орган-и (в т.ч. иностран але крім религ. орг-й). (2) Участь більш ніж однієї ПФГ не допускається. (3) Серед участ-в обяз. д.б. орган-и, действ-е у сфері пр-ва товарів та послуг, і банки (or інші кредит. учреж-я) (4) комерч. організації, кіт немає права вільно розпоряджатися власними ср-ми, вступ-ют в ФПГ на следю умовах: (-) унит. препр-я м. участвов-ть в ФПГ гаразд і можна на умовах, визначених власником їх майна; (-) дочірні госп суспільства м. укладати ФПГ лише з своєю основною суспільством. Можуть створюватися транснац. і международн. ФПГ: транснац. ФПГ — група, серед учасників кіт. є орг-и, находящ. під юрисдикцією держав-учасників СНД, имещие обособл. на террит-и держав; международн. ПФГ — присвае-ся транснац. фпг з урахуванням спец. межправит. угоди. Учасники ФПК несуть солидар. відповідальність за зобов’язаннями центр. компанії, що виникли в рез-те участі у діяльності фпг. Особливості ответст-ти указ. у договорі зі створення ФПГ. Холдинги (холдинг. компанії) (хк): указ президента від 16.11.92. — це предпр-е, кіт. руковод. дочірнім, використовуючи контрол. пакет акций (38%). Керівництво дочко. комп-й состо. в визначенні приним-х раді директорів рішень. Дочерн. продпр-е не м. платити акціями хк. Хк і дочко. ком-я створюється у вигляді АТВТ у вирішенні держ. комітету з питань по управ-ю майном репетування самої хк. Створення хк д.б. узгоджено з антимоноп. органом. (не можна щоб. у хк понад 34% ринку). Не можна робити хк торгувати, в с/г, в службі побуту, на транспорте (искл: жд і трубо дроти). Для финанс. холдингов (-это компанія, кіт. бол. 50% капіталу — цб та інших фин активи) сущ. осіб. огранич-я: вони їм. право вести лише інвест. діяльність. ХК разом із дочко. пред-м сост. Произв. Госп Комплекс (ПХК), кіт загалом не облад. правосуб'єктністю. (взаємини в ПХК — ст. 105) //////////////////.

14. Правове положення підприємств. Засн. норматив. акт — «З-н про держ. підтримці малий. предприн-ва.» від 14.06.95. У ньому — єдині поняття МП, вкл. у собі як малих, і индив. предпр-й. Чисельність в МП: в пром-те, стр-ве, на транспорті - до 100 чол.; в с/г — до 60 чол; в оптову торгівлю — до 50, у роздрібній — до 30. У статут. капіталі участь д-ви, религ. та наукових товариств. об'єд-нань і ін. орг-й не буд. привышать 25%. Спец програми розвитку МП: фед, регіон., і отраслевые (выдел. бюджетн. ср-ва). Також пільгове налогообложение (не лише для МП але й підтримайте. підприємств): У теч. перв. 2-х років МП не платять податку з прибутку. У 3-й год-25%, 4й-50%, 5й-100%. Якщо після створення МП залишилася в податок. законод-во внос-ся измен-я, кіт. погіршують становище МП, то не застосовуються у його перебігу 4х років. Відповідно до «закону про спрощений. системі налогооблажения, облік і звітність для суб'єктів МП» від 29.12.95 МП-я по своєму розсуду платити загальні податки, або вносити єдиний податок — 30% совокуп. доходу. Цей н-г сокр. платежі МП залишилася в бюджет. Ця форма — для МП з чисельністю до 15 чол. МП м. примен. ускор. амортиз-ю осн. ін. фондів. (До 50% вартості ОФ е1год яка відслужила вже більш 3х років). При планировани держ замовлень щонайменше 15% від своїх V д.б. резервуватися для МПй. Держ. підтримка у сфері внешторговойдеят-ти, информай. обслуговування, произ.- технол. галузі. Сущ. комітет із М Предп-ву. //////////////////.

16. Біржа: поняття і різноманітні види; правової статус біржі і участников (членов) біржі. Біржа — підприємство, створюване предпр-лями в організацію торгівлі. Вони: фондовые (цб) і товарные (сделки з товарами) і змішані. Фонд. біржа не визначає самост. орг.-правов. форму, т.к. створюється у вигляді некомерч. партенрства. Тов. біржа — самостоят. орг. форманеком. орг-и. Її деятель-ть регул. «Законом про тов. біржах» від 20.02.92. Тов. біржа — орган-я з правами ЮЛ, формир-я і регул-я оопт. ринок шляхом орган-и і регул-я біржовий торгівлі, осущ. у вигляді гласних прилюдних торгів, які у зарание установленом місце й час й за правилами. Біржа heve огранич. правоздатність, т.к. не м. осущ. торг (торг — це посередницька деят-ть). ТБ неспроможна осущ. вклади, приобрет. частки, паї, акції орг-й, якщо це связ. улаштуванням публич. торгів. ТБ можт створювати союзи та ассоц-и для координ-и своєї деят-ти, захисту своїх інтересів і проведення спільних программ (в тч совмест. торгів). Засновники б. — юр і фіз особи. (крім: высш. органів влади, банків, страх. і інвест. компаній, товариств. і религиозн. благотв. орг-й, фіз осіб, кіт з закону не м. осущ. ПД.) Частка е1 учасника не м. б. вище 10% у її вуст. кап-ле. Після установи ТБ підлягає реєстрації. Бірж. торгівля м. осущ. з урахуванням ліцензії, выдав-й коммисией по товарн. бірж при комітеті по антимоноп. політиці. Б. вправі подати заяву по ліцензію, якщо цього моменту сума вкладів у вуст. капітал щонайменше 50% від объявл-й. Членами ТБ м.б. юр і фіз особи, участв-е у формуванні осн. капіталу чи що зробили членські чи цільові внесок у майно ТБ. Членами ТБ не м.б. службовці даної біржі, орган-и, рувод-ли кот-х — служ-е ТБ. Члени ТБ: повні члены (с правом участі переважають у всіх торгах переважають у всіх відділах ТБ) і-//- члены (с правом участі у торгах лише у опред. відділах ТБ). Вищий орган ТБ — загальні збори членів ТБ. // ФОНДОВА БІРЖА: її статус розцінка. «законом про ЦБум». ФБ — організатор торгівлі над ринком цб, не совмещ. це з ін. видами деят-ти, за искл. депозитарної роботи і деят-ти по определнию взаємних обяз-в. ФБ м. створюватися лише у формі некомерч. партнерств. ФБ орг. торг-лю у членами біржі. Др. участ-ки р. цб м. здійснювати бірж. операції через членів ФБ. Обмеження для служ-х ФБ: де вони м.б. учасниками ринку цб, не м. самомт. брати участь у кач-ве предпр-й деят-ти ФБ. Порядок вступ-я і з п’яти членів ФБ опред. нею самої з урахуванням учред. документів. ФБ м. sets: кілу членів, брешемо. членство, здавати у найм місця у залах, лицам-нечленам. //////////////////.

