Повесть про кохання Херея і Каллирои (Та peri Chairean kai Kalliroen)

Повесть про кохання Херея і Каллирои (Та peri Chairean kai Kalliroen)

Харитон (Charitonos) ІІ. зв. е.

Роман. Антична література. Греція.

Ю. У. Шанін.

Действие першого зі збережених грецьких романів належить до V в. до зв. е. — часу найвищого могутності Перської царства, Пелопоннесского конфлікту, греко-перських воєн та багатьох інших історичних подій.

Прекрасная Каллироя, дочка знаменитого сіракузького стратега Гермократа (обличчя історичне), і юний Херей полюбили одне одного. І хоча батько Каллирои був проти шлюбу, бік закоханих прийняло… Народні збори Сіракуз (незвична із сучасною погляду деталь!) і весілля відбулася.

Но щастя молодих було недовгим. Інтриги залишених наречених (яких виявилося чимало у божественно красивою Каллирои) призвели до того, що ревнивий за своєю природою Херей запідозрив дружину у «зраді. Спалахнула сварка, котра закінчилася трагічно. Надовго втратила свідомість Каллирою рідні сприймають як мертву і ховають заживо… Багатим похованням спокусився морської розбійник Ферон. Вже очнувшаяся на той час від глибокого непритомності Каллироя (страшне пробудження у власному могилі!) потрапляє у полон до піратам, які відвозять їх у малоазійський місто Мілет де він продають в рабство. Її пан — недавно овдовілий, знатний та багаті Діонісій («…головна людина в Милете в усій Іонії»).

Дионисий як багатий, а й шляхетний. Він пристрасно закохується в Каллирою і прекрасну рабиню стати його дружиною.

Но полоненої сиракузянке осоружна навіть думка звідси, оскільки вона досі любить лише Херея і при цьому чекає дитини.

В цій критичній ситуації (становище рабині, якою хазяїн хоче зробити пані) розумна Каллироя після довгих коливань удавно погоджується, але під різними більш-менш пристойними приводами весілля просить відкласти…

Тем часом у Сіракузах виявлено пограбована гробниця, де немає Каллирои. І на розшуки її вирушають експедиції до Лівії, Італію, Іонію…

И ось у море затримана човен з жалобними предметами — прикрасами з пограбованої гробниці. Відразу лежить напівмертвий Ферон — ватажок піратів. Привезений в Сіракузи, він під час катування визнається у вчиненому. Народні збори одностайно присуджує його до страти: «За Фероном, що його вели, йшла велика натовп народу. Розіп'ято він був перед могилою Каллирои: з хреста дивився він у море, яким віз він полонянкою дочка Гермократа…».

И тоді з Сіракуз в Мілет іде посольство на чолі з Хереем — визволяти Каллирою з рабства. Досягнувши берегів Іонії і зійшовши з корабля, Херей приходить до храму Афродіти — винуватця і цього щастя його й нещасть. І раптом бачить зображення Каллирои (принесенное до храму закоханим Дионисием). Молодша жриця повідомляє: Каллироя стала дружиною ионийского владики і загальної їх пані.

…Внезапно численний загін варварів нападає на мирний корабель сиракузян. Майже всі вони загинули. Лише Херей зі своїми вірним іншому Полихармом взято у полон, і продані в рабство.

Все це випадковий збіг обставин. Фока, відданий економ Діонісія, побачивши сіракузький корабель із Посольством, зрозумів, чому це загрожує його хазяїну. І направив сторожовий загін на що прибуло судно.

…А Каллироя бачить уві сні полоненого чоловіка. І, нездатна більше стримуватися, розповідає Діонісію, що вона був чоловік, який, мабуть, загинув.

В результаті розширення зрештою економ Фока визнається у вчиненому: трупи сиракузян ще довго хиталися на кривавих хвилях. Думаючи, що її улюблений теж мертвий, Каллироя гірко вигукує: «Мерзенне море! У Мілет привело ти Херея до страти, а мене продаж!».

