Введение нової валюти евро

року міністерство освіти Республіки Беларусь.

Гомельський Державний Університет їм. Ф. Скорины.

Економічний факультет.

Кафедра бухгалтерського учета, контроля і АХД.

Реферат.

з дисципліни ''Валютні системы''.

на задану тему: ''Євро: переваги та недостатки.

єдиної валюты''.

Виконав: студент групи БУ-31.

Фірсов Д. В.

Керівник: ст. преподаватель.

Метлушко С.К.

ГОМЕЛЬ, 2000.

Аннотация.

Введення з 1 січня 1999 року нової грошової одиниці Європейського валютний союз — євро — став, безумовно, важливою подією світі. У час ведуться активні обговорення даної події; аналітики намагаються передбачити наслідки запровадження євро, його впливом геть усе боку економічної і політичною життя государств.

Як відомо, скільки людей — стільки й думок. Це стосується і до дослідженням у сфері. Будь-яке невеличке зміна у економічній політики держави тягне у себе низку наслідків, як позитивних, і негативних. Таке глобальне зміна у житті багатьох держав, як запровадження загальної грошової одиниці, потягне крім передбачуваних наслідків низку неожиданных.

Що ж трапиться з євро саме його запровадження? Яким буде курс нової грошової одиниці стосовно долара навіть у напрямі він рухатися? Якими будуть відсоткові ставки по євро? Відповіді всі ці питання дасть лише час. Поки що ж що у різних аналітичних дослідженнях присутні цілком протилежні варіанти ответов.

Також гостра величезна проблема інтеграції країн ЄВС. Саме їх розвиток визначить майбутнє нової валюти. У цьому дослідження та висновки аналітиків свідчать, що остаточну оцінку ролі євро можна буде потрапити зробити лише з спливанні 10−12 лет.

Нині одне: запровадження єдиної європейської валюти є важливим етапом розвитку Європи. І вже можна сказати, що євро стане повноцінного міжнародного валютою, оскільки поява такої величезної зони використання нової валюти, як ЄВС, з першого дня змусить увесь світ рахуватися з ней.

з. 1. Етапи створення ЭВС та введення євро 4 2. Переваги й недоліки єдиної валюти 9 3. Наслідки запровадження євро для.

Республіки Білорусь у 18.

Література 20.

Додатка 21.

1. Етапи створення ЭВС та введення евро.

Створення Економічного і валютний союз (ЭВС), заснованого на загальної валютно-фінансової політиці країн-членів і єдиною валюті євро, є однією з головних напрямів стратегії інтеграції у межах Європейського союзу теперішньому етапі. Річ у тім, що стабільної європейської валюти стає неможливим проводити економічну політику, яка, на свій чергу, є основою, передумовою до переходу новий рівень політичної інтеграції. До цього підштовхувало й пожвавлення конкурентної боротьби коїться з іншими регіональними інтеграційними угрупованнями — Північноамериканської асоціацією вільної торгівлі, АТЕС тощо. Без зміцнення економічного і фінансового базису ЄС навряд чи могла сподіватися для перетворення в реальність єдиної зовнішньої та політики у сфері безпеки і через посилення свого ваги у європейських та світових делах.

Просування до ЭВС планувалося у трьох послідовних етапів. Перший — з липня 1990 року по 31 грудня 1993 року — лібералізація руху капіталів у середині ЄС, завершення формування Єдиного внутрішнього ринку, розробка заходів для зближенню низки макроекономічних показників стран-членов.

Другий — з початку 1994 року по 31 грудня 1998 року — установа Європейського валютного інституту (ЄВІ), розробка юридичної бази й процедур майбутньої Європейської системи центральних банків (ЕСЦБ) на чолі з Європейським центральним банком (ЄЦБ), підготовка до впровадження єдиної валюти євро, тісний координація економічної політики стран-членов.

Третій етап — з початку 1999 року по 30 червня 2002 року — початок функціонування ЄЦБ, проведення учасниками союзу загальної узгодженої валютної політики, запуск єдиної європейської валюти спочатку у безготівковий, а в готівковий оборот.