17. Правове положення комерційних банків. Банки — комерч. установи, явл. ЮЛ. — ст 101 з-на «Про банки і банківської діяльність у РФ» Банкам заборонені всі з торгівлі та пр-ву мат. цінностей. Правоспособномть банку характер. тим, що набір дозволених иму опеаций і угод sets й не так його учред. документами (уставом), скільки ізм «Про б. і бак-й деят-ти"+, в кот-м sets і. список угод. Вихід за межі списку — лише з дозволу БАНКУ РФ. Правосп-ть конкрет. банку det ліцензією, котру видають Банком РФ. Вона має перелік, кіт. банк м. проводити. За дії, непередбачений ліцензією: відгук ліцензії, рішення про ліквідацію банку, визнання угоди недійсною. Специфіка банку як суб'єкта ПП — він входить у банк. систему РФ, куди входять разл. комерч. банки. Комерч. банки м. створюватися з урахуванням будь-який власності (ст 101 закону) (крім то, що капітал банку може бути сформований з допомогою залучення ср-в месн. органів влади й спец. товариств. фондов.Комерч. банки м. создаваьться у вигляді АТ, ТОВ: ВІД і ЗТ //////////////////.

18. Особливості створення й зовнішньоекономічної діяльності організацій з іншими інвестиціями. До них належать пред-я: повністю пренадл. иностр. інвесторами і лише частковоинос. частково російські. Їх у законодавстві передбачені спец. правила ведення госп роботи і пільги, завдання яких залучити иност. инве-и. Указом призедента від 93 г предусм-ся, що знову лунаючи нормативн. акти, регул. пр-я з ін. инв-ми, недійсні в теч. 3-х років в отн-и сущ. на ет. момент предпр-й (крім актів про пільги). Осіб. увагу приділяється стимулюванню великих инв-й. Указом президента від 25.12.95 тамож. мита в отн-и инос. комп-й, явл-я учред-ми в рф предпр-й мат. інва (при внесок бол. 10 млн $.), пониж. в 2х. Правила по созд. і рег-и: поруч із учред. документами д.б. представлені: виписка з торгового реєстру, потвержд. статус инос. инв-ра у його країні, довідка инос. банку про платежі способ-ти инв-ра. Деят-ть пред-й з инос. инв-ми осущ. з урахуванням росій. законодат-ва, проте допускається примен-е закон-ва країни инв-ра: СУ — по прав. РФ, і може й за правилами країни інвестора. //////////////////.

19. Держава і муніципальні освіти (гимо)как господарюючі суб'єкти. Держава і муніципальні освіти беруть участь у предпр. деятель-ти і виступають як його суб'єкти. У цьому вся кач-ве вони як суб'єкти права власності, з урахуванням кіт. осущ. ПД. У соот-е зі ст-й 2 ДК: ПД — це самост. еятельность, осущест-я на ризик, із з метою отримання прибутку. Держ. і муниц. освіти виступ. рівних із іншими участ-ми як суб'єкти права власності - У розділі ст 124 ДК. Як суб'єкти права власності, держ і мун. пред-я (ГиМП-я) м. створювати з урахуванням свого майна предпор-я: (1) при созд-и унит. предпр-й ці освіти залишаються власниками майна; предпр-ю имущ-во пренадл. на обмежених речових правах (хоз. ведення і операт. управл-е) (2) під час створення предпр-й, дейст-х на госп. віданні і операт. управл-и ГиМП-я нічого не винні втручатися у їх деят-ть, а лише контролювати ее.(3) призначати дректора (4) определ-тя цілі й предмет Х-Д (5) отримувати частка прибутку (6) реорганиз-ть і леквидир-ть предприятия (ст 295). Особливі правила участі гимо-й в МО предусм. з-ном про АТ (ст7) РФ, суб'єкти РФ і муниц. оьраз-я м. виступ. учредит-ми лише АТВТ; але з АТЗТ. Є спец акти, кіт. регул. догів. отнош-я д-ви і суб'єктів ПД: «Ззв про соглаш-ях і розділі продукції «. Відповідно до нього: согл-я заключ. у рф і ріс. і инос инвест-ми, причому ці согл-я регул. відносини, пов’язані з пошуком, здобиччю хв. сировини й розділом продукции.

