Соотношение особистих і взаємин у предметі сімейного права

СПб ЕКОНОМІКИ Й ПРАВА IV — КУРС II — СИММЕСТР ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ ПО КУРСУ «СІМЕЙНА І СПАДКОВЕ ПРАВО» ІВАНОВ ВАЛЕРІЙ ІВАНОВИЧ.

САНКТ-ПЕТЕРБУРГ.

ТЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ВІДРОСЛИ «СІМЕЙНА ПРАВО» (предмет, елементи, правовідносини) ПЛАН

I. Коло відносин, регульованих сімейним правом.

II. Співвідношення особистих і взаємин у предметі сімейного права.

III. Сімейні правоотношения.

VI. Правоздатність і спроможність у сімейному праве.

V. Контрольне завдання (п'ять прикладів) :

1) розірвання шлюбу судовому порядке;

2) визнання шлюбу недействительным;

3) визнання шлюбного договору повністю (частково) недействительным;

4) стягнення коштів у зміст непрацездатного родителя;

5) спадщину по завещанию.

I. Коло відносин, регульованих сімейним правом.

До прийняття нового Цивільного й Сімейного кодексів Російської Федерації предмет сімейного права зазвичай визначався як «особисті й майнові відносини, виникаючі для людей з шлюбу, кревного кревності, усиновлення, прийняття дітей у сім'ю виховання» чи як «особисті та похідні від нього майнові відносини, виникаючі для людей з шлюбу та приналежності до своєї сім'ї. Практично всі автори вважали, що сімейне право є самостійну галузь права, відрізняється від права громадянського. З прийняттям Цивільного й Сімейного кодексів в визначенні предмета родинного й громадянського права відбулися зміни. Переглянуте і співвідношення між даними галузями. Деякі інститути: опіка, піклування, акти громадського стану, — традиційно котрі входили у складі сімейного законодавства, переміщені в Цивільний кодекс. Змінилися і теоретичні підходи до дослідження предмети й методу сімейного громадянського права. Відродження нашій країні теорії приватного й публічного права дозволило аналізувати ці питання із цілком інших позиций.

У кодексі Кодексі вказується, що сімейне право встановлює умови і Порядок шлюбу, припинення шлюби й визнання його недійсним. У цій частині визначення предмета сімейного права мало изменилось.

Далі відзначається, що сімейне право регулює особисті немайнові і майнових відносини подружжів, дітей, яких прирівнюються усиновлені і усиновителі, а у випадках і не більше, передбачених сімейним законодавством, між іншими родичами й іншими особами. Сімейне право визначає також форми і Порядок устрою до сім'ї дітей, решти без піклування батьків. Легко бачити, що якщо раніше діюче сімейне законодавство визначало предмет сімейного права настільки широко, що це точно не так, то новому Сімейному кодексі розпочата спроба дати їй чіткіше і більше вузьке визначення. Вочевидь, що сімейне право будь-коли регулювала все немайнові і всі майнові відносини, що у сім'ї подружжів, дітей, і більше інших членів сім'ї. Майнові взаємини між дітей, і навіть інших членів сім'ї, зокрема і виникаючі у ній, наприклад відносини власності, завжди регулювалися нормами громадянського, а чи не сімейного права. До семейно-правовой сфері ставилися лише аліментні зобов’язання, що існують між цими особами. У Сімейному кодексі 1995 року визначення кілька звужене. У ньому як і говориться про майнових та особистих немайнових стосунках між подружжям, дітей і це без будь-якого обмеження. Однак стосовно інших члени сім'ї ідеться про щодо всіх майнових і особистих немайнових стосунках між ними, лише про те їх, що безпосередньо передбачені сімейним законодавством. З іншого боку, сімейне законодавство може встановлювати межі, в яких дані відносини підпадає під його вплив. Наприклад, сімейне законодавство регулює в час лише деяких аспектів опіки й піклування, зокрема відносини, виникаючі у зв’язку з вихованням дітей у сім'ї опекуна.

Аналізуючи цю норму, можна дійти невтішного висновку, що сімейне законодавство як і зовсім позбавлений якісних матеріальних критеріїв, дозволяють відмежувати їхні стосунки від, регульованих іншими галузями права. Дані відносини виділяються лише з формальними ознаками. Вони повинні виникати подружжів чи дітей, чи торгівлі між іншими родичами, чи інші особами, однак у двох випадках регулювання таких відносин має бути пряме вказівку в нормах сімейного законодательства.

Як зазначалося, сімейне законодавство не регулює всіх майнових та особистих немайнових відносин також подружжів, батьками й дітьми. За відсутності матеріального критерію для розмежування відносин, регульованих сімейним і громадянським правом, з відповіддю, які майнові відносини між батьками та дітьми, і навіть подружжів є семейно-правовыми, практично неможливо. Єдиним способом, що дозволяє визначити, чи можна вдатися тих чи інших випадках сімейне законодавство, є з’ясування того, чи існують норми сімейного права, прямо регулюючі дані відносини. Якщо таких норм немає, необхідно з’ясувати, регулює чи дані відносини громадянське право.

Спроба визначення сімейних взаємин, як відносин, що виникають у сім'ї, теж дає відповіді питання природі цих відносин. Саме поняття сім'ї була настільки невизначеним, що його неможливо навіть закріпити у законодавстві. Сім'я може розглядатися у двох значеннях. Сім'я в соціологічному сенсі традиційно розумілася як «союз осіб, заснований на шлюбі, родинному зв’язку, прийнятті дітей у сім'ю виховання, характеризується спільністю життя, інтересів, взаємної турботою «.Проте це визначення нині має бути розширене. Сім'я в соціологічному може грунтуватися на фактичних шлюбних відносинах, у цьому тому числі й стосунках між особами однієї статті, які одержують у даний час більше визнання у різних країнах. Не всі сім'ї в соціологічному сенсі становлять сім'ю у сенсі. І тому необхідно законодавче визнання даного союзу сім'єю. Сім'я юридичному сенсі визначалася як «коло осіб, пов’язаних правами і обов’язками, що випливають із шлюбу, кревності, усиновлення чи іншого форми прийняття дітей виховання». Отже, визначаючи відносини, регульовані сімейним правом, як стосунки, що у сім'ї, ми маємо замкнутий коло, оскільки сім'я в сенсі - це коло осіб, відносини між якими регулюються сімейним правом. З іншого боку, слід пам’ятати, що останніми роками в Європі та дедалі більше проявляється тенденція на стирання кордони між сім'єю в юридичному і соціологічному сенсі.

II. Співвідношення особистих і взаємин у предметі сімейного права.

У кодексі Цивільному кодексі особисті немайнові відносини, які пов’язані з майновими, усунуто від предмета цивільно-правового регулювання. У пункті 2 зі статті 2 вказується тільки те, що нематеріальні блага захищаються цивільне право, якщо інше не випливає з істоти цих благ. У коментар до Цивільним кодексом М. І. Брагинський пояснює це тим, що авторами Кодексу було прийнято думка, по якої громадянське право лише захищає об'єкти немайнових відносин, але з регулює їх. Це рішення питання є досить спірним. Уперших, будь-яка галузь права охороняє не об'єкти, а виникаючі щодо них відносини. По-друге, через звуження предмета цивільно-правового регулювання неможливо пояснити, як громадянське право регулює цивільно-правові стану. Відносини, пов’язані з регулюванням правоздатності, дієздатності, їх обмеженням, емансипацією, є особистими немайновими відносинами, не пов’язаними з майновими. Громадянське право, безумовно, лише охороняє, а й регулює їх. Не вдаючись у істота розбіжностей між прихильниками теорії регулювання і теорії захисту, можна сказати, що ті ж висновки можна й до більшості особистих стосунків, регульованих сімейним правом.

