Алишер Навої (1441-1501)

| | | Алішер Наваи | | (1441 — 1501) | | | | | |A. Наваи | | | |Великий поет і мислитель, діяч (cм.: | |Philologiae turcicae fundamenta. Vol. 2. Wiesbaden. 1965, Pp. | |326−357). Повне його ім'я Низамиддин Світ Алішер. Писав вірші під | |псевдонімами Наваи (у творах на чагатайском мові | |(староузбекском мові) і Фани (в перських творах). | |Є найкрупнішою фігурою узбецької літератури, а її | |Заході именутеся як чагатайская література. Та й переважають у всіх | |літературах тюркських народів немає крупніша нього постаті. Наваи | |народився р. Хирате й основну частину свого життя провів у цьому | |місті. Його батьки був у близьких стосунки з тимуридами. Сам | |Наваи з дитинства товаришував з майбутнім правителем Хорасана | |(Трансоксания) Хусайн Байкара (1469−1506). З 10−12 років | |складати вірші. За даними сучасника Наваи історика Хандамира| |(1473−76−1534), відомий узбецький поет Лутфи (1369−1465) до своєї | |літні роки зустрічається з дитиноюНаваи й високо оцінює його | |поетичний талант. | | | |У перебігу свого життя Наваи відвідує різні країни | |мусульманського Сходу, зустрічається із відомими особистостями своєї | |епохи. Розвиває своє поетичне майстерність. У 1464−65 рр. | |шанувальники творчість Наваи готують перший його збірку віршів | |(диван). Цей факт показує, що до цього часу Наваи вже | |прославився як. До 1469 р. — у роки внутрішніх межусобиц| |темуридов, Наваи вимушений був жити за далеке від його рідного міста| |- Хирата. | | | | | | | | | |У 1469 темурид Хусайн Байкара захоплює р. Хират і поступово стає | |правителем Хорасана. Відтоді починається новий етап у житті| |Наваи. Він участвувает у політичному жизьни країни. У цьому вся| |року правитель Хорасана призначає Наваи посаду хранителя | |друку держави (мухрдар). У 1472 року вазиром. Він за всієї | |посади чинить велике допомогу культурної революції й наукової | |інтелігенції країни. Стає хозяйином великого майна. У | |1480-годы власним коштом в Хирате та інших регіонах країни будує | |кілька мадраса, 40 рабатов (зупинка для подорожніх) 17 | |масджидов, 10 суфійських притулків (ханаках), 9 баний, 9 мостів… | |З іншого боку, вона здійснює багато справ у користь народу. Але | |позитивна діяльність Наваи в благо народу не подобається | |оточенню правителя з палацу. Вони домагаються зіпсувати ставлення | |Наваи і Хусайна Байкара. Останній звільняє Наваи з| |дожности і відправляє в 1487 р. м. Астрабад у його | |глави. Ось він залишається протягом двох років і тільки після | |проведення цього терміну Х. Байкара дозволяє йому повернуться до | |Хират. Пропонує йому зайняти посаду у уряді. Але Наваи| |відмовляється. Попри це Х. Байкара дає їй посаду | |наближеного султана-правителя («мукарраби хазрати су-ултани»). По | |посаді Наваи мав права брати участь у рішенні всіх | |державних справ (див.: Бартольд В. В. Твори. Том II (2). | |Москва, 1964). | | | |Відтоді починається нова доба життя поета, він більше | |займається творчістю. Більшість Шевченкових творінь створено | |саме починаючи від цього періоду остаточно його життя. Наваи жив і | |творив в последнии роки правління тимуридів (1370−1506). Тож у| |його творчості сильний громадський дух, насущні проблеми епохи.