22. Форми несумлінної конкуренції та відповідальність порушення антимонопольного законодавства. У розділі ст. 8 і 34 констит-и проголосили підтримку конкуренції, не припущення ек. діяльності, спрямованої на монополізацію і несумлінну конк-ю. — закон від 22.03.91. У ред. 95 року «конкуренцію та обмеження монопольної діяльності на товарн. ринках »: моноп. деят-ть може осущ суб'єктами: або у сагласованию про поділ ринку у собою, оподдержании цін, про недопущення ринку. Порушник м.б. як предп-ль, а й держ. орган. Фед. моноп. орган та її террит. органи надел-ны повноваженнями контролю та примен-я разлю санкцій до нарушит-м: Вони дають предп-м обяз предпис-я: про прекращени порушень, про восстановлени первонач. погашення, розірвання незак. договорів. Антимон. органи (АМОНы) ведуть список підприємств монополістів і у вигляді Комитетеа по антимоноп. політиці. Коли оргя-монопол-ст 2 разу порушила закон-во, антмон орган вправі рпинять рішення про її примусить поділі чи виділення з її складу орг-й з урахуванням структ. підрозділів у в судовому порядку. Купівля бол. 20% акцій АТ осущ. тільки з дозволу антимоноп. органу. За невыпол-е розпоряджень ант. органу — 3 дня проносу і повільна смерть!!! :-) — штраф і відшкодування приченен. збитків. (добровільно чи судебн порядку). АМОН осущ. предвор. контролю над створенням, реорг-й підприємств і проти неї реорганізувати орган-ю — монополіста. Особливі правила sets для естеств. монополій. У за-не про їсть. монопол-х 17.08.95 зізнаються ест-ми слід монополії: произвгосп. комплекси, кіт наиб успішно працюють при отсут-и конкурентов (ег нафтопроводи, газо-//-, жд перевезення). Органи, регул-е їсть моноп-и — фед служби по регул-ю естеств монополій на: транстпорте, у зв’язку з. Вони проводять реєстри, опред методи регулир-я, осущ контроль. Особ-я форма регул-я моноп. деят-и — визначення потребит-й, подлеж. обязат. обслуговування. //////////////////.

20. Поняття і форми державного регулювання господарської діяльності. Держава і муніципальні освіти (гимо-я) регул. ПД у вигляді нормат актів, кіт. регул порядок регистр-и, прогноз-е і прогр-е, лицензиров-е і держ підтримку. Компетенція держ. органів по регул-ю ПД опирся на положення про держ органах (министерствах). У цих положеннях опред. права, завдання, функції і бяз-ти органів по реулир-ю ПД. У «становищі про галузевих минестерствах «говор-ся регулювання, управлінні держ. підприємствами, які входять у систему міністерства. Так відповідно до «Положення про минестерствах транспорту РФ «це мин-во осущ. загальне упр-е і регул-е транспорт. комплексу. У соотв-и з полож-ем про мин-вах с/г і продоволствия воно осущ. управлени держ. управління економіки й координацію і деят-ти в галузях с/г, харчової та перерабат. пром-ти. У недо. випадках в галузевих держ органах созд. мат. і фин. резерви., дозволяють раціонально керувати галуззю. Наказ. функції яскраво виражені у діяльності держ. органів, наприклад ГКАП.(гос.ком-т аграрю пол-ке). За нього створено комісію з товарним бірж, лицензирующая і регестрирующая їхня діяльність. МІНФІН — рукод-во фин-ми. Воно входить у од. сис-му управ-я фин-ми. Воно: проводить у в області фин.- бюджетн. планування; проти неї обмежити і призупинити финанс-е предпр-й з фед бюджету. Мин-во стр-ва має двояку природу: (14.10.94 -уиверждено) з од. ст-ны воно — галузеве, з ін. — функциональ. держ. орган (осущ регул-е у сфері стр-ва й архітектури; стверджує спипы, госстандарты, осущ. контролю над дотриманням, має право приостаносвить стр-во, кіт з порушенням і правил). ////////////////////////////////////.

21. Правовий статус суб'єкта, що посідає домінуючі становище над ринком, Це пр-я, доминир. на опред ринку. (65% і більше) Цю норму м.б. сниж. до 35%. У законі конкуренцію і ограниченни діяльності на тов. ринках від 25.05.95 при характеристиці моноп. діяльності говориться про хозяйствующем суб'єкт. => доминир становище можуть тривати як підприємства, а й ін. комерч. організації. //////////////////.

23. Поняття і різноманітні види об'єктів господарську діяльність. (див також № 24) Об'єкти — те, потім спрямоване правоотношение: Речі як об'єкти мат. світу; цінних паперів; немат. блага ,інформація, интелектуальн. власність, певне действие (ег виконання робіт) й інші имущ. права. Особливі об'єкти: плоди, продукція й доходи, валюта, гроші. Речі: свободнообращаемые (нет обмежень на свободн. передачу прав на вещ); обмежені в обращении (м. пренадл. лише держ органам: зброю, право користування прир. багатствами); вилучені з обороту (наркота, стратегич. озброєння). Вони також — прості складні, споживані і споживані, делимые (делиться в натурі) і делимые (не -//-). Немат. блага: репутація, честь, гідність, ділова репутацияимидж. Стаття 152 гкрф визначає захист честі й гідності і ділової репутации.//////////////////.

24. Гроші, валютні цінності й цін бум як особливі об'єкти права. Об'єкт права — то, потім спрямоване правоотношение! Гроші: з-н про ден. системеРФ від 25.2.92. гроші характеризуються родовими, діленими і замінними речами. Валютн. цінності (зак-н про валютному регулир-и) золота, платина, драг металы, камни (брил-т, смарагд, рубін), инос валюта і банківські активи, акції та облігації иностр. походження. Порядок соверщения операцій із валют. цінностями опред. з-ом «Про валютн. регул-и і вал. контролі» від 9.10.92. Проаво собс-ти на вал. цінності защищ-ся на общ. підставах, як та інших. майно. Право власності: владею (=обладаю), пользуюсь (=извлекаю полезн. властивості), распоряжаюсь (=определяю юр. долю). Цін. бум (цб): письм. док-т, содер-й имущ. право. ОТсутствие хоч. одного реквізиту, sets законом, тягне її ничтож-ть. Предача имущ. прав на цб возмлише на у її предъявл-и. Передача цб = передача всіх прав на вобственность. У случ-х, предусмотр. законом передачі досить документа, удостовер-го доказат-во їх закріплення спец. реєстрі Док-т м.б. названо цб тільки підставі з-на. Види цб: держ. облігації, облігації, вексель, чек, депозитний сертификат (ЮЛ), зберіг. сертиф-т (ФЛ), консомент (дог-р про морської перевозаке, удост-й прийом вантажу), акція, приватизир. цб, ін. док-ты, віднесені з-м «про цб» до цб. У завис-ти від суб'єкта права, удост. в цб, вони див на: на предъя-ля, іменні, ордерные (векселя, передача — перадат. напис). //////////////////.

