Цифра в публіцистичному тексті

Цифра в публіцистичному тексті

К. М. Накорякова.

Часто кажуть, що цифри управляють світом; немає сумнівів у тому, по крайнього заходу, що цифри показують, як і управляється.

И. У. Гете Цифра — невід'ємний елемент сучасного публіцистичного тексту. Цифри найчастіше красномовніше фактів говорять про подіях повсякденні. Оперуючи десятьма цифрами, можна сформулювати безоглядне безліч чисел — кількісних характеристик, без яких немислимі публікації на теми економіки, статистики, фінансової політики. Без цифр годі уявити і хроніку спортивних змагань.

В той час включення цифри в словесний текст часто призводить до очевидним помилок, які можна пояснити неуважністю, недбалістю чи незнанням шкільної граматики. Коріння багатьох наших труднощів лежать значно глибше. Їх слід шукати у формуванні мовного свідомості, на особливостях сприйняття тексту, історія мови, історія нашої писемності, де ми зупинимося докладніше.

Казалось б, вибір між словом і цифрою при позначення числового значення ні представляти неважко, тим більше вибір цей обговорено правилами, прийнятими видавничої практикою. Вони, зауважимо, проглядаються традиційні російської писемності уявлення, як варто вдавати кількість на листі. Числа не більше першого десятка, легко усвідомлювані предметно, рекомендується зображати словом. Словесна форма застосовується також всім кількісних значень з текстів мистецького середовища і близька до ній літератури, де точність передачі кількості не грає, зазвичай, вирішальну роль. У випадках, коли важливо повідомити точне числове значення у літературі наукової і технічної, перевагу надають цифрі. Проте жанрове і стилістичне своєрідність журналістських публікацій, активні пошуки виразної форми подання у тексті фактичного матеріалу часто створюють передумови для відійти від загальноприйнятих рекомендацій та роблять вибір між словом і цифрою практично важливою завданням.

Цифра, включена в словесний текст, перериваючи ряд слів, завжди зупиняє у собі увагу. Цифра «впадає правді в очі» найчастіше ще до його прочитання всієї фрази. На першому плані виступає не змістовна інформація, а виразна сторона кількісної характеристики явища. Невипадково цифри нерідко беруть у заголовкові елементи публікацій — власне заголовки, початкові фрази, виділені шрифтом, лид. «Оптичний ефект» цифри добре відомий укладачам рекламних текстів. Спеціальні дослідження дозволили їм, наприклад, виробити рекомендації за призначенням граничних цін. У межах від 1 до 9,99 рекомендують позначення цін цифрами, оканчивающимися лише з 5 і 9-те. У межах від 10 до 99,99 рекомендується кругла цифра чи оканчивающаяся на 50.

Включенная в словесний текст, цифра підпорядковується законам, основі яких формується цілісність словесного тексту. Побачивши цифру з тексту, ми завжди подумки вимовляємо їх у називному відмінку і тільки при подальше просування за текстом розуміємо, що падіж треба змінити. Доводиться зупинятися, повертатися до початку фрази — процес сприйняття уповільнюється, і ускладнюється, тим більше схиляння багатозначних числівників — камінь спотикання багатьом, навіть досвідчених дикторів. Попри те що що у мовлення існує явна тенденція до спрощення схиляння числівників, правила письмовій промови наразі залишаються незмінними. Практична рекомендація у разі очевидна: треба так побудувати фразу, щоб числове значення входила участь у неї називному відмінку.

До останнього часу найбільшим числом, яке траплялося у газетних публікаціях, був мільярд. Сьогодні ми вільно оперуємо числом трильйон. Будуть у найближчим часом освоєно мовою газети такі числові розряди — квадриллион, септиллион та інші, сказати важко. Проте очевидно, що цифри з п’ятнадцятьма і більше нулями важко прочитати і більше важко усвідомити. Їх цифрова запис може лише залученню уваги, значення ж потребує у спеціальній розшифровці.

Примеры, взяті нами з журнальної добірки, видаються переконливими: «29 700 000 000 000 рублів, або 24,4 відсотка всіх коштів росіян, було витрачено ними для придбання іноземної валюти у минулому січні».

