О наукові проблеми зв'язки й з підводними човнами

О наукових проблеми зв’язку з підводними лодками

Н.Ф. Директорів доктора технічних наук, професор, лауреат Державної премії, контр-адмірал, В.В. Сергєєв кандидата технічних наук Крупные науково-технічних проблем вирішувалися з використання електромагнітної енергії передачі інформації на завантажені підводних човнів. З будівництва атомних підводних човнів з особливою гостротою стала проблема зв’язки України із ПЛ під час вирішення ними завдань в віддалених районах Світового океана.

Для передачі інформації таких об'єкти, переважно, використовується радіозв'язок в сверхдлинноволновом (десятки кілогерц) і сверхнизкочастотном (сотні герц) діапазонах хвиль. Проте сучасні низькочастотні системи не забезпечують необхідного часу й помехоустойчивости зв’язки Польщі з об'єктами, які перебувають на великих дальностях і глибинах занурення, як і раніше, що рівень їхньої розвитку наближається до гранично можливим возможностям.

Прогноз розвитку науку й техніки показує, що 2000 р. традиційні шляху підвищення характеристик існуючих каналів зв’язку, особливо з дальності і глибині, будуть переважно вичерпані. Тому важливого значення набувають фундаментальні і пошукові дослідження, створені задля отримання нових знань і розробок нових средств.

Исследования, виконані протягом останніх 20 років у країни й там, показують, що з відомих у природі фізичних полів найбільше зацікавлення вирішення проблеми через відкликання підводними об'єктами представляють:

— електромагнітні поля була в діапазоні наднизьких (СНЧ) і дуже низьких частот (КНЧ);

— сейсмічні хвилі;

— оптичне (лазерне) випромінювання;

— нейтринні пучки і гравітаційні поля, і навіть різні кошти та устрою зв’язку, дозволяють використання раніше освоєних діапазонів радіочастот (КВ, УКХ, ДЦВ та інших.).

Сложность проблеми, важливість та терміновість її вирішення сприяли необхідності залучення багатьох учених навчальні і наукових організацій країни, які спеціалізуються в різних галузях розвитку зв’язку ВМФ.

В кінці 70-х років спільним рішенням Президії АНСССР і ВМФ при секції прикладних проблем створили Науковий раду з проблемам в зв’язку зі підводними об'єктами великих глибинах занурення у складі: бюро і 9-те секцій, які охоплюють все відомі на той час фізичні поля і явища. Велику роль організації і Наукового ради зіграло роль те, що її головою призначили віце-президент АНСССР академік В. А. Котельников, працюючий над проблемами радиосвязи.

Основными функціями роботи Наукового ради були: координація проведення фундаментальних, пошукових і прикладних досліджень, визначення найбільш перспективних напрямів розвитку техніки через відкликання урахуванням об'єктивних критеріїв і системи пріоритетів, організація створення кооперації виконавців з урахуванням спрямованості проведених досліджень, розробка пропозицій з фінансуванню, і навіть інформацію про результатах виконаних досліджень, і державну підтримку найперспективніших напрямів проведених исследований.

Секции Наукового ради територіально рознесені (Санкт-Петербург, Н.-Новгород і Новосибірськ). У склад секцій включені як вчені академії, і фахівці наукових організацій в промисловості й навчальних закладів. Робота секцій проходить за власному плану, практикуються спільні засідання секцій. Кожна секція охоплює цілком конкретні проблемні завдання. Наприкінці минулого року голови секцій заслуховуються на бюро, яким також виноситься обговорення принципово нових напрямів науки, повідомлення про перспективних винаходах і пропозиціях. Особлива роль у своїй належить бюро Наукового ради, у складі якого входять 9 академіків й інших видатних учених країни. Науковий рада в сьогоднішній день став своєрідним інтелектуальним штабом, де обговорюються в цінні й прогресивні ідеї, й приймають рішення по основним напрямам розвитку фундаментальної науки. Обмін думками та ідеями учених Академії наук, промислових громадських організацій і навчальних закладів дозволяє своєчасно інформувати зацікавлену наукову громадськість то напрямах, і тенденціях розвитку засобів зв’язку й цим прискорювати процес їх внедрения.

Так, в час найбільш близькі зі своєю практичної реалізації роботи з створенню каналів зв’язку буде в діапазоні КНЧ, оптичного (лазерного) випромінювання, сейсмічних і гидроакустических хвиль. Радіолінії буде в діапазоні КНЧ збільшать глибину зв’язку. Впровадження цієї радіолінії можливо безпосередньо на існуючому об'єкті. Поки створення такої унікальної радіолінії стримується економічними обмеженнями. Тож у час здійснюються пошукові дослідження з вивченню каналу поширення КНЧ-полей, виміру рівня перешкод і з проблемам передачі й обробки информации.

