Третья світова война

ПЛАН:

Характер майбутньої войны…2 Роль і завдання громадянської обороны…3 Заключение…8.

Список використовуваної литературы…10.

Характер майбутньої войны.

З розвитком засобів нападу й збільшенням дальності їхні діяння стало стиратися різницю між фронтом і тылом. Уже на другий світової війни впливу засобів ураження піддавалися города, промышленные предприятия, железнодорожные вузли і центри энергетики, расположенные на значній відстані від державних кордонів Шотландії й лінії фронту воюючих государств.

Однак у минулої війні різницю між фронтом і тилом були ще досить істотним. Навіть атомні удары, нанесенные США по японським містам Хіросімі й Нагасакі на завершальному етапі Другої світової войны, не усунули цього различия, так як глибина впливу засобів ураження по тилу обмежилася досяжністю бомбардувальної авиации.

Зовсім інша обстановка можна скласти в ракетно-ядерній войне. Она характеризуватиметься масованим застосуванням створення ядерної зброї з кожного району чи об'єкту по всій території воюючих сторон, что призведе остаточне стирання граней між фронтом і тылом.

Як известно, наземный вибух одного ядерного боєприпасів потужністю 10 млн. тонн може викликати руйнації площею понад 1,8 тис. кв. км і створити зону радіоактивного зараження площею понад 55 тис. кв. км. Такого боєприпасів достатньо руйнації найбільшого міста Київ і радіоактивного зараження однієї третини площі такого государства, как Англія чи Західна Германия, а сучасний стратегічний бомбардировщик, поднимающий 7 т отруйних веществ, может створити осередок хімічного зараження площею до 250 кв. км (така площа відповідає розмірам великого города).

Деякі держави ведуть дослідження з широкому застосуванню бактеріологічної зброї, із метою швидкого поширення великий території збудників інфекційних болезней.

Характер майбутньої війни зумовлює рішучість цілей і безкомпромісність дій сторон, исключительную напряженность, а також величезний просторовий размах. Воздействию зброї масового знищення піддадуться як збройні силы, но і население, крупные города, объекты промышленности, энергетики, транспорта, связи і сільського хозяйства.

Тому захист населення і ще матеріальних ресурсів страны, ее промислових і адміністративно-політичних центрів від впливу ядерного зброї одним з найважливіших проблем современности.

Збройні сили Росії нині оснащені сучасної бойової техникой, включающей першокласні ракети з ядерними бойовими зарядами, как межконтенентального радіуса действия, так і глобальные.

Російські війська протиповітряної обороны, оснащенные новітньої техникой, являются потужним щитом по дорозі задумів агрессора.

Проте може случиться, что певну частину засобів нападу з ядерними боєприпасами прорветься крізь ці приграды і досягне цели.

У майбутньому війні поруч із рішучими діями Збройних сил по зриву і відображенню ударів ворога та його разгрому, большое значення придбає захист населення і ще об'єктів народного господарства від впливу супротивника й насамперед від зброї масового поражения, а також проведення рятувальних і аварійно-відбудовних робіт у осередках поразки (заражения).Эти завдання покладено на громадянську оборону России.

Роль і завдання громадянської обороны.

Громадянська оборона є системою загальнодержавних оборонних мероприятий, осуществляемых у мирний і забезпечити військове час за захистом населення Криму і підвищення стійкості народного господарства за умов застосування противником химического, бактериологического та створення ядерної оружия, а також і порведения рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у осередках масового поражения.

Захист населення і побудову коштів від зброї масового знищення можна досягти лише спільні зусилля Збройних Сил, гражданской оборони та всього населения.

Відповідно до тієї ролью, которую покликана зіграти громадянська оборона у майбутній войне, на неї покладаються такі основні завдання: n загальне обов’язкове навчання населення способам і дезінфікуючих засобів захисту від зброї масового знищення та побічних дій у складі формувань громадянської оборони; n захист населення від впливу ядерного, химического і бактеріологічної зброї; n здійснення мероприятий, обеспечивающих сталу роботу об'єктів народного господарства за час; n проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у осередках масового знищення і допомогу постраждалому населенню; n проведення мероприятий, обеспечивающих захист животных, растений, продовольствия, сырья, источников водопостачання і фуражу від радиоктивного, бактериального та хімічного заражения, а також із ліквідацію наслідків заражения.

Виконання кожної із зазначених завдань досягається цілим комплейксом мероприятий, проводимых у мирний і забезпечити військове время.

Розглянемо болле докладно мероприятия, проводимые громадянської обороной.

Головне завдання громадянської оборони є захист населення від зброї масового поражения. Решается це завдання шляхом розосередження робітників і службовців і евакуації населення заміську зону, укрытием населення захисних спорудах і забезпеченням його індивідуальними засобами защиты.