26. Особливості регулювання, поняття й ті види промислової власності. Об'єкти интелект. власності предпр-я: (1) Товарний знак (ТЗ); (2) Знак обслуговування (ТЗ але для предпр-й побуту); (3) фірмову наименование (ФН); (4) винахід (5) пром. образцы (по) і полезн. модели (пм). (1) ТЗ — позначення (письмове, словесне, рельєфне), дає відрізнити товари одн. юл // фл від ін. Нормат. база: з-н 92 «про товарн. знаках, знаках обслуговування і найменуваннях місць на походження товару»; «прижская конвенція з охорони пром. собственности"1883; мадридське угоду реєстрацію знака (1891); Указ през-та. ТЗ м. use як договору комерч. конфесій. ИСключ. право власника ТЗ м. use для формування вуст. і скл. кап-ла МО і ХТ. (2) Знак обслуговування (ТЗ але для предпр-й побуту; у законі ТЗ і ЗО — синоніми); (3) фірмову наименование (ФН): Сущ. положення про фірмі від 1927 року. У ДК є правила для найменування: ТЗ м. use as ФН, ДЛя МО необх-мо прізвище всіх, чи одного+Ко в назві. Не можна use чуже ФН. Можна us eФН на бланках і печатках. Якщо порушено — арешт на продукт, i майно.; (4) винахід — тих. рішення, має прикладної характері і облад властивостями: навизна (вспом. «про лекції»), изобрет. уровень (эттем-т тих. досконалості) і можливість пром. застосування. (5) по: худий. констр. рішення внешн. виду вироби. І полезн. моделі: малі винаходи, — ж таки качва, на сто і у винаходів. ///// ПОсле отримання патенту выплач. мито е1 рік. і е1 рік зростає. Термін дії патенту: для винаходи 20 років після ригестр-и, для пром. зразка — 10 років, для моделі - 5 років, регистр-я ТЗ — 10 років із переоформленням на 10 років скоко завгодно раз. Право на фірму — коли вона ликвидир-ся. //////////////////.

25. Підприємство як об'єкт і суб'єкт права. Суб'єкт: У правової науці немає поняття пред-я, але є її ознаки: организ. єдність, мета деятель-ти — отримання прибутку, завдання — осуществ-е госп деят-ти вп пр-ву прод-и, робіт та надання послуг. наявність колективу, госп. самостоят-ть, имушеств. самост-ть, воносуб'єкт правничий та облад. правами ЮЛ, наявність фірм знака назви. (интелект. собст-ть: ТМ, патент, тов. знак). ПО общ. правилу у складі пред-й м. входити лише структ. підрозділи. (крім жд транспорту). Товариств. предпр-я м. делит-ся на: унитарные (неделимые), корпоратив-е (ХТ, МО). Вторич. классифик-я: малі, монополісти, з инос. инв-ми, жд, дочерн. і завис-е. Майно предприя-й: ек база їх деят-ти. Воно закрепл. на разн. юр. підставах — титули. Им-во ПП і корпорацій пренадл. їм у праві власності. Може пренадлежать на праві госп. ведення і администр. управления.(казенное) — держ. унит. підприємствам. Баланс (смета для бюд. орг-й) пред-я залежить від форми власності і д.б. закріплено осібно його. Види балансу: отдельный (меньш ступінь имущ. обособ-ти) і сводный (в объедин-х комерч. організацій) Об'єкт: предпр-е як об'єкт права — це майновий комплекс, використовуваний реалізації предпр. деят-ти. У цьому вся кач-ве воно визнається нерухомістю. Пр-е або його частину м.б. об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди, та інших угод. До складу пред-я (як имущ. комплексу) включ. всі види майна, призначені щодо його діяльності. //////////////////.

28. Поняття права власності. Підстави придбання і припинення права власності. Право собственности (ПС): владею (=обладаю), пользуюсь (=извлекаю полезн. властивості), распоряжаюсь (=определяю юр. долю). У розділі ст 209: Власнику пренадл. права володіння, користування і розпорядження своїм майном. Власник у праві на власний розсуд здійснювати щодо пренад. майна а1 дії, не противореч. закону.(отчуждать, предовать в користування, віддавати під заставу, і «змінювати). Володіння і користування землею і ін. прир ресурсами осущ свободно (но згідно із законом, і а то й завдає шкоди дкр. середовищі). Власник несе тягар содерж-я пренадл. йому майна. Суб'єкти ПС: приватна, госуд-я і муницип. форми власності. Имущ-во м. наход-ся в собст-ти юл і фл і РФ, суб'єктів РФ, муниц. утворень. Права всіх защищ. = !. Підстави придбання ПС: ПС на річ, створену обличчям із дотриманням закону, преналежить йому. ПС на плоди, продукцію, доходи — у результаті користування майна купується на остновании статті 136гк (кот. говорить: що це пренадл. собст-ку що виробляє майна.). ПС м.б. преобретено ін. обличчям виходячи з договору купівлі - продажу, міни, дарування. При смерті ПС — до родичів. При реорг-и ЮЛ ПС переходить до орган-ям — правоприемникам ЮЛ. Обличчя м. придбати ПС на имущ-во, яке має власника, або не відомий, або він від цього отказался. Член потреб. кооп-ва, і. котра внесла свій пай, набуває ПС на майно, за кіт він вніс пай. Підстави припинення ПС: ПС прекращ-ся при відчуженні собст-м свого майна лр. особам, відмови від ПС, загибелі майна, і втрати ПС в ін. слу-х, предус. законом. Принуд. вилучення имущ-ва не допуск-ся, крім: звернення на майно; відчуження им-ва, кіт. згідно із законом не м. прена. йому; отчуж-е недвиж=ти у зв’язку з вилученням ділянки; реквізиція; конфіскація; При приват-и имущ-во відчужується у власність громадян, і юл. //////////////////.

