Центральний банк

Центральный банк.

Как ви знаєте банківсько системо може приймати дві формице однорівнева і двох уровневая система. Якщо розпочати з те, що найбільш поширено то спочатку слід почати казати про двох уровневой системі. Це те банківсько системо котра зараз в Росії, та банківсько системо що склалася протягом останнього століття, у більшості країн світу. Двох уровневая банківсько системо припускає наявність системи комерційних банків, що підпорядковуються одному централізованого банку.

ЦБ не робить операції властиві кому. банкам тобто. ЦБ спрацьовує з населенням, ні з юридичних осіб, єдине виняток що робить ЦБ і єдині клієнти із якими працює ЦБ це держава.

Это двох уровневая БС тут все досить чітко, усе зрозуміло, чому ЦБ виділяється в окремого органа тобто. це з тих міркувань, які ми із Вами проводилице здійснення ЦБ-ком наглядом, усунення асиметрії информации.

Одно уровневая БС, проте, теж зустрічається, вона містить того розподілу, яке сталося двох уровневой системі. У той випадки можна говорити, що ОУБС характеризується тим, що ЦБ працює із населенням, З юридичних осіб, через посредств своїх відділів, відділень і водночас здійснювати контрольнонаглядову функцію. Ця система у якій є тільки один ЦБ, і КБ немає т.к. одне із відділів ЦБ здійснює роботи з населенням, у Росії що це ощадні каси. Це одна частка операції, який властивий ЦБ. Другий вид операцій це комиссионорозрахункові операції. У випадки якщо згадувати ОУС яка у Росії, то системою ощадкас здійснювалися і комунальні платежі тобто. фактичне перерахування коштів у рахунки будинок управлінь і пізніше ці відділення, які займалися комунальними розрахунками одержало назву ЖилСоцбанк. А ощадні каси відповідно, пізніше перетворилися на Ощадбанк Російської Федерації. З іншого боку, ЦБ СРСР займався природною функцією КБ тобто. займався кредитуванням промислових підприємств і це його частину пізніше перетворилося й отримало назву Промстройбанк. Знову-таки сам собою ЦБ мав особливе підрозділ яке відстежував у світі с/г., яка мала преорететное становище, і кредитувала безоплатно с/г. і це все відділення ЦБ СРСР одержало назва і потім виділилося на окремий підрозділ це Агропромбанк, раніше він називався сельхозбанк, і тепер він частина СБСАГРО. І ще одне підрозділ ЦБ Росії, яка займалася специфічними видами операцій — це операції з не резидентами країни, це Зовнішторгбанк. Це все один ЦБ. Хоча в нас були різні найменування, це були просто різні підрозділи і природно виходило отже одне єдине банк здійснював всі види операцій. І з одного боку якого є КБ т.к. виконує їх функції, і з з іншого боку є ЦБ.

Определить найбільш правильно яка система є найкращим дуже складно. І, щоб оцінювати це треба знати критерій, виходячи з яку ми оцінюємо. У цьому випадки для нас критерієм, є мета діяльності ЦБ і метою ЦБ є следующее:

Обеспечение стабільності платёжной системи та фінансових ринків у країні. Тут коли ми говоримо про платёжной системі ми розуміємо як саму систему платежів і розрахунком, і звернення національної валюти, і підтримку її купівельної спроможності. Коли ми говоримо про стабільності фінансових ринків ми розуміємо стабільність кредитної системи, стабільність ринку цінних паперів. Отож з погляду мети діяльності ЦБ дуже складно сказати яка з систем краще. (Отож над це питання подумайте у вільний час самі т.к., він буде винесений на экзамен.).

Ещё щонайменше головним розділом, який часто є у підручниках, є така поняття, як функції ЦБ, як правило, їх виділяють четыре:

Это функції емісійного центру страны.

Функция банкіра правительства.

Функция органу нагляду і контроля.

Банк банков.

