Эпидемиологический аналіз захворюваності з тимчасової втратою працездатності

Эпидемиологический аналіз захворюваності з тимчасової втратою працездатності нафтовиків Середнього Приобья Західного Сибіру.

Овчаров Е.А., Борш Е. Е., Нікітіна М.М.

Западно-Сибирский нефтегазодобывающий комплекс, багато в чому визначальний економічний потенціал Росії, переживає складне, а то й украй важкий час. Відсутність для регіону перспективи розвитку, економічна напруженість, проживання зоні в найбільшою мірою підданого впливу забруднення об'єктів оточуючої природного довкілля, низку інших негативних факторів створили несприятливу обстановку, відчутно допомагає негативний вплив для здоров’я нефтяников.

Анализ особливостей захворюваності населення Росії у з шкідливим впливом чинників середовища проживання на людини за 1994;1998 роки показав, що р. Нижнєвартовськ належить о шостій найбільш неблагополучним за поширеністю міст, де зазначалося перевищення среднефедеральных показників (від 1,5 — 2,0 до 3,8 — 5,0 раз) з усіх груп хвороб [1].

Одним з основних показників здоров’я працездатного населення, отражающему також помірну ступінь залежність від довкілля, є захворюваність з тимчасової втратою працездатності (ЗВУТ). Протягом 25 років нами ведеться социально-гигиеническое дослідження ЗВУТ із розробкою системи з збереженню та зміцнення здоров’я нафтовиків Західного Сибіру з урахуванням однієї з провідних виробничих об'єднань країни, яким є Нижневартовскнефтегаз.

Особе місце у теорії та практиці охорони здоров’я на останні роки займають чинники здоров’я, ризику, тобто. явища повсякденні, способу життя людини, що сприяють зміцнення здоров’я і, навпаки, погіршення здоров’я населення. Наявність складного комплексу цих факторів вимагає всебічної оцінки здоров’я трудових колективів в аспекті «организм-среда-поведение «(Ю.П.Лисицын, Н. Ф. Измеров, Г. И. Сидоренко, О. В. Гринина, Е. А. Овчаров та інших.). У цьому виникає нагальна потреба вивчення ролі окремих факторів, і їх комплексів в виникненні захворювань, манливих тимчасову втрату працездатності. У цьому необхідно враховувати, що захворюваність з тимчасової втратою працездатності належить до екологічно обумовленої патології б і відбиває помірну ступінь залежність від довкілля. Прогнозування ризику виникнення захворювань з тимчасової непрацездатністю й розробка рекомендацій з її первинну профілактику має значення для соціально-економічного, екологічного добробуту країни, підприємств ПЕК й служби охорони здоров’я, де пріоритетність профілактичної медицини буде зацікавлений у найближчим часом безумовною, т.к. вона при значно більше високої ефективності вимагає менших економічних витрат, ніж вторинна профілактика [5,6,7].

Первичная профілактика є тією інструментом, що дозволяє забезпечити збереження й зміцнення здоров’я населення Росії з урахуванням таких напрямів своєї діяльності, як профілактика причин, чинників ризику, освіти несприятливі обставини виникнення захворювань, і патологічних станів, формування умов і чинників здорового життя, здорового буття й розвитку особистості [7]. Середні показники ЗВУТ за 1994;1998 рр. на 9,7% у випадках і 54,1% в днях вище, як 1971;1975 рр., періоду початку промислового освоєння нафтових родовищ регіону. Особливо великі втрати днів непрацездатності (темпи приросту за 1991;1998 рр. до 1986;1990 рр. — 29,6%, до 1981;1985 рр. — 49,8%), наслідком чого стане у себе великі економічні збитки у галузі, особливо згубно позначаючись на економіці регіону, соціально-економічний стан населення, при важкому фінансовий стан нафтовидобувної промисловості [3].

С урахуванням порівняно молодого вікового складу нафтовиків і попереднього (на час вступу на роботу) медичного огляду (регіон дорівнює умовам Крайньої Півночі) рівень ЗВУТ останніми роками дуже високий. Захворюваність нафтовиків Західної Сибіру з ВУТ в днях непрацездатності за 1996;1998 роки належить зі свого рівню до категорії «дуже високий «(О.Н. Ноткин, 1979) і перевищує однойменний показник за всі територіям Російської Федерації, а випадках оцінюється як «середньої категорії «, але трохи нижче показників по Північному і Уральському району Росії за 1994;1997 роки [1].

Для північних регіонів, високовитратних у частині витрат утримання людських ресурсів, зниження робочого дня, зокрема у причин, що з захворюваністю з тимчасової втратою працездатності, пріоритетне у системі заходів для охороні здоров’я що працюють у сучасних умовах розвитку нафтогазовидобувних регіонів Тюменської області [2].

В в зв’язку зі незначною плинністю кадрів з об'єднання протягом останніх 7 років (від 5,7% в 1992 р. до 3,0% 1998 р.) аналіз матеріалів по офіційній статистиці ЗВУТ (ф 16-вн) немає статистичних відмінностей з показників, рассчитываемых на «цілорічного «контингент. Тим самим було забезпечується порівнянність показників поглибленого социально-гигиенического дослідження з такими матеріалами по ф 16-вн за 1992;1998 рр. Захворюваність робітників і службовців, зайнятих на підприємствах Міністерства нафтової промисловості, значно нижчі від, ніж у іншим міністерствам. За 1986;1998 рр. ЗВУТ робочих підприємств становила у разі 64,2, в днях 88,2 на 100 працюючих, щодо Міністерства будівництва підприємства нафтової та газовій промисловості - 87,5 і 1240,9, щодо Міністерства промислового будівництва — 76,0 і 1098,4, щодо Міністерства транспортного будівництва — 69,8 і 1159,6 відповідно. Таке ранговое співвідношення типово протягом усього періоду освоєння Западно-Сибирского ТЭК.

Различия в рівні, і тяжкості ЗВУТ пов’язані переважно з важкішими умовами праці та гіршими соціально-побутовими умовами на підприємствах будівельних міністерств по порівнянню з базовим міністерством, яким є нефтегазодобывающая галузь. Виявлено роль умов праці ЗВУТ серед нафтовиків різних професійних груп. У робочих основних професій найвищий коефіцієнт частоти випадків (69,4±1,4) проти робітниками допоміжних професій (62,2±1,1), ІТП і службовців (56,6±1,7) при р