Не можна вважати цілком випадковою і те що статті 2 нового Сімейного кодексу ідеться про «встановленні» порядку й умов шлюбу, її розірвання і визнання його недійсним і «регулюванні» інших сімейних відносин. У Сімейному кодексі не проводиться чіткого різницю між «регулюванням», з одного боку, і «встановленням» і «охороною» — з інший (так, розглянута стаття 2 СК названа «Відносини, регульовані сімейним законодавством»), проте певна відмінність між цими поняттями все-таки имеется.

З сучасних учених межі регулювання правом немайнових відносин чіткіше визначив Про. З. Йоффе. Що стосується особистим сімейним відносинам «об'єктивні можливості юридичного нормування виявляються, — на його думку, — суттєво обмежені, так щоб ці відносини… пов’язані з внутрішнім світом переживань, які чинять спротив зовнішньому контролю». Тому, для сімейних відносин закон вводить загальний режим правовим регулюванням, то юридичні норми, присвячені особистим взаємовідносинам членів сім'ї, зачіпають лише їх окремі боку. Визначаючи предмет сімейного права, Про. З. Йоффе спеціально загострює на тому, що «сімейне правоце система юридичних норм, регулюючих не більше, підконтрольних державі, особисті та майнові отношения…».

Отже, можна дійти невтішного висновку, політика щодо особистих стосунків право визначає лише зовнішні кордони їхнього початку будівництва і закінчення: умова вступу в шлюб, припинення шлюбу, встановлення батьківства, позбавлення батьківських правий і т. буд. З іншого боку, право встановлює деякі загальні імперативні заборони, загальні рамки, у яких здійснюються особисті їхні стосунки, сама суть яких міститься поза сферою правовим регулюванням. Наприклад, закон не визначає форми і знаходять способи дітей, але забороняє зловживання цими правами. Ще менш врегульовані правом особисті немайнові відносини подружжя. Справді, бачимо, що не регулює не може регулювати ні інтимну життя подружжя, ні до їх особисті стосунки. Нормы-декларации, обвязывающие подружжя піклуватися одне про одному, встановлюють рівність подружжя розв’язанні тих завдань сімейному житті, і ті самі «удавані права», про які казав Р. Ф. Шершеневич. Право не знає способів їх примусового здійснення. Воно зовсім позбавлений навіть загальних кордонів здійснення подружжям цих прав.

Усі наведені докази підтверджують те що, що майновим відносинам у предметі сімейного права відводиться більше ніж особистим немайновим. Але якщо це, то предмет сімейного права виявляється повністю співпадаючим з предметом права громадянського. І у тому й у іншій галузі основу предмета становлять відносини майнові, а особисті немайнові відносини займають у ньому другорядне становище. Проте задля остаточного відповіді це питання необхідно з’ясувати, що немає чи їхні стосунки специфічними ознаками, настільки істотно котрі відрізняють їхню відмінність від цивільних, що це дозволяє говорити про галузевої самостійності сімейного права.

III. Сімейні правоотношения.

Семейное правоце система правових норм, регулюючих особисті та похідні від нього майнові відносини що виникають із: 1.Брака.

2.Кровного родства.

3.Принятия дітей у сім'ю на воспитание Семьяце коло осіб пов’язаних правами і обов’язками що випливають із кревності, усиновлення чи інших юридичних фактов.

Юридические факти це — 1. Родствокревна зв’язок осіб що відбуваються від однієї предка.

Родство буває двох ліній пряме і бічне: Пряме це походження однієї особи від іншого (дет; батько; син). Бічне кревність лише предок загальний (брати; сестри; тітки; дяди).

2.Свойство цей показник між родичами одного чоловіка з іншим (теща; тесть; свекор; свекровь).

Принципы сімейного права:

1.Равноправие громадян (незалежно від раси, обрядів, і т.д.).

2.Равноправие чоловіки й женщины.

3.Единобрачие.

4.Свобода і добровільність укладання брака.

5.Свобода і добровільність розірвання брака.

6.Взаимная турбота членів сім'ї (моральна, і матеріальна поддержка).

7.Защита з боку держави сім'ї, неприпустимість довільного втручання кого або у семью.

8.Судебная захист прав членів семьи.

9.Ограничение прав членів сім'ї виходячи з федерального закону (позбавлення материнства).

Семейные правовідносини :

Сімейні правовідносини творяться у результаті семейно-правовых норм на регульовані ними суспільні відносини. У виникненні сімейних правовідносин передує видання норм, регулюючих дані суспільні відносини (нормативні передумови); наділення суб'єктів правоспособностъю, що дозволяє їм здалося бути носіями правий і обов’язків, передбачених у правових нормах (правосубъектные передумови); наявність відповідних юридичних фактів, із якими норми пов’язують виникнення даних правовідносин (юридико-фактические предпосылки).

Правоотношения, безумовно, тотожні тим фактичним відносинам, що існували доти, як зазнали впливу правових норм. По-перше, право, як вже неодноразово зазначав, регулює їхні стосунки далеко ще не повністю, тому форму правовідносини набуває в усіх їхні стосунки, а лиш певна частина їх. Так, сімейне законодавство не регулює духовну і фізіологічну бік шлюбу, інших правовідносин, що з вихованням детей.

Кроме того, можна побачити, деякі їхні стосунки можуть існувати лише у формі правовідносин, наприклад відносини опікуна й його неповнолітнього підопічного. Інша ж частина сімейних відносин існує як у вигляді правовідносин, як і як фактичних відносин, але наслідки для їхніх необличения до форми правовідносин різні. У одних випадках, наприклад за наявності незареєстрованого шлюбу, такі фактичні відносини не породжують правових наслідків. За інших випадках, наприклад при фактичному усиновленні, якщо вона вважає усиновителя своїм батьком, але усиновлення був оформлено, з одного боку, не виникають ті правові наслідки, яких прагнув фактичний усиновитель: останнім і дитиною немає правової зв’язку, аналогічної зв’язку батьків та дітей. З іншого боку, з-поміж них існує правоотношение по фактичному вихованню та змісту. У сімейному праві майже немає випадків, коли закон вважає правопорушенням непридание фактичним сімейним відносинам правової форми. Стимулом до правовому оформленню таких відносин є невизнання по них іншому разі юридичної сили. Практично ті ж самі картину ми бачимо й у цивільному праві, але тут закон навіть більше суворий: діяльність незареєстрованого або який отримав ліцензію юридичної особи, наприклад, сприймається як правопорушення і карається цивільними і адміністративними, інколи ж навіть кримінально-правовими мерами.

По субъектному складу сімейні правовідносини діляться на які з двох чи трьох учасників. У цьому треба сказати, що з сімейного права з суворо індивідуальної природи регульованих їм відносин найбільш типові двухсубъектные правовідносини. Трехсубъектные правовідносини виникають рідше, наприклад, між батьками та дитиною, проте вони можуть бути розглянуті як дещо простих правовідносин, у яких бере участь кожен із батьків і ребенок.

Чисто обсолютные правовідносини не типові для сімейного права. Відносини загальної власності у сімейному праві, як і в цивільному, перестав бути суто абсолютними: щодо всіх третіх осіб вони як абсолютні, але у взаєминах між власниками виявляються як относительные.

Более типовими для сімейного права є суто відносні правовідносини і відносні правовідносини з абсолютним характером захисту. До першої різновиду ставляться, наприклад, аліментні зобов’язання, до другої - права батьків виховання дітей. Правовідносини батьків та дітей за своєю структурою є відносними: у яких беруть участь суворо визначені суб'єкти — батько й дитина, але з характеру захисту вони мають ознаками абсолютних правовідносин, і всі особи зобов’язані утриматися від їх нарушения.

IV. Правоздатність і спроможність у сімейному праве.

Новый Сімейний кодекс, як і і передуючий їй КоШС, це не дає легального визначення правоздатності і дієздатності. Аналіз цих понять дозволяє зробити висновок можливість використання у сімейному праві понять правоздатності і дієздатності, які у Цивільному кодексі. Зміна громадянської дієздатності надає безпосередній вплив їхні стосунки. Обмеження чи позбавлення громадянської дієздатності наводить відповідно до обмеження чи позбавлення сімейної правоспособности.

