Музей як соціально-культурний інститут

Музей як соціально-культурний институт.

Музей — науково-дослідне чи науково-просвітницьке установа, яке здійснює зберігання, комплектування, вивчення і популяризацію пам’яток природною історії, матеріальну годі й духовної культуры.

В багатьох випадках причини виникнення музеїв нагадують ті, якими, протягом кількох століть доти, виникли національні держави. Музеї насамперед мали проводити державну ідеологію, а також бути збирачами, накопичувачами й розповсюджувачами інформації, сформованої цієї ідеологією. Вони були обслуговувати державну політику й проводити в місцях. У відповідь держава направляло в установи культури частину власних фінансових та інших матеріальних ресурсів. У частковості, музеям ставилося обов’язок збирати й берегти все що з культурою, суспільної відповідальності і природною історією цієї країни чи території.

Музейний фонд — сукупність пам’яток природною історії, матеріальну годі й духовної культури, що у ведення музеїв, постійно діючих виставок, наукових установ і навчальних закладів. У музейний фонд також входять колекції представлена і окремі предмети, зібрані різними експедиціями і мають музейну ценность.

Виды музеїв, завдання, зміст деятельности..

Типы музеїв — науково-просвітницькі, дослідницькі, учебные.

Профілі музеїв — історичний, технічний, сільськогосподарський, природно-науковий, мистецтвознавчий, літературний, меморіальний, комплексний, краєзнавчий і др.

Музеї бувають історичні (Експозиції присвячені історичних подій), краєзнавчі (оповідання про рідному краї і населяють його людях — Зейский краєзнавчий музей), зоологические (в експозицію входять опудала тварин і звинувачують ін.), музеї підприємств (музей Зейской ГЕС), музеї, присвячені певних видів діяльності (Музей золотовидобутку м. Зее), на цей час у багатьох школах відкриті «Кімнати Слави» — невеликі музеї з експозицією про найвидатніших випускників. Найбільшу славу здобули музеї живопису («Третьяковская галерея», «Ермітаж», «Музей образотворчих мистецтв»), і навіть музеї, присвячені історичним особистостям («Музей Пушкіна», «Музей Леніна», «Музей-садибу Толстого» і др.).

Очень популярні час звані «кунсткамери» — музеї воскових постатей, експозиції яких намагаються найбільш достовірно відтворити відомих осіб чи іншим людям (виставка «Двір імператриці Катерини», «Аномалії людського тіла» тощо.) Музей то, можливо присвячений якогось одного події («Мала земля», музей-панорама в Новоросійську). Експозиції музею можуть розташовуватися своєму історичному місці («Курська дуга» — музей під відкритим небом).

Российский музей і Интернет.

Музеи виявилися не готовими до ринків, тим більше зародження у Росії ринкової економіки також були не дуже до них. Єдиним способом вижити бачилося вибивання грошей із влади, іноземних добродійників чи меценатство.

Та поступово культура виявилася затребуваною, більше — модної престижним, виявилося, що з «культурний дозвілля «люди готові сплачувати, і платити чимало. Ну й, звісно, діти: з’ясувалося, що батьків не влаштовує те, що й діти грають у комп’ютер та дивляться бойовики, треба було їх мистецтва прилучити. Збіглися основна функція музейної справи — культурне просвітництво й інтереси музейного бізнесу, які прагнуть відкритості, захопливості, пізнавальності, тобто ж культурного просвітництва. Так віртуальні музеї (сайт internet.

Интернет дає можливість доступу до музею потенційно найширшому колу користувачів мережі, дозволяє музею заявити себе і дає можливості, яких немає має реальний музей, цим розширює коло відвідувачів.

Використання сучасних технології зручності відвідувачів музеїв: гіди на касетах, електронні каталоги тощо. — дуже урізноманітнювали відвідання музеїв.

При підготовці даної роботи було використані матеріали з сайту internet.