Организация торгів на аукционах

Тема: Організація торгів на аукционах.

Сутність і організаційні форми аукционов.

Аукціон (від латинського auctio — продаж з публічного торгу) є продаж таких товарів, які мають індивідуальними властивостями і цінностями. Їх реалізація здійснюється з публічного торгу в певному місці й у заздалегідь встановлений время.

Аукціонний торгівля — вид ринкової торгівлі, у якому продавець, бажаючи забезпечити максимальну прибуток, використовує пряму конкуренцію кількох покупців, присутніх під час продажу. У цьому продавець призначає стартову ціну товару, яка збільшується під час аукціону до свого граничного рівня, з платоспроможності присутніх при продажу покупателей.

Цей вид торгівлі використовується переважно для збуту порівняно обмеженого переліку товарів: хутро, предмети антикваріату, художні вироби, коня, вироби з дорогоцінних металів і др.

Аукціони організуються підприємствами (фірмами), що спеціалізуються на проведенні. Наприклад, аукціони, організовувані акціонерними товариствами, кооперативами, асоціаціями тощо. Аукціони можуть проводиться підприємствами, котрим торги є основними видами діяльності, проте статутом передбачено декларація про проведення. До цієї організаційної формі відносять аукціони, проведені біржами, салонами художників, музеями, постійно діючими виставками, торговими організаціями та підприємствами і др.

Основними «дійовою особою» аукціону є: власник цінностей — продавець — організатор аукціону — покупець. Аукціонні торги проводить аукціонник, наділений повноваженнями оголошення цін під час торгов.

Аукціони ніж формою організації продажу товарних та інших цінностей по принципу «хто від «бувають товарними і валютными.

На товарних аукціонах продаються витвори мистецтва, ювелірні вироби, хутра та інші унікальні, мало поширені і користуються підвищений попит товари та інші ценности.

Аукціони бувають для підвищення чи зниження ціни на гласною чи негласної форме.

При так званому гласному аукціоні для підвищення ціни торги починаються після проголошення мінімальної ціни, встановленої продавцем. Після цього покупці роблять добровільні надбавки (наддачи) на величину не нижчу від мінімальної надбавки, яка вказана у правилах проведення торгу, до остаточної ціни купівлі, які припиняються після третього удару молотка аукціоніста і гласного оголошення номери покупця остаточної ціни. Початкова ціна визначається договорі між організатором аукціону і власником товара.

При негласному (німому) аукціоні покупці подають аукционисту заздалегідь встановлені знаки згоди на підвищення ціни на встановлену величину надбавки. Аукціонник щоразу оголошує нову ціну, не називаючи покупця. Негласне проведення аукціону дозволяє зберегти таємно покупателя.

При аукціонному продажу аукціонник не несе відповідальності за проданий товар, оскільки покупці мають можливість дуже докладно з ним познайомитися попередньо до проведення торгов.

Аукціони можуть відбуватися і зниження ціни, звані голландські аукціони. Вони розпочинаються з оголошення спочатку явно завищену ціну, що поступово знижується до того часу, поки що одна з покупців не висловить згоду купити даний товар у цій цене.

Залежно від порядку їхнього організації, аукціони бувають примусові, які проводять, зазвичай, державні організації з продажу конфіскованих, незатребуваних і неоплачених товарів, заставленого та невыкупленного вчасно майна тощо., й добровільні, проведені з ініціативи власників товарів із єдиною метою найвигіднішою їх продажи.

Валютні аукціони організуються для конкурсної продажу за національну валюту вільно конвертованій валюти, має високу купівельну здатність. Валютні аукціонні торги є прообразом валютних біржових торгов.

Останнім часом поширюється нову форму аукціонних торгів банківську систему — ломбардно-кредитные аукціони, організовувані Центральним банком Росії із запрошенням численних представників в промисловості й комерційних банків. Як аукціонного лота (типова одиниця купівлі-продажу в натуральному вираженні) виставляються кредити на товари, ресурси, і материалы.

Аукціони є комерційними організаціями, які мали відповідними приміщеннями, обладнанням і кваліфікованими специалистами.

На російському аукціонному ринку найбільш популярними є аукціони з продажу хутра, наприклад, всесвітньо відома аукціон в СанктПетербурзі, і навіть міжнародні аукціони про торгівлю унікальними племінними рисаками в П’ятигорську, Ростові-на-Дону, Москві. Петербурзький хутряний аукціон приймає за рахунок комісії товари продавців і інших країн. Покупцями товарів цих аукціонах є преимушественно найбільші оптові фірми європейських стран.

Порядок проведення аукциона.

Управління проведенням аукціону здійснюється аукціонним комітетом, до складу якої входить голова (директор аукціону), представники місцевих органів муніципальної влади. Директору аукціону безпосередньо підпорядковані виконавчі служби, зокрема: фінансова, правова, експертна, транспортна, та інших. Аукціонний комітет розробляє і стверджує правила аукціонних торгів з графіком їх проведення та призначенням ведучого торгів — аукциониста.