Семейное законодавство зовсім позбавлений вказівок на вичерпний перелік сімейних правий і обов’язків, отже, відповідно до принципом «дозволено усе, що чітко заборонено законом», можна припустити, що у сімейному праві можливо мати права, прямо непередбачений законом. Отже, усе, що успадкували від визначення, — це «здатність мати майнові та особисті немайнові правничий та обов’язки». У результаті отримали визначення правоздатності, ідентичне гражданско-правовому.

Таким чином, сімейна правоздатність, як і і глибока громадянська, може бути оцінена як здатність мати майнові та особисті немайнові правничий та обязанности.

В відповідно до пункту 2 статті 17 ДК громадянська правоздатність виникає з народження. Що стосується сімейної правоздатності заведено вважати, що, хоча сімейна правоздатність, як і глибока громадянська, виникає від народження, з найбільшим досягненням певного віку вона расширяется.

В сімейному ж праві численні правові можливості, що входять до склад правоздатності, такі, як спроможність до шлюбу, усиновленню, здатність стати призначеним опікуном чи попечителем, що неспроможні до певного віку здійснюватися ні діями самого суб'єкта права, ні діями його законних представників. Постає питання у тому, чи можна сказати, що це елементи є у складі сімейної правоздатності вже від народження або ж вони, як вказували В. А. Рясенцев і ще вчені, тільки з досягненням відповідного віку. Проблема неможливості здійснення прав з допомогою інших — проблема як сімейного, а й цивільного права.

В сімейному праві немає загальної законодавчої заборони здійснювати акти, створені задля обмеження правоздатності. Тільки ст. 42 СК міститься вказівку неприпустимість включення до шлюбний договір умов, обмежують правоздатність і спроможність. Цей принцип слід поширити і інші сімейні угоди, і односторонні акти суб'єктів сімейного права.

Наличие дієздатності який завжди необхідне участі у сімейних правовідносинах. У одних випадках, наприклад, у правовідносинах, створених між батьками та неповнолітніми дітьми, один суб'єкт — дитина — завжди недієздатний, та її дієздатність непотрібні в заповненні. За інших правовідносинах, наприклад, у аліментних, одне із сторін то, можливо недієздатною, та її дієздатність повинна поповнюватися діями законних представителей.

Полная дієздатність у сімейному праві, як й у цивільному, виникає із 18-ї лет.

Ограничение громадянської дієздатності також надає безпосередній вплив сімейну дієздатність. Такі особи немає права бути опікунами, попечителями, усиновителями. За логікою, вони повинні мати правничий та на висновок шлюбних договорів і аліментних угод, оскільки громадянське законодавство не дозволяє ним розпоряджатися своїм майном. Проте шлюбні договори як сприяють погіршення матеріального становища сім'ї, а навпаки, можуть бути з його зміцнення. Оскільки сімейне законодавство не встановлює таких обмежень для частково дієздатних, можна вважати, що вони мають право укладати зазначені договоры.

КОНТРОЛЬНОЕ ЗАДАНИЕ.

(ПЯТЬ ПРИМЕРОВ) ОФОРМЛЕНИЕ СУДОВИХ ДОКУМЕНТІВ ПО СІМЕЙНИМ І НАСЛЕДСТЕННЫМ ДЕЛАМ.

I. ПРИМЕР.

РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ У СУДОВОМУ ПОРЯДКЕ КОММЕНТАРИИ:

—————-;

Рассмотрение справ про розірвання шлюбу виробляється судом гаразд позовної виробництва, встановленого ЦПК РФ.

Рассмотрение щодо одного справі і питання про розірвання шлюбу, і стягнення аліментів можна тільки у разі, коли з справі про стягнення аліментів не потрібно залучення до участі третього лица.

Если третя особа існує (якщо відповідач вже платить комусь аліменти), то ці двоє ключових запитань розглядаються у двох окремих справах, і впорядкування єдиного позовної заяви про і о расторжении шлюбу, і стягнення аліментів невозможно.

Регистрация розірвання шлюбу произврдится незалежно від терміну, закінчення після ухвалення рішення про розірвання шлюбу, якщо законодавством не передбачено иное.

Согласно законодавству одруження та сім'ї чоловік немає права без згоди дружини звернутися до суду з позовом про про розірвання шлюбу під час її вагітності і протягом один рік після народження ребенка.

Исковое заяву на короткої формі (за наявності взаємного згоди подружжя суд відповідно до год. 1 ст. 23 СК РФ виносить рішення без з’ясування мотивів розлучення, тобто вам зовсім необов’язково докладно розписувати, чому склалася ваша сімейна жизнь).

Заявление відповідача про його злагоді на розірвання шлюбу з завіреною підписом (підпис краще запевнити у нотаріуса, або у РЕУ за місцем регистрации).

Квитанция про сплату держмита — вона становить однократний розмір мінімального розміру оплати праці (ст. 4 Закону РФ «Про державне мито »). А, що її сплатити, необхідно впізнавати у суді (можна за телефону) номер розрахункового рахунки і реквізити банка.

Судья немає права відмовити дружину до прийняття всі заяви про розірвання шлюбу, а суд — припинити виробництво з тієї причини, що, шлюб може бути розірваний органів загсу, якщо інший член подружжя, не дивлячись на відсутність в нього заперечень, ухиляється від розірвання шлюбу органах загсу (відмовляється подати відповідну письмову заяву чи, подавши його, не хоче бути для реєстрації розлучення і т.п.).

При винесенні рішення про розірвання шлюбу суд приймає у необхідних випадках заходи до захисту інтересів неповнолітніх дітей і непрацездатного супруга.

В відповідності зі ст. 81 СК РФ аліменти на неповнолітніх дітей із їх батьків стягуються у вигляді: однієї дитини — чверті, двома дітей — однієї третини, на трьох і більше дітейполовини заробітку (доходу) родителей.

Заявление про стягнення аліментів то, можливо подано до суду з місця проживання заявника або особи, зобов’язаного платити аліменти. Право вибору місця звернення належить заявителю.

Лицо, має декларація про отримання аліментів, вправі звертатися зі заявою про стягнення аліментів до суду незалежно від терміну, закінчення з виникнення права отримання содержания.

Алименты присуджуються у майбутнє період із моменту роботи з заявою до суду. Аліменти за минуле час можуть бути стягнуто на межах трирічного терміну, якщо судом буде встановлено, щодо звернення до суду вживалися заходи для отримання коштів у зміст, але аліменти були отримані внаслідок ухиляння зобов’язаного особи від своїх уплаты.

Заявление про стягнення аліментів розглядається народним суддею одноосібно. Заява про стягнення аліментів у позовному порядку до випадках, коли обличчя, зобов’язане платити аліменти, заперечує їх стягнення чи коли від нього стягуються аліменти інших дітей, або виробляються утримання на інших виконавчим документам.

В відповідності зі ст. 119 СК РФ, якщо відсутності угоди про сплату аліментів після встановлення в судовому порядку розміру аліментів змінилося матеріальне чи сімейний стан однієї зі сторін, суд вправі на вимогу будь-якої зі сторін изменить установленный розмір аліментів чи звільнити обличчя, зобов’язане сплачувати аліменти, від своїх сплати. При зміну величини аліментів або за звільнення від своїх сплати суд вправі врахувати також інший, вартий уваги, інтерес сторон.

В Василеостровский Федеральний суд Истец: Іванова Наталя Федоровна, проживает СПб, ул. Наличная, дом№ 5,кв 14, т.350−00−00.

Ответчик: Іванов Іван Иваныч, проживает СПб, ул. Наличная, дом№ 24/2,кв.10, т.350−11−11.

ИСКОВОЕ ЗАЯВА Про РОЗІРВАННЯ БРАКА.

«10 «січня 1990 року одружилася з відповідачем Івановим Іваном Ивановичем.

Від даного шлюбу є діти Іванов Василь Іванович, 11 вересня 1990 року рождения.

Наша сімейне життя не склалася, шлюбні відносини припинені вересня 1996 года.