…Деликатный і дуже шляхетний Діонісій радить Каллирое влаштувати Херею поховання (греки так робили для невідомо де загиблих — споруджували порожню гробницю «кенотаф»). І березі біля гавані Мілета зводиться могила…

Но Каллироя неспроможна отямитися і трохи заспокоїтися. Тим часом на від її небесної краси чоловіки навіть падають втратив свідомість. Згодом Осип, наприклад, з карийским сатрапом Митридатом, побачивши Каллирою, що у гостях у Діонісія.

А саме до Митридату потрапляють у рабство Херей і Полихарм. І — новий поворот долі: за нещире що у бунті рабів їм загрожує розп’яття на хресті. Але з щасливому збігу обставин вірний Полихарм має можливість поговорити з Митридатом, і Херея буквально останньої миті знімають із хреста…

Сатрап підтверджує те, що їм вже відомо: Каллироя — чоловіка Діонісія і навіть народився син. Але він (як й інші) не знає, що вона — немає від ионийского владики, як від Херея. Невідомо те й знедолений батькові, який вигукує, звертаючись до сатрапу: «Благаю тебе, владика, поверни мені назад мій хрест. Змушуючи мене після повідомлення жити, ти мене піддаєш ще більше жорстокої катуванню, ніж хрест!».

…Херей пише Каллирое лист, але потрапляє воно просто у руки Діонісію. Той не вірить, що Херей живий: це, мовляв, підступний Мітрідат хоче знітити спокій Каллирои хибними вістями про чоловіка.

Но обставини складаються отже сам Артаксеркс, великий цар Персії, викликає себе Діонісія з Каллироей і Мітрідата для справедливого суду…

Итак, Діонісій з Каллироей їдуть у Вавилон до Артаксерксу в ставку царя. Туди ж коротким шляхом, через Вірменію, мчить Мітрідат.

По дорозі сатрапи всіх царських областей з пошаною зустрічають і проводжають Діонісія і його прекрасну супутницю, поголос про неперевершеною красі якої летить попереду неї.

Взволнованы, природно, і перські красуні. І зовсім не безпідставно. Бо сам Артаксеркс з першого погляду закохується в Каллирою…

Настает день царського суду. І Мітрідат викладає свій головний козир — живого Херея, якого він привіз із собою. От і виходить, що Діонісій хоче брати шлюб із мужней дружині?! Або рабині?!

Но цар зволікає рішенням, відкладаючи судове засідання день у день, оскільки дедалі більше закохується в Каллирою. І його головний євнух повідомляє звідси сиракузянке. Проте біль вдає, що ні зрозуміла, не вірить у можливість такого святотатства: за живої цариці Сострате цар робить їй таке непристойне пропозицію?! Ні, євнух точно щось плутає: він неправильно зрозумів Артаксеркса.

Кстати, саме Сострате доручено царем опікати Каллирою і, завдяки мудрому і тактовному поведінці останньої, жінки встигли навіть подружитися.

…А доведений до відчаю Херей неодноразово збирався розквитатися з життям. Але його рятує вірний Полихарм.

Тем часом старший євнух Артаксеркса відверто починає загрожувати Каллирое, так і соглашающейся вирішити почуття великого царя…

«Но всі розрахунки і різноманітні люб’язні розмови швидко змінила Доля, знайшла привід до розвитку абсолютно нових подій. Царем отримали повідомлення у тому, що відпав від цього Єгипет, що зібрав величезну військову силу…».

Войска перського царя, терміново виступивши з Вавилона, переходять Євфрат і йдуть назустріч єгиптянам. У складі перського війська і загін Діонісія, який хоче на полі бою заслужити прихильність Артаксеркса.

