Армия у політичному системе

Армія — Озброєні сили держави, призначені за захистом держави від збройний агресії.

Президент РФ Затвердив Концепцію Будівництва Збройних сил.

Сьогодні армія і флот Росії складаються з п’яти видів:

Призыв-97 в цифрах і фактах.

1 жовтня — початок чергового осіннього призову.

Суспільство ставить перше місце проблеми солдатів, а чи не генералів.

Заклик відбитка економічних реформ.

Новобранці додадуть проблем кадровим військовим.

За дідівщину розплачуються жертви.

90% самогубців повністю усвідомлювали свій вчинок.

Старослужащие наводять не ті порядки, передбачених статутом, а _e1андитские.

Терпіння армії напружені.

Армія й фінанси.

Зарплата, житло, продовольство.

Розкрадання державних коштів.

Близькість бунту.

Армія — Озброєні сили держави, призначені за захистом держави від збройної агресії.

Останнім часом основою розбудови війська російських Збройних сил став принцип оборонної достатності. Відповідно до цим зменшується кількість військових сполук, скорочується чисельність наступальних коштів, виведені війська країн СНД; недопущення розширення сходові; суворе дотримання Договору 1968 р. Про нерозповсюдження ядерних озброєнь; всесвітнє сприяння дела5 дозволу міжнародних конфліктів мирними засобами.

Президент РФ Затвердив Концепцію Будівництва Збройних сил.

Москва. 7 серпня. ІНТЕРФАКС — Президент Борис Єльцин затвердив Концепцію будівництва Збройних Сил Росії.

Як повідомили четвер «Інтерфаксу «поінформовані військові джерела Москві, документ пределяет основних напрямів і продовжити терміни намічених змін у армії. о.

Представники Міноборони відзначили, що вироблена у військовому відомстві концепція полягає в оцінках нинішньої та перспективної військово-політичній ситуації у країні й у світі. Вона також враховує прогнози можливих джерел військової небезпеку Росії.

Що ж до термінів і форм реформ, то даним джерел, концепція передбачає зменшення кількості Збройних Сил до 1 січня 1999 року по 1,2 млн. військовослужбовців (зараз армія і флот налічують — 1,824 млн. людина — «ІФ »). У ці ж терміни Збройні сили повинні перейти на чотирьох видову р1труктуру внаслідок об'єднання ВПС і Військ ППО.

Сьогодні армія і флот Росії складаються з п’яти видів:

1. Ракетні війська стратегічного назначения.

2. Сухопутні войска.

3. Війська протиповітряної обороны.

4. Военно-Воздушные Силы.

5. Военно-Морской Флот.

Документом також визначено перехід до 2005 року на трехвиа4овую структуру Збройних Сил РФ. Оборона має здійснюватися за принципом: суша, море, і навіть повітря і космос. Ця реорганізація залежатиме від військово-політичній ситуації у світу і економічної можливості держави, підкреслили військові джерела. Проте за сьогодні армія — це клубок проблем, які здавалися неразрешимыми:

Проблеми призову, фінансування, стосунки з владними структурами.

Призыв-97 в цифрах і фактах.

(Кореспондент НСН Любов Ильина).

29 вересня 1997 р.

1 жовтня — початок чергового осіннього призыва.

Близько 200 тисяч дітей у дітей віком із 18 до 23 років на двох років розпрощаються з громадянською жизнью.

Цього року заклик проходить і натомість перших скільки-небудь серйозних спроб влади активізувати військову реформу. Призовний характер формування російської армії дісталося Росії у спадок радянських часів. Планована військова реформа повинна поховати багато від цього спадщини. Але про похороні призовного характеру комплектування армії промови ми маємо. Основною причиною, якщо вірити нашій владі - гроші. Владі гроші цінніший два роки свободи кожного чоловіка країни. Право выа1ора її громадян малозначуще проти чимось іншим вищими державними міркуваннями. Незручні для військових відомості часто-густо ховаються від широкій міжнародній громадськості. Так, за даними НСН, багато журналістів центральних телеканалів зіштовхуються з досить сильним тиском. Їх намагаються примусити до висвітлення ходу призову до армії у сприятливіших тонах, чому це чи реальні. Таке тиск називають патріотичним вихованням. Виявляється у сенсі деяких начальників «патріотичне виховання «і «вра0нье «- синоніми. Щоб говорили, проблема призову юнаків до армії є одним із найгостріших проблем громадянського суспільства у Росії.

