Новое законодавство Німеччини про міжнародному комерційному арбітражі: загальний огляд

Новое законодавство Німеччини про міжнародному комерційному арбітражі: загальний обзор.

Илья Александров, аспірант кафедри громадянського процесу трудового права юридичного факультету БГУ.

I. Вступление

Настоящая работадает загальний огляд розвитку німецького законодавства про міжнародному комерційному арбітражі останніми роками тоді як вітчизняним правом, вона орієнтована на юристів-практиків та ділових людей, і навіть усім, хто цікавиться міжнародним комерційним арбитражем.

1) Розвиток белорусско-немецких економічних відносин. Стратегічні можливості міжнародних арбітражних судів у Білорусі, й Германии Для обгрунтування необхідність проведення такого порівняльного дослідження звернімося показниками зовнішньоекономічної діяльності між Німеччиною й Білоруссю за 2000 і 2001 р. Передусім відзначимо, що Білорусь продовжує збільшувати свій експорт у ФРН — за перші 2 місяці 2001 р. його обсяг збільшився на 10,2% [1]. Негативне сальдо в двосторонній торгівлі також початок виправлятися в користь Білорусі з допомогою зниження кількості німецького імпорту. ФРН з колишньому залишається третім за величиною економічним партнером Білорусі після Російської Федерації й Україна. Загальний обсяг торгівлі з країнами Європи на 2000 р. становив близько чотирьох млрд доларів, зокрема експорт близько 2,1 млрд, імпорт — 1,9 млрд доларів [2].

Экономические відносини закономірно потребують надійної правовий захист — швидкої, ефективної, професійної і недорогий. Традиційний спосіб розв’язання господарських спорів як у державних судах досить використовується на практиці. Але не можна забувати, що з ухваленням нової законодавства про міжнародному комерційному арбітражі у низці європейських держав, зокрема у Білорусі в Німеччині, з’явилася можливість практично здійснювати захист своїх правий і законних інтересів влади з великим ефектом і оперативністю.

Географическое становище Білорусі, й Німеччини на європейському континенті дають можливість говорити зручність розгляду міжнародними арбітражними судами як суперечок з участю білоруської і німецької сторони про, а й представники інших держав Європи. Цьому сприяє як нове прогресивне законодавство, але й висока спеціалізована кваліфікація выбираемых арбітрів володіння ними декількома іноземними языками.

Повышение значення міжнародного комерційного арбитража

Отметим також загальної тенденції підвищення інтересу до міжнародного комерційному арбітражу у весь світ, особливо — у країнах Європейського союзу — останніми роками. Практично всі європейські країни привели свою національну законодавство про третейських судах у відповідність із Модельним Законом ЮНСИТРАЛ «Про міжнародному торговому арбітражі «від 1985 р. [3].

Общепризнанные центри міжнародного комерційного арбітражу, такі як Відень, Парижа й ін., залишаються ними, проте не всі більшого розвитку спостерігається біля ФРН, де після набрання чинності зміни й доповнення в Цивільний Процесуальний Кодекс [4] практично завершилося формування єдиної системи арбітражних (третейських) судів, які розглядають як внутрішні, і міжнародні господарські суперечки.

Как у німецькій, і у російськомовної літературі того відзначається, що «застосування арбітражних угод і арбітражних застережень практично — для можливого врегулювання що виникають у майбутньому або вже існуючих суперечок — одержало дуже широка поширення [5].

Новое законодавство

Правовая база до ухвалення національних правових актів по комерційному арбитражу

Общей основою до ухвалення національних законів у сфері комерційного арбітражу став Модельний Закон ЮНСИТРАЛ — як цілком слушно помічають німецькі автори, незважаючи попри всі ще наявний скепсис низки юристів, його текст був без істотних змін використаний у національному законодавстві більшості країн світу. [6].

Долгий шлях до нового німецькому арбітражному праву

В німецької літературі можна почути думку у тому, щодо останнього часу у Німеччині арбітражне розгляд у зовнішньоекономічним суперечкам був поширене: це пояснювалося застарілим законодавством у сфері [7] і, загальним скептичним настроєм стосовно арбітражу в німецьких юридичних та ділових колах. [8].

Импульсом для зміни такий підхід став Модельний Закон ЮНСИТРАЛ. Як відомо, ідея його розробки було сформульовано ще 60-ті р. в Міжнародної Торговельної Палаті (р. Париж). Завдяки підготовці даного акта Комісією ООН, яка з фахівців різних держав, було забезпечено міжнародне визнання Модельного Закону, яке своїм результатом мало поступове прийняття національних законів з урахуванням модельного.

