Конституционный статус президента Німеччини й Франції (Контрольная)

КОНСТУЦИОННОЕ ПРАВО.

ЗАКОРДОННИХ СТРАН.

Контрольна работа.

на тему «КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС ПРЕЗИДЕНТА.

У НІМЕЧЧИНІ І ФРАНЦІЇ «.

група № 16 студента 2-го курсу МГЮА.

Покидько Андрія Владиславовича Федеративная республіка Німеччина, та Французька республіка зараховуються до найбільш економічно та політично розвинених країн світу. Обидві держави є демократичними республіками і на чолі їх стоять президенти. Конституція Франції 1958 року встановила, що «Франція — неподільна, світська, демократична і соціальний республіка (Стаття 1 Конституції). Конституція Німеччини 1949 року визначила Німеччину як демократичне і соціальне федеративну державу (Частина 1 Статті 20 Конституції). Але у всій зовнішній схожості, між Францією і Німеччиною різка відмінність. Така сама різка відмінність законодавчих і конституційних статусів президентів цих двох государств.

Президентские вибори. Президент Франції обирається прямими виборами (з 1962 року). Вибори Президента проводять пізніше, як по 20 не раніше, як 35 днів до закінчення повноважень Президента, який перебуває на посаді (Стаття 7 Конституції). Президент обирається абсолютною більшістю підданих голосів. Якщо він не отримано у першому турі голосування, наступний його друге неділю призначається другий тур. У ньому можуть брати участь лише 2 кандидата, які зберуть найбільше голосів на першому турі чи котрі йдуть після кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів і скинули свої кандидатури. Президент Франції обирається терміном на майже 7 років. Стаття 5 Конституції України гласить «Президент Республіки стежить над виконанням Конституції. Він забезпечує своїм арбітражем нормальне функціонування державні органи, і навіть наступність держави. Він є гарантом національну незалежність, територіальної цілісності, дотримання угод Співтовариства і договоров».

Президент Німеччини вибирається Федеральним зборами без дебатів. (Частина 1 Статті 54 Конституції). Федеральне збори складається з членів Бундестагу і такої кількості членів, обраних народними представництвами земель на засадах пропорційності. Федеральне збори збирається пізніше 30 днів до закінчення встановленого законом терміну їхніх повноважень Президента. Обраним вважається обличчя, яке здобуло більшість голосів членів Федеральних зборів. Якщо двох голосуваннях таке більшість не зібрано, обраним вважається той, які у наступному голосуванні збере найбільше голосів. Президент Німеччини обирається терміном п’ять років. Стаття 56 Конституції встановлює текст присяги, вимовної Президентом ніби беручи посаду «Присягаюся присвятити свої сили благу німецького народу, сприяти користь, оберігати його від шкоди, берегти і охороняти Основний Закон і закони Федерації, сумлінно виконує свої обов’язки, і дотримуватися справедливість стосовно всім. «Допускається принесення присяги без релігійного запевняння «Так допоможе мені Бог».

Полномочия Президента в зовнішніх справах. Президент Франції акредитує послів та надзвичайних посланників при іноземних державах; іноземні посли надзвичайні посланці акредитуються за нього (Стаття 14 Конституції). Президент веде про взяття за міжнародні договори і ратифікує їх (Частина 1 Статті 52 Конституції). Його інформують про переговорах про взяття угод, які потребують ратифікації (Частина 2 Статті 52 Конституції). У водночас стаття 53 Конституції вимагає, що з ратифікації чи схваленні мирних договорів, торгових договорів, договорів чи угод, які стосуються міжнародної організації, договорів, обременяющих фінанси держави, змінюють законодавчі становища, які стосуються статусу осіб або до поступку, обміну чи приєднання територій, необхідний закон (на вирішення територіальних питань згоду зацікавленого населення) (Частина 1 Статті 53 Конституции).

Президент Німеччини представляє Федерацію в міжнародно-правових зносинах. Він укладає від імені Федерації договори з іншими державами. Він аккредитует та приймає послів (Частина 1 Статті 59 Конституції). Договори, регулюючі політичні відносини Федерації чи що стосуються предметів федерального законодавства, вимагають схвалення чи сприяння компетентних тепер органів федерального законодавства надають у формі федерального закону (Частина 2 Статті 59 Конституции).

Полномочия Президента у внутрішніх делах.

