Мировой кёрлинг з нового олімпійському циклі

Мировой кёрлинг з нового олімпійському циклі

Президент Федерації кёрлинга Росії, член виконкому Європейської кёрлинговой федерації, кандидат педагогічних наук. К. Ю. Задворнов.

Анализ сучасного стану кёрлинга, входить у число зимових олімпійських видів спорту починаючи з Олімпіади у Нагано, дозволяє припустити, що тенденціями його розвитку на новому олімпійському циклі (2002 — 2006 рр.) будуть:

1. Подальше зростання популярності виду спорту світі, збільшення кількості країн, котрі культивують кёрлинг і оскільки ті виставляють команди до участі в олімпійському відборі.

2. Загострення конкурентної боротьби між національними збірними за путівку на Олимпиаду-2006, збільшити кількість команд, реально претендують щодо участі в олімпійському турнірі.

3. Інтенсифікація режиму змагальній діяльності, що з пожорсткішанням регламенту офіційних змагань, і зміною правилами гри.

Интерес до кёрлингу, обумовлений успішним проведенням олімпійських турнірів в Нагано і Солт-Лейк-Сіті (та його досить повне висвітлення телебаченням), сприяв істотною популяризації виду спорту різних регіонах світу. У міжнародних змаганнях дебютували збірні Латвії, Іспанії, Андорри, Китаю. У найближчому майбутньому зимовому спортивному сезоні можливо поява на міжнародної арені кёрлинговых команд Естонії, Польщі, Литви, Словаччини, Хорватії, Ізраїлю, України, і навіть Бразилії.

Сопоставляя вихідне співвідношення сил, яке склалося у світовій кёрлинге перед стартом попереднього олімпійського циклу (1998;2002 рр.), із ситуацією, що спостерігається до початку боротьби за путівку на Олимпиаду-2006, можна назвати, що нинішній відбірний олімпійський цикл характеризується меншою прогнозируемостью результатів. Знаковою тенденцією розвитку світового кёрлинга в олімпійському циклі можна вважати зрослу конкурентну боротьбу між національними збірними за в Олімпіаді -2006, в кёрлинговом турнірі якої візьмуть участь лише 10 кращих чоловічих і жіночих національних збірних. Останнє зумовлено збільшенням кількості команд, які за рівнем майстерності реально претендують потрапити олімпійського турнір.

В жіночому кёрлинге перед стартом олімпійського відбірного циклу 1998;2002 рр. фахівцями з високим рівнем ймовірності називалися дев’ять збірних, які й ввійшли до числа учасників олімпійського кёрлингового турніру в Солт-Лейк-Сіті. У тому числі 6 європейських збірних (Швеція, Швейцарія, Данія, Німеччина, Шотландія, Норвегія), і навіть команди Канади, навіть Японії. У цьому один із путівок у Солт-Лейк-Сіті, за прогнозами фахівців, вони мали заздалегідь певного адресата і було розіграна серед команд Фінляндії, Франції й Росії (на Олімпіаду у результаті поїхала російська збірна).

В на відміну від минулого олімпійського чотириріччя в олімпійському відбірному циклі (2002;2006 рр.) у світовій жіночому кёрлинге кількість команд, реально претендують щодо участі в олімпійському турнірі, значно перевищує кількість вакантних місць. Так, на думку фахівців, серед європейських національних жіночих команд рівну боротьбу необхідну високу суму олімпійських балів вестимуть не 6, а 9 збірних. У тому числі - команди Швеції, Швейцарії, Данії, Німеччини, Шотландії, Норвегії, Росії, Італії та Фінляндії. У цьому можливим залишається включення до боротьбу олімпійські путівки жіночих збірних Німеччині й Чехії.

Прогресс кёрлинга в Тихоокеанському і Азіатському регіонах дозволяє казати про досить завзятій боротьбі що у Олімпіаді між жіночими збірними Японії, Південної Кореї та Китаю. Досить, що у Чемпіонаті світу 2002 р. (що відбулося не одразу після завершення Олімпіади у Солт-Лейк-Сіті) Тихоокеанський регіон у жіночому турнірі чемпіонату вперше представляла команда Південна Корея, який випередив у відбіркових змаганнях команду Японії.