Суперечок про спільно нажитом майні ми маємо.

Угоду вихованням і змістовності дитини між нами достигнуто.

Відповідач на розірвання шлюбу согласен.

До суду з’явитися не можу, прошу розглянути залежить від моє отсутствие.

Проти винесення заочного вироку не заперечую. Виписку з рішення суду про розірвання шлюбу прошу направити мені до адресою: СПб, ул. Наличная, дом№ 5, кв. 4.

З ст. 23 СК РФ.

ПРОШУ:

1. Розірвати шлюб між мною ще й ответчиком.

укладений «10 «січня 1990 р. зареєстрований Василеостровским ЗАГС.

2. Стягнути з відповідача Іванова Івана Івановича, 03 квітня 1970 років народження м СПб, ул. Наличная, дом№ 24/2,кв.10.

У мою користь утримання Іванова Василя Івановича, 11 вересня 1990 року в г. СПб, ул. Наличная, дом№ 5,кв 14.

У розмірі 25% частині від усіх видів заробітку, але з менш 50% мінімального оплати праці на дитини, починаючи з 14-ма березня 1997 року по його совершеннолетия.

актова запис No 0 .

«14» березня 1997 р. ____________________________________.

(подпись).

Додаток (список документов).

1.Свидетельство одруження (подлинник).

2.Свидетельство народження неповнолітніх дітей (досить ксерокопии).

3.Справки з місця жительства.

4.Справки з місця роботи про заробітної плати (це необхідно визначення розміру держмита, і навіть якщо ви зручніше, щоб суд направив виконавчого листа про аліменти по місцеві роботи ответчика).

5. Квитанція про сплату госпошлины.

В Василеостровский Федеральний суд Истец: Иванона Наталя Федоровна, проживает СПб, ул. Наличная, дом№ 5,кв 14, т.350−00−00.

Ответчик: Іванов Іван Иваныч, проживает СПб, ул. Наличная, дом№ 24/2,кв.10, т.350−11−11.

ЗАЯВЛЕНИЕ Про ЗЛАГОДІ НА РАЗВОД Я, Іванов Іване Івановичу на розірвання шлюбу з Іванової Наталею Федорівною огласен.

С позовною заявою ознайомлений та її поддерживаю.

Ивановой Наталі Федорівни згоден у розмірі 25% частині від усіх видів заробітку, але з менш 50% мінімального оплати праці на мою дитину Іванова Василя Івановича, починаючи з 14-ма березня 1997 року по його совершеннолетия.

В цей час працюю в АОО «ВИМПЕЛ» при посаді каммерческого директора, за адресою: кан. грибоєдова, будинок 21/2, офіс 21, телефон 999−444−55.

Никаких майнових та інших претензій до позивача не имею.

В суд з’явитися не зможу, прошу розглянути залежить від моє отсутствие.

«14 «березня 1997 р. ______________________.

(підпис заверенная) РЕШЕНИЕ именем Російської Федерации.

30 березня 1997 року р. Санкт-Петербурга Районный Василеостровский Федеральний суд г. Санкт-Петербурга у складі :

председательствующего судді ТРОФИМОВ А. М;

народных засідателів 1. Смирнової М.С.

2. Чижов К.Т.

при секретаря Васильєвій С. С, расмотрев у судовому засіданні цивільна справа по позовної заяви про розірвання шлюбу подружжів Іванової Н.Ф. і Івановим И.И.

УСТАНОВИЛ :

Семейная життя не склалася, шлюбні відносини припинені. Сторони дійшли обопільному згоди розірвати шлюб. Від даного шлюбу є неповнолітній дитина Іванов Валерію Івановичу 11 вересня 1990 року. Згода про воситание і змістовності дитини між сторонами достигнуто.

Несовершеннолетний Іванов В, И, проживатимуть матері Іванової Н.Ф.

Сторони на розірвання шлюбу согластны. Суперечок про спільно нажитом майні нет.

РЕШИЛ :

1. Цей шлюб між сторонами Іванової Наталею Федорівною та Івановим Іваном Івановичем укладений «10» січня 1990 року й зареєстрований Василеостровским ЗАГСі вважається расторгнутым.

В відповідності зі ст. 23 СК РФ.

2. Стягнути на користь Іванової Н.Ф. з Іванова І.І. працював у АОО «ВИМПЕЛ» каммерческим директором, за адресою СПб, кан. грибоедова, будинок 16, офис54, аліменти утримання Іванова В.І. у вигляді 25% частині від усіх видів заробітку, але з менш 50% мінімального оплати праці починаючи з 14-ма березня 1997 року по його совершеннолетия.

В відповідності зі ст. 91 СК РФ.

3. Стягнути з Іванова І.І. державний збір у дохід держави у сумі 200. рублей.

В відповідності зі ст. 37 СК РФ.

Председательствующий ТРАФИМОВ А.М. _______________________.

(подпись) Народный засідатель 1. СМИРНОВА М.С. _______________________.

(подпись).

2. ЧИЖЕВ К.Т. _______________________.

(подпись).

II. ПРИМЕР.

ПРИЗНАНИЕ ШЛЮБУ НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНЫМ КОММЕНТАРИИ:

—————-;

" Визнання шлюбу недійсним «.

1. Шлюб визнається недійсним у разі порушення умов, встановлених статтями 12- 14 і пунктом 3 статті 15 справжнього Кодексу, соціальній та разі укладання фіктивного шлюбу, тобто коли чоловіки або них зареєстрували шлюб без наміри створити семью.

2. Визнання шлюбу недійсним виробляється судом.

3. Суд зобов’язаний протягом трьох днів із дня вступу до чинність закону рішення суду про визнання шлюбу недійсним направити витяг з цього заходу судна у орган записи актів громадянського стану за місцем державної реєстрації речових укладання брака.

4. Шлюб визнається недійсним з його укладання (стаття 10 справжнього Кодекса).

" Наслідки визнання шлюбу недійсним «(стаття 30 Сімейного кодексу РФ).

1. Шлюб, визнаний судом недійсним, не породжує правий і обов’язків подружжя, передбачених справжнім Кодексом, крім випадків, встановлених пунктами 4 і п’яти справжньої статьи.

2. До майну, набутому спільно особами, шлюб яких визнаний недійсним, застосовуються становища Цивільного кодексу Російської Федерації про пайовий власності. Шлюбний договір, укладений подружжям (статті 40 — 42 справжнього Кодексу), визнається недействительным.

3. Визнання шлюбу недійсним важить на права дітей, що народилися такому шлюбі або звільнити протягом трьохсот днів із дня визнання шлюбу недійсним (п. 2 статті 48 справжнього Кодекса).

4. Під час ухвали рішення про визнання шлюбу недійсним суд вправі визнати за чоловіком, права якого порушені укладанням такого шлюбу (сумлінним чоловіком), декларація про одержання іншого чоловіка вмісту у відповідності до статей 90 і 91 справжнього Кодексу, а відношенні розділу майна, набутого спільно досі визнання шлюбу недійсним, вправі застосувати становища, встановлені статтями 34, 38 і 39 справжнього Кодексу, а також дійсним шлюбний договір в цілому або частично.

Добросовестный чоловік вправі вимагати відшкодування заподіяної йому матеріального й моральної шкоди за правилами, передбачених цивільним законодательством.

5. Сумлінний чоловік вправі при визнання шлюбу недійсним зберегти прізвище, обрану їм під час державної реєстрації речових укладання брака.

В Василеостровский Федеральний суд Истец: Иванона Наталя Федоровна, проживает СПб, ул. Наличная, дом№ 5,кв 14, т.350−00−00.

Ответчик: Іванов Іван Иваныч, проживает СПб, ул. Наличная, дом№ 24/2,кв.10, т.350−11−11.

ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ о визнання шлюбу недействительным.

«10 «січня 1994 р. я вступила з відповідачем в шлюб, що у Василеостровском ЗАГС г. Ленинграда.

Від шлюбу дітей не маємо. Шлюбні відносини між нами припинені з февроля 1994 г.