| |У 1490−1501 роки Наваи створив найосновніші ліричні, | |общественно-философские і наукові твори. Творчість Алішера| |Наваи і за обсягом огоромен. Обсяг шести його поем становлять близько | |60 000 рядків (мисра). У 1483−85 роки Наваи створив твір | |"Хамса" («Пятерица»), що з следущих поем: «Хайрат | |ал-абрар"(«Смятение праведних»), «Фархад ва Ширін» («Фархад і | |Ширін»), «Лайли ва Мажнун», «Сабъаи сайяр"(«Семь планет»), «Садди | |Искандари» («Стіна Искандара»). Їх було створено з урахуванням | |традиції хамсаписания-создания пятерицы (пять поем). «Хамса» Наваи | |є першою твором у цьому жанрі створений на тюркському| |мові. Він доводить, що й тюркському мові можна створити таке | |об'ємне твір (див.: Бертельс Е. Э. Навої і Джамі. Москва, | |1965). І на дійсності, Наваи прагне довести, що й | |чагатайском (староузбекском) мові можна створити твір, | |що може стояти одному рівні з твором з | |персидско-таджикской літератури. І вона цілком доводить через | |свою пятерицу. Наваи пробує сили майже переважають у всіх поширених | |жанрах літератури мусульманського Сходу, і показує, що він | |має власний голос, стиль. У літературі Сходу було створено більш | |120 поем на задану тему «Лайли і Мажнун». Наваи теж створює поему з цього| |тему зі своїми підходом (про це були написана монографія | |професора факультету узбецької філології Ташкентського | |державного університету Саиды Назруллаевой (1920;1988): | |"Назруллаева З. Тема «Лейли і Меджнун» в літературах народів | |радянського Сходу. Ташкент, 1983). У поемі описується любов | |між Лайли і Мажнун. Наваи через цього прагне | |висловити й інтерпретувати людську і суфійську любов. | | | |Свої суфийские погляди Наваи висловлює ще поемах «Фархад і | |Ширін», «Хайрат ал-абрар». Суфийская тематика у його поемах | |піднімається на загальнофілософський рівень. Одночасно, у цих | |поемах до порядку денного ставляться злободенні мирські проблеми через| |гуманістичні погляди поета (див.: Эркинов З. Навоий «Фарход ва | |Ширин"и ва унинг киёсий тахлили. Тошкент, 1971(на узбецькому | |мові). У інших поемах з «Хамса» Наваи — «Сабъаи сайяр» і | |"Садди Искандари» перше місце виходить проблеми пов’язані з | |правителем (см.: Каюмов А. Садди Искуандарий. Ташкент, 1980(на | |узбецькому мові). Як відомо, Наваи був близьким при дворі | |тимуридів і можливість якось спричинити правителя і друга | |Хусайн Байкару. І у згаданих поемах Наваи висловив ідеї | |передбачені до Х. Байкаре: непостійність світу і царського | |трону; обов’язки правителя у ставленні до своєму народу… У | |традиції хамсаписания «Хамса» Алішер Наваи відрізняється своєї | |громадським і політичною характером, оригінальністю (див.: | |Алієв Г. Ю. Теми і сюжети Нізамі в літературах народів Сходу. | |Москва, 1985, 11). Абд ар-Рахман Джамі (1414−1492) прочитавши | |"Хамса» Наваи оцінив її дуже високо (див.: Erkinov А. La querelle| |sur l «ancien et le nouveau dans les formes litteraires | |traditionnelles. Remarques sur les positions de Jami et de Nava «і.| |In: Annali del «Istituto Universitario Orientale, vol. 59 (Napoli | |1999), p.18−37). | | | |З власного громадському і мистецькій значенням «Хамса» Наваи | |мав велике місце у Середню Азію. Її багато переписували (Алішер | |Навоий «Хамса"сининг кулёзмалари каталоги. Упорядники До. Муниров,| |М. Хакимов. Тошкент, 1986 (на узб. з.). Нині ми | |маємо багато списків «Хамса» чи окремих поем з неї. Тільки | |фондах Інституті сходознавства Академії Наук Республіки | |Узбекистан їм. Абу Райхан Бируни зберігаються 166 рукописів, | |переписаних в XV-XX ст., і має усі п’ять чи деякі поеми | |з пятерицы. У тому числі 84 списків мають усі п’ять поем. Вивчення | |поширення та кількість списків «Хамса» Наваи показує, що| |вона мала особливу увагу у інтелектуальній життя Середню Азію (по | |цього питання вів дослідження доцент факультету узбецької | |філології національного університету Узбекистану Афтандил Эркинов:| |Эркинов О. С. Джерела інтерпретації «Хамса» Алішера Наваи в XV-XX| |ст. Автореферат докторську дисертацію. Ташкент, 1998; Erkinov A. | |Les manuscrits du Khamsa de Ali Shir Navа’i et la vie culturelle | |du khanat de Boukhara sous les Mangits. Boukhara-la-Noble. In: | |Cahiers d’Asie centrale. № 5−6. 