Куріння шкодить вашому здоров'ю

Куріння і молодежь-очень серйозні проблеми, і проблему як медична, а й соціальна. Тоді як у Європі й у Америці усі більше поширюється відданість здорового життя, у нас помітна цілком протилежна тенденція. І це положення не можна змінити, не знаючи причин явища не маючи даних про характері і поширеності. Завдання цього дослідження — уявити по можливості повну і достовірну характеристику цієї проблеми, у нашої республике.

Тема нашого дослідження становить інтерес і для педагогів, й у лікарів, й у законодавців, а витрати, пов’язані з його проведенням, окупляться з лишком: здоров’я народу коштує набагато більше. Оскільки проблема ця зовсім на нова певні дані для аналізу є, дослідження буде побудовано по аналітичного плану, хоча до обліку специфіки Естонії ми вважають за потрібне запровадити й деякі описові элементы.

При формулюванні питань завданням розкриття наступних понять, складових сутність проблеми (в дужкахоперациональные поняття, емпірично інтерпретують той чи інший аспект): 1. Поширеність і цьогорічні масштаби явища (пробував чи курити респондент і курить він у час; якщо так — то регулярно чи то з випадку до випадку, скільки викурює щодня, світові фізичне нездужання без сигарети). 2. Коли працюють і як починають курити (що не віці вперше спробував сигарету, чому вирішив спробувати, розпочавши курити регулярно і це було викликане). 3. Вплив соціально-економічної невлаштованості на куріння (дохід сім'ї респондента, живе він з обома батьками чи ні, працюють чи батьки респондента, часто трапляються конфлікти в нього з батьками та батьків між собою, довірчі чи відносини у сім'ї). 4. Вплив групи і референтній групи (скільки приблизно курять з класу респондента чи у його колег, курять його друзі, курять чи найавторитетніші йому люди, курять чи котрі мають якими йому більше всього хотілося б спілкуватися, курять його батьки, покинув би він курити, якби в новому місці навчання чи роботи для її звичці б погано ставилися). 5. Влияние чинників соціокультурного рівня (захоплення респондента його ставлення на роботу чи учебе, предпочтение респондентом грошей, знань чи високого суспільного стану). 6. Вплив маркетингових зусиль тютюнових мпаний на поширеність куріння (довіру респондента до реклами тютюну, наявність в нього асоціацій, найчастіше навіюваних реклами сигарет, жбурнув би він курити або зробити б курити менші надходження до разі різкого підвищення ціни сигарети, виникненні труднощів із купівлею сигарет, погіршення якості тютюну чи зникнення з продажу його улюблених марок сигарет). 7. Ставлення некурців до паління (дратує чи респондента тютюновий дим, почему, по її думки люди починають курити, як він поставився до впровадження обмежень на паління у громадських місцях і дискримінацію курців в оплаті, як він поставився до паління чоловіки або чоловіка). 8. Бажання розпрощатися зі звичкою (намагався чи респондент коли-небудь кинути палити, скільки часу не курив після цього, чи збирається він кидати у майбутньому, планує кинути когда-нибудь, чем було викликано такий потяг, чи він буде кидати при погіршенні здоровья).

Відповіді на вопросы, сформулированные з урахуванням цих понять, допоможуть, по-перше, дати структурну картину поширеності куріння серед молоді, дозволять виявити значення тих чи інших чинників у формуванні звички до курению. Кроме того, можна буде потрапити підтвердити чи спростувати такі гіпотези: а) Оснсвными причинами куріння серед підлітків й молоді не є економічна ситуація, не отсутвие стабільності у суспільстві, а передусімвплив групи (і особливореферентній групи). Оскільки на належність до ой чи іншого групі і вибір референтній групи впливають освіту, рід занять, цінності, вони такого нададуть свій вплив, хоча кореляція не залишиться дуже сильної. За інших рівних умов залежності між курінням та прибутками нічого очікувати. б) Є певна частка курців (завданням дослідження входить виявлення її величини), котрим куріння перестав бути фізіологічної необхідністю, і саме ця частина швидше за все скоротиться під час проведення заходів контрмаркетинга. в) Вплив групи і поради близьких друзів може бути вирішальними із метою кинути палити, тоді як інші стимули (зокрема і турбота про здоров’я) ні настільки эффективны.

У зв’язку з тим, що метою опитування є аналіз, то велика частина питань буде спрямована саме на цікавий для нас сегментмолодих курилльщиков, маючи на меті виявити розбіжності у їх установках й поведінці. Але водночас для описи деяких особливостей цього явища з нашого країни й дослідження структури суспільства за ознакою ставлення до куріння ми зможемо необхідна, і репрезентативна вибірка серед всієї молоді. У результаті дослідження ми плануємо опитати учнів, студентів, учнів ПТУ і технікумів, молодих робітників і безробітних від 15 до 20 років, використовуючи дані Департаменту статистики про кількість тій чи іншій групи серед всієї молоді Естонії. Усього передбачається опитати 400 человек, что дає достатню гарантію точности.

Двоїста (описательно-аналитическая) завдання дослідження визначила та специфіку нашої вибірки: з одного боку, вона становить всю молодь, але з другой-интересующий нас сегмент репрезентативною вибірки відповідає на додаткові питання. Оскільки вибірка ми досить велика і питань теж чимало, усне опитування представляється надто дорогим і малоэффективным.

Анкета складатиметься з двох частин: загальної, яку заповнюють все респонденти репрезентативною вибірки, і цільової, яку заповнюють курять респонденти. Кожен респондент отримує обидві частини вчених у конверті і з заповненні повертає в тому самому конверті. Невикористані другі частини можна буде потрапити пустити з такого колу (папір нині дорогая).

Інформація завжди збирається задля досягнення жодної мети, і головний етап у досягненні мети дослідження — інтерпретація отриманих даних. Ми проводитимемо обробку за такими напрямами: 1. Вимірювання числа курців, зміна їх частки останніми роками. Виявлення частки жінок є серед курців, частки курців у різних соціальних групах, частки «соціальних курців «стосовно загальному числу курців. 2. Перебування середнього віку початку куріння, його динаміка протягом останніх роки. 3. Выяыление зв’язок між курінням респондента і курінням серед його оточення, чинниками невлаштованості, социокультурными чинниками, а після перебування цих зв’язків можна зробити висновок про найістотніших причинах куріння. 4. Оцінка тісноти зв’язок між курінням і маркетинговими програмами, перебування найефективніших методів контрмаркетинга. 5. Аналіз впливу соціальних і культурних чинників формування негативного ставлення до куріння, перебування груп, де «антикурильные «настрої найбільш сильны.

Звісно, годі сподіватися, що вже саме дослідження здатне покінчити з проблемою, і ми зовсім не від ставили собі завдання дива. Але без всебічного аналізу будь-яким спробам перемогти куріння будуть боротьбу з невидимим противником. А знання ворога — це неодмінна умова победы.

Таллиннская Школа Менеджеров.

Молодь і паління програма исследования.

Таллинн.

1996 год.