Иванов Іван Іванович вступив зі мною в шлюб, які мають намірів створити сім'ю, керуючись мотивом отримання прописки. Вже у лютому 1994 р. я прописала його до своєї двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: г. СПб, ул. Наличная, дом№ 5, кв. 14.

Відразу після одержання прописки Іванов Іване Івановичу перестав з’являтися заходив всеголиш двічі та й випивши, через позичити грошей. У віданні господарства участі я не приймав, до магазину не ходив, з боку не підтримував. Будинку не з’являється вже понад п’ять месяцев.

Данный шлюб порушує мої законні правничий та інтереси, а тому має визнаватися недействительным.

З викладеного і згідно зі ст. 27 Сімейного Кодексу РФ,.

Прошу:

1. Визнати шлюб зареєстрований «10 «січня 1994 року у Василеостровском загсу г. Ленинграда недействительным.

2. Викликати свідків, які можуть підтвердити обставини, викладені у заяві моя подруга з дитинства Смирнова Галина Федорівна проживає СПб, ул. Наличная, дом№ 5,кв 15; сусід по поверсі Тихонова Ігоря Васильовича проживає СПб, ул. Наличная, дом№ 5,кв 18; моя мама Степанова Галина Степанівна проживає разом сомной СПб, ул. Наличная, дом№ 5,кв 14,.

Приложение:

1. Копія позовної заяви про ответчику.

2. Оригінал свідчення про браке.

3. Копія актової записи одруження за № 1 110 001 від 10.01.1994 г.

4. Квитанція оплату госпошлины.

«21 «липня 1994 р. ______________.

(Подпись).

РЕШЕНИЕ именем Російської Федерации.

30 березня 1997 року р. Санкт-Петербурга Районный Василеостровский Федеральний суд г. Санкт-Петербурга у складі :

председательствующего судді ТРОФИМОВ А. М;

народных засідателів 1. Смирнової М.С.

2. Чижов К.Т.

при секретаря Васильєвій С. С, расмотрев у судовому засіданні цивільна справа по позовної заяви про розірвання шлюбу подружжів Іванової Н.Ф. і Івановим И.И.

УСТАНОВИЛ :

Что Іванов Іване Івановичу одружився з грн. Іванової Наталею Федорівною які мають намірів створити сім'ю, керуючись мотивом отримання прописки.

Вызванные свідки Смирнова Г. Ф. (подруга Исца) і Тихонов І.В. (сусід), підтверджують обставини висловлені Іванової Н.Ф.

РЕШИЛ :

1. Шлюб між сторонами Іванової Наталею Федорівною та Івановим Іваном Івановичем укладений «10» січня 1994 року й зареєстрований Василеостровским ЗАГС визнається недействительным.

Данный шлюб порушує законні правничий та інтереси Іванової Н.Ю. тому визнається недействительным.

В відповідності зі ст. 27 СК РФ.

Председательствующий ТРАФИМОВ А.М. _______________________.

(подпись) Народный засідатель 1. СМИРНОВА М.С. _______________________.

(подпись).

2. ЧИЖЕВ К.Т. _______________________.

(подпись).

III. ПРИМЕР ПРИЗНАНИЕ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРА ПОВНІСТЮ (ЧАСТКОВО) НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНЫМ.

КОММЕНТАРИИ:

—————-;

Брачный договор.

1. Шлюбним договором визнається угоду осіб, молодят, чи угоду подружжя, що б майнових прав й обов’язки подружжя у шлюбі і (чи) у разі расторжения.

Заключение

шлюбного договора.

Брачный договір то, можливо укладено як державної реєстрації речових шлюбу, і у час під час брака.

Брачный договір залежить від письмовій формі й підлягає нотаріальному удостоверению.

Брачный договір набирає чинності від часу державної реєстрації речових брака.

Содержание шлюбного договора.

В шлюбному договорі дружини вправі визначити лише майнових прав й обов’язки як і шлюбі, і у разі її розірвання. Інші правничий та обов’язки подружжя регулювання шлюбним договором не подлежат.

Права й обов’язки, передбачені шлюбним договором, можуть обмежуватися певними термінами або переносити в залежність від наступу чи то з ненастання певних условий.

Брачный договір то, можливо укладено як щодо наявного, і у відношенні майбутнього майна супругов.

Брачный договір неспроможна утримувати умови, які ставлять когось із подружжя надто несприятливе становище чи суперечать основним початкам сімейного законодавства (ст. 42 СК РФ).

В шлюбному договорі дружини вправе:

— встановити режим спільної, пайовий чи роздільної власності попри всі майно подружжя, з його окремі види чи майно кожного з супругов;

— визначити частку кожного з членів подружжя в належні їм имуществе;

— визначити майно, що буде передано кожному з членів подружжя у разі розірвання брака;

— встановити спосіб участі у доходах друг друга;

— визначити порядок несення кожним із них сімейних витрат, і навіть будь-які інші становища, що стосуються майнових відносин подружжя, але непротиворечащие закону і неущемляющие інтереси іншого супруга.

Признание шлюбного договору недействительным.

Суд може визнати б.д. недійсним в цілому або частково на вимогу когось із подружжя, якщо умови договору ставлять цього чоловіка надто несприятливе становище. Умови б.д., порушують інші вимоги пункту 3 статті 42 Сімейного кодексу, ничтожны.

Брачный договір можна змінити чи розірваний час за згодою подружжя.

Односторонний відмови від виконання Шлюбного договору не допускается.

Суд може також Шлюбний договір недійсним в цілому або частково на вимогу когось із подружжя, якщо умови обмови ставлять цього чоловіка надто несприятливе положение.

В Василеостровский Федеральний суд.

Позивач: Максимов Ігор Борисович, проживает СПб, ул. Заречная, дом№ 4,кв.5, т.950−11−11.

Ответчик: Максимова Валентина Юрьевна, проживает СПб, Рибальський проспект, дом№ 51/1,кв 168, т.395−00−00.

ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ о визнання шлюбного договору повністю (частково) недействительным В шлюб — з ответчицей вступили «24» січня 1997 г.

Брачный договору про наших майнових відносинах уклали і засвідчено нотаріусом 11 квітня 1997 г.

В відповідність до п. 3.3 шлюбного договору :

В разі невиконання п. 2.3. цього договору Максимової Валентиною Юриевной, в.п. 2.1., 2.2. счиитается частково недійсними. Усі правничий та обов’язки по в.п. 2.1., 2.2., переходять до громадянинові Максимову Ігорю Борисовичу.

Имущество преобретаемое Максимової Валентиною Юріївною согластно шлюбного договору в.п. 2.1., 2.2. оплачував сам зі своїх отриманих доходав.

Максимова Валентина Юріївна попрасила оплатити ми за неї майно, а понесені витрати мною вона відшкодує мені по травень місяці 1997 року. Своє обіцянку вона стримала, понесені мною витрати не возместила.

В відповідності зі ст. 44 СК РФ,.

ПРОШУ:

1. Визнати шлюбного контракту, укладений «11» квітня 1997 року. між Максимовим Ігорем Борисовичем і Максимової Валентиною Юріївною недійсним в в.п. 2.1., 2.2.

2. Усі правничий та обов’язки на придбане майно Максимової Валентиною Юріївною согластно шлюбного договору в.п. 2.1., 2.2. вважати недійсними, і переоформити на меня.

Приложение:

1. Свідчення одруження (копия).

2. Шлюбний договір (подлинник).

3. На квитанції про сплату за преобретенное имущество.

4. Держмито у сумі 86.000 руб.

«24 «травня 1997 р. ___________________.

(подпись).

Б Р, А Ч М И Й Д Про Р Про У Про Р Город Санкт-Петербург, одинадцятого квітня тисяча дев’ятсот дев’яносто сьомого года.