Несомненно, що команди Канади та США збережуть лідируючу позицію у світовій жіночому кёрлинге протягом усього олімпійського циклу.

Первый етап олімпійського добору у новому олімпійському циклі, яким з’явився Чемпіонат світу 2003 р. (Вінніпег, Канада), повністю підтвердив припущення про загострення конкурентної боротьби у світовій жіночому кёрлинге. Першим сюрпризом стало відсутність чемпіонат команди Німеччини, не минулої відбору даний Чемпіонат на європейській першості сезону 2002/2003 рр. Наступною несподіванкою стала перемога жіночої збірної США, що перемогла у фіналі явного фаворита турніру — збірну Канади.

Отличительной рисою жіночого турніру світового кёрлингового чемпіонату може бути високу щільність результатів команд-учасниць. Після закінчення попереднього етапу змагань (групового турніру) лише одне очко відокремлювало команду, яка зайняла що п’яте місце (боровшуюся за в півфіналі чемпіонату), від команди, яка виявилася в останній рядку в турнірній таблиці. У цьому за всю історію світових чемпіонатів п’ять команд, які посіли підсумковому протоколі місця з 6-го по 10-те, набрали однакову кількість очок (підсумковий рейтинг команд визначався за результатами матчів з-поміж них). Останнє, своєю чергою, призвело до ситуації, коли п’яти збірним було нараховано однакову кількість «олімпійських балів «- по 3 кожної команді.

В підсумковому протоколі Чемпіонату світу 2003 р. жіночі збірні розташувалися в зазначеної нижче послідовності (наведено кількість набраних «олімпійських балів »):

1. США — 12.

2. Канада- 10.

3. Швеція — 8.

4. Норвегія — 7.

5. Швейцарія — 6.

6. Росія — 3.

7. Шотландія — 3.

8. Данія- 3.

9. Італія — 3.

10. Японія- 3.

Анализ думки фахівців і результатыЧемпионата світу 2003 р. дозволяють припустити, що гострота боротьби за путівку на Олімпіаду для жіночих збірних не спаде до останнього відбірного етапу (тобто. до Чемпіонату світу 2005 р.), а число претендентів слугуватиме входити 8−11 європейських збірних (Швеції, Швейцарії, Шотландії, Норвегії, Данії, Росії, Італії, Німеччини, Фінляндії, Франції, Чехії), 3 азіатські команди (Японії, Південна Корея, Китаю) і двоє представника Північної Америки — Канада та. У цьому, тоді як попередньому відбірному циклі путівка у Солт-Лейк-Сіті була забезпечена сумою 2,5 «олімпійських бала », на шляху до учасників Олимпиады-2006 рівень прохідного бала зросте до 6−7.

Выравнивание рівня майстерності національних збірних у світовій жіночому кёрлинге, безсумнівно, призведе загострення боротьби під час олімпійського турніру. У Нагано олімпійські медалі розподілилися між збірними Канади, Швеції та Данії, у Солт-Лейк-Сіті - між командами Великобританії, Швейцарії та Данії. Не виключено, що у зимової Олимпиаде-2006 до власникам олімпійських нагород можуть додатися збірні Норвегії, США, Росії, Італії та Японії.

В світовому чоловічому кёрлинге в олімпійському відбірному циклі очікується щонайменше завзяте суперництво. Результати Чемпіонату світу 2003 р. підтвердили, провідні позиції з чоловічому кёрлинге утримуватимуть команда Канади та шість європейських збірних — Норвегії (команди, зберегла переможний склад Олимпиады-2002), Швейцарії, Швеції, Фінляндії, в Данії та Шотландії. Серйозну конкуренцію зазначеним вище командам становитимуть команди США, Німеччини) і Південна Корея, також ииучаствовавшиеи у цьому Чемпіонаті. Чоловічі збірні у підсумковому протоколі Чемпіонату світу 2003 р. розташувалися у такому послідовності:

1. Канада — 12 «олімпійських балів » .

2. Швейцарія -10.