27. Поняття й ті види термінів. Позовна давність. Встановлений законом чи судом термін опред. кал. датою чи спливанням періоду часу. Він мож. також опред. із зазначенням на подія. Початок термінуна слід день ппосле календ дати, котор. визначено його початок. Термін исчесляемый роками минає соответ. місяць і кількість останнього року стабільна терміну (і т.ін. для квартало, місяців…) Термін позовної давности (исковая давність — термін за захистом прав по ииску особи, право кіт. нарушено)(СИД): — термін за захистом порушеного права. Общ. строк позовної давності - 3 року (ст 196 дк: імператив. норма). Початок терміну — момент, коли обличчя дізналося чи буд. дізнатися про порушенні свого права. По обяз-м з опред терміном испол-я початок с-ка і.дз. починається після закінчення терміну виконання. Терміни ів. дав-ти по недейств. угодам: позов про застосування послед-й недействит-ти нечтожной угоди м.б. предъявл-н в теч. 10 років після початку її виконання. Позов про призн-и оспоримой угоди недейст-й і визнання наслідків недейст-ми — з теч. 1 року із дня коли позивач дізнався репетування д.б. дізнатися про обстоя-в визнання угоди недійсною. Пресекательный термін: лише у опред. перебіг часу, по закінченні прав захист втрачається. Призупинення терміну исколвой давности (только за умови, що обставина виникло і була послід 6 міс. терміну і.дз.): ст 202 якщо пред’явленні позову перешкоджало чрезвыч. обставина, якщо позивач чи відповідач був у складі воор. сил; з установ-я відстрочки виконання зобов’язання, з призупинення дію Закону. Відновлення СІД (ст 203) відбувається у искл. случ-х. коли суд рпризнает шанобливій причину пропуску по обставинам, що з особистістю исца.(лише за умови, що причина виникла існувала послід 6 міс. терміну и. д)(тяж хвороба, беспом. стан, неграмотність). Умови перерви СІД: подача позову до суду; совер-е обяз. обличчям дій, свид. про сплаті боргу. СІД не пригода на (ст 208): вимоги про захист особистих неимущ. правий і немат. благ; вимоги вкладника до банку про видачу вкладу, треб-е про відшкодування шкоди, тредование собст-ка про про усунення порушень його права. //////////////////.

29. Право загальної власності виникнення, види). (У розділі ст 244ГК) Имущ-во, находящ-ся в соб-ти двох і більше осіб, принадл. їм у праві загальної власності. Имущ-во м. перебуває у ОС з визначенням частки кожного з собст-в у праві собст-ти (долевая соб-ть) чи ні визначення долей (совместная власність). Загальна власність явл. пайовий, крім випадків, коли законом предусмотр. освіту совместн. власності. ОС виникає (в случ-х, предусм. законом), як у собст-ть 2 і бол. осіб поступ. майно, кіт. не мож. б. поділено без зміни його назначения (неделимые речі) або неподільний вп закону. За угодою собст-в репетування у суді мб на общ. имущ-во sets долевая власність (а навпаки — хрін!). Режим общ. власності випадок. на: имущ. подружжя, нажите в шлюбі, загальна власність кресть. // ферм. хоз-ва; собст-ть осіб, проживши в приватиз. квартирі. Співвідношення режимів спільної програми та пайовий власності sets у статті 244ГК. Володіння имущест-м. кіт. в совмест. власності, подчин. слід. правилам: володіння спільно і з згоди; угоди по распор-ю имущ-м предпол-ют, що вони соверш. з дозволу всіх участ-в; Оспорити таку угоду можна, якщо доказ-ть, що сторона занала // не могла не знайомитися з відсутності угоди. Обмеження для звернення частку в совместн. власності: стягнення припустимо, якщо в боржника отсут. майно; незгодні з перспективою выдела учасники можуть викупити частку учасника за ціною, відповідає ринку. Підстава припинення совместн. власності визначені у статті 254(раздел СІ і виділ потім із нього частки.: розділ після визначення частки, частки равные (unless law sets)).////////////////// 30. Право господарського ведення та оперативної управління, як різновид речового права. Право господарського ведення: Держ // мун унит. пред-е, котор-му имущ-во пренадл на праві госп ведения (пхв), володіє, має і распор-ся їм у межах, sets ДК. Права собств-ка щодо майна, що у ХВ: він вирішує ?-сы створення, визначення предмети й цілей підприємства, замова директора, осущ. контролю над майном; має право отримання частини прибутку. Підприємство не м. здавати, продавати, віддавати під заставу, вкладати майно, пренадл. йому на ПХВ, без дозволу власника. Іншим имущ-м пред-е м. розпір. самос-но. Право опер. управління (поу): Казенне підприємство у відношенні закрепл його майна здійснює в межах закону, в соот-ви з цілями деят-ти, завданнями власника, осущ. права володіння, користування і розпорядження їм. Собст-к м. вилучити зайве майно. Казен. пре-е м. розпоряджатися майном лише з дозволу власника. Воно самост. реалізує произв. продукцію. Порядок розподілу доходів казен. підприємства опред. власником його майна. Придбання і припинення ПХВ і ПОУ: Вони виникають проблеми з моменту передачі собственности (unless law sets). Усі придбане майно і прибуток підприємства також вступає у пхв і поу. Вони припиняються по підставах і як, предусм. ДК, ін. ін. актами, у разі правомірного вилучення майна. ////////////////// 31. Поняття й ті види речових прав. Право собственности (совместной, пайовий); Право госп ведення і администр. управління; див 28,29,30.//////////////////.