Каллироя теж їде під численної царської почті, тоді як Херей впевнений, що вона залишилася у Вавілоні, і розшукує її саме там. Та немає межі підступництву закоханих у Каллирою чоловіків. Спеціально подученный (і завбачливо залишений у Вавілоні) людина повідомив Херею, що у нагороду за вірну службу цар віддав Каллирою дружиною Діонісію. Хоча такого бути не було, цар сам все-таки сподівався завоювати прихильність сиракузской красуні.

…А тим часом Єгиптянин брав місто за містом. І котрий впав у відчай Херей, якому було повернуто свобода, зібравши загін відданих співвітчизників, переходить на єгипетську бік. Через війну блискучої воєнних дій він оволодіває неприступним доти фінікійським містом Тир…

Артаксеркс вирішує прискорити рух свого величезного війська і, щоб далі рухатися порожняком, весь почет з Состратой на чолі (а із нею і Каллирою) залишає в фортеці на острові Арад.

А переможний Єгиптянин, скорений військовими талантами Херея, призначає його навархом, поставивши може вирішити все флоту.

…Но військове щастя змінюється. Перську цар кидає у бій нові й нові війська. І всі вирішив блискавичний удар загону Діонісія, що вбиває єгиптянина і підносить його голову Артаксерксу. У нагороду при цьому цар дозволяє йому нарешті стати чоловіком Каллирои…

А Херей тим часом розгромив персів на море. Але ті, ні ті не знають взаємних успіхи і ураженнях й у вважає себе повним переможцем.

…Наварх Херей зі своїми флотом осадив Арад, не знаючи, що в ній — його Каллироя. І Афродіта нарешті зглянулася з них: багатостраждальні дружини зустрічаються.

Всю ніч проводять вони у спекотних обіймах і розповідають одна одній про все, що сталося із нею під час розлуки. І Херей починає жаліти, змінив шляхетного (то він вважає) перського царя. Але чому робити далі?! І, порадившись із соратниками, Херей приймає оптимальне рішення: плисти додому в рідні Сіракузи! А царицю Сострату з усією почтом Херей з пошаною (і з надійної охороною) відправляє потім кораблем до до царя Артаксерксу листом, де всі пояснює за всі дякує. І Каллироя пише слова вдячності шляхетного Діонісію, щоб чи хоч якось його втішити.

…С берега Сиракузской гавані жителі з тривогою опікуються наближенням невідомого флоту. Серед мовчазних спостерігачів — і стратег Гермократ.

На палубі флагманського корабля стоїть розкішний шатро, І коли полог його нарешті піднімається, які стоять на пристані раптом бачать Херея і Каллирою!

Радость вже зневірених довгі місяці невідомості батьків і батько всіх співгромадян безмежна. І Народні збори вимагає, щоб Херей розповів про все, що пережили вони з Каллироей разом і поодинці. Його розповідь викликає в присутніх самі суперечливі почуття — і сльози, і. Однак — радості більша…

Три сотні грецьких воїнів, самовіддано боролися під керівництвом Херея, отримують почесне право стати громадянами Сіракуз.

А Херей і Каллироя публічно дякують вірного Полихарма за безмежну відданість та підтримку з тяжких випробуваннях. Засмучує лише те, що їх залишився у Милете у Діонісія. Але всі вірять: згодом хлопчик із пошаною прибуде Сіракузи.

Каллироя іде у храм Афродіти і, обнявши ноги богині і цілуючи їх, каже: «Дякую тобі, Афродіта! Ти знову надала побачити Херея в Сіракузах, що й дівчиною побачила я його за твоєї ж волі. Не нарікаю на тобі випробувані мною страждання, цариця: судилися мені їх було Долею. Благаю тебе я: ніколи мене було більше не розлучай з Хереем, але даруй нам щасливо разом жити й померти обом нам одночасно».

Список литературы

Все шедеври світової літератури в стислому викладі. Сюжети і характери. Зарубіжна література древніх епох, середньовіччя і Відродження: Енциклопедичне видання. / Ред. і сост. В. И. Новиков — М.: «Олімп»; ТОВ «Видавництво ACT», 1997.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту «internet.