В Федеративної Республіці Німеччина процес инкорпорирования дещо затягнувся — внаслідок діяльності кількох робочих груп із проекту Закону. Лише 1.01.1992. знову створено Німецьке Арбітражне Суспільство (DIS — Deutsche Institution fьr Schiedsgerichtsbarkeit). Їм розробили Модельний Арбітражний Регламент, який ухвалено й діє з 1.07.1998. Робітники групи з підготовки законопроекту про реформування законодавства про арбітражних (третейських) судах представили кілька варіантів, одна з яких і прийнято як Закону, вводящего на дію нову редакцію 10. Книги ЦПК ФРН з 1.01.1998 [9].

Следует відзначити, що у Німецької Демократичної Республіці закону про комерційному арбітражі був практично готовий до прийняття 1990 р., щоб замінити вже діюче «Положення про арбітражному процесі 1975 р. [10] Проте, багато в чому непродумане і поспішне об'єднання ФРН та НДР, а точніше, фактичне приєднання НДР до ФРН [11], мало результатом поширення дії западно-германского права на новостворені федеральні землі Сході Німеччини — крім деяких моментів, право НДР перестало діяти. Припинилася і з розробки й прийняттю проекту закона.

Основні мотиви инкорпорирования Модельного Закону ЮНСИТРАЛ в німецьку правову систему

При підготовці новій редакції 10. Книги ЦПК, насамперед враховувалися гідності й недоліки старої редакції. Як зазначалося, вона досить застаріла по порівнянню з Модельним Законом ЮНСИТРАЛ. Процедура зізнання й виконання іноземних арбітражних рішень на Німеччини була дуже ускладнена, крім цього, винесене арбітражне рішення могло багаторазово оскаржуватися сторонами. Дані особливості, безсумнівно, донедавна сильно впливали на привабливість і поширення арбітражного розгляду [12].

Новый білоруський закон 1999 р. та удесятеро Книгу ЦПК ФРН 1998 г.

Принятые водночас, білоруський і «німецький закони у сфері комерційного арбітражу відрізняються одна від друга через особливості устрою судових систем у кожному державі (наприклад, різний існуючий стан виконання рішень арбітражних судів і участі компетенція державних судів у окремих передбачені законами випадках).

Однако саме важливе принципова різниця білоруського Закону положень 10 Книги ЦПК ФРН у тому, що розгляд у арбітражних (третейських) судах на території Німеччини врегульовано нормами ЦПК: його «Загальні Положення «однаковою мірою діють щодо розгляду у третейських судах. Вітчизняний ж закон повністю відокремлює правове регулювання розгляду у міжнародному арбітражний суд від громадянського процесуального чи господарського процесуального законодательства.

Помимо такий, візуально легко различимой особливості, німецьке законодавство більшою ступеня, ніж білоруське, свідчить про універсальність правил арбітражного розгляду як щодо внутрішніх, і зовнішньоекономічних суперечок між юридичних осіб і підприємцями [13].

Правила укладання арбітражного угоди, подачі позовних заяв в арбітражного суду і отриману освіту складу арбітражного судна у білоруському і німецькою законах, в цілому, відповідають положенням Модельного Закону ЮНСИТРАЛ, і відрізняються друг від друга принципово. У найближчому майбутньому напевно з’явиться необхідність детального сравнительно-правового аналізу відповідних положень законів, з урахуванням накопиченої практики їх тлумачення і применения.

Тенденції розвитку системи міжнародних арбітражних судів у Германии

За порівняно короткий час після ухвалення зміни й доповнення удесятеро Книгу ЦПК ФРН на Німеччини встигла сформуватися досить однорідна система арбітражних судів, що діють переважно при торгово-промислові палати в центрах німецької економіки, соціальній та менш значних городах.

1) Модельний арбітражний регламент Німецького Арбітражного Товариства 1998 р. і новітні регламенти окремих арбітражних судов В значної мірою сприяла діяльність Німецьким Арбітражним Товариством, яке брало активну участь підготовкою законопроекту про реформування законодавства про арбітражному розгляді. Як зазначалося, цим суспільством був підготовлений МЗС і прийнято Модельний Арбітражний Регламент, на основі якої більшість арбиражных судів у ФРН вже прийняли власні арбітражні регламенти чи відповідно змінили вже існуючі. [14].

Модельный Арбітражний Регламент DIS як і, як і реформована 10 Книжка ЦПК, полягає в рекомендаційних документах ЮНСИТРАЛ, саме, на арбітражному регламенті ЮНСИТРАЛ [15], з урахуванням регіональних особливостей і традицій діяльності арбітражних судов.

