Гробниця Тутанхамона

Гробница Тутанхамона

По загальному звичаєм у минулому покійному клали зі світу усе, що вважалося найбільш цінним йому у житті: царям і вельможам — знаки їхньої людської гідності, воїну — його зброя терористів-камікадзе і т.д. Але вони «забирали» з собою майже всі зібране у житті золото та інші предмети, непідвладні гниття. Є такі царі і владоможці, які несли з собою у гробниці всю державну скарбницю, і народ, оплакуючи царя, оплакував і втрату свого надбання. Отож древні гробниці були сокровищницами, скрывавшими незліченні багатства. Щоб захистити їхні від розкрадання, будівельники споруджували недоступні для сторонніх входи, влаштовували двері з таємничими на запори, які закривалися і відкривалися з допомогою магічного талисмана.

Как намагалися фараони уберегти свої гробниці від розграбування, як не вправлялися в спробах протистояти всеразрушающему часу, всі ці зусилля виявилися марними. Геній їх зодчих було перемогти злий волю людини, його жадібність і байдужість до древнім цивілізаціям. Незліченні скарби, якими постачали в потойбічний світ покійних владик, членів їхнім родинам і важливих сановників, здавна привертали до собі жадібних грабіжників. Проти них допомагали ні страшні заклятья, ні ретельна охорона, ні хитромудрі викрути архітекторів (замасковані пастки, замуровані камери, хибні ходи, потаємні драбини й т.д.). Завдяки щасливому збігу обставин лише гробниця фараона Тутанхамона залишилася єдиною, збереженої майже повної недоторканності, хоча вона у минулому двічі піддавалася розкрадання. Відкриття її пов’язані з іменами англійського лорда Карнарвона і археолога Говарда Картера.

Лорд Карнарвон, спадкоємець величезних статків, був при цьому одним із перших автомобілістів. У одній з автокатастроф ледве уцілів, і відтоді мрії про спорті довелося залишити. Для зміцнення здоров’я нудьгуючий лорд побував на Єгипті та зацікавився великим минулим цієї країни. Для власного розваги вирішив і саме зайнятися розкопками, та його самостійні спроби у цій сфері не мали успіху. Лише грошей при цьому майже немає, а знань і в лорда Карнарвона бракувало. І тоді йому порадили звернутися по допомогу до археологу Говарду Картеру.

В 1914 року лорд Карнарвон побачив одному з фаянсових кубків, знайдених при розкопках у Долині царів, ім'я Тутанхамона. Це ж ім'я трапилося йому на золотий платівці з маленького схованки. Ці знахідки спонукали лорда виклопотати у єгипетського уряду дозволу пошуки гробниці фараона. Ці самі речові докази підтримували і Р. Картера, що його охоплювало смуток від тривалих, але безуспішних поисков.

Гробницу фараона Тутанхамона археологи шукали довгих 7 років, але наприкінці кінців їм усміхнулося щастя. Сенсаційна новина облетіла світ на початку 1923 року. У ті такі дні у невеличкої і зазвичай тихий містечко Луксор кинулися натовпу репортерів, фотографів і радиокомментаторов. З Долини царів щогодини мчали і телеграфу зведення, повідомлення, нотатки, нариси, репортажі, звіти, статьи…

Больше 80 днів добиралися археологи до золотого труни Тутанхамона — через 4 зовнішніх ковчега, кам’яний саркофаг і трьох внутрішніх труни, поки не побачили того, хто тривалий час була для істориків лише примарним ім'ям. Але спочатку археологи і створить робочі виявили сходинки, які вели вглиб скелі і закінчувалися у замурованого входу. Коли вхід звільнили, його виявився падіння коридор, засипаний уламками вапняку, тож під кінець коридору — інший вхід, який теж був замурованим. Цей вхід вів у передню камеру з бічний комори, похоронну камеру і сокровищницу.

Проделав в кладці діру, Р. Картер просунув туди руку зі свічкою і прикипів до отвору. «Спочатку я не побачив, — писав Пауль згодом у книзі. — Теплий повітря кинувся з камери назовні, і полум’я свічки замигало. Та поступово, коли обвикнулися з півмороком, деталі кімнати почали повільно випливати з темряви. Тут було дивні постаті звірів, статуї і золото — скрізь мерехтіло золото».

