Нерівний шлюб

Відповідно до досліджень (1996 року) малайзійського антрополога Сюзан Мулайо, чоловіків і жінок еволюціонували окремо. Жінки походять від дуже добрих і спокійних макак резусів, а чоловіки — від гучних і злісних бабуїнів. Тобто, вважає доктор Мулайо, це дві різні біологічних виду. «Тепер, коли ми знаємо, чому різні, — каже антрополог, — може, ми нарешті навчимося ладити одне з одним». Інший учений, американський психолог Бердуисл, займається проблемою розлучень, дійшов висновку, що таємниця сімейного щастя у приказці «Мовчання — золото». Виявляється, що, прожили у шлюбі багато років жив, у принципі небагатослівні: розмовляють друг з одним максимум півгодини на добу. Навряд це розв’язання проблеми, просто для справжньої сварки часу маловато.

Коли проаналізувати причини розлучень, то головна з них фізична несумісність подружжя. Саме такого висновку прийшла генеральний секретар Бюро соціальної гігієни США доктор Кетрін Бимент Девіс, старанно опитавши 1000 заміжніх жінок Сінгапуру й 1000 одружених чоловіків. Усі вони відповіли на 400 питань про їхнє подружньої жизни.

Отже, сексуальна дисгармонія займає місце причин, що призводять до разводу.

З другого краю місці — розбіжності в думках про те, як проводити досуг.

На третьому — фінансові проблеми на останньому — психічні чи емоційні нарушения.

Причин багато, результат один — развод.

Шефский роман.

Юлі були 22-а року. Вона заочно навчалася на юрфаці МДУ і секретарем президента великого банку. Серед численних банківських службовців вона не мала чимало поклонників. Всі як один захоплювалися її стрункими ногами і розкішними нарядами. Вона вважала, що і секретар президента банку, має бути попри всі сто.

Її шеф Андрію Володимировичу до своєї 48 був бадьорий свіжий. До Юлі він ставився по-батьківськи, як до дочки, тим більше своїх дочок обожнював: сімейний портрет висів в нього за спиной.

І нарешті з-поміж них спалахнула любов. Вони поїхали разом у відрядження, увесь вечір на банкеті протанцювали, повернулися у Москві, тримаючи одне одного за руку. Далі було місяць абсолютного щастя. Після роботи вони обідали у ресторані і потім проводили час до півночі в «люксі „“ Рэдиссон-славянской ». Андрію Володимировичу був ніжний, з нею було безумно цікаво базікати, і не скупився на подарки.

Але крізь місяць він відлетів у Америку. Повернувшись, виявився безумно зайнятий. Міло кивав їй за зустрічі, все розпорядження давав телефоном. Ще згодом Юлю перевели — це називалося на підвищення — до заму Андрія Володимировича. І хоча зарплата не змінилася, вона страждала, бо ніщо не ранить, як нерозділена любов. А їй здавався, що Андрію Володимировичу вона живила найпалкіші почуття, до самозабвения.

…Він був президентом великого банку. Старшій його дочки було 18 — вона навчалася у Америці, молодша закінчувала шостий клас. Він був цілком задоволений своїм життям, кар'єрою, затишною домівкою, заставленим антикварної меблями, яку з дружиною збирали протягом 25 років спільної життя. Звісно, іноді його відвідували невеселі думки, що ось скоро півкарбованця, старість, але гнав думки взашей.

Його молода секретарка Юля незмінно наводила їх у веселе настрій. Чимось вона нагадувала йому першу шкільну любов — таку ж короткі спіднички, довгі волосся, і кілька викликає макіяж. Здорова сексуальність била з її як гаряча воду з гейзера, і волею неволею Андрію Володимировичу цим бурхливим цвітінням молодості любовался.

Якось, коли їх було у відрядженні, Юля запросила його за танець… Їх роман спочатку дуже його обрадував — знову, як і тридцять років, він брехав дружині про виробничих нарадах і біг побачення. Але повернулася на канікули старша дочка, потім справили день народження молодшої, — і його стало соромно і для своїми домашніми, і ще більше — перед Юлею, якій він мимоволі морочив голову і без марнославства спостерігав, як вона у нього закохується. Їхні стосунки треба було м’яко і якомога швидше закінчити, що і спробував сделать.

Причини посталої пристрасті, загалом, зрозумілі. Діловий людина цілими днями на роботі. І чарівне істота у приймальній він бачить — навіть якщо брати чистий розрахунок за часом — вулицю значно більше, ніж власну дружину, мати, дитину і собаку разом узятих. З іншого боку, і це потрібно визнати як сувору правду життя: дружина не так чарівна і юна. З младой щебетуньей солідний шеф переживає другу молодість, яка набагато краще першої хоча б оскільки забезпечена рахунком у банку і недвижимостью.