3. Норвегія — 8.

4. Фінляндія- 7.

5. Швеція- 6.

6. Данія — 4,5.

7. Шотландія — 4,5.

8. США — 3.

9. Німеччина — 1,5.

10. Південну Корею — 1,5.

Среди чоловічих збірних, не минулих добору у регіональних турнірах на Чемпіонат світу 2003 р., можливість у розподілі олімпійських путівок у двох наступних спортивних сезонах також мають 5 — 6 європейських команд (Голландії, Франції, Австрії, Англії, Чехії й Росії) і трьох команди Тихоокеанського регіону (Японії, Нової Зеландії та Китаю).

В числі здобувачів нагород зимової Олимпиады-2006 у чоловічій кёрлинге, у всій ймовірності, будуть збірні Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії, Швеції, Шотландії (Великобританії), Данії та Німеччині.

Особую гостроту в суперництво як чоловічих, і жіночих команд в олімпійському циклі 2002;2006 рр. внесе своє рішення про розширення кількості учасників чемпіонатів світу до 12 команд, що планується реалізувати починаючи з 2005 р. Останнє передусім призведе більшого представництву чемпіонат європейських збірних (їх кількість зросте до 8) і команд Тихоокеанського регіону (2 команди), що, безсумнівно, розширить коло здобувачів олімпійських путівок. Разом про те потрапляння до чемпіонату вже нічого очікувати гарантувати його учасникам отримання «олімпійських балів », оскільки дані бали розподілятимуться лише з боку 10 кращих команд чемпіонату.

Усилению конкурентної боротьби, безсумнівно, сприятиме й не система проведення відбору учасників Олимпиады-2006. Цю систему відрізняє наявність мінімального тимчасового відтинку між завершенням попереднього олімпійського циклу і початком нового. Так, європейські збірні після турніру у Солт-Лейк-Сіті вступив у боротьбу путівку до Італії вже у грудні 2002 р.

Наряду з цим існуюча система передбачає достатню тривалість періоду відбору команд до участі в олімпійському турнірі. Рейтинг команд виявлення учасників олімпійського турніру вибудовуватиметься за сумою «олімпійських балів », які нараховуватися командам за результатами виступу у трьох Чемпіонатах світу — 2003, 2004 і 2005 рр. З огляду на, що кваліфікація європейських команд до участі в чемпіонатах світу щорічно здійснюється за підсумкам чемпіонатів Європи, можна буде усвідомити, що з даних команд отримання «олімпійських балів «передбачає успішний виступ в чемпіонатах Європи та світу у спортивних сезонах 2002/2003, 2003/2004 рр. і 2004/2005 рр.

Существующая система відбору учасників олімпійського турнира-2006 багато чому визначає стратегію підготовки й виступи національних команд з його протязі. Насамперед дана система практично виключає ведення тривалих пошуків з формування складу та молодіжні організації гри національних збірних. У цьому сенсі можна прогнозувати наявність кількох стратегічних підходів, які можна реалізовані національними збірними в олімпійському циклі підготовки визначення і «наигрывания «складів команд.

В ряді збірних, мабуть, буде збережено склад, має досвід боротьби в попередньому олімпійському циклі. Саме це склад парламенту й представлятиме дані збірні усім міжнародних змаганнях шляху до Італії. До таких можна віднести жіночі збірні Норвегії, Данії, Швеції, Росії, Японії, чоловічі збірні Норвегії, Фінляндії, Данії, Італії та ін.

Можно припустити, що кілька національних кёрлинговых асоціацій (мабуть, Канади, США, Швейцарії та Шотландії), які мають кількома рівноцінними складами гравців, делегуватиме на міжнародні змаганнях в олімпійському циклі різні за складу збірні. Визначення складу олімпійської команди станеться на спеціальних національних відбірних турнірах, проведених безпосередньо перед Олімпіадою, чи з допомогою рейтингової системи. Можливим представляється варіант, коли під час олімпійського циклу підготовки будуть наигрываться два складу національною збірною зі своїми почерговим виступом на щорічних офіційних міжнародних стартах — чемпіонатах Європи та світу. Як показав зимовий спортивний сезон 2002/2003 р., таким шляхом можуть чоловічі збірні команди Швеції та Німеччини, виставили на європейський і світова чемпіонати минулого сезону навіть різні склади збірних команд.