1998. 169−180; Erkinov A. The | |perception of works by classical authors in 18th and 19th century | |Central Asia: The example of the Xamsa of Ali Sir Nawa’i. In: | |Muslim Culture in Russia and Central Asia from the 18th to the | |Early 20th Centuries. Vol. 2: Inter-Regional and Inter-Ethnic | |Relations. Ed. by A. v. Kuеgelgen, M. Kemper, A. Frank. | |Islamkundliche untersuchungen. Band. 216. Berlin.1998. 513−526). | | | |На поемі Наваи «Лисан ал-тайр» («Мова птиц»)(1499) були виражені | |квинтэсенция його суспільно-філософських поглядів, суфийские | |погляди (див.: Бертельс Е. Э. Суфізм і суфийская література. | |Москва, 1965). | | | |У перебігу усього життя Наваи створив дуже багато ліричних | |творів. Він 1498 року закінчив укладання цього збірника усіх її| |віршів, і заклав чотири дивана-сборника під назвою «Хазаин | |ал-маони» («Скарбниця думок»). Усі вірші з цього збірника | |мають обсяг понад 50 відсотків 000 рядків. У цьому Наваи написав вірш у 16 | |жанрах з существуюших 21 жанрів літератури мусульманського | |Сходу. Наваи зібрав свої чудові вірші, написані перській мові, | |під назвою «Дивани Фани». Він просто хотів соревноватся і з перськими| |поетами. Якщо лише кількість віршів написаних у | |жанрі газал із вищезгадуваних збірок, їх обсяг становить | |3150 одиниць. Можна стверджувати, що Наваи має центральне місце, | |хоча б, кількістю створених нею віршів. З іншого боку, Наваи зібрав| |свої касиды на перській мовою й созда дві збірки: «Ситтаи | |зарурия» («Шість необходимостей») ва «Фусули арбаа» («Чотири | |сезону року»). | | | |Алішер Наваи через свою поезію збудував узбецьку (чагатайскую) | |літературу у новий високий ранг. Його лірика по общирности тематики| |і розмаїттям жанрів значно перевищує узбецьку літературу до | |нього. Воно й в ліриці, як і поемах, висловив актуальні мирські і | |духовні, суфийские питання (про це див. праці професора | |національного університету Узбекистану Батирхан Акрамова: Акрамов | |Б. Фасохат мулкининг сохибкирони. Тошкент, 1991(на узб. з.). | | | |Після придбання незалежності Узбекистану (1991) твори | |Наваи стали общирна изучатся з місця зір ісламу і суфізму| |(див.: Комилов М. Тасаввуф. Тошкент, 1996(на узб. з.). Вперше | |були опубліковані релігійні твори Наваи: «Арбаин» («Сорок| |чотиривіршів»), «Мунаджат» («Благання до Бога»). Був опубліковано | |більш польный текст суфийского прозового твору «Насаим | |ал-мухаббат» («Подуву любові»), де даються інформацію про 750 | |суфійських шейхах. | | | |Наваи створив і наукові твори. До до їх числа можна віднести | |твори про зіставленні перських і тюркських мов | |"Мухакамат ал-лугатайн» («Суперечка двох языков»)(1499); по | |літературознавства «Маджалис ал-нафаис» («Збори витончених») | |(див.: Хайитметов А. Алішер Навоийнинг адабий-танкидий карашлари. | |Тошкент, 1959(на узб. з.), з теорії аруза «Мезан ал-авзан» | |(«Терези розмірів»), з теорії жанру муамма (шарада) «Муфрадат». | |Крім цього, він створив трактати на історичну тематику «Тарихи | |мулуки Аджам» («Історія іранських царів»), «Тарихи анбия ва хукама"| |(«Історія пророків і мудреців»). Зібрав свої художні листи| |до