32. Поняття, види й умови дійсності угод. Угода — дії гражд. і ЮЛ, направл-ые усунення, зміну цін і припинення гражд. правий і обов’язків. Угоди быв.: одно-(достаточно волі одного боку: заповіт, доручення), двух-(соглашение 2-х: договір купівлі-продажу, поставки, перевезення, дарування) і багатосторонні(-//- багатьох осіб: -//-). А1 договір — угода, але з а1 будь-яка угода — договір. Умови действит-ти угоди: (1) законність, (2) дотримання форми (3) правоспособность (спос-ть мати правничий та нести грн. обяз-ти) і дееспособность (способ-ть преобретать і осущ. гражд. права, створювати цивільні правничий та виконувати їх) громадян, і ЮЛ (4) відповідність волевиявленню. Форми угод: устные (если законом // угодою не встановлено писм. форма) і письменные (простая форма — у юл і у фл; сума щонайменше 10 хв зп;; і нотаріальна — setted законом) Операції з недвижю і засипали землею д.б. зареєстровані. //////////////////.

33. Поняття і різноманітні види недійсних угод; наслідки визнання угоди недійсною. Поняття: Угода недейст-на з визнання такою судом (оспоримая угода) або незалежно від такої визнання (незначна). Види: Незначна угода — кіт.: несоотв. закону; осоружна основам правопорядку; удавані; совершена недееспособн. обличчям.; -//- неповнолітнім. Оспоримая угода — кіт.: виходить поза межі правоздатності особи; з перевищенням повноважень їхньому вчинення, совершена громадянином от14до18 років; совершена огранич-но дееспос-ным; совер-я під впливом помилки; -//- обману, насильства, загрози. Наслідки визнання угоди недійсною: 1. двыхсторон. реституція — все, отримане за угодою, повертається сторонам; 2. одностороння реституція — сумлінної боці возращается все, а недобросов. — у дохід держави; неможливість реституції - обидві сторони действ-ли злонамеренно і всі - у дохід держави. //////////////////.

34. Поняття представництва. Комерційне представництво. Поняття представництва: це вчинення угоди представником від імені представ-го з повноваження, заснованого на довереннсти, вказуванні закону, або акті уполномоч. те що держ органу, которое (совер-е) змінює, прекращ., правничий та обяз-ти представляемого. Довереность — писм. док-т, уполномач-ющий ін. обличчя представит-ва 3-му лицам. Она: спец-я, генеральна, разова. Термін вадачи доверен-ти — трохи більше 3-х років. Якщо термін не sets, вона дійств. в теч. року з видачі. Комерческий представник — обличчя постійно зростає і самостійно представит-е за винагороду від імені предпрїй за укладанні ними угод сфері предпр. діяльності. Одночасно комерч. участь 2-х сторін допускаетсяс згоди цих сторін. Він зобов’язаний зберігати таємницю. //////////////////.

35. Поняття, підстави виникнення і припинення обязательства (ОБ). ООбязат-во — це правоотношение, з якого одне лицо-«должник» має зробити на користь іншої особи -«кредитора» some дії чи відмовитися від нього. (ст307 гкрф). ПРО випливає з договору чи слідство приченения шкоди. Обязат-во характериз-ся относительностью. Зобов’язання — завжди 2 боку. Ставлення у ними правило. жодних дією. Множинність осіб, у ПРО — наявність кількох сторонніх осіб кредитора // боржника. Належне виконання зобов’язань: надлеж. предмет зобов’язань: надлеж. валюта — карбованець, чи инос. але розрахунок в рублях за курсом. Право вибору предмета ппринадл. боржникові. Належний спосіб виконання: повністю, по частинам, кредитор немає права приним. виконання частинами (unless else in law, умовами ПРО, або випливає зі звичаїв.). ПРО не м.б. виконано боржником внаслідок: отсут-я кредитора дома виконання, недеспособности кредитора, невизначеність того, хто явл. кредитором. ухиляння кридитора від ухвалення исполненияили інший прострочення з її боку. Надл. місце виконання: а то й опред. законом, договором, звичаєм, то: якщо — нерухомість, то місцеві перебування майна; якщо — товар, то місці здачи першому перевізникові для доставки його кредитору; по ін. обяз-м — дома изгот-я або збереження товару. //////////////////.

36. Сторони зобов’язання. Зміна осіб, у зобов’язанні. У ПРО в кач. е1 боку м. кучаствовать одне чи одночасно кілька осіб. Недійсність вимог кред-ра до жодного з осіб як така не зачіпає вимог до решти. Якщо е1 зі сторін несе обяз-во перед ін. стороною, вона явл її боржником і кредит-ором одночасно. Обяз-во не створює обов’язків особам — не сторон (третьих осіб). Зміна осіб, у зобов’язанні: відбувається в письмовій формах // у встановленій для угоди формі. кіт. setted з метою угоди. (1) Заміна кред-ра. (поступка вимог — вона возмжна для прав, связ. особою кред-ра). право превонач. кредит-ра периходит до нового у тому объемеи тих-таки условиях (unless else in law); згоди боржника непотрібен; первонач. кред-р отвеч. за недействит. відданого вимоги, але з отвеч. за невиконання ПРО, якщо він прийшов до цього він. не допускае-ся поступка вимоги без згоди боржника, якщо кред-р важливий для боржника. Права кред-ра по ПРО переходить до слід. випадках: в рез-те універсам. правоприемства в правах кред-ра; у вирішенні суда (ег при порушення прав пайовий власності); при суброгации страховику прав кред-ра до боржника, що відповідає за наступ страхового випадку; в ін перед задо случ. Заміна боржника: (переклад боргу, делегація) можлива тільки з дозволу кредра, Новий боржник у праві висунути заперечення проти вимог кред-ра .основ. на отнош-ях у кр-ом і перв. долж-м. //////////////////.