Гробница Тутанхамона дійсно була однієї з найбільш багатих. Коли лорд Карнарвон і Р. Картер увійшли до першу кімнату, їх приголомшило кількість і розмаїтість наполнявших її предметів. Тут було оббиті золотом колісниці, луки, сагайдаки зі стрілами і рукавички для стрільби, ліжка, теж оббиті золотом, крісла, покриті дрібними вставками зі слонової кістки, золота, срібла і самоцвітів, чудові кам’яні судини, багато декоровані скриньки з одягом і прикрасами. Було також ящики з їжею і судини з давно висохлим вином. За першої кімнатою були інші, і виявлена гробниці Тутанхамона перевершило найсміливіші очікування учасників экспедиции.

То, що гробниця взагалі було виявлено, саме собою було ні із чим не яку можна удачею. Проте доля всміхнулася Р. Картеру вкотре, й ті дні він писав: «Ми побачили то, чого ні визнаний гідним жодної особи сьогодення». Тільки з передній камери гробниці англійська експедиція вивезла 34 контейнера, повних безцінних прикрас, золота, коштовного каміння і чудових творів давньоєгипетських мистецтва. І коли члени експедиції проникли в похоронні покої фараона, то знайшли тут дерев’яний позолочений ковчег, у ньому інший — дубовий ковчег, у другому — третій позолочений ковчег, та був і четвертий. У останньому перебував саркофаг із незбираного шматка рідкісного кристалічного кварциту, а ньому решта 2 саркофага.

Северная стіна залу саркофагів в гробниці Тутанхамона розписана трьома сценами. Праворуч зображено отверзание вуст мумії фараона його наступником Эйе. На час отверзания вуст померлий фараон зображувався як мумії, а після цього обряду він вже постав у своїй звичайному земній образі. Центральну частину розписи займає сцена зустрічі ожилого фараона з богинею Нут: Тутанхамон зображений в вбранні і головний убір земного царя, до рук в нього булава і посох. У останньої сцені фараона обіймає Осіріс, за Ту-танхамоном варто її «ка».

Как у попередніх розділах, древні єгиптяни вірив у існування в людини кількох душ. Тутанхамон мав дві статуї «ка», які під час жалобної процесії несли в почесному ряду. У похоронних покоях фараона ці статуї стали в протилежні боки запечатаної двері, що призводить до золотому саркофагу. У «ка» Тутанхамона юношески гарне обличчя з широко розставленими очима, задивленими з безпристрасної нерухомістю смерті. Давні скульптори і митці багаторазово повторили його за ларях, скринях і ковчегах. Розміри статуї духа-двойника допомогли ученим установити зростання самого фараона, оскільки за похоронної традиції древніх єгиптян ці розміри відповідали зростанню умершего.

«Ба» Тутанхамона охороняла дерев’яну скульптуру, изображавшую фараона на поховальному ложе, з другого боку священну мумію осіняв своїм крилом сокіл. На фігурці Тутанхамона археологи побачили вирізані слова, із якими фараон звернувся безпосередньо до богині неба: «Снизойди, матір Нут, склонись наді мною і перетвори моїй жодну з безсмертних зірок, котрі всі в тобі!» Ця скульптурка був у числі жертвопринесень, які придворні піднесли вже мертвому фараону як обіцянку служити йому в загробному жизни.

Чтобы дістатись священної мумії фараона, археологам довелося відкрити кілька саркофагів. «Мумія лежала у своїх домовинах, — пише Р. Картер, — до якого вона щільно приклеїлася, оскільки, опустивши у домовину, її залили ароматичними мастилами. Голову і плечі, до грудної клітини, покривала прекрасна золота маска, відтворювальна риси царського особи, з головний пов’язкою і намистом. Її не можна було зняти, оскільки він теж приклеїлася до труні шаром смоли, який згустився в тверду, як камінь, массу».

Гроб, у якому лежала мумія Тутанхамона, зображеного образ Осіріса, повністю був зроблено з масивного золотого аркуша завтовшки від 2,5 до 3,5 міліметра. По формі він повторював два попередніх, та його декор був складнішим. Тіло фараона захищали своїми крилами богині Ісіда і Нефтида, груди і плечі — коршак і кобра (богині — покровительки Півночі та Півдня). Ці статуетки було накладено поверх труни, причому кожне пір'їнку шулік було заповнене шматочками самоцвітів чи різнобарвного стекла.