Суспільство ставить перше місце проблеми солдатів, а чи не генералів 61% опитаних, Фондом «Громадська думка «у серпні 1997 р., актуальними проблемами російської армії назвали нестатутні взаємини спікера та дідівщину; 55% - погане харчування солдатів; 33% - недолік дисципліни, кор0рупцию і розкрадання; 25% - погане матеріальне становище офіцерів. Якщо за опитуванні у грудні 1996 р. серед армійських проблем, які потребують вирішення насамперед, низький рівень бойової підготовки назвали 23%, то серпні 1997 р. — лише 10%. Тільки 5% вважають першочерговою проблемою армії її чисельності. З мають родичів призовного віку 60% хотів б, щоб їхні діти, онуки, племінники служили до армій. 35%, навпаки, хочуть этого.

Заклик відбитка економічних реформ.

Є близько 20 типів відстрочок від призову на законних підставах. У цілому міністерства оборони вдається закликати близько 80% громадян призовного віку. У тому числі половина — студенти ВНЗ, а чверть — не підходить за станом здоров’я.

У 1996 р. кожна третя юноша-призывник звільнений чи здобув відстрочку від призову на військову службу саме з стану здоров’я. До того ж, що ще п’ять років тому я, 1991 р., це був кожна п’ята, ще раніше, в 1985 р., — лише да2адцатый. Цьому сприяв постанова уряду, прийняте квітні 1995 р., яке посилив критерії відбору.

У цьому через важкої економічної ситуації країні погіршилося обща5е стан здоров’я призовників: 26% - страждають на захворюваннями внутрішніх органів; 23% - хворобами, які вимагають хірургічного втручання; 13% - психічні розлади; 14% - хворобами нервової системи. Широко виявлялося таке явище як дефіцит маси тіла — результат бідності - 15%. До р2ому за останні 3 роки в партії 11 раз збільшилася кількість призовників, які мають діагностується сифіліс, вдвічі - алкоголізм, наркоманія і токсикоманія.

Попри усе це 1996 і 1997 р. виявилися рекордними за комплектацією армії (80 і 85% відповідно). З дня освіти Збройних Сил РФ у травні 1992 року ця р6ифра коливалася від 55 до 65%. Це можна пояснити лише прийняттям закону про заклику до армії випускників вузів. У тих 1996 і 1997 рр. ухилилося від армії багатьох чоловік щорічно.

Лідирують за кількістю ухиляються Москва і Московська область (9 і 4 тисяч ч_e5ловек відповідно). На місці - Республіка Дагестан (3,5 тисяч чоловік), на четвертому — Санкт-Петербург (2 тисяч чоловік). Далі йдуть Ростовська і Свердловська області.

Але є регіони, де «косять «від армії менш 10 (прописом: десяти) людина виборює заклик. Серед цих рекордсменів — Республіка Тува, Псковская і Магаданська області.

24 тисячі відмовників притягнуто до адміністративної відповідальності ще; пр0отив 400 людина порушено кримінальні справи, але засуджено із них менше сотні.

Новобранці додадуть проблем кадровим військовим.

Серед що мають слугувати до армії 1996;1997 рр. 5−6% - засуджених; 8−13% - сотояли обліку у міліції; 12% регулярно вживали спиртне; 8% - наркотики; 39% - ніде не ми працювали й не навчалися. Не залишає приводів оптимізму і інтелектуальний рівень новобранців: понад 34% має неповне середню освіту; 7% - лише початкова. Усе це негативно позначилося лише на рівні з профпридатності: 40% призовників характеризувалися психологами на підготовку по військовим спеціальностями як «рекомендовані умовно «чи «не рекомендовані зовсім » .

Зі слів головного психіатра Міністерства оборони професора Валерія Володимировича Нечипоренко недоліки у роботі фахівців призовних комісій у армію продовжують потрапляти страждають психічні розлади люди. Серед рядових їх — 5−6 осіб у тисячу, серед офіцерів — 2−3. У головного психіатра, щоправда, не викликало здивування невідповідність в наведених їм цифрах. За словами з кожної тисячі котрі відвідують призовний пункт выбраковывается 52 людини, як «страждають психічні розлади », серед цивільного населення — їхні сусіди лише 25. І це отже, що половині «закосивших по дурке «- швидше за все нормальні. Через поганої роботи медкомиссий і хорошою «дідів «- 1996 року було звільнено а8з армії рекордну кількість солдатів — 8440. 36% - у тому числі страждали психічні розлади; 27% - мали захворювання, потребують хірургічного втручання; 8% - хвороби нервової системи; 5% - слабке зір; 11% - страждали на енурез (мочилися під себе). Такі цифри статистики щорічних призывов.