Если говоримо про эмиссионном центрі країни, то природно відразу сказати, у країні існує національна грошова одиниця, монопольне право на на випуск яку має ЦБ. Проте, тут часто виникають колезии т.к. у країнах тут інше, приміром США випуск національної грошової одиниці здійснюється двома органами. Першийце Федеральна Резервна система, що її традиційно називаємо ЦБ США, другий органце казначейство, котре підпорядковане Мінфіну. У даному випадки два органу володію монопольне право на на випуск грошей. Якщо згадувати історію появи ЦБ, то відповідно, точно можна сказати, що ЦБ з’являвся болісно, в усіх країнах. Спочатку, це діялося в такий спосіб, що у системі банків виділялися найбільших банків, випускали свої банкноти і виходило отже банкноти одних банків довіряли, інших немає. Якщо ви хоч візьмете з полиці томик Аверчинко і знайдете там розповідь назва якого «Страх сім'ї …». У цій книзі описується сім'я, яка у провінційне містечко, яка відчувала фінансових труднощів, дійшла рішенню, щоб випустити свою валюту, як бланків з цією валюти були взято браковані візитки глави сім'ї, на візитках було написане, що валюта даної сім'ї забезпечена всім надбанням сім'ї Мармеладовых зокрема золотими годинами, зубами і ще ніж те, тобто. це був нормальна банкнота, а сім'я почала емісійним центром. Оскільки сім'я була велика і користувалася довірою у співгромадян, її котирування почали швидко зростати, що дозволили їм без бідно існувати. На ринку було кілька емітентів, котирування яких вивішувалися щодня, все було чудово, поки одного прекрасного моменту голова родини виявляє, що його котирування пішли униз. Він не міг зрозуміти, що відбувається. Водночас в синові стали з’являється різноманітні речі. На подальші питання щодо появи, відповідав просто, знайшов, подарували. У сім'ї не хто здогадувався, поки голова родини випадково виявив, що він дали здачу його візиткою, але візиткою не бракованою, а нормальної. Тоді вона зрозуміла, що хтото займається підробкою як і з’ясувалося згодом, це був син, що у ролі емісійного центру. І все закінчилося тим, сім'я Мармеладовых зазнала крах.

И написав це оповідання є дуже повчальним з погляду того, як функціонує ЦБ як емісійного центру. А, щоб валюта одержало вільне ходіння, за кордоном, так і усередині країни треба щоб у неї забезпечена золотом чи нерухомістю. На приклад зараз, теж перейти до банку отримати шматок золота, а тепер ви купуєте його за плавующему курсу, т.к. ціна золотого ситка завжди змінюється. Коли ви чітко зазначено скільки вам належить на неї золота, ви приходьте і вільного отримуєте його. І після тог що з низки банків виділився один єдиний банк, який законодавчо монополізував випуск банкнотів монет. Тим часом відпала потреба у цьому щоб забезпечувати золотом випущені банкноти. Фактично всю частина паперових грошей тримається на слові честі ЦБ. По приводу виділення банки з цілого ряду, може бути, що це досить коли ви візьмете підручник Мишкина, главу присвячену Федеральній резервній системі, ви побачите, що резервна систему було створена після трьохчотирьох невдалих спроб створення ЦБ США. Було створено банк Америки, який зазнав краху, потім його створено другий банк Америки-2, який зазнав краху, потім його реанімували і він не впорався відносини із своїми функціями. Потім вони якетой час жили без ЦБ і лише у тридцятих роках, проаналізувавши причину, через яку не створювався ЦБ Америки, влади прийшли висновку у тому, що Америка країна дуже демократична і тому населення хоче хоча б один орган монополізував владу у ніж те був. І влада вирішила створити дванадцять ЦБ, різних районів країни й ця система з 12- ти ЦРЛ утворює, те, що еквівалентно одному єдиному ЦБ за іншими країнах. У цьому коли ми говоримо про Федеральної Резервної Системі, ми можемо піде у ці поняття дві різні сенсу. ПершийФРСце ЦБ. Другий — система банків, оскільки ФРС користується як цими 12-тью, але туди також складаються з близько 30-ти тисяч дрібних банків, що є її членами. Проте, монопольне право на емісії має лише 12-ть і зрозуміло сказати, діяльність 12-ть банків повинен хтото контролювати було вирішено, що ФРС НьюЙорка буде центром, і цим банком визначаються квоти на емісія денег.