38. Запорука та її види. Запорука (334ГК) — спосіб обесп-я виконання ПРО, при кіт. кредр (залогодержатель) проти неї у разі неиспол-я боржником зобов’язань отримати удовлетвор-е з вартості закладеного майна, переважно перед лд. кредиторами лиуца (залогодателя). {знаєте, чим відрізняється право від лево, коли виходиш з А116: право — наліво, але в право — жіночий туалет! :) }Запорука виникає: з договору; з закону. Суб'єкти застави: заставоутримувач і залогодатель (должник: власник чи проти неї госп. ведення). Предмет застави: (а) вещи (кроме вилучених у обороту — вони, як правило залишаються в боржника); (б) нерухомість і товари в товарообігу будь-коли передаються заставодержателю; (в) майнових прав., за искл. прав, нерозривно які пов’язані особою кредитора. Договір заставі: він оформ. в письмен. формі. Оговар-ся предмет застави та її вартість, термін виконання обязат-ва, обеспеч-го запорукою. Ризик относ-но залож. майна несе заставник. Заставник чи залогодежатель (в зависнув. — хто має майно) обяза зв застрахувати з допомогою заставника закладене майно. Прекращенние застави і прем'єр-міністру звернення стягнення на залож. майно: Підстави для звернення: неиспол-е // ненадлеж. —//— боржником обеспеч. запорукою зобов’язань.; суд м. відмова. в стягненні, якщо якщо допущене боржником порушення заставу. ПРО дуже мала. Порядок звернення стягнення: вимоги,, связ з запорукою недвиж-ти; без звернення до суду стягнення м.б. произв-но основі нотор-но завер. угоди; стягнення по вирішене. суду, якщо якщо заставі необхідний дозвіл 3го особи, предмет застави — майно историч, духів. цінності, з-датель відсутня инельзя дізнатися, де зараз його. Запорука припиняється: якщо прекращ. основне ПРО; під час продажу мс публичн. торгів закладеного майна; по требов-ю заставника у випадку загрози залож. майну. у разі загибелі закладеної речі чи прекращ-я закладено. права, якщо з-датель не скористався правом відновлення предмета застави чи правому з його заміну. //////////////////.

39. Поняття, види й підстави цивільно-правову відповідальність. Підстава: Наявність провини, шкоди, //////////////////.

37. Поняття банк. гарантії, і поруч-ва як спос-в обесп-я зобов’язання. {Способи забезпечення ПРО як і: неустойка, заставу, задаток} Поручит-во (ст 361 дк): спосіб, при кіт. поручитель обяз-ся перед кред-ром ін. особи отвеч. по обязат-м цілком або у частині. Дог-р — поруч-во м.б. укладено для ПРО, кіт. м. виникнути в будующем. Ответст-ть поручителя: поруч-ль і боржник отвесподіваються перед кред-ом солидарно (есл задо не предусм. субсидиарн. ответственность). Поруч-ль відповідає в V = должнику.(включ. оплату судебн. видержек, %-в) До поручателю переходять права кредитора у цьому V, до кіт. він задовольнив вимогам кредитора. Поруч-ль у праві треб. від боржника %ти у сумі, выплач. кредитору, а як і відшкодування інших збитків, понес-енных через боржника. Поручит-во прекращ. у разі: сплати суми, кіт видана, відмови боржника від своїх прав по гарантії, і повернення її гаранту. письм. заяв-е кредитора про освобожд-и гаранта з його зобов’язань. Банк гарантія: (ст368ГК) банк чи ін. кредитн. чи страх. учреж-е дає на прохання ін. особи письм. обязат-во сплатити кредиторув соответ-е з услов-ми даваемого гарантом ПРО ден. суму по предост. письм. вимоги про її сплаті. ПРО банковс. гарантії не засисит від основного. Гарант платить ту суму, кіт. предусмотр. гарантією. Відмова гаранта возмож-н, якщо: требов-я чи прилож до нього документи не соответ. усл-ям гаранта; якщо їх передали гаранту; по оконч-ю установ. гарант. терміну. За видачу банковск. гарантії выпл. вознаграждение. Предача гар-и ін. особі неприпустима, якщо ненй не пред-но інше. //////////////////.

40. Укладання договору обов’язковому порядку. Договір вважається ув’язненим за дотримання 2 умов: (-)сторонами буд. б. досягнуто згоди за всі существ-щим умовам договору; (-)досягнуте угоду буд. за своєю формою відповідати вимогам, що ставляться до такому роду договара. Порядок підписання договору полягає у тому, що з сторін спрямовує боці пропозиції щодо укладанні договору (оферту), іншу сторона, отримавши оферту, погоджується на пропозицію укласти договір. Акцептвідповідь особи, після отримання оферти ухвалення її умов. Отримавши оферту, сторона на яку підписання договору явл-ся обязным повинна за 30 я дн. термін розглянути пропозиції умови договора (это обов’язково!). Возм. 3 вар-та відповіді: 1) безоговор-ный акцепт; 2) извещение про акцепті на інших усл-ях (протокол разногла-сий). Передається л-м напр-вшим оферту в руки до суду протягом 30 дн;3)извещ-ие про відмову від. Має сенс при нал-чии обосн-ных обст-в відмовитися від дог-ра. Якщо о-ферта виходить від с-ны зобов’язаною закл-ть дог-р, і акцепт ввиде про-токола розбіжностей, буд. расс-ть розбіжності у 30 дн. термін від мом-та пол-ия. 2 вар-та наслідків расс-мотрения:1)принятие дог-ра в реда-кции, зафиксир-ой в прот-ле разн-сий => дог-р заключен;2) відхилення що виникли разн-сий.Сторона, заяв-шая про разногл.-х після закінчення 30 дн. м. Обрат-ся до суду із треб-ями про рассм. разнсий. При відмову зобов’язаною боку закл. дог-р, ін. стор-на м. звернутися у суд. Необгрунтовано уклон-шаяся сто-рона відшкодовує др. стор-не причененные цим убытки.//////////////////.