Мы, нижеподписавшиеся:

гражданин МАКСИМОВ ІГОР БОРИСОВИЧ, що живе Санкт-Петербурзі, вулиця Зарічна, будинок 4, квартира 5, має паспорт XXV-АК № 523 236, виданий 9 відділом міліції Санкт-Петербурга 27 листопада 1995 року, і громадянка МАКСИМОВА ВАЛЕНТИНА ЮРІЇВНА, живе у Санкт-Петербурзі, Рибальський проспект, будинок 51, корпус 1, квартира 168, має паспорт XXIII-АН № 543 825, виданий 45 відділенням міліції Санкт-Петербурга 06 лютого 1997 року, у зв’язку з ув’язненим між нами 24 січня 1997 року у Невському відділі ЗАГС Санкт-Петербурга шлюбом і керуючись статтями 41,42 Сімейного Кодексу Російської Федерації, уклали справжній договір, регулюючий наші майнові отношения:

I. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА.

1.1. На момент укладання цього договору грн. МАКСИМОВУ ІГОРЕВІ БОРИСОВИЧ належить таке имущество:

— квартира загальною площею 55 кв. метрів, які перебувають за адресою: г. СПб, ул. Наличная дом№ 24/2,кв10;

— автомобіль ВАЗ 21 083, двигун № 1000, кузов № 2333, державний номер Про 111 ОА, зареєстрований в МРО-10;

— гараж для автомобіля, розташований за адресою г. СПб, ул. Наличная, будинок№ 34, проежзд 5.

Гр. МАКСИМОВОЇ ВАЛЕНТИНІ ЮРІЇВНІ на момент укладання цього договору належить таке имущество:

— автомобіль ВАЗ 2110, двигун № 2000, кузов № 133, державний номер Про 222 ОА, зареєстрований в МРО-15;

1.2. Ми, громадяни Максимов Ігор Борисович і Максимова Валентина Юріївна, у цьому договорі підтверджуємо роздільний режим власності на майно, придбане кожним із нас до укладання нашого шлюбу, а відношенні купованого під час шлюбу майна, встановлюємо наступний режим собственности:

II. ПРАВА І ОБЯЗАННОСТИ.

2.1. Приобретаемая громадянкою Максимової Валентиною Юріївною 11 квітня 1997 року за договором купівлі-продажу двокімнатна квартира, які перебувають за адресою: Санкт-Петербург, вулиця Прибережна, будинок 1, під № 116, ЖБК № 1294, належатиме їй на праві приватної собственности.

2.2. Домоволодіння і земельну ділянку за адресою СПб, селище Ольгіно, садівництво Смародинка ділянку № 1, які купуватися під час нашого шлюбу, належатимуть на праві приватної власності громадянці Максимової Валентині Юріївні.

2.3. Вище перелічене майно в.п. 2.1., 2.2. оплачується з отриманих прибутків громадянки Максимової Валентини юріївни.

2.4. Будь-які автотранспортні кошти, які купуватися під час нашого шлюбу, належатимуть на праві приватної власності тому з членів подружжя, з ім'ям яку вони зареєструють органів Госавтоинспекции.

2.5. Інші, крім перелічених вище, види майна, які купуватися нами під час шлюбу, належатимуть нам на праві спільної власності відповідно до ст. 34 Сімейного Кодексу РФ.

2.6. Своїми отриманими доходами в периуд шлюбу кожна сторона распряжается зі свого усмотрению.

2.7. На симейные витрати кожна сторона виділяє по 25% від зарплати по за основним місцем работы.

2.8. Подружжя зобов’язані утриматися від укладання ризикових угод. Під ризиковими угодами розуміються угоди, невиконання зобов’язань якими можуть призвести до втрати значній своїй частині спільного майна або до значного скорочення доходів супругов.

2.9. Кожен чоловік зобов’язана дотримуватися правничий та законні інтереси з іншого боку, встановлені справжнім шлюбним договором і Законом України, як і шлюбі, і саме його расторжения.

III. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРОН.

3.1. Чоловік несе відповідальності за угодами, досконалим іншим чоловіком без його согласия.

3.2. Дотримання всіх пунктів договора.

3.3. Що стосується не невиконання п. 2.3. цього договору Максимової Валентиною Юриевной, в.п. 2.1., 2.2. счиитается частково недійсними. Усі правничий та обов’язки по в.п. 2.1., 2.2., переходять до громадянинові Максимову Ігорю Борисовичу.

IV. ВСТУП ДО СИЛУ, ЗМІНА І ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРА.

4.1. Справжній договір набирає чинності від часу державної реєстрації речових укладання брака.

4.2. Витрати з укладання цього договору оплачують боку на рівних долях.

4.3. Справжній договір можна змінити чи розірваний час за згодою подружжя. Односторонній відмови від виконання шлюбного договору не допускается.

4.4. Справжній шлюбний договір набирає чинності з підписання і діє досі його чи розірвання у встановленому законом порядку або досі розірвання нашого брака.

4.5. Усі спірні питання, які можуть опинитися виникати у дії цього договору, у разі недосягнення подружжям згоди, дозволяється у судовому порядке.

4.6. Зміст статей 40−42, 44 Сімейного Кодексу Російської Федерації сторонам разъяснено.

4.7. Справжній договір складено і був підписаний у трьох примірниках, одна з яких зберігається на ділі нотаріуса Санкт-Петербурга Воронова А. А., інші видаються сторонам договора.

ПОДПИСИ СТОРОН.

Гр. МАКСИМОВ ІГОР БОРИСОВИЧ ____________________________.

Гр. МАКСИМОВА ВАЛЕНТИНО ЮРІЇВНА ___________________________.

" 11 «квітня 1997 року справжній договір засвідчено мною, ВОРОНОВ А.А., нотаріусом Санкт-Петербурга, чинним виходячи з ліцензії № 266, виданої Управлінням юстиції Мерії Санкт-Петербурга 08 червня 1994 года.

Договор підписано сторонами у присутності, особистість сторін встановлено, їх дієздатність проверена.

Настоящий договір у необхідних випадках підлягає реєстрації у встановленому законом порядке.

Зарегистрировано в реєстрі за № Р-395.

Взыскано за тарифом 250 470 рублів з сост. проекта + 3340 рублів тех. работа Нотариус Санкт-Петербурга:

Воронов А.А. ____________________.

м.п. (подпись).

ДОГОВОР.

Пятое квітня однатысяча девятсот дев’яносто сьомого року р. Санкт-Петербург.

Ми, грн. СМИРНОВ ВАСИЛЬ ВАСИЛЕВИЧ, паспорт: серія XX-VI № 44 446 666, виданий 11 відділенням міліції Санкт-Петербурга 10 вересня 1980 року, що живе за адресою: Санкт-Петербург, вул. Фрунзе, будинок, 5 кв 10 і грн. МАКСИМОВА ВАЛЕНТИНО ЮРІЇВНА, живе у Санкт-Петербурзі, Рибальський проспект, будинок 51, корпус 1, квартира 168, має паспорт XXIII-АН № 543 825, виданий 45 відділенням міліції Санкт-Петербурга 06 лютого 1997 року, уклали справжній договору про нижеследующем:

1. Я, грн. Смирнов Василь Васильович продав, а я, грн. Максимова Валентина Юріївна.

купил квартиру Nо. 116, що знаходиться за адресою: Санкт-Петербург, вул. Прибережна, будинок 1.

2. Зазначена квартира належить гр. Смирнову Василя Васильовича з права власності, виходячи з договору продажу-купівлі, посвідченого Черних С. С., нотаріусом р. Санкт-Петербурга від «10 «серпня 1996 р., зареєстрованого реєстрі за Nо. 76,.

зарегистрированного в Піп від «10 «вересня 196 р. за Nо. 5555, що знаходиться за адресою: Санкт-Петербург, вул. Прибережна, будинок 1, кв. 168, що складається з цих двох кімнат, загальної корисною площею 54 кв. м, зокрема житловий площею 40 кв. м, балансову вартість квартири П’ятдесят мільйонів карбованців за банківською довідкою Nо. 4444 Територіального БТІ Nо. 3 від «05 «вересня 1996 р., бланк Nо. 999 999.