Сложность щодо США пов’язане ще й з тим, що в ній ЦБ трохи інакша формою інших країнах. У Резервна система за своєю формою є акціонерним і належить державі. У Росії ж на, хоча він теж є акціонерним, але статутний фонд проплачен державою і й тому він належить державі. У Бельгії чи Японії ЦБ є підлозі державним тобто. частина статутного фонду проплачено державою, а частина корпораціями. І тут виникають певні нюанси, і кілька незрозуміло, що краще не повністю державна або ж змішана система. Все тут впирається у то, на скільки незалежним є ЦБ. Припустимо, що наш ЦБ хоча і є підзвітним, а й управі може приймати якіто рішення постановлені думою. Найбільш незалежним банком в усьому світі визнаний «Полунезависимый Банк Німеччини», хоча формально належить державі, але банк Німеччини не підпорядковується взагалі кого і самостійно визначає методи кредитноГрошової Політики, методи нагляду, обсяги емісії тощо. Єдине, що має виконувати ЦБ Німеччини то це дотримуватися закону, відповідно до, якому ЦБ повинен переслідувати мета дотримання платёжеспособной національної грошової одиниці. Тож у відношенні незалежності ЦБ проводиться досить багато досліджень, і побольшей частини дослідження показують, що більш незалежний ЦБ країни, тим паче стабільна економіка країни знайомилися з погляду макроекономічних показників і навпаки. Хоча є частина досліджень які показують, що стабільністю і незалежністю економіки не існує взаємозв'язок харчування та я вам рекомендую піти у нашу бібліотеку і вийшов збірник матеріалів присвячений незалежності ЦБ-ов, яке називається «Незалежність центральних банків».

ЦБ є банкіром уряду та фінансовим консультантом уряду. Це природно випливає з те, що ЦБ не здійснює операції із фізичними й юридичних осіб, крім держави, причому банк зацікавлений бути єдиним, що всі які зберігалися на рахунках уряд належали ЦБ. Фактично ви все знаєте, що сплата будь-яких послуг держорганів, чи це податок — чи жодній іншій вид платежу ви підете в КБ чи Ощадбанк, що оплатити ці гроші. Хоча й не платимо ЦБ, але насправді тут все досить взаємозалежне, тут існує система КБ-ов яким він передоручає функції. КБ стягують з нас гроші тимчасово акумулюють їх у рахунках держорганів, розміщених у тих і коли ці гроші з акумулюються, він усе послідовно вступають у ЦБ, і далі ЦБ може з ними поводитись. З іншого боку, ЦБ банкіром уряду зберігає золоті запаси країни й валютні резерви і це функція тісно связанна з функцією нагляду і місцевого контролю, де з вами згадуватимемо про кредитногрошової політиці. Якщо книжка як вже раніше казали, що паперові гроші необеспеченны ні перед чим, з дохідними статтями виникає запитання, навіщо зберігати золото. Але існують інших країнах яким треба виконувати якіто зобов’язання, а єдиний актив який всім потрібенце дорогоцінні метали. Другий актив, що може бути комусь потрібенце яка або стабільна валюта, з допомогою яких можна виконувати розрахунки. Але тут виникає запитання, яку валюту зберігати. До появи євро й екю все було не так важко, існував Американський долар, Німецька марка. Зазвичай ЦБ кожної країни не зберігає одну валюту, а зберігає кілька, цим він створює портфель (валютна кошик). Але з її появою ЕЕС, все стало набагато гірше т.к. спочатку з’явилася грошова одиницяекю, що стали потихеньку витісняти долар, але немає банкнотів тому ЦБ зберігаючи валютний запас зовсім необов’язково, зберігати в собі, і може зберігати їх у рахунках інших банках. Але з її появою євро ставати ще складніше т.к. залишається тільки три валюти — це євро, ена і долар. І тут ставати очевидно, що європейську інтеграцію ставати кілька шкідливою, т.к. маючи кілька незалежних валют ми мали змогу забезпечити стабільність нашого портфеля, зростання однієї компенсував падіння інший, але тепер все змінився і полі для деферсификации знизилося. Основною метою зберігання золотовалютних запасів є забезпечення можливості міжнародної торговли.