З іншого боку, у альтернативи закликів — комплектування ЗС за контрактом поки перспективи немає. За січень-лютий 1997 р. в Збройні сили було винесено на службу за контрактом 2,5 тисячі пересічного і сержантського складу, за ж період було звільнено близько 6 тисяч (!). Через відсутність держави необхідних фінансових коштів 51% контрактників — розірвали договір; 43% - порушили його умови; 6% - «які здійснили провина, принижуючий честь військовослужбовця » .

За дідівщину розплачуються жертви.

За даними Міноборони, випадки самовільного залишення військовослужбовцями частин із зброєю до рук нинішнього року проти минулим збільшилося на третину.

За даними в липні 1997 р. 3 452 військовослужбовців відбували покарання в дисциплінарних батальйони (терміном у три роки). У Збройні сили РФ є сім дисциплінарних батальйонів, і навіть 187 військових і 200 гарнізонних гауптвахт. Проте з даними з неурядових джерел — укомплектовані швидше потерпілих від дідівщини, а чи не винними у ній. Не витримавши знущань, солдати втікають із армії. Їх ловлять та питаннями спрямовують б служити у іншу військову частина. Там спрацьовує «солдатський телеграф «- і знову починаються знущання (за втеча жорсткіше, ніж у старій частині), солдатів знову біжить… Усі закінчується дисциплінарним батальйоном… Більшість офіцерів приховують факти дідівщини у підрозділах, й у винних найчастіше саме втікачі - порушили присягу, не вписалися в дружний армійський колектив. Найбільш жорстокими випадками дідівщини славляться внутрішні війська МВС РФ. З їхнього власної інформації протягом першого півріччя 1997 р. за самовільне залишення частин засуджено 550 людина. Ці дані не враховують ще впійманих або які перебувають під наслідком р1олдат. Втікачів цієї своєрідної військ вистачило на формування цілого полку.

90% самогубців повністю усвідомлювали свій вчинок.

За даними Головної військової прокуратури загальні втрати військовослужбовців перевищують двох людей на рік (за 1997 р. ще даних немає).

27% - загинув за виконанні службовими обов’язками; 24% - самогубці; 22% - жерр2вы порушень вимог безпеки; 16% - внаслідок аварій автобронетанковой техніки; 11% - від навмисних убивств. Порівняно з 1995 р. кількості випадків суїциду військових 1996 р. збільшилося на третина школярів й становило 550 людина. Зросло число самогубств серед кадрових військових, що пов’язані з соціально-економічними і побутовими проблемами. У 1997 р. їх кількість знову а2ыросло, вже у порівнянні з 1996;му. Але страшно це — за даними Міністерства оборони — лише 10 відсотків військовослужбовцівсамогубців мали психічні розлади. Інші 90 відсотків покінчили з собою у свідомості, вважаючи життєву ситуацію тупикової.

За твердженням незалежних експертів, Північно-Кавказький військовий окрузі, став певний час театром бойових дій, обіймав лише третє місце за смертоносності. Найбільш згубною залишався Московський військовий округ (Москва і Московська область): тут зареєстровано понад 54 відсотків смертей. За даними фонду «Право матері «і Комітету солдатських матерів щорічно у Росії гине 4−5 тисяч жителів, а чи не 2, як стверджує Міноборони.

З які звернулися до НАТО і ЄС батьків:

11% отримали формулювання «загинув у виконанні обов’язків військової служби »; 25% - повідомлення про «смерть не пояснюючи її причини; 18% - було поставлено до відома, що й син помер «від »; 13% - самогубство; 13% - були проа8нформированы, що й син «перебуває у госпіталі у тяжкому стані «(потім помер); 7% - про нещасливий випадок; 7% - про зникнення («залишив розташування частини й не повернувся »).

Слід зазначити, що ще 1995 р. на самогубство списувалося вдвічі більше смертей: на самогубства військові списували насильницькі смерті - у разі армія не виплачувала допомога батькам.

Старослужащие наводять не ті порядки, передбачених статутом, а бандитські.

Які почуття відчуває у разі солдатів до тих, з ким вона служить? Відповідь лише — ненависть. Середньостатистичний то вона може діяти не лише у його межах, що йому відведено системою. Солдат, якого б’ють, неспроможна любити своїх начальників, які йому уособлюють влада, як і ньютоново яблуко неспроможна летіти в небо.