З огляду на територіальні особливості России, рассредоточение робітників і службовців і евакуація населення із великих міст в заміську зону визнані найдоцільнішими і економічніші способами захисту населення від зброї масового поражения.

Розосередженняце организаванный вивезення (висновок) із великих міст і розміщення заміській зоні робітників і слежащих підприємств і учереждений, продолжающих виробничу діяльність у місті у військове время.

Розосередженню також підлягають робітники і службовці окремо що стоять об'єктів народного хозяйства, представляющих певну мета для ядерних ударів противника.

Евакуаціяце організований вивезення (висновок) і розселення в заміській зоні решти населення великих городов, а також вывоз (вывод) у безпечних місцях населения, проживающих у районі можливого катастрофічного затоплення у разі руйнації гідротехнічних сооружений.

Успішне вирішення завдання розосередженню робітників і службовців і евакуації населення дасть можливість значно знизити втрати серед населення разі застосування противником зброї масового поражения.

Рассредоточением і евакуацією керують начальники громадянської оборони та їх штабы. В допомога їм для подкотовки і практичного проведення розосередження і евакуації населення із великих міст створюються краевые, областные, гоордские і районні евакуаційні комиссии. Такие комісії також має створюватися на великих об'єктах народного хозяйства. В сільських районах створюються комісії з прийому та розміщення рассредотачиваемого і эвакуироваемого міського населения.

Начальники і штаби громадянської обороны, а також комісії сільських районів здійснюють прийом і що розміщення рассредотачиваемого і эвакуироваемого з міст населиния, его трудоустройство, медецинское і побутове обслуживание.

Дуже важливим за значимістю заходом є вчасна й організоване розміщення населення укриттях і укрытиях. Следует учитывать, что якщо люди сховаються навіть у траншеї чи непрекрытой щели, то можливість ураження ударної хвилею ядерного вибуху зменшиться в 1,5−2 разу проти розташуванням на відкритої местности.

Якщо траншею чи щілину перекрыть, то они, кроме того, будут захищати від світлового излучения, капельно-жидких отруйних речовин і «ослабляти дію радиоктивных випромінювань у 50 раз проти випромінюваннями на відкритої местности.

Притулку зі спеціальним устаткуванням повністю забезпечують комплейксную захисту від радиоктивных і отруйних веществ, бактериальных аэрозолей, светового випромінювання та зменшують можливість ураження ударної хвилею в 3−5 і більше раз.

У великих містах на важливих об'єктах народного господарства ще мирний час будуються притулку зі спеціальним устаткуванням для укриття найбільшої зміни робітників і службовців підприємств і учереждений, продолжающих діяльність у місті у військове время. Кроме того, для захисту робітників і службовців підприємств за необхідності у період часу зводяться притулку з спрощеним оборудованием.

У населених пунктів сільській місцевості й у невеликих містах укртия слід забезпечити захист місцевого населення і ще евакуйованих громадян головним чином радіоактивних веществ, а також хімічного і бактеріального заражения. С цією метою ще мирний час проводиться необхідна підготовча работа, а у разі виникнення загрози нападу противника повсюдно обладнуються противорадиационные укрытия, приспосабливаются під укриття житлові і виробничі здания, подполья домов, погреба, овощехранилища, силосные ями або використовуються за захистом людей природні укрытия-подземные выработки, карьеры, овраги, выемки і лощины.

Важливе значення має забезпечення населення індивідуальними засобами защиты. Решается це завдання плановим постачанням робітників і службовців індивідуальними засобами защиты, а також завчасним виготовленням самими громадянами найпростіших коштів защиты.

Заходи громадянської оборони захисту населення від зброї масового знищення будуть ефективними при условии, что всіх громадян будуть навчені засобам і способам защиты. Можно мати у достатньому количистве різні способи защиты, но якщо люди й не будуть вміти ними пользоваться, то ці гроші виявляться бесполезными. Можно заздалегідь добре спланувати евакуацію й забезпечити її всім необходимым, но якщо эвакуируемые ні знать, что їм делать, эвакуация в заміську зону може бути проведена в встановлені сроки.

Настійна необхідність загального і обов’язкового навчання населення способам захисту від зброї масового поражения. Пока існує загроза військового нападения, население має серйозно й наполегливо навчатися способам захисту від ядерного, химического і бактеріологічної зброї та боєприпасів дій у осередках масового поражения.

(заражения).Обучение це проходить за відповідним програмам за місцем работы, учебы і жительства. К навчання по цивільну оборону залучається й усе населення страны, начиная зі шкільного возраста.

Підготовку населення організують і здійснюють начальники громадянської оборони та їх штабы, руководители предприятий, учереждений і навчальних заведений, начальники житлово-експлуатаційних контор

(домоуправлений).