«17 000 000 000 000 рублів — саме стільки, за словами віце-прем'єра, расcчитывало отримати держава робить у вигляді акцизів… » .

Существующая на практиці змішана буквенно-цифровая запис великих кількісних значень спрощує їх написання і полегшує сприйняття інформації. Порівняємо заголовок і текст наведеної нижче нотатки:

«МОСКОВСКИЕ СИЩИКИ.

НЕ ДАЛИ ВИКРАСТИ.

20 МІЛЬЯРДІВ РУБЛЕЙ Оперативники з Управління боротьби з економічними злочинами (ГУЭП) не дали групі шахраїв полегшити Ощадбанк на 20 000 000 000 рублів".

Буквенно-цифровая запис в заголовку читається легше.

Трудности є також освіту багатозначних порядкових числівників. Так, заголовок «1 100 000 000-й громадянин», безперечно, приверне себе увагу, але кожен відчує складне становище під час спроби прочитати його вголос чи зобразити на листі словами. (Надаємо читачеві можливість самому проробити цей найпростіший лінгвістичний експеримент!).

В процесі освоєння словом значення цифри між словом і цифрою утворюється своєрідна прикордонна зона. Труднощі пишучих, викликані варіативністю граматичних форм імені числительного і синтаксичних зв’язків при вживанні про рахункових оборотів, свідчить про активності які йдуть процесів. Практична стилістика фіксує ці труднощі, та її рекомендації враховуються які завжди, й у тексті журналістських публікацій з’являються конструкції, що свідчать про нерозумінні семантики збірних числівників і незнанні правил їх споживання (…зараз у ньому [валютному секторі] восьмеро замість двох; …розбір повзводно, коли двоє довбають пятнадцатерых), і навіть конструкції, читання яких утруднить будь-якого читача (…криголам обійшов Антарктиду за 162 діб). Не береться до уваги можливість вибору між якісної й кількісної характеристиками при вживанні рахункових оберту і т. буд.

Особое значення в журналістському тексті, насиченому цифрами, набуває точність синтаксичних та смислових зв’язків. Автор газетного тексту рідко обмежується простим пред’явленням кількісних характеристик, набагато частіше вони порівняно друг з одним, виявляють динаміку процесів, служать основою виведення. Цифра і слово, числової показник і одиниця виміру утворюють в поданні читача значеннєве єдність, включення що його текст необхідно виправдати логічно. Величини би мало бути можна порівняти. Проте часто це очевидне вимога, наслідки якого особливо відчутні під час аналізу операцій із грошовими одиницями, порушується:

Активы банку до середини III кварталу 1995 р. перевищили 22 трлн. рублів. Власні кошти досягли 650 млн. доларів, прибуток 144,5 млн. доларів…

Местные споживачі боргують по електроенергію 50 млрд. тенге (663 млрд. доларів), «Казакгелекому» повинні близько 100 млн. доларів, а «Казакгаз» — одній з державних трубопровідних компаній — 24 млрд тенге.

Читатель зможе зіставити числові значення й у разі, якщо запозичені з звітів дані представлені безсистемно:

Прирост виробництва за перші два року було зафіксовано по легковикам на 16% - їх вироблено 146 тис. штук, по автобусам — на 2% (до 6 тис. штук), а, по мотоциклам — в 3,5 разу (до 3,4 тис. штук).

Провести порівняння між точним і наближеним числовим значенням неможливо, як і порівняти збільшення на вказане кількість відсотків із збільшенням в 3,4 разу. Про непроработанности вихідний матеріал свідчить на даному випадку й стилістика тексту (залишено типова для канцелярського мови конструкція з приводом «по»).

Стереотипы канцелярського мови часто супроводжують цифр навіть за описі реальної життєвої ситуації, коли автор, начебто, ні підпадати під агресивний вплив офіційного джерела. Особливо виявляється при позначення меж і приблизних кількісних значень:

Удалось врятувати порядку 47 людина…

STB-Card-Урал планує встановити обласний центр порядку 10 банкоматів і 20 електронних кас.

Учащиеся повинні навчити на якомусь інструменті 6−15-летнего дитини.