42. Поняття належного виконання зобов’язань. З огляду на обяз-ва одне лицо (должник) зобов’язане зробити на користь др. лица (кредитора) певне дію (передати имущ-во, виконати работу, уплатить гроші). Боржник м. воздержаться від виконання опред. действия, кредитор проти неї вимагати від боржника виконання його обов’язки. Об-ва творяться з дог-ра, вследствии заподіяння к.-л. шкоди однієї зі сторін. Об-ва д. исполняться відповідно до умовами обязат-ва, та вимогами з-на. Односторонній відмову і зміну умов зобов’язання заборонена, искл. якщо його не предусм-но договором чи ізном.Исполнение об-в м.б.возложено на 3 обличчя (при условии, что боржник не повинен виконати обяз-ва особисто). За неналежне виконання обяз-в 3 обличчя несе відповідальності перед кредитором. Термін виконання м. устан-ся 2 способами: 1) указание на день виконання обяз-ва; 2) определение періоду часу: протягом кот-го виконуватиметься дане обяз-во. Місце виконання об-ва м.б.определено сторонами, м.б.указано у договорі, і навіть установленозак-ном. У решті випадків місце виконання встановлюється в залежність від роду зобов’язання. Боржникові, зобов’язаному зробити одна з кількох дій, належить права вибору, якщо інше не випливає з закону чи договору. Грошове обяз-во д.б.исполнено в рублях. должник вправі виконати об-ва передчасно (якщо інше…) //////////////////.

41. Поняті, порядок ув’язнення й розірвання договоруДог-р — угоду 2 чи > осіб встановити, изм-нии, прекращ-ии гражд-х правий і обов’язків. Предметом Д-ра явл. речі, включаючи Цен. Б-ги, недвиж-ть имущ. правничий та ін. об'єкти гражд-х прав. Зміст Д.- сукупність правий і обяз-ей сторін, заключ-щих Д-р. Громадяни і юр. особи вільні заключ-ии Дра. Принуждение до закл. Д-ра недопускається, искл. когда існує обяз-ть однієї зі сторін. Договір вважається ув’язненим за дотримання 2 умов: (- сторонами буд. б. досягнуто згоди за всі существ-щим умовам договору; (-досягнута угода буд. за своєю формою відповідати вимогам. Д-р полягає у вигляді напрями оферти однієї зі сторін і його акцепти. Акцептвідповідь особи, після отримання оферти ухвалення її умов. Офертапропозиції щодо укладанні договору. Д-р є пов’язаним із моменту одержання обличчям, який надіслав оферту, її акцепта. Основания розірвання Д-ра:-нарушение договору однієї зі сторін; (- деяких випадках, предусм-х з-ном чи договором; -одностороння відмова від виконання договору, якщо він допускається договором чи угодою сторін. Порядок розірвання. Вимога про розірвання Д-ра однієї зі сторін м.б. заявлене у суд тільки після відмови ін. стороною розірвання Д-ра, чи неотримання вчасно відповіді кот.-й м.б. встановлено у Д-ре, інакше = 30дн.//////////////////.

43. Поняття і різноманітні види внедоговорных зобов’язань. Причененный шкоди особі чи майну гражаданина, майну юр. лица підлягає відшкодуванню повному обсязі обличчям, причинившем шкода. Обличчя, яка завдала вре, звільняється з відшкодування шкоди, якщо доведе, що найбільшої шкоди заподіяно за його вині. Шкідливість, заподіяний правомірними діями, підлягає відшкодуванню у разі передбачених з-ном. Заподіяння шкоди: 1) предупреждение про заподіянні шкоди; 2) може необхідної оборони; 3) в сос-нии нагальну необхідність; 4) заподіяння шкоди працівником юр.л. чи гражданином.

46. Органи, розглядають економічні суперечки. Визначення підвідомчості і підсудності. Підвідомчість — розмежування компитенции м/у різними органами (суд, арбітраж, адміністративні органи, товариський суд). Підсудна сть — розмежування компетенції м/у судами із справ по першої інстанції. Підсудність: -предметна; - територіальна; -зв'язку справ (отнесени до ведення одного суду взаємозалежних справ (приклад: зустрічний позов розглядається тим самим судом, як і початковий) Третейський суд- …(не знаю)//////////////////.

44. Способи захисту речових прав господарюючого суб'єкту. //////////////////.

45. Способи захисту правий і інтересів суб'єктів господарювання за російським законодавству. ////////////////// Квиток 44., 45 Способи захисту речових прав хозяйствцющего суб'єкта. Речове право — суб'єктивне гр.-ое право, має абсолютний хар-р, у тому числі в себе, окрім прав володіння, користування і розпорядження имущ-вом правомочності, прямування і переваги. Право власності охороняється з допомогою разл. галузей права: кримінальним, адміністративним, фінансовим, земельним идр. Захист прав собств-ти представляє совокуп-ть правових способів, кіт применся до порушників відносин собств-ти. Захист інтересів власника м. осуществляться у різний спосіб: шляхом визнання недійсним акта гос. органа чи органу місцевого самоупр-ия, порушує інтереси собствка; шляхом визнання недійсними угод, відшкодування збитків власнику і т.ін. ДК закріплює 2 вещно-правовых позову, службовців захисту праву собств-ти та інших речових прав: виндикационный і негаторный. Йдеться про такі засобів захисту кот. призваны захистити право собств-ти на існуючий в натурі имущ.-ый об'єкт. Виндикац-й позов — вимога собстка повернення свого имущ-во з незаконного володіння. Суб'єктом права на віндикацію явл-ся власник чи іншого законний власник, кот. должен довести своє право истребуемое имущ-во. Суб'єктом обов’язки явл.-ся незаконний власник. Об'єктом віндикації переважають у всіх випадках явл.-ся індивідуально певна річ. Негаторный (М) позовтребовіє про усунення перешкод у виконанні права собств-ти., які пов’язані з позбавленням власника володіння його имущ-вом.Субъектом М позову явл. собственник, зберігає річ у своєму володінні але відчуває перешкоди для її использ-ии. Суб'єктом обов’язки вважається порушник прав власника, діючий незаконно. Об'єкт вимог щодо М позову становить усунення що триває правопорушення. Усі надходжень від речі належать законному власнику, кіт. м.б.и не власником. Востановление прав по втраченим ц.б.производится судом.