2) Загальноєвропейська тенденція і німецька особенность Естественно, німецьке законодавство внесло свій внесок у розвиток общеевропеской системи міжнародного комерційного арбітражу. Зникла «зона арбітражного вакууму », яка зяяла у центрі Європи, зміну їй вже прийшла нова сучасна формация.

Следует відзначити, що успішний розвиток арбітражних судів у центрах європейської економіки безпосередньо пов’язаний в характерні риси тієї чи іншої держави, пристроєм економіки та її рассредоточением. Якщо на Франції центром економічної активності є Париж, ставить на кшталт Москви у Російської Федерації зрештою розвиток усієї країні, то Німеччини досі немає однозначного економічного центру, який міг би на домінуючу роль держави — це пояснюється історичними особливостями розвитку. Ні Берлін, ні Гамбург, ні Рурская область, ні зона навколо Франкфурта і більше, Мюнхен найближчим часом не зможуть грати центральної роль економіці країни. Отож і хороша децентралізація — є кілька регіональних центрів, кожен із яких укладає у собі співрозмірний потенціал, економічного розвитку протікає рівномірно у всій державі, є кілька порівнянних за проектною потужністю точок економічного зростання.

Представляется, що таких самим чином розвиватимуться і арбітражні суди, які, безсумнівно, жваво реагуватимуть зміну кон’юнктури кількістю аналізованих справ і винесених рішень. Їхня велика кількість на повинен створювати почуття хаосу і неоднорідності, оскільки, як, переважна більшість їх вже прийняли свої арбітражні регламенти і здійснюють своию діяльність підставі Модельного Арбітражного Регламенту DIS.

3) Німеччина як місце розгляду господарських споров В світлі триваючої економічної інтеграції у Європейському Союзі, і провідну роль Німеччини нинішнього процесі представляється логічним твердження у тому, що з великим капіталом слід забувати і його юридичний захист й забезпечення. Тобто, в ФРН за короткий термін склалася і зміцнилася традиція розгляду господарських суперечок у арбітражних (третейських) судах спочатку з участю німецької сторони про і іноземного партнера, і навіть — і між іноземними партнерами, якимось чином що з німецької економікою (котрі займаються виробничої діяльністю у Німеччині або провідних торгівлю із німецьким партнером). Приміром, вже нині дочірні підприємства польських компаній біля ФРН, які мають й права юридичної особи, змогли б вирішувати між собою суперечки в арбітражний суд — практично як і, як і німецькі учасники громадянського обороту.

В самому майбутньому, припускаючи дедалі більше дедалі більшу участь білоруських підприємців, і навіть підприємців із інших країн-членів СНД на економічного життя Німеччини, можна припустити такі ситуації та у взаєминах з-поміж них. На території Білорусі, й інших країн СНД західноєвропейські фірми вже нині створюють перші прецеденти таких судових розглядів арбітражних судах.

4) Німецький досвід стосовно Беларуси В справжнє час на териитории Репсублики Білорусь діє єдиний Міжнародний Арбітражний Суд при Торгово-Промышленной Палаті РБ звісно. Ступінь популярності і популярності арбітражного розгляди з господарським суперечкам у державі нині дозволяє МАС при Білоруської ТПП відповідати наявної потреби у такий юридичний захист правий і законних інтересів під всієї Беларуси.

Учитывая досвід німецьких колег (а останнім часом — і колег із Російської Федерації [16]), в довгоі у середньостроковому періоді можна прогнозувати процес виникнення і самостійного розвитку та функціонування інших арбітражних судів на території РБ, які у тому тому числі й основі Закону «Про міжнародному арбітражний суд «від 09.07.1999. Звісно ж, що місцем їх перебування можуть бути обласні центри Білорусі зі розвиненою промисловістю, торгівлею і сферою послуг, особливо ті, близько яких вже створені і здійснюють своєї діяльності вільні економічні зони (наприклад, Брест і Гомель). А, щоб після такої процес почався найближчим часом, потрібно елементарно звернути увагу всіх практикуючих у сфері господарського права юристів цього разу вже давно існуючу можливість альтернативного розгляду виникаючих господарських спорів в арбітражних (третейських) судах.

5) Посередницькі послуги з врегулюванню споров Следует згадати те що, що у переважну більшість торговельно-промислові палати Німеччини, у яких функціонують арбітражні суди, багатодітній родині і і додаткові послуг у посередництві з врегулювання що виникли суперечок. Часто згадані послуги виявляються особами, також включених у приблизні списки арбітрів цих судів, нерідко ще й адвокатами. Необхідною умовою є наявність згоди сторін про передачу спору для врегулювання даним учреждениям.