Країни-учасниці зняли майже всі обмеження на взаємне рух капіталів і почали здійснити програми стабілізації бюджетів, цін, і інших показників фінансової політики, дотримання яких неможливо було визнано обов’язковим до участі у спілці. До таких показників (критеріїв конвергенції) включені: — запланований чи фактичний дефіцит державного бюджету на суму близько 3% до ВВП ринкових цінах; - державний борг трохи більше 60% до ВВП ринкових цінах; - річна інфляція у вигляді не вище 1,5% до усредненному рівню інфляції трьох країн із найнижчими темпами; - середня номінальна величина довгострокової відсоткової ставки протягом року не вище 2% до усредненному рівню цих ставок трьох країнах із найнижчими темпами інфляції; - спільне формування механізму коливань валютних курсів протягом щонайменше два роки (встановлені межі коливань становлять + 2,25%).

Готовність країн ЄС щодо досягненню встановлених («прохідних» в ЭВС) показників дуже різна. У результаті ЭВС, по крайнього заходу спочатку, ставати об'єднанням лише найзацікавленіших країн не залишиться збігатися зі спільними межами і механізмами ЄС. З цією країн, які відразу увійдуть до ЭВС, створюється «союз обмінних курсів», що у якому з’явиться передумовою приєднання у майбутньому до ЭВС.

Для третьої фази, завершальній створення ЭВС, взяв гору сценарій поступового нарощування операцій на єдину валюту за збереження на певного періоду паралельного ходіння національних валют. Передбачається розумно тривалий (1999;2002гг.) перехідний час, що зведе до мінімуму можливу невизначеність, полегшить пристосування ділових кіл до нових умов тощо. Водночас це зробить необоротним процес руху до реальному Економічному і валютному союзу.

На початок 2002 року євро становитиме використовуватися в банківських операціях поруч із існуючими національними валютами, і не забороняється використовувати їх за своєму розсуду. Банки мають можливість здійснювати угоди та надавати послуги клієнтам в євро початку 1999 року. Ведення операцій на єдину валюту стане лише з початку 2002 року. Зовнішня вартість євро становитиме збігатися із зовнішнього вартістю екю, існування якої припиниться з введенням у оборот єдиної європейської валюти. Аналізуючи цей етап розпочнеться випуск готівкових банкнотів монет євро в звернення. Одноосібним правом видачу врегулювання випуск банкнот має Керуючий рада. Банкноти друкуються Європейським центральним банком і національними центральні банки наступних достоїнств: 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро. Там зображені архітектурних ансамблів Європи різних епох. Виробництво монет залишиться прерогативою національних урядів, хоча обсяг випуску підлягатиме попередньому узгодження з ЄЦБ. Прибуток від цього діяльності буде надходити країні-виробнику. Євромонети випускаються наступних достоїнств: 1, 2, 5, 10 і 50 центів, і навіть 1 і 2 євро. Один бік монет єдина всім держав ЭВС, зворотна — різна всім країн. На єдиної боці змальовується гідність монети, на зворотної - різні стилізовані карти Європи — й символ ЄЕС. У 11 країнах ЭВС у спілкуванні будуть перебуває у цілому 88 різних монет. У кожному випадку вони є законним платіжним засобом переважають у всіх країнах-учасницях, незалежно від государства-эмитента.

Створення ЭВС необхідне завершення економічної складової інтеграції, адекватного фінансового обслуговування вже сформованих до ЄС єдиних ринків товарів, капіталів робочої сили. Як прогнозується, в початку майбутнього століття ЄС можна розглядати як господарський механізм зі своєю валютою, яка має міцними позиціями міжнародною фінансовому ринку. Відповідно значно зміцнюється базис політичної інтеграції країн-учасниць ЕС.

Після значного прогресу, досягнутого на Амстердамської сесії ЄС на рівні 1997 року, остаточне постанову по відповідність конкретних країн-членів критеріям економічної і валютної конвергенції було винесено на саміті ЄС Брюсселі у травні 1998 року (на основі економічних показників за 1997 год).

У ЭВС ввійшли 11 країн: Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, ФРН. Греції доведеться почекати два роки, т. до. її економічні показники не відповідають критеріям конвергенції, а Великобританія, Данія і Швеція поки утрималися від ухвалення своє рішення. Було визначено курси перерахунку в євро національних валют країн-учасниць валютний союз. Першим голова правління ЄЦБ терміном чотири роки став голландець У. Дуйзенберг, який розпочав роботу з 1 липня 1998 року, потім його змінить француз Ж.-К. Тріше. У цьому полягає компроміс, що дозволило примирити запросные позиції низки провідних держав ЕС.