Конче важливо мати у місцях розосередження і евакуації населення запаси продовольствия, предметов першої необходимости, медикаментов, емкости для воды, защищенные від радиоактивного, химического і бактеріального заражения.

Серед інших захисних заходів велике значення має тут проведення профелактических мероприятий, позволяющих запобігти чи знизити ефективність на людей радіоактивних і отруйних веществ, а також бактеріальних средств.

Заходи громадянської оборони у випадку загрози нападу супротивника і застосування їм зброї масового знищення можуть успішно здійснюватися за умови організації надійної і стійкою системи наблюдения, оповещения і лабораторного контроля.

Рівень розвитку сучасної ракетної техніки дозволяє доставляти кошти масового знищення на величезні відстані за мінімальне время, исчисляемое хвилинами. У умовах система спостереження та оповіщення повинна спрацювати быстро, с тим аби встигнути використовувати усі наявні засоби захисту населення від зброї масового поражения.

Оповіщення штабов, служб, формирований та населення про безпосередньої загрозу нападу противника, а також радиоактивном, химическом чи бактериальном зараження здійснюється подачею єдиних сигналов, путем позачергового використання всіх засобів зв’язку й проводового вещания, звукоуселительных станцій та сигнальних средств.

Найважливішою завданням громадянської оборони є здійснення мероприятий, повышающих стійкість роботи об'єктів промышленности, энергетики, транспорта та зв’язку за умов ядерного нападу противника.

Якщо мирний час стійка робота народного господарства за основному залежить від наявності у достатній кількості необхідні виробництва видів энергии, а також від своєчасних поставок підприємствам сырья, полуфабрикатов, технологического оборудования, то у час до того ж додається протидія всіх його ланок народного господарства разрушающему дії вражаючих чинників сучасного оружия. Чем вищою буде це противодействие, тем устойчевее працюватиме господарство у військове время.

Ступінь стійкості роботи народного господарства та її галузей обумовлюється завчасним проведенням организационных, инженернотехнічних і технологічних мероприятий, направленных для підтримки і підвищення стійкості роботи, як окремих объектов, так деяких галузей і народного господарства за целом.

Великої і складним завданням громадянської оборони є проведення рятувальних і невідкладних аварійновідновлювальних робіт в осередках масового поражения.

До основним рятувальним і невідкладним аварийно-восстановительным роботам ставляться: n розвідка в осередках поразки (зараження) і з сліду руху радіоактивних хмар; n локалізація і гасіння пожеж; n пророблення проходів і проїздів в завалах; n розыск, извлечение винесення уражених з зруйнованих і завалених захисних сооружений, из-под завалов, из запалених будинків та задимлених приміщень; n медична помощ ураженим і евакуація їх із осередків поразки у лікувальні установи; n локалізація і ліквідація аварій на ушкоджених комунальноенергетичних мережах і линиях, могущих викликати поразки від вторинних чинників; n санітарна обробка покупців, безліч знезаражування їх одягу; n знезаражування территории, сооружений, транспорта і техніки; n невідкладні аварийно-восстановительные роботи з життєво важливих об'єктах і комунікаціях з проведення рятувальних робіт. n У осередках хімічного і бактеріального зараження переважно триває робота по рятуванню покупців, безліч здійснюються невідкладні мероприятия, связанные з обесзараживанием территории, сооружений, транспорта і оборудования.

Заключение

.

Розвиток зброї масового знищення вимагає безперервного удосконалення засобів захисту від него. Решение це завдання покладено громадянську оборону. Деятельносьт громадянської оборони черезвычайно многогранна. В у містах і районах, на підприємств і навчальних закладах проводиться велику роботу з приведення системи громадянської оборони відповідно до вимог захисту населення і побудову об'єктів народного господарства від зброї масового поражения. На місцях готуються колективні і індивідуальні кошти защиты, осуществляются інженерно-технічні мероприятия.

Зміцнюючи громадянську оборону ми цим зміцнюємо обороноздатність нашої страны.

Подальше вдосконалення громадянської оборони являестя великої державної задачей.

Успішне здійснення заходів громадянської оборони під що свідчить залежить від підготовки її кадрів формирований, а також від навчання населення способам захисту від зброї масового поражения.

Список використовуваної литературы.

1.Чуйков В.І. «Громадянська оборона в ракетно-ядерній войне». Атомиздат, 1989 г.

2. «Захист від зброї масового поражения». Воениздат, 1992 г.

3. «Наставляння щодо організації та ведення громадянської оборони на об'єктах народного хозяйства». Воениздат, 1990 г.

4. Баленка О. Д. «Лекції по громадянської обороне». Досааф, 1989 г.