Саме тому розмови про військову реформу породжують відчуття, що де вони досліджують чиїхось відомчих интересах.

Терпіння армії на пределе.

У той жевремя й у керівних структурах армії складається враження, що терпіння їх у пределе.

(Фонд «Російський суспільно-політичний центр «(РОПЦ)Андрей Савелье_e2 7 жовтня 1996 р.).

Зрадництво — ось слово, яких можна охарактеризувати ставлення російського державного керівництва всіх рівнях до власного армії.

Армія й фінанси.

Головний удар був нанесений по армії розгромом матеріально-технічної бази армії, що з руйнацією СРСР. Наприклад, зруйновано сім радіолокаційних станцій далекого спостереження, будівництві кожної у тому числі оцінюється сумою від п’яти сьомої мільярдами доларів. Це лише одне штрих. Таких прикладів можна було б назвати безліч.

Сьогодні руйнація армії триває. У цінах 1992 року финансировани_e5 армії зменшилося майже вдвічі більше, а, по порівнянню від 1990;го (СРСР) — більш ніж шість разів. Відповідно до бюджету країни на 1996 р Міністерства оборони виділено 82,4 трлн. рублів (18,3 млрд. доларів) Коли зміст армії й флоту витрачається половина цієї суми (інші - закупівля озброєння і военноа9 техніки, проведення НДДКР, пенсійне забезпечення тощо.), то вартість утримання одного в середньому протягом року становитиме 25,7 млн. рублів (5711 доларів). У НАТО цей показник становить 90 тис. доларів. Експерти вважають, що вартість утримання військового має опускатися нижче 10 тис. доларів. Інакше бойової потенціал опуститься нижче а4опустимых меж без будь-яких надій з його відновлення. Це нині а8 відбувається. Тим більше що, навіть сподівання, що армія забезпечать хоча б тим голодним пайком, який виділено їм із бюджету, даремні. Про це свідчать такі цифри. З передбачені 1993 рік асигнувань у сумі 7,5 трлн рублів МО переведено 6,5 трлн рублів, за 1994 рік МО недоотримало близько третини коштів — 12 трлн рублів, за 1995 рік ніхто не почув ще 7,9 трлн рублів, а 1996 року гроші, швидше за все, пішли на виборчу кампанію Б. Єльцина. Через війну заборгованість вщент зубожілого ужимающего витрати на всіх статтях Міністерства оборони особового складу і постачальникам становила 16,7 трлн рублів. На закупівлю озброєнь військової техніки і НДДКР 1996;го виділено настільки мізерні суми, що запобігти розпад уникальныр5 виробничих та наукових колективів оборонної сфері практично неможливо. Через брак засобів у Сухопутних військах в 1992;1996 проводилося жодного дивізіонного вчення. Що ж до полкових, бата0льонных навчань з бойової стріляниною, то доводиться їх заміняти у многа8х випадках на командно-штабні вчення картами. Про боєготовності у разі годі й казати.

Зарплата, житло, продовольство.

Кількість безквартирних сімей військовослужбовців Збройних сил перевищує 125 тисяч. Державна програма забезпечення у 1993;1995 роках житлом звільнених військовослужбовців практично зірвано. Замість запланованих до введення в 1995 року 85 тис. квартир виділені асигнування вдалося запровадити близько 27 тисяч. У 1996 року на капітальне побудову Збройні сили виділено 7,6 трильйона рублів, що дозволить побудувати у найкращому разі близько 20 тисяч квартир. Торішнього серпня 1996 з виплати зарплати і грошової забезпечення Міністерства оборони виділили 2,3 відсотка потреби. На перше вересня нинішнього року Міноборони у зарплаті й грошовому платні становила 6,1 трлн крб., за посібниками на дітей — близько 500 млрд., з пільг чорнобильцям — 200 млрд. рублей.

Становище з продовольчим забезпеченням у Збройних силах близького до катастрофічного. Перехідні запаси, необхідних забезпечення особового складу, у багатьох округу та на флотах практично израходованы. Порушено навіть недоторканні запаси. Раціон льотчиків і підводників бідний настільки, що часто вже не покриває витрат фізичної енергії. У гарнізонах Даурия, Борзя, Приаргунск, Дров’яна, Кандалакша (Полярним колом), Суджа, Гуси-Озерск, Нерчинск, Билитуй, Дасатуй, Сугол і багатьох інших почався голод. І це у серпні заборгованість хлебозавода0м лише у Уральському військовий округ за отриманий хліб становить 3 млрд. рублів, унаслідок чого військових частинах відмовляється поставках хліба. А0налогичная ситуація у р. Южно-Сахалінську і багатьох інших гарнізонах. Міноборони має повернути постачальникам за продовольство близько 900 млрд. рублів. А звідки їх узяти? Ні в держави, ні в військових відповіді це питання немає.