Лежащая у своїх домовинах мумія була раз загорнута у безліч завіс. На верхню були нашиті пензля рук, що тримали батіг і жезл, під ними також були золоте зображення «ба» у вигляді птаха з головою. На місцях перев’язів перебували подовжні і поперечні смуги з текстами молитов. Коли Р. Картер розгорнув мумію, то знайшла ще чимало дорогоцінних прикрас, опис яких ділиться тримав на своєму 101 групу. Приміром, на тілі фараона вчені знайшли два кинджала — бронзовий і срібний. Рукоятка однієї з них прикрашена золотий зернью і уставлена переплетающимися стрічками з перебірчатою емалі. Унизу прикраси закінчуються ланцюжком завитків із «золотої дроту і мотузковим орнаментом. Клинок з загартованого золота має посередині два поздовжніх желобка, увінчаних пальметкой, з якого вузьким фризом розташований геометричний узор.

Кованая маска, закрывавшая обличчя Тутанхамона, було зроблено з товстого аркуша золота і багато прикрашена: смуги хустки, брови і повіки — з темно-синього скла, широке намисто блищало численними вставками з самоцвітів. Трон фараона був зроблено дерев’янний, обшитого листовим золотому й багато прикрашеного інкрустаціями з різнобарвного фаянсу, самоцвітів і скла. Хатку трону у вигляді левиних лап увінчані левиними головами з карбованого золота, ручки є крилатих, свившихся в кільце змій, підтримують крилами картуші фараона. Між підпірками за спинкою трону розташувалися шість уреев в коронах і з сонячними дисками. Усі вони робилися з позолоченого дерева і інкрустовані: голови уреев — з фіолетового фаянсу, корони — з золота і срібла, сонячний диски — з позолоченого дерева.

Сзади на спинці трону перебуває рельєфне зображення папірусів і водяних птахів, попереду — єдиний у своєму роді інкрустоване зображення фараона та її дружини Втрачені золоті прикраси, які з'єднували сидіння з нижньої рамою, виглядали орнамент з лотоса і папірусу, об'єднаний центральним зображенням — ієрогліфом «сема», котрий єднання Верхнього і Нижнього Египта.

В древньому Єгипті існував і звичай прикрашати тіла покійних вінками з квітів. Венки, характерні для гробниці Тутанхамона, сягнули нас потребу не у надзвичайно доброму стані, а два-три квітки за першого ж дотику взагалі розсипалися в порошок. Листя також виявилися дуже ламкими, і науковці, як розпочати дослідженням, кілька годин тримали в теплуватої воді. Знайдене на кришці третього труни намисто склали із листя, квітів, ягід і плодів, різних рослин, перемішаних з синіми скляними намист. Рослини розташовувалися дев’ятьма рядами, підв'язаними до напівкруглим смужкам, нарізаним з серцевини папірусу. Через війну аналізу кольорів та плодів ученим пощастило встановити приблизне час поховання фараона Тутанхамона — сталося це, між серединою березня і кінцем квітня. Саме тоді Єгипті цвіли волошки, дозрівали плоди мандрагоры і пасльону, вплетені у венок.

В чудових посудинах із каменю вчені знайшли і запашні мазі, якими фараон мав умащиваться в потойбічному світі, як і робив це життя. Духи ці та з початком 3000 років видавали міцний аромат…

Сейчас скарби з гробниці Тутанхамона виставлені в Єгипетському музеї, у Каїрі і займають там 10 залів, площа яких дорівнює футбольному полю. По вирішенню Єгипетської служби старожитностей було зроблено дослідження мумій знаменитих фараонів. Під час проведення робіт було використано найсучасніша техніка, до діла підключили судових медиків і навіть експертів з Скотланд-Ярда, котрі вмить зайнялися рентгенівськими знімками черепа Тутанхамона і виявили на потилиці сліди глибокої рани І англійські сищики дійшли висновку, що причина кримінальне, і 3000 років тому вони 18-річний правитель Єгипту жертва двірського перевороту і помер миттєво від сильного удара.

Список литературы

«100 некрополей».