Президент Франції призначає Прем'єр-міністра і припиняє його службові повноваження після вручення їм заяви про відставку Уряди. На пропозицію Прем'єр-міністра Президент призначає інших члени Уряди та припиняє виконання ними їх службовими обов’язками (Стаття 8 Конституції). Президент головує Раді міністрів (Стаття 9 Конституції). Він підписує укази і декрети, обговорені Раді міністрів (Стаття 13 Конституції). Президент оприлюднить закони протягом днів, які випливають за передачею Уряду остаточно прийнятого закону. Він може до закінчення цього часу вимагати від парламенту нового обговорення закону. Причому, у цьому новому обговоренні їй немає можуть відмовити (Стаття 10 Конституції). Стаття 11 Конституції предосталяет Президенту право на пропозицію Уряди під час парламентської сесії чи з спільному пропозиції обох палат парламенту передавати на референдум будь-який законопроект, що стосується організації структурі державної влади, у якому схвалення якогоабо домовленості про Співтоваристві чи що на меті дозволити ратифікацію якогоабо договору, який, не суперечачи Конституції, позначилося на фукционировании установлень. За статтею 13 Конституції Президент виробляє призначення цивільні - і військові державницькі посади. У водночас державні радники, посли надзвичайні посланці, старші радники Рахункової палати, префекти, генерали, ректори університетів, директорів центральних відомств й інших важливих посадових осіб призначаються Раді міністрів. Практично Президент призначає всіх вищих чиновників із згоди чи з пропозиції Уряди. Акти, лунаючи Президентом у виконанні повноважень, що випливають із статей 14, 15, 52 вимагають контрасигнатуры (Ст. 19 Конституції). Президент Франції є главою Збройних Сил. Він головує в радах та вищих комітетах національної оборони. Надзвичайно важливе значення має право Президента вводити на дію стратегічні ядерні сили. Це надано Президенту не Конституцією, а звичайним декретом уряду. Стаття 16 Конституції надає право Президенту Франції вводити надзвичайний стан «Коли встановлення Республіки, незалежність нації, цілісність її території чи виконання її міжнародних зобов’язань виявляються під серйозна загроза, а нормальне функціонування органів структурі державної влади, створених у відповідність до Конституції, порушено, Президент Республіки вживає заходів, які диктуються обставинами …» У цьому Президент проводить офіційні консультації з Прем'єр-міністром, головами палат парламенту, Конституційним Радою. Про прийнятий рішенні Президент інформує країну своїм посланням. Обмеженням влади Президента тут є прямою заборона Конституції розпуску у період Національного зборів. Президент здійснює право помилування (Стаття 17 Конституції). Федеральний Президент Німеччини призначає Федерального канцлера, а, по його уявленню — федеральних міністрів. Аналогічно виробляється їх звільнення (Часть1 Статті 64 Конституції). Президент призначає звільняє федеральних суддів, федеральних службовців, офіцерів і унтер-офіцерів (Частина 1 Статті 60 Конституції). Наказу і розпорядження Президента дійсні при контрассигнации Федеральним канцлерів чи відповідними федеральними міністрами (Стаття 58 Конституції). І ця стаття встановлює випадки, коли контрассигнации непотрібен. Наприклад, призначення й звільнення Федерального канцлера, розпуску Бундестагу (з ст. 63 Конституції). Президент Німеччині окремих випадках здійснює від імені Федерації право помилування (Частина 2 Статті 60 Конституции).

Отношения Президента з Парламентом. Президент Франції може після консультації з Прем'єр-міністром і головами палат парламенту розпустити Національні сходи (Стаття 12 Конституції). У цьому Конституція обумовлює право розпуску лише трьома умовами: розпуск заборонена під час надзвичайного становища; протягом року після попереднього розпуску; неспроможна здійснюватися головою Сенату чи Урядом, що вони виконують обов’язки Президента. Президент Німеччини може розпустити Бундестаг з частини 4 статті 63 у випадку необрання Федерального канцлера. Президент Франції зноситься з обома палатами парламенту у вигляді послань, які зачитуються, але з обговорюються. Президент вправі зібрати цих цілей Парламент під час перерви між сесіями (Стаття 18 Конституции).

Ответственность Президента. Президент Франції несе відповідальності за дії, скоєні при виконанні своїх зобов’язань, крім випадків державної зради (Стаття 68 Конституції). Обвинувачення йому то, можливо пред’явлено лише обома палатами парламенту, які мають прийняти ідентичне рішення абсолютним більшістю своїх членів при відкритому голосуванні. Судити Президента, в такому разі Високий суд правосуддя. Обвинувачення на навмисному порушенні Конституції чи іншого федерального закону проти Президента Німеччини можуть порушити Бундестаг і Бундесрат .І тому потрібно понад дві третини членів Бундестагу чи дві третини голосів Бундесрату. Рішення щодо винності Президента приймає Федеральний конституційний суд (Частина 2 Статті 61 Конституции).

Выводы. Порівняння конституційного становища Президента Німеччині й Федерального Президента Німеччини дозволяють зробити однозначний висновок. Президент Франції - справді центральна постать органів структурі державної влади французької республіки. Вона має реальної владою, здатний активно впливати на зовнішню і внутрішньої політики країни. Дані йому Конституцією правничий та можливості, дозволяє необхідний момент прийняти практично одноосібну владу. Федеральний Президент Німеччини значно вже у свої повноваження. Реальна владу у ФРН належить Федеральному канцлеру. Це дає підстави говорити деяким ученим про «канцлерської «республіки до Німеччині противагу президентської республіки мови у Франції. Цікаво порівняти конституційного статусу президента Російської Федерації з статусами Президентів Франції та Німеччини. Зіставлення правий і можливостей президента Росії, наданих йому Конституцією з правами й потенційними можливостями Президентів Французької Республіки і Федеративної республіки Німеччини показують, що Росія є типовою президентської республікою. Так само як Президенти Франції та Німеччини, Президент Російської Федерації як главу держави представляє Російську Федерацію всередині країни та в міжнародних відносинах. Президент Росії визначає основних напрямів внутрішньої і до зовнішньої політики держави (Стаття 80 конституції). Президент Росії призначає з дозволу парламенту Голову Уряди РФ. За його пропозиції призначає і звільняє заступника Голову Уряди, федеральних міністрів (Стаття 83 Конституції). На відміну від Президентів Франції та Німеччини самостійний при виданні своїх указів і розпоряджень (Стаття 89 Конституції не вимагає контрасигнации). Як французький Президент, Президент Росії є Верховним Головнокомандуючим Збройними силами РФ (Стаття 87 Конституції). У відповідності до статей 87 і 88 Конституції на певних законом випадках введення військове чи надзвичайний стан у країні, й частини її території, повідомляючи звідси обом палатам російського парламенту. Президент Росії здійснює помилування, може призначення посаду Ради Федерації кандидатури суддів вищих судових закладів Росії. Навіть швидке порівняння статусу російського Президента показує, що російська Конституція іде у напрямку і рамках властивих конституція розвинених демократичних государств.

Покидько Андрей.