Музичні прикмети

Музыкальные приметы.

.

.

Приметы — річ надзвичайно поширена. Практично кожна людина вірить у них же в більшої або меншою мірою. Навіть ті, хто плює на чорних котів, перехідних за кілька кроків і розбиті дзеркала ні-ні, та й впіймає себе думки, що він намагається стати з боку ноги чи обов’язково суєт свій квиток до метро в апарат під номером 12. І все-таки очевидно, що є такі зовсім позбавлені «психологічних забобонів «й ті, хто може без них ступити і кроку. І тут ж виконує функцію як людська індивідуальність, ще гроші і чи до якій частині суспільства, якого колу людей належить людина. Було навіть цікаво провести такий опитування: «Как ви не думаєте, яка професія має більше всього прийме, і, з іншого боку, люди які діяльності самі суеверные? ». Прикро хто переміг би, але хочу розповісти вам наші прикметах, про прикметах митців, а точніше, про прикметах і марновірствах музыкантов.

Приметы ці входять у чинність зазвичай кілька днів до концерту. Це і кожному зрозуміло: одна річ сидіти і населення потихеньку розучувати матеріал йому, а совсе інше — коли фатальний годину вже зовсім поруч ти понимашь, що саме кілька днів тобі доведеться виходити на Майдані сцену і, образно висловлюючись, ділитися своїм задарма із глядачами.

Во-первых, нельзя мити голову. Що смішного? Це ж не я придумав, те роблять чимало й багато співаків, диригенти, хормейстери… Не маю уявлення чому такі повелося: може, це пов’язані з аурою, що виникає навколо голови і змивається разом із шампунем, і може, комусь було ліньки мити голову і він склав цю прикмету, але факт залишається фактом: хочеш хорошого концерту — миття доведеться «на потім » .

В день концерту слід обов’язково встать з боку ноги (щоправда, деякі музиканти запевняли мене, що все наплутав що вони стають ось уже рік із лівої і всі чудово виходить, але ці не важливо). Нельзя прибирати кровать. Між іншим, один із найбільш поширених прийме, у разі серед диригентів і оперних співаків. Гадаю, що її вигадав який-небудь ледачий музикант, щоб виправдати перед дружиною своє небажання впорядковувати.

Нельзя роняти ноты, інакше тільки у місці твори, яка була на підлозі, ти обов’язково схибиш. Суворо, так? Але як і раніше, що хитрі музиканти придумали таке «протиотруту »: потрібно лише сісти на ноти, наразі їх не підняли і буде добре. Ви смієтеся, а великий піаніст Ріхтер не соромлячись виконав це при публіці, причому був вже на досить зрілому віці.

Ноты слід класть під подушку, ніж забути текст. Улюблений звичай як музикантів, а й студентів, учнів, акторів театру тощо.

Не сидеть спиною до залу — помститься. Забобони прийшов з цирку, де той саме стосовно арені, й остаточно зміцнилося в музиці.

Інша різновид: не можна вставать спиною до роялю, якщо граєш у ньому і потрібно змінити висоту стільця. Ну, по-перше, це негарно, а головне — рояль також має здатність помститися.

А ще можна входити з розкритим парасолькою до залу, не можна лаяти композитора, якого виконуєш, не можна сердитися на інструмент і ще багато всього…

Давайте ж подивимося, що маємо вийшло: соліст з немитою головою, невыспавшийся через твердих нот під подушкою, спросоння те що себе питанням з яким ноги стати, стежить по ноти, так ніби золоті запаси же Росії та весь промоклий під дощем тому, що завчасно закрив парасолю. Сумний видовище, не так?

А взагалі то, звичайні музиканти — люди нормальні і вибирають собі пару прийме, яким і звідти прямують, бо так можна себе вапна.

Ну що, ви напевно однаково не повірили у те, що прикмети можуть на якість концерту? Так також до цього абсолютно не вірю. Тільки ось щоразу, прокидаючись щодня концерту, болісно міркую: с якою ж ноги встать?

Андрей Рубцов. [email protected] (c).