Але це навіть важливо. Найголовніше й звабливе в секретарці — це неперебутня шанобливість і готовність виконати будь-які примхи шефа. Звідси народна мудрість: якщо потягнуло на секретарок, отже вам різко бракує жіночого поваги, але це поганий признак.

Зворотний бік шанобливості — незахищеність милої дівчатка з приймальні. Вона так юна і наївна, вона — єдина надія й опора старої (хворий, розлученою, трепетної) мами. З одного боку — це робить спокушання (що вже там, давайте називати речі своїми власними іменами) більш простим. З іншого — накладає додаткові моральні зобов’язання на велелюбного шефа. Ситуація стає психологічної — і зворушливі почуття, спричинені секретарка, завжди у її пользу.

Звісно, шкода, що ми і в Америці. Там душевні проблеми легко можна розв’язати з допомогою адвокатів. Наприклад, спокусив шеф секретарку — вона подає через сексуальне домагання. У феминистски просунутому суспільстві, яким США є, секретарка напевно виграє справа. Шеф заплатить їй солідну грошову компенсацію. Після суду вона напевно не буде ставитися до дівчині світлих романтичних почуттів, а украдені у автомобіль (адже задоволення від процесу, власне від любові, отримували обидва!) напевно позбавлять шефа і південь від відчуття провини. Та й секретарка нічого очікувати почуватися обманутой.

Але з іншого боку, чому так безжалісні?! Ось чому б не одружитися, гіпотетичним нашим президентам корпорацій та його секретаркам. Може, негаразд все безнадійно, і секретарки, ці спокусливі своїх начальників, як і начальники, хватающие секретарок за коліна, мають шанс на велике людське счастье?!

Стійкий треугольник.

А ось знайти вихід, якщо спокушання вже состоялось.

Головне тут — вичленувати пріоритети. Якщо ваше секретарка — єдина й неповторна жінка, яка нарешті, як ангел крилом, осінила вашу долю, — сміливо її звільняйте. Нехай рутинна робота не отруює ваших романтичних почуттів. Одружуйтеся, і звільняйте вашу избранницу.

Такий хепі-енд може бути. Особливо якщо ваша шеф вкрай невдоволений своїм особистої життям — коли він самотній. Але начальники нечасто трапляються холостими. Як правило, вони мають сім'я. Підприємлива секретарка може спробувати зруйнувати осередок общества.

Роблять це найпростішим шляхом — народжують ребенка.

Любовні трикутники мають надзвичайну стійкість, вони можуть існувати роками. І це драматична, по суті, ситуація влаштовує всіх учасників: «стара «дружина зберігає свого статусу, «нова «реалізує себе у кохання, і до до того ж набуває матеріальну опору. Чоловік хіба що нічого не повинен. У усному народну творчість цю історію описана чудовим анекдотом про Леніна: «Дружині скажеш, що у коханки, коханці — що у сім'ї, а сам до бібліотеки — вчитися, вчитися, вчитися… «.

Є чимало позитивних прикладів двоєженства: Борис Пастернак останні десятиліття свого життя мав двох дружин, дві сім'ї нині покійного Франсуа Міттерана, обнявшись, ридали на могилі екс-президента Франции.

Проте психологічного дискомфорту від надання цього трикутника може загостритися будь-якої миті. Секретарка розчарується у своєму обранці, її буде зачіпати власний напівофіційний статус. І якщо основі відносин було зовсім чесне угоду (а чи не глибока, єдина й неповторна любов), вона потихеньку почне своєму спонсору изменять.

Можливо, згодом чоловік змушений буде себе зізнатися, що люблять на її, яке капітали. Та й дитина, народжений для елементарного шантажу, як засіб утримати обранця біля себе, навряд чи виросте щасливим, навіть матеріально він не нічого нуждаться.

До того у «старої «і багатої дружини, можливо, з’явиться який-небудь джигуна, проїдає зароблене багаторічною працею. Він, як і ваша секретарка, може бути юним і гарненьким, що у старій пам’яті викликає в першого чоловіка борошна ревности.

Коротше, ситуація подібна міні уповільненої действия.

Не все сумно: то, можливо, ви, як Франсуа Міттеран, і доживете до розв’язки, і встигнете розсудливо померти з занадто сильних душевних переживаний.