2. Переваги й недоліки єдиної валюты.

Майбутнє запровадження єдиної європейської валюти євро називають самим грандіозним проектом кінця 20 століття, здійснення якого «буде мати глобальній економічній і політичних наслідків. Доповнення єдиного внутрішнього ринку Економічним і Міжнародним валютним союзом (ЭВС), заснованому на єдину валюту, одна із найскладніших етапів інтеграційних процесів у Західному Европе.

Запровадження євро необхідно насамперед тому, що єдиний внутрішній ринок, що у ЄС — із 1993 р. неспроможна успішно функціонувати при наявності національних грошових систем, які зберігали до ЄС коливання валютних курсів, відмінностей у цінах і податків. Повноцінна економічна інтеграція немислима без валютний союз з наявністю єдиної валюти або твердо фіксованих курсів валют країн-учасниць. Єдина валюта — це найбільш ефективний засіб усунення усіх перепон для руху капіталів, товарів, послуг та ініціативною робочою силы.

Переклад грошово-валютного регулювання до ЄС на наднаціональний рівень створить серйозні переваги держав-членів й раніше всього їхнього господарюючих субъектов.

На макроекономічному рівні єдина бюджетна дисципліна й «об'єднання грошових ринків країн ЄС під керівництвом Служби та контролем наднаціональних фінансових установ дозволять надійніше боротися з інфляцією, знизити відсоткові ставки (а згодом і податкові платежі), що має істотному зростанню виробництва, зайнятості (це вже одне з найважливіших пріоритетів соціальної ринкової політики і економіки ЄС) і загальну стабільність державних финансов.

Для суб'єктів господарювання єдина грошова політика та валюта будуть означати існування по всій території ЭВС однакового приносить чималі грошікредитного і валютного регулювання (зокрема фондового), істотне скорочення накладних витрат за розрахункове обслуговування операцій, цінових і валютних ризиків, термінів здійснення грошових і платіжних перекладів (в час до 3 тижнів і по 4% за валютну конверсию[5, с.55]). Для підприємств єдина валюта означає єдине валютно-фондовое регулювання на території валютний союз, зменшення в оборотном капитале.

Одне з найважливіших елементів валютний союз стане Трансъевропейская єдина автоматична система розрахунків у режимі реального часу (TARGET), яка почне діяти разом з запровадженням євро. Її завдання — скоротити час проходження платежів між фінансовими інститутами «єврозони «до таких термінів до таких термінів розрахунків всередині однієї країни — члена ЄС. І тому усі держави Європейського Союзу створюють єдині системи розрахунків у режимі реального часу, які потім об'єднають з допомогою спеціальної системи связи.

У глобальному плані запровадження євро прискорить процес руху світової валютної системи, заснованої на фактично чільну роль долара США, до більш симетричному «багатополярного» валютному влаштуванню. Замінивши собою перебувають у зверненні європейські валютні одиниці, євро зможе в найближчому майбутньому стати однією з ключових світових валют. Єдина валюта покликана забезпечити Європейського Союзу «валютний вагу», відповідний його економічній могутності. ЄС виробляє третину світових товарів, будучи у своїй загальновизнаним лідером у торгівлі та товарами, і послугами. Однак у валютної області економічного гіганта хоч як мене існує. Це, природно, позначається спроможності надавати реальне політичне вплив на світові процессы.

У цьому вся, зокрема полягає різницю між ЄС та. США виробляє лише 20 відсотків світових товарів. У той самий короткий час вони мають валютою, що використовується у 50 відсотках світових валютних операций[5, с.56]. Реальну вплив долара США значно ширшим й глибше: американські і транснаціональні корпорації у будь-якій точці земної кулі можуть виставляти рахунки за послуги доларами і навіть не ризикують мати справу з проблемами обміну валюти. Більшість світового фінансового ринку є, таким чином, власне «внутрішнім ринком» для американських компаний.