Такая практика дозволить як заощаджувати час і кошти сторін, а й розвантажить суди (як державні, і третейські) від життя справ, за своєю суттю незначних і рутинних. Ця проблема повинна, звісно, бути осмислено усіма з позицій готовності вітчизняних юристів відмовитися від стереотипу, який заволодів більшістю їх: домагатися у своїх прав лише крізь суд, лише до кінця — з винесенням рішення і із видачею виконавчого аркуша. Необхідно радикально переосмислити значення фрази «адвокат — це гладіатор, із зброєю до рук котрий обстоює інтереси свого клієнта » .

Укладання

Представленное стисле дослідження є початком роботи з порівнянню положень білоруського і німецького законодавства про міжнародному комерційному арбітражі і розгляді в третейських судах взагалі.

Необходимо звернути увагу до віддавна що виникла можливість альтернативного дозволу суперечок з допомогою арбітражних (третейських) судів, а суперечках зовнішньоекономічного характеру — міжнародних арбітражних судів. Саме тепер цей спосіб вирішення суперечок повинен перетворитися з винятку в правило, в ефективний засіб порушених правий і законних інтересів на самих всім європейському пространстве.

Список литературы

[1] Повідомлення Міністерства Іноземних Справ РБ з Міністерством Статистики і політичного аналізу РБ, опубліковані Інтернеті (internet internet.

[2] Там же.

[3] Опубліковано в «Віснику Вищої Господарського Судна РБ «за 1996 р., № 1, стр. 241.

[4] Цивільний Процесуальний Кодекс ФРН (ZivilprozeЯordnung, ZPO) у редакції від 12.09.1950, Schцnfelder «Deutsche Gesetze «# 100.

[5] Schiffer, Wirtschaftsschiedsgerichtsbarkeit, Carl Heymenns Verlag, 1999, P. S. 2−4; Lцrcher/Lцrcher, Das Schiedsverfahren — national/international — nach neuem Recht, Jehle Rehm, Mьnchen, 1998, P. S. 12−15; «Міжнародний Комерційний Арбітражний Суд при ТПП РФ », Москва, 1997, стор. 4, 6.

[6] Berger, Das neue Recht der Schiedsgerichtsbarkeit, Verlag Kommunikationsforum Gmb, Kцln, S.11.

[7] Ухвалений ещй в 1879 р. ЦПК безнадійно застарів у сфері арбітражного процесу, однією з останніх нечисленних змін доповнень став «Закон про зміну положень ЦПК у частині арбітражного процесу «від 25.07.1930 (RGBl I, P. S. 361).

[8] Berger, Das neue Recht der Schiedsgerichtsbarkeit, Verlag Kommunikationsforum Gmb, Kцln, P. S. 2−6.

[9] Schiedsverfahrens-Neuregelungsgesetz vom 22.12.1997, джерело: Berger, Das neue Recht der Schiedsgerichtsbarkeit, Verlag Kommunikationsforum Gmb, Kцln, P. S. 113 f.

[10] Verordnung ьber das schiedsrichterliche Verfahren, DDR GBl 1976 I, P. S. 444.

[11] З «Договору про об'єднання ФРН та НДР «1990 г.

[12] Mцller, Schiedsverfahrensrecht, Erich Schmidt Verlag, 1998, P. S. 15−16.

[13] Сравн. ст. 4 абз. 2 Закону РБ «Про міжнародному арбітражний суд «і § 1025 абз. 1, 2 ЦПК ФРН (німецький закон застосовується у тому випадку, якщо місце арбітражного розгляду перебуває в території Німеччини, якихось обмежень у колі осіб, суперечки яких моугт розглядатися арбітражними судами, не предусмотрено).

[14] Приміром, нові арбітражні регламенти Арбітражного Судна при Торгово-Промышленной Палаті Франфурта-на-Майне від 08.12.1999., АС при ТПП Кьольна від 01.10.1997., АС при ТП Гамбурга від 07.09.2000., АС ТПП Мюнхена від 01.07.1998; змінені регламенти АС при ТПП Нюрнберга і АС при ТПП Ганновера.

[15] Опубліковано в «Віснику Вищої Господарського Судна РБ «за 1996 р., № 4, стор. 641.

[16] Після вступу до 2002 р. з Закону «Про третейських судах в.

Российской Федерації" (ФЗ № 102 від 24.07.2002).