Как позначити належність до інтернетові

Как позначити належність до интернету

Г. М. Трофимова Мир російського слова, завжди характеризовавшийся своєї довірою і сприйнятливістю решти мовам, останнім часом почав активно розширюватися у зв’язку з виникненням нової сфери його функціонування — Интернета.

В час для позначення приналежність до інтернетові у російській виникла ціла низка нових синонімів, причому процес їх мовної адаптації протікає дуже своеобразно.

Пионером мережевий ксенолексики у російській, природно, стало слово Інтернет. Перша частину акцій цього слова — інтер (inter) — які вже «обрусела» і вимагає тлумачення. Друга частина — немає (net) — щодо англійської мові має низку значень: 1) мережу; 2) сітка; 3) вузол; 4) павутиння; 5) пастка. У «Сучасному англо-російському словнику по обчислювальної техніки» (1998, +М., КубК-а) слово net обмежується першими трьома значеннями, а 4-те і 5-те значення ставляться до речі web, що теж починає функціонувати у російській мові (веб-дизайн, веб-майстер тощо. буд.). У тому ж словнику з’ясовуємо, що окремо слово web в комп’ютерному мові не вживається, а існує лише у складних словах типу Web-page. Офіційне повна його назва Інтернету, у Словнику перекладається «всесвітня «павутиння», глобальна гіпертекстова система Internet, система WWW. Сьогодні ми готуємося вже мало зустрічаємо англомовного написання цієї частки. Поняття Веб перестало нам бути чимось іноземним, воно у мову які з поняттям немає (не плутати із від'ємною часткою!) і навіть випередило його за частоті употребления.

В своє чергу, слово мережу (англійською — net) у російській донедавна часу мало такі значення: 1) пристосування, виріб з закріплених на рівних проміжках, перехресних ниток, мотузок, дроту; 2) безліч переплетених, схрещених чорт, ліній; 3) система комунікацій, розташованих на якомусь просторі; 4) сукупність розташованих де-небудь однорідних установ, організацій. Сьогодні язик Інтернету наполягає у тому, щоб вписати у словники п’яте значення цієї слова: «система сполучених між собою комп’ютерів в необмеженому пространстве».

Еще одна заплутана сторінка у житті рунету (Runet, що перекладається «російський інтернет»; цікаво, що в разі значення «об'єднана» inter хіба що зливається з іншою частиною отого слова — net) — цей вислів on-line. Його написання і трактування у російській дуже неоднозначні. У перекладі з англійської воно «на зв’язку». Комп’ютерний словник дає кілька мережевих (!) значень: працював у системі, неавтономный; в темпі надходження інформації; інтерактивний, діалоговий, оперативний (це теж поговоримо пізніше); під керівництвом основного устаткування; безпосередньо під керівництвом центрального процесора. Зрозуміло, що цих значень ми маємо у вигляді, використовуючи цей вислів, і навіть освічене від цього прикметник онлайновий у російському языке.

Следующим синонімом у цьому ряду виявилася лексема віртуальний, що з певного часу стало дуже модної. Дане слово є запозиченням настало на російський язик із англійського, у якому має такі значення: virtual — фактичний, дійсний Однак у Новому англо-російському словнику під редакцією проф. У. До. Мюллера та інших. (М.: «Російську мову», 1994) з позначкою «оптика» до даних значенням додається ще й одне — «вдаваний», а вираз virtual image перекладається «нещире зображення» (т. е., простіше, оптичну оману чи обман зрения).

«Современный англо-російський словник по обчислювальної техніки» додає до значенням «фактичний, дійсний» ще одне — «можливий», що дуже важливо задля нашого дослідження. І що усе ще цікаво, хоча б словник включає у собі величезне (2 сторінки) кількість словосполучень, у яких одна з слів повторюється незмінно: virtual address, virtual channel тощо. буд. У перекладі всіх таких словосполучень слово virtual перекладається віртуальний: віртуальний адресу, віртуальний канал тощо. буд. Але як розуміти ці висловлювання й, в частковості, слово віртуальний — залишається нез’ясованим. Понад те, у тому словнику присутній словосполучення virtual reality, яке перекладається «віртуальна реальність, віртуальна дійсність, штучна дійсність». Словосполучення віртуальні світи у тому словнику відсутня, але саме він стало сьогодні досить поширено у зв’язку з розвитком интернета.

Итак, поступове і поступальний розширення лексичного значення слова віртуальний призвела до того, що у «Новому толково-словообразовательном словнику російського мови» Т. Є. Єфремовій (М., 2000) воно витлумачено так: «такий, котрі можуть чи мусить проявитися, б виникнути й т. п. за певних условиях».

И, нарешті, «Тлумачний словник російської кінця століття, мовні зміни» (РАН, Інститут лінгвістичних досліджень: Фоліо-прес, СПб., 2000), пропонує нове розуміння й слова віртуальний, і висловлення віртуальна дійсність, явно сформований під впливом комп’ютерних реалій. Віртуальний з позначкою «в інформатики» трактується у Словнику як «логічний, не має фізичного втілення чи реалізований лише у комп’ютері. Наприклад, віртуальне простір». А віртуальна реальність, на думку словника, — це «імітація реальної обстановки з допомогою комп’ютерних пристроїв — звуком, зоровими образами, тактильными відчуттями тощо. п.».

Фиксация у Словнику значення, фактично протилежного його початкового англомовному варіанту, свідчить у тому, що інформатизація і комп’ютеризація надають вагоме вплив в розвитку общества.

Слово виртуальщик ми також часто зустрічаємо у сучасній мовної практиці, хоча вона доки зафіксовано в жодному словнику. Проте його значення вже усталене. Виртуальщик — людина, створює імітацію дійсності, званої віртуальної реальністю, т. е. фахівець, створює мережне пространство.

Таким чином, наочно вибудовується низку нових ксенолексем-синонимов, що пропагують у російській належність до інтернетові: інтернет- (інтернет-версія), мережевий, онлайновий, вебі віртуальний. В кожного з нього є своє право існування. Так, частина складного слова інтернетє найбільш ємним, мережевий — найбільш ясним, онлайновий — самим однозначним тощо. буд. Таке одночасне формування цілого синонімічного багатьох з запозичених слів — явище досить рідкісне. У разі воно правомірно, оскільки комп’ютеризація і інформатизація російського суспільства йде семимильними шагами.

Что стосується мережевих видань, зокрема ЗМІ, то в кілька власне справи рівнозначних синонімів: електронні, мережні, онлайнові і виртуальные.

Общеизвестно, що у останнім часом російську мову піддається серйозного засміченню іншомовними запозиченнями, необгрунтовано вытесняющими з мови давно усталені російські слова. Цей процес відбувається викликає справедливу тривогу як в мовознавців, і в громадськості. Але у випадку з Інтернетом необхідно визнати, зв’язані з нею запозичення необхідні як мережним фахівцям, а й користувачам, яких з кожним днем дедалі більше. Тому щонайнайперша завдання сучасних русистів у тому, щоб відвіяти зерно від полови і нормалізувати ті мовні новації, які необхідні прогресу російського суспільства.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.