Содержание й методику тренування спеціальної витривалості футболістів в підготовчому періоді

Содержание й методику тренування спеціальної витривалості футболістів в підготовчому периоде

В. Варюшин, М. Русяєв, Російський державний університет фізичної культури, спорту туризму, Москва.

Подготовка футболістів високій кваліфікації донедавна була з підвищенням тренувальних і соревновательных навантажень, особливо у підготовчому періоді.

Этот шлях жадає від футболістів дедалі більших зусиль (але тільки фізичних), пошуку нових засобів мобілізації функціональних резервів організму. Зрозуміло, що нескінченно той процес тривати неспроможна, тому перед тренером все актуальніша порушується питання управління підготовкою футболістів із її оптимізації.

Методика дослідження. У дослідженні взяли участь футболісти команди бундесліги Німеччини «Карл Цейс-Йена ». Було проведено аналіз 30-денного підготовчого періоду.

За час підготовчого періоду провели 53 тренувальних заняття. У тиждень микроцикла акцент було зроблено розвиток витривалості. Тренування проходили двічі на день: вранці без м’яча — бігова робота 40−45 хв з чергуванням екстенсивного і інтенсивного темпу, ввечері - із м’ячем. По-друге тиждень микроцикла розвивалася спеціальна витривалість, по-третє четверту тижня (основний тренувальний збір) акцент було зроблено на вдосконаленні техніко-тактичних дій (пресинг) і натомість виконану аэробно-анаэробной роботи.

Результаты дослідження. Нами було взято гірші і найкращі фінансові показники жиру і гірший аналіз м’язової є і води. За підсумками даних складено режим харчування і тренування для команди у цілому й у кожного спортсмена. Наприклад, персональна норма гравця Кампе становить 1680 Ккал щодня. Це означає, що коли буде споживати 1680 Ккал щодня чи більше, в нього не поліпшаться жирові показники. При гіршому показнику жиру гравець повинна звернути увагу до своє харчування, так як підвищений вміст жиру у тілі футболіста — причина надмірного травматизму.

Игроку Ноллю (зростання 186 див, занижений вміст м’язової маси, і навіть води у тілі) було рекомендовано додаткові заняття в тренажерному залі, й особливий питної режим.

На основі аналізу лактат-теста розробили індивідуальний теми й ЧСС для кожного футболіста команди. Як приклад візьмемо результати гравця Лишке (найкращих у команді). У восстанавливающем темпі він має бігти 3,3 м/с при мінімальної ЧСС 143 уд/мин і максимальною — 147 уд/мин. 1000 м він має пробігти за 5 хв 03 з. Якщо він бігти швидше, то крові буде накопичуватися лактат й користі від такої біговій роботи буде. Процес відновлення організму, приміром, після календарного матчу, буде уповільнений. Відновлювальний темп гравцям команди пропонувався завжди наступного дня після гри.

У гравця Кажубы лактат став накопичуватися вже в швидкості 2,8 м/с, що характеризує в нього недостатнє витривалості.

Таким чином, з допомогою фіксованого індивідуального порогів можна точніше управляти розвитком працездатності й вибирати необхідну інтенсивність і тривалість тренувальній навантаження.

Выводы. Отримані дані дозволяють тренеру команди мати чітке уявлення про фізичної готовності футболістів і вносити корективи в тренувальний процес.

Интенсивность роботи з рівні анаеробного порога — надійний показник адаптації кислород-транспортной і м’язової систем і можна використовувати як гранична розробки класифікації навантажень.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.