Роль символіки у творах І. А. Буніна

Роль символіки у творах І. А. Бунина

Иван Олексійович Бунін народився Воронежі, у збіднілій дворянській сім'ї. У дитинстві навчався у гімназії, займався живописом, але з обставинам закінчив лише чотири класу. Пізніше великі письменники, чиїм молодшим сучасником був Бунін, одностайно визнають їхньої величезний талант.

Произведения Буніна дуже багаті різними формами алегоричній виразності. Письменник використовує символіку скрізь: й у назвах оповідань, й у сюжетах.

Символика в бунинских розповідях був частиною їхнього невід'ємною частиною, стаючи якимось знаряддям в руках автора, допомагає йому підкреслити свої і водночас створити своє особливе, не на інших письменників настрій у своєму оповіданні. Вважаю, що така прийом допомагає Буніну передати думку читачеві.

Рассказ «Антоновські яблука» символічний вже своїм назвою. Антоновські яблука втілюють собою добробут, достаток в дворянських садибах. Їх запах бере участь у сторінках оповідання постійно, якщо на початку цей запах домінує, то кінці розповіді практично зникає, і зміну їй приходять інші запахи. Поступове зникнення запаху антоновських яблук символізує у Буніна перехід у минуле дворянського добробуту, його згасання, його осінь. Невипадково тут і композиційне поділ чотирма частини: серпень — вересень, жовтень — листопад. У листопаді — ця остання час вже зовсім не аристократичного дворянства, а збіднілого і геть занепало маєтку.

Особое майстерність автора у його здібності поступово, не загострюючи при цьому увагу читача, показати всі ці переходи часу й запахів. Світле і захоплене почуття радості перетворюється на ностальгію, смуток з минулого.

Другой розповідь, «Пан із Сан-Франциско», також символічний своїм назвою. Ця символічність виявляється у образі головний герой — людини без імені, званого автором просто пан із Сан-Франциско. Відсутність імені у героя — символ його внутрішньої бездуховності, спустошеності. Понад те, автор наводить читача на думка, що герой їх живе у цього слова, а лише фізіологічно існує. Він здатний сприймати естетичні цінності, він вбачає лише реалії матеріального світу.

После раптової смерті героя усе йде, абсолютно не змінившись. Корабель «Атлантида» пливе у напрямі, але вже з тілом мертвого багатія у шухляді з-під содової, втратив по смерті все колишнє велич. На кораблі всі ті ж бали, той самий фальшива, «яка відіграє у кохання» пара. Сам корабель втілює собою з своєї ієрархічної структурою, багата аристократія якого протиставляється людям, управляючим рухом корабля, працюють у поті обличчя в гігантської топки, яку автор називає дев’ятим колом пекла. Символічний і і навіть викликає подив зображений писателем-реалистом образ диявола, величезного, як утее, споглядання кораблем, що є хіба що символом насування катастрофи, своєрідним попередженням людству.

И. А. Буніна, часто котрий використовує символи у творчості, тим щонайменше в жодному разі не вважається писателем-символистом — він письменник реалістичного напрями, а символи йому лише один із засобів художньої виразності, розширюють утримання і які надають його творах особливу окраску.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.