Цифре як знаку від початку властива інформативність. Проте багато цифр далеко ще не завжди свідчить про повноті уявлень автори і глибині проникнення суть явищ. Часто це результат поверхневих спостережень, поспішності, непродуманого запозичення з котрі опинилися б під руками джерел. Рада керуватися здоровий глузд насправді допомагає мало.

Попробуем дати раду цифрах газетної публікації під рубрикою «Подорож до минулого». Автор пропонує нам подивитись життя простої московського обивателя в 1913 р., дізнатися про його фінансових можливостей, ціни на той час. Отже, фотоапарат коштував від 18 до 50 целковых, запашне мило — 60 копійок, хороші сигари — 7 рублів за 100 штук, кишенькові годинник вороненой почав із ланцюжком — 1 карбованець 50 копійок. І це згущене молоко для дітей — 85 копійок за банку. Говориться про те, скільки варто було засіб знищення мозолів, відвідання лазні, поїздка на візнику. Не піддаватимемо сумніву точність цих цифр. Вони, певне, запозичені із газет на той час. Але чи можуть наведені цифри дати уявлення про про реальну вартість товарів? Чим це пояснюється їх вибір? Чому названа ціна хороших сигар і щось сказано ціну собі на хліб, молоко, м’ясо? Як співвіднести ціни 1913 р. з цінами, що? Відповіді цей питання читач не отримає. Попри велику кількість цифр, матеріал не інформативний.

Цифра — важкий для журналіста вид фактичного матеріалу, вимагає уваги, точності, знання предмети й володіння прийомами літературної обробки тексту. Цифра в публіцистичному тексті виконує все основні функції фактичного матеріалу, виступаючи як як інформація, а й як на логічному побудові, як і емоційно забарвлена ілюстрація на більш вільному, ніж аналітична конструкція, організованому тексті. Так, включивши до нарис про російському Півночі знайдений архіві бланк перепису худоби, заповнений в далекому 1894 р., журналіст додав до тексту місцевого мовного колориту:

Верблюидов — 0, муилов і ослів — 0, тонкорульных овецов — 0, свиньов — 0, козлів — 0, рогатих тварюк — 0, рогатих оленів — 2 400, собак будь-яких — 667, кішок — 1.

" Для планувальників цифра, статистика — однаково що карта для мореплавця. Недалеко піде корабель, якби лоції не так завдані моря, мілині" і рифи, економіки неточність обходиться ще дорожчі «, — писав, попереджаючи складність роботи з цифрами, журналіст У. Селюнин, автор багатьох публікацій на економічні теми.

Способность усвідомлювати значення цифр, співвідносити їх одне з одним, швидко робити про себе обчислення дано від народження не кожному. Вводячи цифру до тексту, журналісту слід піклуватися про те, щоб він не пройшла повз увагу читача і було їм сприйнята. Існуючі прийоми наукової популяризації: порівняння складних явищ з простими, а можна побачити вперше — з звичними зрозумілими, — працюють із цифрами відомі. Одна група прийомів полягає в математичних методиках — підрахунку, обчисленні відсотків і середніх величин, округленні числових значень, зіставленні. Вже сама пред’явлення цифри, знака точного за своєю сутністю, може бути свідченням достовірності фактів і засобом їх оцінки. Другу групу реалізує традиційні прийоми риторики. Це звернення до читача, акцентировка цифрових значень в авторському коментарі, надання їй експресивній забарвлення, зауваження про порядок викладу, вопросо-ответные побудови, риторичні запитання. Під пером публіциста відбувається своєрідний синтез двох різних підходів до осмислення числових значень, корректируемый вимогами жанру.

Приведем фрагмент тексту економічного огляду, виділивши у ньому авторський коментар:

Нетрудно підрахувати, що й 97 815 кв. метрів становлять 73 відсотка піврічного плану введення житла, то весь план на півріччя — 134 тисячі кв. метрів. Тим самим способом обчислюємо план підряду — 90,5 тисячі (вище було наведено цифри, дозволяють зробити цей розрахунок — До. М.). План будівництва хозспособом (134 тисячі мінус 90,5 тисячі) становить 43,5 тисячі кв. метрів. Ця величина дорівнює приблизно третини всієї програми житлового будівництва (43,5 тисячі від 134 тисяч). Як кажуть, горезвісним самостроем у Закарпатській області заплановано спорудити дуже дорогу частку жител. Хіба вийшло практиці? З 97 815 кв. метрів всього введення 92 815 кв. метрів вихоплює поспіль. Отже, хозспособом введено інше, або близько 5,5 тисячі кв. метрів. Порівняємо що цієї цифри з планом «самобуду «(43,5 тисячі) і з’ясовуємо: завдання виконано ледь на 12−13 відсотків.