До участі в торгах кожен бажаючий мусить оформити заявку і пропозицію на висування товару на аукціон з докладним зазначенням його найменування, описом, характеристикою споживчих властивостей, якісних особливостях, даними про кількість примірників, і навіть сведеньями про владельце.

Експертна оцінка товару завершується встановленням від стартової ціни. У окремих випадках продавець і працівники аукціонного комітету можуть домовлятися про «резервної» ціні, нижче від якої товар у не може бути проданий. Усі умови аукціонної продажу фіксуються в аукціонному угоді, подписываемом зацікавленими сторонами.

Прийняті від продавців товари сортуються залежно від якості по стандартним партіям чи одиницям товару, тобто. по лотам. Від кожної партії відбирається зразок. Кожному лоту присвоюється номер, яким він виставлятися на аукціон. Після закінчення сортування випускається каталог з зазначенням номерів лотів, який розсилається поважним можливим покупцям з додатком правил аукціонного торгу. Обов’язкове умова організації аукціону — завчасне надання потенційних покупців можливості ознайомитися з товарами. Усі товари, заявлені на продаж і внесені до аукціонний відомість, мали бути зацікавленими попередньо виставлені для огляду. Потенційні покупці мають можливість до аукціону ознайомитися зі справжніми екземплярами товарів, так від незаконного продажу товару на аукціоні ніякі претензії до якості не приймаються (крім прихованих дефектов).

Аукціони завчасно сповіщають продавців (постачальників) про конкретні строки проведення торгу. І тому на початок аукціону, зазвичай за 1.5−2 місяці, в пресі поміщаються рекламні оголошення із зазначенням умов, місця й часу проведення торгів, кількості і асортименту запропонованих на продаж товарів. Дуже ефективними засобами інформування служать яскраво оформлені рекламні щити і транспаранти, наявні у місцях проведення аукціону, біля торгових підприємств, фасадах будинків, де проводиться аукціон. На транпарантах, рекламних афішах вказують режим роботи аукціону, дату й проведення торгів, перелік прийнятих до продажу товарів, послуг та інших. Поруч із застосовуватися радіоі телевізійна реклама, розсилання можливим покупцям рекламних брошурпроспектів, рекламних листків тощо. д.

Торги починаються в наперед визначений що і одна година й проводяться зазвичай, у спеціальному аукціонному залі що має форму амфитеатра.

При гласному способі проведення аукціонів аукціонник оголошує номер чергового лота, називає початкову ціну й запитує: «Хто для?» Якщо чергового підвищення ціни не пропонується, аукціонник після троєкратного питання «Хто субсидіює більше?» вдаряє молотком, підтверджуючи, що це лот продано останнім, який назвав і найвищу цену.

Покупець, бажаючий придбати товар, піднімає сигнальну табличку, лицьова сторона якої адресована аукционисту, й оголошує ціну, перевищує стартовую.

Аукціонник повторює кожну запропоновану покупцями ціну й називає місце, звідки надійшла цена.

Там, коли за відсутності інтересу до цього лоту чи з причини змови покупців вдасться досягти наміченого рівня продажною ціни, аукціонник проти неї без пояснень зняти лот з торгу і виставити його пізніше снова.

Після закінчення торгів у цій лоту покупець оформляє аукціонний угоду. Для сплати куплений товар з аукціону бухгалтер виписує товарний чек у двох примірниках, у якому вказує найменування товару, номер інформаційної карти, номер лота, остаточну аукціонний ціну, інформацію про покупця, дату продажу. З оплаченого товарного чека бухгалтер реєструє продаж товарів у аукціонної відомості на подальше розподілу аукціонної виручки (відмінність між стартовою та продажною ціною) між власником товару і організаторами аукциона.

Порядок розподілу аукціонної виручки передбачається аукціонному соглашении.

У практиці проведення зарубіжних аукціонів використовуються автоматизовані способи. У цьому зміну ціни для підвищення чи зниження фіксується покупцями з допомогою натискання електричних кнопок, що відбивають ціну на циферблаті. Лот купує той, хто перший нажмёт електричну кнопку, останавливаемую стрілкою циферблата. Покупець визначається по заблокованій палаючій лампочці. Автоматизовані системи проведення аукціонів знижують трудоёмкость й дозволяють істотно прискорити процес проведення торгів. Можливо проведення і «заочних аукціонів », коли заявки подаються у запечатаних конвертах.

Cписок литературы:

1. Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Комерційна діяльність. — М. 1997. 2. Осипова Л. В., Синяева І.М. Основи комерційної діяльності. — М. 1997. 3. Романов О. Н. та інших. Маркетинг: Підручник. — М. 1995.