3. Я, грн. Смирнов Василь Васильович продав грн. Максимавой Валентині Юріївні зазначену квартиру за Семдесят мільйонів карбованців які сплачує під час підписання справжнього договора.

4. Суму зазначену в п. 3 цього договору за Максимову Валентину Юріївну сплачує її чоловік Максимов Ігор Борисович під час підписання справжнього договора.

5. До нашого часу зазначена квартира нікому не продано, не подарована, не закладено, у спорі й під арештом (забороною) не состоят.

6. Користування квартирою виробляється грн. Максимової Валентиною Юріївною стосовно до Правилам користування житловими приміщеннями, змісту житловий будинок і прибудинкової території у РФ від 25 вересня 1985 року під Nо. 415 і ст. 7 Житлового Кодексу РСФСР.

7. Грн. Максимова Валентина Юріївна здійснює власним коштом експлуатацію й ремонт квартири, і навіть бере участь пропорційно зі своєї площею витратах, що з поточним змістом потребують і технічним обслуговуванням і ремонтом, зокрема капітальним, всього дома.

8. Витрати, пов’язані з висновком договору оплачуються покупателем.

9. Після реєстрації договору продажу-купівлі в Департаменті муніципального житла р. Санкт-Петербурга грн. Максимова Валентина Юріївна стає власником квартири за адресою: Санкт-Петербург, вул. Прибережна, будинок 1, кв 168.

10. Примірник цього договору зберігається на ділі у нотаріуса р. Санкт-Петербурга Петров М. М., по примірнику видається на руки учасникам договора.

Підписи сторон:

Продавець ______________.

(подпись).

Покупець ______________.

(подпись).

«05 «квітня 1997 р. справжній договір засвідчено мною, Петровим М. М. нотаріусом міста Санкт-Петербурга. чинним виходячи з ліцензії № 266, виданої Управлінням юстиції Мерії Санкт-Петербурга 08 червня 1994 года.

Договір підписано у присутності, особистість сторін встановлено, їх дієздатність перевірено, приналежність отчуждаемой квартири проверена.

Договір підлягає реєстрації в Департаменті муніципального житла р. Санкт-Петербурга.

Текст договору продажу-купівлі прочитаний вслух.

Зареєстровано в реєстрі за Nо. 444 444.

Стягнено за тарифом: 340.000 руб.

м.п. Нотаріус: Петров М. М. _____________________.

(подпись).

ДОГОВОР.

Пятое квітня однатысяча девятсот дев’яносто сьомого року р. Санкт-Петербург.

Ми, грн. СМИРНОВ ВАСИЛЬ ВАСИЛЕВИЧ, паспорт: серія XX-VI № 44 446 666, виданий 11 відділенням міліції Санкт-Петербурга 10 вересня 1980 року, що живе за адресою: Санкт-Петербург, вул. Фрунзе, будинок, 5 кв 10 і грн. МАКСИМОВА ВАЛЕНТИНА ЮРІЇВНА, живе у Санкт-Петербурзі, Рибальський проспект, будинок 51, корпус 1, квартира 168, має паспорт XXIII-АН № 543 825, виданий 45 відділенням міліції Санкт-Петербурга 06 лютого 1997 року, уклали справжній договору про нижеследующем:

1. Я, грн. Смирнов Василь Васильович, продав, а я, грн. Максимова Валентина Юріївна купила садовий будинок, які перебувають за адресою: СПб, селище Ольгіно, садівництво Смородинка ділянку № 1.

2. Садовий будинок складається з одноповерхового цегельного будинки і дерев’яного сорая будівлі розміром (40 сорок) кв. м корисною площі, зокрема 40 (сорок) кв. м. житлової площі з господарськими і побутовими будівлями і спорудами: дві кімнати по 10 кв. м.; веранда 10 кв. м.; сарай 10 кв. м., що підтверджено довідкою БТІ р. Санкт-Петербурга від «10 «липня 1996 р. за No. 6665.

Садовый будинок розташований на ділянці, наданому в довічне наслідуване володіння, розміром 100 кв. м. (державні акти No. 456 від «23 «вересня 194 г.).

3. Садовий будинок належить продавцю відповідно до довідки садового товариства Смородинка від «10 «квітня 193 р. No. 121.

4. Садовий будинок продається за 10.000.000 (Десять мільйонів) рублів, у тому числі п’ять мільйонів карбованців отримані продавцем під час підписання цього договору, а п’ять мільйонів карбованців будуть сплачено покупцем пізніше 10 травня 1997 года.

5. Суму зазначену в п. 4 цього договору за Максимову Валентину Юріївну сплачує її чоловік Максимов Ігор Борисович під час підписання справжнього договора.

6. Зміст ст. ст. 7, 8, 37, 66 Земельною кодексу РРФСР нотаріусом сторонам разъяснено.

7. Успадкування земельних ділянок ввозяться відповідності зі ст. 67 Земельною кодексу РСФСР.

8. До складання цього договору садовий будинок нікому не продано, не закладено, у спорі і під вартою (забороною) не состоит.

9. Витрати, пов’язані з висновком і посвідченням цього договору, сплачує грн. Смирнов В.В.

10. Примірник договору перебуває у справах Петрова М. М. натариуса г. Санкт-Петербурга і з примірнику видано продавця й покупателю.

" 05 «квітня 1997 р. справжній договір засвідчено мною, Петровим М. М. нотаріусом міста Санкт-Петербурга. чинним виходячи з ліцензії № 266, виданої Управлінням юстиції Мерії Санкт-Петербурга 08 червня 1994 года.

Подписи сторон:

Покупець ________________.

(подпись).

Продавець ________________.

(подпись).

" 05 «квітня 19 997 р. справжній договір засвідчено мною, Петровим М. М. нотаріусом міста Санкт-Петербурга. чинним виходячи з ліцензії № 266, виданої Управлінням юстиції Мерії Санкт-Петербурга 08 червня 1994 года.

Договір підписано у присутності, особистість сторін встановлено, їх дієздатність перевірено, приналежність отчуждаемого.

вдома проверена.

Текст договору продажу-купівлі прочитаний вслух.

Договір підлягає реєстрації в _________________________________.

(найменування державного органа).

Зареєстровано в реєстрі за Nо. 7654.

Стягнено за тарифом: 257.767 руб.

м.п.

Нотаріус: Петров М. М. ______________________.

(подпись) РЕШЕНИЕ именем Російської Федерации.

25 червня 1997 року р. Санкт-Петербург.

Районный Василеостровский Федеральний суд г. Санкт-Петербурга у складі :

председательствующего судді ТРОФИМОВ А. М;

народных засідателів 1. Смирнової М.С.

2. Чижов К.Т.

при секретаря Васильєвій С. С, расмотрев у судовому засіданні цивільна справа по позовної заяви про розірвання шлюбу подружжів Іванової Н.Ф. і Івановим И.И.

УСТАНОВИЛ :

Что Максимов І.Б. і Максимова В. Ю. мали угоду що б майнових прав й обов’язки подружжя браке.

Максимова І.Б. несоблюла уссловия п. 2.3. шлюбного договору укладеного 11 квітня 1997 року. з Максимовим І.Б. згідно з яким вони мали оплатити преобритаемое нею имущество.

Максимовым І.Б. представлені квитанци про сплату за майно виписані нею. Також представлені договору продажу-купівлі в каторых зазначено, що оплачував Максимов И.Б.

РЕШИЛ :

1. Визнати шлюбний договір укладеного 11 квітня 1997 року, між між Максимовим Ігорем Борисовичем і Максимової Валентиною Юриевной частково недійсним в в.п. 2.1, 2.2.

В відповідності зі ст. 44. СК РФ.

2. Двокімнатну квартиру, які перебувають за адресою: Санкт-Петербург, вулиця Прибережна, будинок 1, під № 116, ЖБК № 1294, і домоволодіння і земельну ділянку за адресою СПб, Прибережна, будинок 1, під № 116, ЖБК № 1294, переоформити і зареєструвати належно своїх на право приватної власності на Максимова Ігоря Борисовича.