Сейсмические і гідроакустичні хвилі забезпечують зв’язок без обмеження глибини занурення об'єкта, проте, через малій швидкості поширення цих хвиль реальна дальність зв’язку обмежена відстанями лише кілька тисячі кілометрів при допустимому часу поширення сигналу. Вжиті сьогодення часу експериментальні дослідження таки підтвердили теоретичні характеристики сейсмічних і гидроакустических ліній зв’язку. Нині є практична можливість отримання досить високих характеристик цих ліній зв’язку на коротких трассах.

Начиная з 70-х років у нашій країні проводиться комплекс пошукових досліджень зі створення лазерних ліній зв’язку. У результаті цих робіт показано принципова можливість передачі повідомлень з допомогою з так званого «вікна прозорості» морської води в синьо-зеленою частини видимій ділянці електромагнітного випромінювання. Дослідження засвідчили, що лазерні лінії зв’язку мають ряд нових якостей, до найбільш суттєвого у тому числі є можливість забезпечення у всіх районах Світового океана.

В цілому аналіз досягнутого рівня життя та тенденцій розвитку елементної бази і засобів дозволяє прогнозувати високі характеристики каналів зв’язку буде в діапазоні КНЧ, лазерних, сейсмічних і гидроакустических ліній зв’язку. Порівняльний аналіз цих нетрадиційних ліній зв’язку показав, що реальна у сучасних умовах розробка і впровадження до системи зв’язку ВМФ ліній зв’язку буде в діапазоні КНЧ.

Основными напрямами досліджень, у останні роки є: досягнення великих дальностей зв’язки України із глубокопогруженными об'єктами, скорочення часу передачі інформації та массогабаритных характеристик технічних засобів зв’язку, підвищення рівня автоматизації процесів через відкликання одночасним досягненням високої технічної надежности.

Известно, що впровадження результатів фундаментальних досліджень, у розроблювані кошти — це досить довготривалим процесом. Так було в початку 1970;х років розпочато пошукові дослідження з вивченню принципову можливість використання електромагнітного поля була в діапазоні СНЧ (сотні герц) у сфері створення ліній через відкликання підводними об'єктами. Однак у середині 1980;х років було створено унікальний, потужний передавальний комплекс коштів, працював у цьому діапазоні частот, і впроваджений ряд оригінальних технічних рішень на розроблювані кошти, які забезпечують зв’язку з об'єктами, які перебувають великих глибинах погружения.

В справжнє час ускладнилися умови роботи у академічних інституціях і установах промисловості через великий плинність кадрів, зміни поколінь вчених і втрати низки академічних організацій. Тож у цій ситуації робота Наукового ради і планування фундаментальних праць у сфері ВМФ з урахуванням умови збереження при малих витратах науково-технічного потенціалу вчених і наукових шкіл. Для цього він було припинено дослідження у сфері нейтринних пучків і гравітаційного поля, інші ж фундаментальні і пошукові дослідження об'єднують у роботах, у яких повинні проводитися передусім теоретичні дослідження. З іншого боку, обмежується обсяг дорогих експериментальних робіт. Дослідження стали проводитися в двох напрямах: як створення нетрадиційних зв’язку для ВМФ, так народного хозяйства.

В цьому відношенні найбільш показові пошукові роботи з вивчення природи електромагнітних хвиль буде в діапазоні КНЧ, використання є перспективне як до створення нових засобів зв’язку, так пошуку з корисними копалинами і прогнозу землетрусів. Внаслідок чого виникла можливість створення нетрадиційних коштів подвійного застосування, відкрилися перспективи розширення взаємодії з різними галузями народного господарства і навіть з’явилися умови для міжнародного сотрудничества.

Следует відзначити, що проведені протягом останніх десятиріч фундаментальні і пошукові дослідження РАН у вирішенні науково-технічних проблем зв’язку ВМФ дозволили підійти етапу технічної розробки у промисловості нетрадиційних ліній в діапазоні КНЧ, і навіть лазерних (оптичних), сейсмічних і гидроакустических ліній связи.

Научному раді РАН що з Управлінням зв’язку ВМФ поки що вдається зберегти науково-технічний потенціал на галузі досліджень проблем зв’язку, досягнутий протягом останніх десятиліття ціною гігантських зусиль вітчизняних учених. Подальша робота Наукового ради РАН, і навіть проведення фундаментальних і пошукових досліджень, зокрема й у інтересах рішення науково-технічних проблем ВМФ, повністю залежатиме від державної фундаментальної науки в целом.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.