ЦБ виступає консультантом, ви все чудово бачили, коли МинФин пренимает якете решіння то без представників ЦБ не обходиться. Коли Дума приймає якийабо закон обов’язково викликається представник ЦБ, що відповідає стосовно питань, дає рекомендації, оцінює доцільність тієї чи іншої закона.

Контрольнонаглядова функція. Досить проста й вишукана. Ми із Вами тривалий час згадали асиметрії інформації, казали про те якими методами можна виборювати прозорість інформації. ЦБце головний орган країни, котрий за інформаційну прозорість, з цією метою задля забезпечення інфо прозорості, яка служить своєю чергою основний мети ЦБ — забезпечення стабільної платіжної системи та фінансових ринків. ЦБ здійснює заходи контролю та нагляду. Вони виражаються, з одного боку, це встановлення вимоги до звітності КБ, тобто. формально ЦБ міг би цього робити, просто вимагаючи просте надання фінансової звітності і щоб банки не надавали різні форми звітності ЦБ розробляє спеціальний єдині форми звітності, визначає форми публікації звітності, в частковості визначається той самий консолідованого балансу КБ-ов, який ми готуємося вже із Вами проходили «на одній з лекцій, визначається форма надання звіту про прибутках і збиткахте, що стосується фінансової звітності. З іншого боку як наглядовий орган ЦБ відстежує все емісії КБ-ов з випуску цінних паперів, вимагає в обов’язковому порядок надання проспектів емісії, ЦБ видає ліцензії на ліцензії ведення банківської справи, й володіє монопольне право на її видачу і відгук. Якщо ми готуємося вже говоримо щодо нормативів, що встановлює ЦБ, з дохідними статтями вже ми переходимо до заходам контролю, оскільки, щоб контролювати діяльність КБ, вводиться низку нормативів. Одне з основних нормативівце норматив достатності капіталу. Це коли активи банку розраховується в ставлення до власного капіталу. Це ставлення має бути суворо у межах, що встановлює ЦБ і чому власний капітал та величена активів? Ми з вами помнем з обговорення кредитного процесу, що це видані кредити мали забезпечені, коли з вами кладемо грошей депозит в КБ-и, ми фактично надаємо банку позику якетой час, цьому ми повинні бути впевнений, що діти наші гроші прогорять і хотіли б знати ніж забезпечений кредит і єдиним способом забезпечення може бути свій капітал. Однак ми візьмемо два банку в одного 100 й іншого 100, а величина активів 200 і 300 відповідно, то надійніше той банк, яка має співвідношення власного капіталу до активів буде більше. Тобто. це співвідношення показує, наскільки загальний обсяг капіталу банку забезпечений власними активами. Крім нормативу достатності капіталу ЦБ розробляє ще чимало нормативів, так нормативи по статутному фонду, фонду надлишкового резервування. Проте, в нашій країні довго існувала практика коли ЦБ встановлював нормативи надлишкового резервування, було трохи дивно т.к. він встановлює нормативи обов’язкового резервування, але ці норматив ні обов’язковим, а рекомендуемым, на відміну обов’язкового. У межах функції нагляду і функцію контролю ЦБ здійснює деякі методи кредитногрошової политики.