збірника «Муншаат». Його мемуаристика: життєпис Абд | |Ар-Рахмана Джамі - «Хамсат ал-мутахаййирин» («Пятерица збентежених»)| |(1494), «Халати Саййид Хасан Ардашер» («Життєпис Саййид Хасан| |Ардашера»), «Халати Пахлаван Мухаммад» («Життєпис Пахлаван | |Мухаммада»). Найбільш останнім твором Наваи є «Махбуб | |ал-кулуб"(1500). У ньому виражені його найбільш останні, найвищі | |погляди на суспільство так і політику. | | | |Як бачимо спадщина Наваи за тематикою і з жанру різноманітний. Його | |твори з ХV і з сьогодні служать до розвитку узбецької | |літератури. Століттями його твору були об'єктом наслідування і| |воодушивления. | | | |Цього бачити й в сотнях рукописах Наваи, переписаних в | |перебігу більш 500 років. Наприклад, лише у фонді № 3 Інституту | |сходознавства АН Руз зберігаються 254 рукописних списків 24 | |творів Наваи (Хакимов М. Навоий асарлари кулёзмаларининг | |тавсифи. Тошкент, 1983 (на узб. з.). У перебігу 1879−1917 років | |твори Наваи були надруковані 22 назвах у 18-ти літографіях| |Середню Азію понад 70 відсотків раз (Алішер Навоий асарларининг тошбосма | |нашрлари тавсифи (каталог). Сост. Б. Касимханов. Тошкент, 1988 (на| |узб.яз.). Дані показники однією з найвищими для | |із тюркської літературної середовища. Лише одна перелік | |переписувачів твори Наваи їх може становити брошуру (див.: | |Хакимов М. Навоий асарларини кучирган хаттотлар. Тошкент, 1991 (на| |узб. з.). О 20-й столітті було опубліковано 15 томів творів Наваи | |на узбецькому мові (Алішер Навоий. Асарлар. Тома 1−15, Тошкент, | |1963;1968), російською було видано 10 томів Шевченкових творінь| |(Алішер Навої. Зібрання творів удесятеро томах. Ташкент, 1968;1970).| |З 1987 року видання його повних зібрань творів 20 | |томах (Алішер Навоий. Мукаммал асарлар туплами (в 20 томах), 1−18 | |томлар, Тошкент, 1987;2002). | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Джерела: | |Алішер Навої. Зібрання творів удесятеро томах. -Т.: 1968;1970. | | | | | |Наукова література: | |У. У. Бартольд. Світ Алі Шир і політичний життя, Рб. «Світ Алі | |Шир», Л., 1928; | |А. Ю. Якубовський. Риси життя епох Алішера Навої. Рб.| |"Алішер Навої», М.-Л., 1946; | |А. А. Семенов. Гератская художня рукопис епохи Навої і її | |творці, Рб. «Алішер Навої», М.-Л., 1946; | |Є. Еге. Бертельс. Навої, Обрані праці, «Навої і Джамі», М., | |Вид-во «Наука», 1965. | |Еге. Р. Рустамов. Страници з біографії Алішера Навої, Стислі | |сообщеная ИНА, вип. 63, ШВЛ, 1963; | |О.К. Боровков. Алишер Навої як основоположник узбецького | |літературної мови. У рб.: Алішер Навої. — М., Л.: 1946; | |А.Саади. Творчість Алішера Навої як вищий етап узбецької | |класичної літератури. — Т.: 1945;48; | |Erkinov А. La querelle sur l «ancien et le nouveau dans les formes | |litteraires traditionnelles. Remarques sur les positions de Jami | |et de Nava «і. In: Annali del «Istituto Universitario Orientale, | |vol. 59 (Napoli 1999), p.18−37). | |Erkinov A. Les manuscrits du Khamsa de Ali Shir Navа’i et la vie | |culturelle du khanat de Boukhara sous les Mangits. | |Boukhara-la-Noble. In: Cahiers d’Asie centrale. № 5−6. 1998. | |169−180; | |Erkinov A. The perception of works by classical authors in 18th | |and 19th century Central Asia: The example of the Xamsa of Ali Sir| |Nawa'i. In: Muslim Culture in Russia and Central Asia from the | |18th to the Early 20th Centuries. Vol. 2: Inter-Regional and | |Inter-Ethnic Relations. Ed. by A. v. Kuеgelgen, M. Kemper, A. | |Frank. Islamkundliche untersuchungen. Band. 216. Berlin.1998. | |513−526). |.