Розкрадання державних коштів.

Почасти відсутність грошей на армію можна пояснити їх р0азворовыванием. Сьогодні Головна військова прокуратура веде 11 справ про «прокручуванні «грошей до комерційних структурах. Фінансові суми, щоб їх Міністерством оборони через Центробанк РФ до військ, неодноразово на довгий час кудись зникали з поля зрена8я керівництва військового відомства. Інколи зникали суми, яких вистачило на місячне утримання особового складу цілого військового округу. У 1994;95 роках масштаби «прокручування «військових грошей стали розростатися стр0емительными темпами. Застрявали незрозуміло де не мільйони, а сотні мільйонів карбованців. Скандальну популярність отримали махінації із засобами від продажу майна ліквідованою Північної групи військ, перекочевавшие з цього приводу одного СП у Бельгії. Кошти від продажу запасів зброї та боєприпасів військового майна у Болгарії продано за 20,6 млн. доларів у тому числі 20 млн. доларів якимось чином перекочували з цього приводу в Дойчебанке.

Ще 23 листопада 1995 року Указом N 1175 Президент «за грубі фінансові порушення, як задовільний виконання постанови уряду «звільнив із займаної посади начальника головного управління військового бюджету та взагалі фінансування генерал-полковника Воробйова В. В. Проте міністр оборони П. Грачев кілька місяців «динамил «виконання указу, не спромігшись провести серйозних перевірок діяльності інших своїх подчиненных.

Сьогодні органи військової прокуратури ведуть 12 кримінальних справ проти разли_f7ных генералів, включаючи вищих армійських чиновників. Цю цифру не отражаер2 масштабів розкрадань до армій. Адже навіть генерал ми одержує зарплати менше водія московського троллейбуса.

Близькість бунту.

За 7,5 місяців 1996 року у Збройних силах скоєно 5446 пре_f1туплений, внаслідок подій загинули померло 392 військовослужбовців (в 1995 — 877), загинуло внаслідок самогубств — 123 (304 в 1995). Опитування свідчать, що кадрові військові перебувають у межі терпіння. Невдоволення у тому числі турботою держави щодо Збройних силах, становить 97%. Можливість вибуху масового протесту і навіть бунту до армій наростає з кожним днем.

Ось тільки частина опублікованих відомостей про акції протесту на армии:

* ППО, 472-й винищувальний авіаполк в caурске. Жінки блокували злітно-посадкову смугу через невиплату їх чоловікам грошового довольствия.

* Балтійський флот, гарнізон Невинск. Спроба блокування автостради Калининград-Багратионовск дружинами військовиків у зв’язки й з важкими соціально-побутовими условиями.

* Тихоокеанський флот, 26-та дивізія підводних човнів. Через невыпла0ты грошового забезпечення дружини військовослужбовців спробували на5 допустити вихід підводних човнів у морі бойового чергування. Уральський військовий округ, Єкатеринбург. Дружини військових із плакатами вийшли до а7данию адміністрації міста і області з вимогою погасити заборгованість по грошовому змісту. Военно-космические сили. Відзначено кількаразові звертання позовами до суду командирів за невчасну виплату грошового довольствия.

* військово-повітряні сили, 22-га гвардійська важка бомбардирово_f7ная авіадивізія, р. Енгельс. Дружини військових із дітьми блокували злітну смугу, подали скаргу президента й у Державну думу.

* Ракетні війська стратегічного призначення, Читинский гарнізон, в/ч 74 102, в/ч 44 039. Військовослужбовці та його дружини готові до протесту після проголошення заяви уряду про ліквідацію заборгованості бюджетним організаціям, планують перекрити дороги, які ведуть військовим частям.

Поки що ці акції більш нагадують сплески розпачу. Армія дивом утримується від масового протесту із застосуванням що у своєму розпорядженні озброєнь. Але якщо нинішній стан нічого очікувати негайно подолано, можна очікувати голодних бунтів й немає прямих експропріацій коштів, необхідні підтримки життя військових частин.

Якщо армію змусять подолати певний моральний бар'єр, соціально-політична стабілізація становища Росії остаточно перетвориться на міф.