Рассматривая перспективи вітчизняного кёрлинга в олімпійському циклі, необхідно відзначити його істотного прогресу у минулому олімпійському циклі. Завоювання національної жіночої збірної командою путівки на Олімпіаду у Солт-Лейк-Сіті, в якій брали участь лише 10 кращих світових команд, і навіть успіхи російських юніорських збірних на європейських змаганнях оцінюються зарубіжними і вітчизняними фахівцями як значний російського кёрлинга. Прогрес вітчизняного кёрлинга особливо помітний, з урахуванням чинник розвитку виду спорту країні: обійнявши боротьбу із головними кёрлинговыми державами 1992;го р., вітчизняний кёрлинг суперничає з представниками країн, котрі культивують даний вид спорту більш 70−80 років, а окремих випадках і більше 100 років (в Шотландії - з ХVI в.). Підготовка збірних команд в українських суперників у через відкликання цим полягає в незрівнянно більш багаторічної і сформованої національної системі розвитку виду спорту, що включає досвід підготовки спортсменів, команд і тренерських кадрів, і навіть мережу спеціалізованих спортивних баз.

Данный чинник віднаходить своє прояв у показниках, як вік спортсменів, які виступають національні збірні, стаж занять кёрлингом й виступи на міжнародних змаганнях високого рівня, і навіть тривалість спільного виступи у складі однієї команди. Як свідчить аналіз показників гравців провідних світових збірних команд, вік спортсменів, які входять у їх склади, перебуває у діапазоні від 30 до 48 років, а стаж занять кёрлингом — від 15 до 30 років. У цьому гравці виступають на складі однієї команди протягом 5 -10 років, який визначає високий рівень її зіграності. У той самий час середній вік жіночої та чоловічої збірних Росії становить відповідно 21 і 25 років. Наведені дані показують, що російські спортсмени поступаються своїм закордонним суперникам насамперед у досвіді участі у офіційних міжнародних стартах, що з природним відставанням в часі розвитку виду спорту в країні. Вплив даного чинника насамперед проявляється у чоловічому кёрлинге, де у на відміну від жіночого кёрлинга значно рідше відбувається зміна поколінь в складах провідних команд.

Важным чинником, лимитирующим успішність виступів російських збірних, є виправдатись нібито відсутністю країні спеціалізованих кёрлинговых критих котків. Створення Федерацією кёрлинга Росії стійкою системи предсоревновательной підготовки збірних команд закордонних спортивних базах не розв’язує проблеми повною мірою. Будівництво країни спеціалізованих кёрлинговых спортивних споруд чи перепрофілювання вже наявних льодових майданчиків дозволило б створити необхідний обсяг льодовій підготовки як збірних, так клубних команд. У той самий час слід зазначити, що у країни кёрлинговых доріжок, створюваних комерційні структури, неспроможна суттєво вплинути на ситуацію, оскільки дані проекти носять винятково комерційну спрямованість, а якість льоду Демшевського не дозволяє удосконалювати спортивне майстерність.

Оптимистичный прогноз розвитку вітчизняного кёрлинга з нового олімпійському циклі базується наступних складових:

— наявність сформованих спеціалізованих центрів підготовки кандидатів до збірні команди країни (спеціалізовані ШВСМ, команди майстрів, групи підготовки молоді);

— система підготовки й перепідготовки кадрів, і навіть досвід проведення науково-методичних дослідів у сфері кёрлинга (з урахуванням СПбГАФК їм. П.Ф. Лесгафта);

— система національних змагань: в Чемпіонаті країни сезону 2002/2003 рр., розігруваному у двох лігах, взяли участь 32 чоловічі і жіночі команди (більш 150 спортсменів), в першостях країни — 24 юнацькі і молодіжні команди (120 спортсменів).