2. Стягнути з Іванова І.І. державний збір у дохід держави у сумі 86.000. рублей.

Председательствующий ТРАФИМОВ А.М. _______________________.

(подпись) Народный засідатель 1. СМИРНОВА М.С. _______________________.

(подпись).

2. ЧИЖЕВ К.Т. _______________________.

(подпись).

IV. ПРИМЕР ВЗЫСКАНИЕ ЗАСОБІВ НА ЗМІСТ НЕПРАЦЕЗДАТНОГО РОДИТЕЛЯ КОММЕНТАРИИ.

—————-;

Діти зобов’язані турбуватися про батька надавати їм допомогу. Зміст непрацездатних, що потребують батьків, є обов’язком їх повнолітніх детей.

Розмір участі кожного з дітей у змісті що потребують допомоги непрацездатних батьків визначає суд, з матеріального і подружнього стану батьків та дітей, у твердій грошовій сумі, що її виплачують помесячно.

При визначенні цієї суми суд враховує совершеннолетних детей даного батька, незалежно від цього, пред’явлено вимога всім дітям або лише до однієї або декільком з них.

Діти звільнені обов’язків за змістом своїх, якщо судом буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання батьківських обязанностей.

Якщо після встановлення судом розміру суми, стягуваної з дітей утримання непрацездатних батьків, що потребують допомоги, змінилося матеріальне чи сімейний стан батьків або дітей, суд вправі за позовом кожного з них змінити встановлений розмір алиментов.

В Василеостровский Федеральний суд.

Позивач: Максимов Ігор Борисович, проживает СПб, ул. Заречная, дом№ 4,кв.5, т.950−11−11.

Ответчик: Максимова Валентина Юрьевна, проживает СПб, Рибальський проспект, дом№ 51/1,кв 168, т.395−00−00.

ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ о стягнення коштів у зміст непрацездатного родителя.

Мне шістдесят шість років, я — не працюю, пенсію за старості отримую у сумі Сто двадцять у п’ять тисяч рублів рублів, матеріально потрібна, оскільки інших джерел доходів маю. Мій син Максимов Василь Ігорович 1960 року матеріальну допомогу мені добровільно не оказывает.

Ответчик працює у АОО «МІФ», юр адресу СПб, наб. канала Грибоєдова, будинок 1, офіс 1., посаду комерційний директор. Заробітну плату становить 3.500.000 рублей.

Семьи немає живе сам і має можливість надавати мені матеріальну помощь.

В відповідності зі ст. 87 СК РФ,.

Прошу:

Щомісяця стягувати з відповідача Максимов Василь Ігорович вартість моє зміст по 200.000 рублів, починаючи з «10» липня 1996 року, до зміни матеріального і подружнього стану сторон.

Приложение:

1. Довідка про заробітної плати ответчика (цы, ов).

2. Довідка склад сім'ї ответчика (цы, ов).

3. Довідка про пенсії истца.

4. Копія позовної заявления.

«10 «липня 1996 року. ________________.

(подпись).

V. ПРИМЕР НАСЛЕДСТВО ПО ЗАВЕЩАНИЮ.

КОММЕНТАРИИ:

—————-;

1. Відповідно до ст. 546 ДК РРФСР прийняття спадщини здійснюється шляхом подачі нотаріальному органу по місцеві відкриття спадщини заяви про зарахування спадщини. Законодавство передбачає і такий спосіб прийняття спадщини, як фактичне вступ володарем спадковим майном. Зазначені дії мають бути скоєно в протягом шість місяців з відкриття наследства.

Лица, котрим право наслідування виникає у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями (ст. 532, 536, 548 ДК РРФСР), можуть заявити про своє злагоді прийняти спадщину протягом решти терміну до ухвалення спадщини, і якщо цю частину менше трьох місяців, вона подовжується близько трьох месяцев.

3. Для отримання спадщини надаються такі документы:

— заявление;

— заяву ухвалення наследства;

— засвідчення смерті копія (нотаріально заверена);

— довідка про прописку умершего;

— заповіт (документи що підтверджують кревність тоді як заповіт зазначено кревність (св. народження, св. одруження і т.д.));

— документи що підтверджують право власності на заповідане майно (тих. паспорт, договір купівлі продажу, ощадкнижка, договір приватизації і тюд).

4. Справи про продовження строку до ухвалення спадщини є позовними і дозволяються через суд знову. Термін до ухвалення спадщини не припиняється і відновлюється, і може бути лише продовжений. Термін то, можливо продовжений судом у випадку, якщо суд визнає причини пропуску терміну поважними (хвороба, тривале відрядження і т.д.).

Законодательство, проте, передбачив можливість виходу із ситуації з пропущеним терміном вступу до ЄС у спадок без звернення до суду щодо одного разі: якщо свідоцтво про право на спадщину ще отримано іншими спадкоємцями і вони дають згоду вмикання до нього спадкоємця, пропустило термін (год. 1 ст. 547 ДК РСФСР).

В разі, коли таке згоду ніхто не почув, у тому разі, якщо свідоцтво про право на спадщину вже видано, суперечка розглядається судом.

ЗАВЕЩАНИЕ.

Город Санкт-Петербург, одинадцятого квітня тисяча дев’ятсот дев’яносто сьомого года.

Я, грн. Іванов Іване Івановичу, що живе за адресою: г. СПб, ул. Смирнова, дам¼, кв. 2, справжнім заповітом роблю таке распоряжение:

1. З належить мені майна:

— автомобіль ВАЗ 21 083, 1992 року кольору с/бежевый, двигун № 1000, кузов № 2333, державний номер Про 111 ОА, зареєстрований в МРО-10.

— внесок у сумі 2.000.000 карбованців на Ощадбанку № 12 р. Санкт Петербург., ощадкнижка № 3456.

находящееся за адресою: г. Санкт-Петербур, дам¼, кв. 2.

я заповідаю грн. Іванову Петру Івановичу «20» травня 1960 року рождения.

2. Зміст ст. 535 Цивільного кодексу РРФСР мені нотаріусом роз’яснили.

3. Примірник заповіту зберігається на ділі нотаріуса Санкт-Петербурга Воронова А. А.,.

экземпляр видається завещателю грн. Іванову Івану Ивановичу.

________________.

(подпись).

" 15 «січня 19 997 року, Я, Воронова А. А., нотаріус р. Санкт-Петербурга, діючий виходячи з ліцензії № 000, виданої Управлінням юстиції Мерії Санкт-Петербурга 01 липня 1995 року., засвідчую справжність підписи грн. Іванова Івана Івановича, яка зробив у моїй присутності. Особистість який підписав заяву встановлено, дієздатність проверена.

Текст заповіту прочитаний нотаріусом вслух.

Зарегистрировано в реєстрі за Nо. С-333.

Взыскано за тарифом: 125.000 рублей.

Нотариус Санкт-Петербурга:

Воронов А.А. ___________________.

м.п. (подпись) ЛИТЕРАТУРА.

¨ СІМЕЙНИЙ КОДЕКС.

Издательская група ИНФРА · М — НОРМА Москва, 1996 год.

¨ СІМЕЙНА ПРАВО.

W ЮРИСТЪ Москва 1996 рік.

Автор М.А. АНТОКОЛЬСКАЯ.

¨ ЗРАЗКИ СУДОВИХ ДОКУМЕНТОВ.

Юридическая фірма «СОЛЕКС» Москва 1997 год.

Ответственный редактор академік О.Е. КУТАФИН.

¨ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ЗАХИСТ АВТОМОБЕЛИСТА І ЧЛЕНІВ ЙОГО СЕМЬИ.

Санкт-Петербург 1996 год.

П.П. ГЛУЩЕНКА — почесний професор СПбГУП, заслужений юрист РФ.

Ю.М. ЧАБАН — юрист, помічник начальника навчального центру правової работе.

¨ КОМП’ЮТЕРНА ВЕРСІЯ «КОНСУЛЬТАНТ +».