Зауважимо як і, що рідкісний чоловік, залишивши першу сім'ю, дітей і дружину, не відчуває відчуття провини. У кожному разі, ситуація йому було непростим — і це свій стан напевно безпосередньо зв’яже з новою супругой.

Секретарок зовсім не від завжди кидають. Там одружуються. Це захоплюючі історії, приголомшливі всю фірму, рідних, знайомих — і просто любопытствующих.

І, щоправда, чому б не… Тим паче, що і правило подібні шлюби чоловіки викликають вік пізніше. Саме на цей час чоловіки, по думці психологів, стає некерованими. Називається це «перед закриттям воріт ». Йому здається, що це останній шанс схопити життя за хвіст, повернути молодість, змусити серце стукати вдвічі чаще…

У давні добрі часи потужним засобом проти шлюбів з секретарками було партзбори. Москва досі згадує грандіозний скандал, що вибухнула «Правді «незадовго до перебудови. Три солідних, виїзних журналіста «закрутили «романи з секретарками. А треба особливо пояснити, що були «правдинские «дівчинки — із добрих сімей, хто у «солодку «» Правду «по крутого блату. Річ закінчилося викликом трійки на партзбори. Двоє злякалися зниження повернулися до вічно вірним осточертевшим дружинам. Третій, власкор «Правди «Францією, заявив, що Дашу свою нізащо не кине. Його природно понизили. Півроком залишили країни. А от яку ж жагучу заздрість Григор'єва відбуття у Париж за півроку опали — із молодою красивою дружиною і чарівним малышом.

Зараз же ситуація різко змінилася. Виявилося, що є сила більш дієва, ніж партком, здатна залишити батька сімейства у ній. У будь-якому разі — формально. Имущество.

Недосконалість податкового законодавства, неможливість оголосити про всіх капіталах, нерухомості та підприємствах веде до того що, що більшість них записується на дружин. Хоч як чарівно істота у приймальній, як і спопеляє пристрасть, а розлучатись із рухомістю і нерухомістю разом з дружиною не поспішає никто.

Скільки їх — дружин нинішніх вершителів доль Росії, засланих в Лондон, Париж, коротше, геть з очей, подалі від дотошливых журналістів і податкових інспекторів. Вони живуть у повному комфорті — але, як-не-як, нелюбимі і бывшие.

Справжнє ж належить чарівної особі, що з довгих ніжок, старанно промитих волосся, воркотні англійською та неймовірної моторності, якщо справа торкається бажань шефа.

Та годі, дружину заслали. Молоду подружку поселили у домі. Дітей усиновили — це в сильних світу цього залізне правило. Однак виникає питання, що робити з колишньої секретаршей.

Вже розроблено технології по «висновку секретарки в люди ». Найбільш випробуваний спосіб — купити їй фірму. Але й ставши власницею власного підприємства, секретарка — на жаль! — часто-густо залишається секретаркою. Бо стара дружина, хоч як вона набридла, а вийшла зі свої чоловіком і майбуттям шефом з однієї соціального середовища. Младая ж діва, до заздрості подружок, словившая начальника, без будь-яких комплексів може прийомі розповідати сюжет мильної опери чи розпускати плітки про інший секретарше.

Звісно, трапляються й щасливі винятку. Відомі приклади, коли молода спокусниця виявляється недурна, артистична, добра. У цих випадках щасливий двоєженець ревнує її до кожного стовпа — на жаль, іншим чоловікам вона подобається за тими самими причин, як і ему.

Чи можна виділити шлюб — з секретаркою у групу «певного ризику «— то є у явно невдалі? У принципі так, звісно, є союзи хіба що заздалегідь приречені на проблеми. Якось альянси з секретарками, певичками, покоївками тощо. І навіть не альянси, а мезальянсы. Психологи давно визнали найбільш міцними партнерські шлюби. А союзи, у яких одне з сторін підпорядкована і нижчий статус, більш піддаються коррозии.

З іншого боку — несповідимі доріжки, якими бродить щастя. Скільки дорікали Пушкіна, що він з своїм розумом і геніальністю, одружився з досконалої дурочке Наталі Николаевне.

" На кому їй було одружуватися, — сказала якось Ахматова, сама Наталю Миколаївну не що виносила, — На великому томі енциклопедії, чи що? «.

———————————;

Московський Державний Університет імені М. В. Ломоносова.

Факультет Обчислювальною Математики і Кибернетики.

Кафедра Системного Программирования.

Реферат студента 427 группы.

Коробкова Б.В.

[pic].

Москва.

1998 г.