Оценивая можливості жіночої та чоловічої російських збірних в відбірному циклі, можна припустити, що жіноча збірна має найвагоміші шанси на завоювання високих місць у міжнародних стартах олімпійського чотириріччя і потрапляння до число учасників олімпійського турнира-2006. Після виступи у Солт-Лейк-Сіті жіноча збірна поступово підвищує результати, завойовуючи 7-ме місце на Чемпіонаті світу 2002 р., 4-те місце на Чемпіонаті Європи 2002 р. (сезон 2002/2003 р.) і 6-те місце на Чемпіонаті світу 2003 р. Про великих потенційні можливості команди каже перемога в турнірі зимової Універсіади 2003 р. (з виграшем принципового фінального матчу у збірної Канади), що вирізнявся високий рівень майстерності учасників. Чоловіча збірна, поступаючись в досвіді своїх суперників, тим щонайменше заглиблена у завоювання путівки на олімпійський турнір.

Несомненной тенденцією у розвитку світового кёрлинга з нового олімпійському циклі буде інтенсифікація змагальній діяльності, обумовлена регламентом проведення міжнародних змагань, і зміною правил проведення матчів.

Регламент проведення офіційних міжнародних змагань (чемпіонатів Європи та світу) характеризується достатньої жорсткістю. Так було в ході чемпіонату світу командам необхідно провести 9 матчів групового турніру за 6 -7 ігрових днів, що визначає наявність двох-трьох ігрових днів із проведенням командою двох матчів за день. Водночас у разі рівності очок в кількох збірних після проведення кругового турніру проводяться один-два додаткових кваліфікаційних матчу. Далі, у разі сприятливого результату на попередньому етапі змагань команди виборюють медалі в півфінальній і фінальній зустрічах. При даному регламенті збірна, дошедшая до стадії чемпіонату, загалом проводить від 11 до 13 матчів за 9 -10 ігрових днів. Як засвідчили результати Чемпіонату світу 2003 р., важлива проблема при такому режимі змагальній діяльності стає збереження достатнього рівня резервних можливостей гри команди до стадії турніру. Так, жіноча збірна Канади, вигравши все зустрічі групового турніру, значно знизила рівень гри акторів-професіоналів у стадії змагань, де, ніяк не подолавши опір суперників у півфіналі, зазнала поразки у головному матчі турніру — фіналі.

Анализ режиму змагальній діяльність у сучасному кёрлинге дозволяє припустити, що високий рівень результатів збірних команд в офіційних змаганнях олімпійського відбірного циклу (чемпіонати Європи та світу) колись всього визначатиметься такими складовими їх підготовленості:

— здатністю гравців і команди з певною стабільністю проводити велике кількість напружених міжнародних матчів за досить обмежений тимчасової період;

— здатністю гравців і команди із високим ефективністю проводити два матчу за один ігровий день;

— здатністю гравців і команди підходитимемо вирішальним матчам чемпіонату (після напруженого групового турніру) в оптимальної спортивної форми.

В певною мірою інтенсифікація змагальній діяльність у сучасному кёрлинге буде зумовлюватися і зміною регламенту проведення матчу, тому що вперше за історію розвитку кёрлинга командам дозволено проведення тайм-аутов з участю тренера (щодо цього сезону заборонялося). З одного боку, запровадження даного правила призвело до скорочення ліміту часу, відведеного команді виконання ігрових дій в матчі (з 75 до 73 хв). З з іншого боку, можливість втручання тренера у хід гри акторів-професіоналів у її вирішальні моменти, безсумнівно, сприятиме загострення тактичного протиборства соперничающих команд.

Интенсификация змагальній діяльність у сучасному кёрлинге визначає важливість розроблення та впровадження нових науково-методичних підходів до підготовки окремих спортсменів і команд загалом. Останнє показує зростання роль діяльності бригад про забезпечення при збірних командах країни, організаційно-фінансова підтримка діяльності яких представляється актуальним.

Заключая огляд розвитку світового кёрлинга, можна припустити, що це зазначені вище тенденції обов’язково приведуть загострення суперництва національних збірних за олімпійські нагороди, яке розгорнеться на кёрлинговом турнірі зимової Олімпіади 2006 р.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.