С одного боку ми вже казали, що ЦБ головне банком країни, але з іншого боку будучи банком банків ЦБ переслідує свою основну метаплатежность і стабільність системи у країні досягається з допомогою кореспондентських рахунків, кожен КБ зобов’язаний створити кореспондентський рахунок у ЦБ і те що все банки мають кореспондентські рахунки в ЦБ, можна провести розрахунки між двома банками. Якщо, приміром, взяти великі КБ, то їм вигідно відкрити кореспондентські рахунки, цим збільшити швидкість розрахунків, що дозволяє уникнути тимчасових витрат. Але беручи два банку один У Урюпінську, а іншому банку у місті Моршанске, то банки можуть знаючи існування одне одного можуть здійснити розрахунок між собою, завдяки ЦБ, якби його операції між тими банками були б неможливі. Припустимо, що ми мусимо перевести гроші другу, що у Моршанске. Отже, Урюпенский банк пересилає гроші у ЦБ на кореспондентський рахунок, а той у своє чергу нараховує грошей коррахунок чи резервний рахунок Моршанского банку, у цьому випадки різниці немає який рахунок. Потім, Моршанский банк знімає гроші з його коррахунки видає їх нашому другу. Ось із основних функцій ЦБ, щодо забезпечення платёжеспособности. Навіть якщо його більшість банків збанкрутує і країни настане хаос, і банки у зв’язку з недовірою один другу ні здійснювати платежі між собою, то ЦБ повинен виступити на ролі гаранта. Навіть в ЦБ нічого очікувати грошей, він може їх напечатать.

Денежнокредитна политика.

ДКП, здійснювану ЦБ складається з 4-х методов:

Денежная емісія, це потрібно безпосередньо з визначення одній з функції ЦБ Регулирование норми обов’язкового резервування = ставки рефінансування, що з його функції нагляду і контроля.

Регулирование ставки рефінансування, (що одне також із 2-ым), що з функції банк банков.

Операции на ринку, одне із найбільш популярних методов.

Даже без впадання над які подробиці можна обговорювати який із методів краще. Припустимо, коли ми ми поговоримо про грошової емісії, очевидно, що грошова емісія вельми зручне для ЦБ, тому що ЦБ у цій галузі ніким необмежений та друкує стільки скільки потрібно, але з іншого боку його менш зручний т.к. може викликати додатковий темп інфляції і навіть коли ми вирішили вилучити з звернення зайві гроші, ми їх спалити поспіль не можемо. У цьому якщо кажу про грошової емісії, я припускаючи, що розміщення коштів проводиться у країні, не так на ринку т.к. це завжди буде інший механізм. На приклад, якщо ЦБ надрукував гроші, щоб виплатити заборгованість із зарплати, перевів в Мінфін, він видав казначейству, він у своє чергу розподілило по рахунках бюджетних підприємств, бюджетні підприємства видають зарплату, не яких операції у відкритому рынке.

Регулирование норми обов’язкового резервування, ми пам’ятаєте модель простого кредитного чи депозитного мультиплікатора. Всі ці моделі свідчать, що передвиборне збільшення норми обов’язкового резервування призводить до зменшення грошової є і на оборот, але за незмінною грошовій масі. Якщо розрахувати мультиплікатор і спробувати змінити норму резервування, ви побачите, зміна норми резервування на 1%, спроможне суттєво спричинити грошову масу. Тому його є недостатньо зручним, бо дозволяє з точністю досягати цільового значення грошової массы.

Регулирования ставки рефінансування = регулювання норми регулювання, різниці жодної, т.к. це різниця виникла внаслідок перекладу з Англійського на Російський. Рефінансуванняце додаткове фінансування На оновлення тимчасового кризи у в тому чи тому закладі. Зручно чи використовувати дисконтної ставки як ДКП, на пряму зміна ставки рефінансування неспроможна спричинити кількість грошей у спілкуванні. На приклад, якщо ЦБ збільшить ставку, то видимому КБ стануть менше брати кредити у ЦБ, цим зменшуючи кількість грошей до спілкуванні й навпаки, але ці можливо коли КБ постійно беруть кредити у ЦБ, коли обсяги кредитування одні й ті самі й не змінюються, а будуть лише не змінюватиметься за умови зміни безпосередньо ставки рефінансування. І не все залежить від ЦБ річ у тому, як бачите, залежить від цього, у яких зацікавлені КБ, тому ставка рефінансування недостатньо зручна міра регулювання кредитноГрошової Політики.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.