В тексті огляду багато цифр, що пропагують великі величини, цілі і з десятковими частками, багато відсоткових показників. Читачеві важко у яких розібратися, і автор приходить йому допоможе. Він залишає у своїй коментарі поза увагою жодну цифру, пояснює хід математичних операцій, пропонує читачеві провести обчислення (це перевірений спосіб утримати увага фахівців і підвести до висновку).

В такому жанрі, як нарис, розрахунки зазвичай нескладні і найчастіше ведуться «за текстом ». Перед нами нарис, написаний тим самим автором, як і наведений вище. Прийоми уявлення цифр тут самі, що у огляді, але «працюють «вони інакше. Якщо огляді ігри були головним предметом дослідження, розрахунки велися у тому, щоб виявити їх прихований від читача сенс, в нарисі аналіз кількісних показників і «картини життя «виступають на єдності. Коментар до цифр дається під час спокійній розмови з читачем, визначальною загальну тональність викладу і вибір виразних коштів, скупу і вірну оцінку ситуації (текст нарису наводиться з скороченнями):

Зима 1984/85 р. надовго залишиться у пам’яті залізничників. Машиніст найчастіше бачив собі рейок і наосліп таранив кучугури. У міністерстві шляхів повідомлення нам показали знімки: вузькі тунелі шляхів, з обох боків снігові стіни в два людські зрости… на величезному полігоні магістралей різко скоротилося рух, вантажі не вдавалося проштовхнути. Впали перевезення вугілля, лісу, добрив, пального:

Когда снігу розтанули, потрібно було спокійно дати раду уроках, преподаних стихією. Вони лише висвітили і максимально загострили недуги, якими транспорт страждає вже неабияку час…

Выясним, що відбувається з залізничним транспортом.

…Чтобы оцінити значення липшего години під вантаженням, ми простежимо, якими перевізними операціями зайнятий вагонний парк. Для аналізу взятий період, коли сталося ні заносів, ні морозів. Ось що показав розрахунок. З кожних 100 вагонів будь-якої миті знаходиться безпосередньо рухається лише 22. Ще десять вагонів стоять на проміжних станціях (це нормально — без зупинок вантажів не возять). 9 вагонів перебувають під вантаженням і розвантаженням у клієнтів на законних підставах і іще одна — там-таки, але вже настав незаконно, оскільки вантажоодержувач не вклався в нормативний термін.

Вот саме цей останній вагон, єдина кожної сотні, став приводом для багаторічної «Холодній війні «з клієнтурою, у ньому прямо-таки світло клином зійшовся. Але ми нарахували у роботі 42 вагони з сотні. Коли ж інші 58? Вони простоюють у господарстві МГТС. Не забагато? І що навіть неприємніше, їх кількість зростає.

Еще один приклад, з нарису:

Несколько років тому у газету написав шофер. Читач повідомив цікавий факт. Бригада водіїв вивозила продукцію взуттєвої фабрики. Інтересу заради вони склали по дорожнім листам вагу вантажу протягом дня, а результат розділили кількості вивезеної взуття. Виявилося, що перший черевиків важив загалом 12 кілограмів.

Ситуация, описана тут, дуже простою і вимагає спеціальних пояснень. Єдина цифра — результат підрахунків, проведених не автором, а героями нарису, але цифра промовиста!

В дослідженнях публіцистичного стилю цифри звичайно розглядають як органічну частина газетного тексту, вважаючи їх приналежністю ділових документів і майже наукової літератури [2]. Звідси й головна рекомендація — помірковано використовувати цифрові дані. Проте журналістська практика спростовує цю думку, активно реалізуючи можливості, виникаючі за українсько-словацьким кордоном між двома рівнями загальної системи мови — цифрою навіть. Ставлення до тексті як «про сенсовому і стилістичному єдності передбачає дискримінації назв елементів.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.