Запровадження єдиної валюти, і її повномасштабне використання надасть господарюючих суб'єктів ЄС такі переваги, якими нині користуються американські компанії. Зникне й необхідність витрачати вартість страхування валютних ризиків. Сьогодні важко передбачити, яким буде рух обмінного курсу євро стосовно інших валют. Вочевидь також, що «зовнішні» аспекти запровадження євро залежатимуть від економічної політики як ЄС, а й країн, які є членами Союзу, але вже мають з нею тісні економічні та торгові связи.

Запровадження єдиної валюти ЄС надасть помітне впливом геть стан світових фінансових ринків. Тим більше що донедавна творці ЭВС були повністю вирішують своїх внутрішні проблеми (встановленням графіка початку євро, розробкою механізму відносин між майбутніми учасниками ЭВС й іншими країнами ЄС), й з визнанням початку євро необоротним затвердили Пакт стабільності і зростання, схвалено проекти банкнотів монет євро, а Комісія ЄС випустила доповідь «Зовнішні аспекти Економічного і валютного союза».

За наявності ефективно чинного валютний союз ЄС зможе швидко перетворитися на потужну економічну наддержаву з однією з основних світових валют які з доларом і єною. Маючи визнану міжнародну резервну валюту, Євросоюз міг би забезпечити кращі позиції на допомогу пошуку стабільності міжнародної валютної системи що з американцями і японцями. Валютна зона євро може стати альтернативою доларової зоні, або зоні єни: наприклад, в 1996 р. частка країн ЄС становила 38,3% ВВП держав ОЕСР проти 32,5% навіть 20,5% Японії, а частка в світової зовнішній торгівлі відповідно 20,9%, 19,6% і 10,5% [див. докладання]. Це якого добре зрозуміли й у США, перейшовши з весни 1998 р. до політики конструктивного діалогу в питанні про майбутньої ролі євро. Заступник держсекретаря США Строуб Тэлбот офіційно заявив, що «Сполучені Штати не сумніваються, що Європейський валютний союз зміцнить єдиний ринок та буде сприяти економічного зростання у Європі, але це є благом для американської економіки». Директор Інституту світової економіки Вашингтоні Фред Бергстен опублікував у журналі Foreign Affairs статтю «Долар і євро», у якій зазначив, частка євро на світових фінансових активах зросте до 20−30%, тоді як ЭВС ввійдуть 8−10 країн, і по 25−50% - якщо членами ЭВС стануть всі країни ЕС[4]. Отже, в 21 столітті, на його думку, у світі 2 основні резервні валюти — долар і євро. Пильний інтерес виявляють до формуванню ЭВС й у Японії: за даними досліджень Зовнішньоторговельній організації Японії «Джетро», 80% японських компаній вважають, що євро помітно стимулюватиме розвиток бізнесу у Європі і тому планують збільшити Витрати вивчення даної проблемы[4].

На думку аналітиків Банку міжнародних розрахунків у Базелі, після запровадження євро ринок обміну іноземних валют скоротиться принаймні на 10%, і дилери спрямують свої зусилля збільшення обсягів торгівлі на ринках валют розвивають країн. Взагалі, міжнародна роль євро, долара, і єни в майбутньому визначаться передусім ступенем прив’язки до них валют країн. Що стосується Росії й інших європейських країн СНД, то євро становитиме грати важливішу роль з їхньої валютних ринках, ніж долар чи иена.

Отже, всю світову фінансову систему відчує після введення євро воістину «тектонічні» зміни: якщо євро стане другою по значенням світової валютою, то валютні ринки перестануть повністю залежати від динаміки долара навіть біполярна міжнародна фінансову систему може бути стабільнішої, ніж теперішня. Є ще один дуже важливий аспект цієї проблеми. Не випадково створення валютний союз у Західному Європі з термінів збігаються з розширенням ЄС: сама наявність ЭВС посилить вимоги до стану фінансів «новачків» і тим самим знизить для ЄС фінансовий тягар розширення (наприклад, прийом країн ЦСЄ за нинішнього змозі їх фінансів обійшовся б ЄС 60 млрд. ЕКЮ на рік, тобто. зажадав б подвоєння бюджету ЄС [4]). У принципі так, «Порядок денний — 2000», затверджена у червні 1997 р. в Амстердамі, передбачає членство до ЄС до 30 країн. І це цілком зрозуміла: готуючись до зростання глобальній конкуренції, Євросоюз повинен ставати дедалі відкритішим стосовно східної частини континенту. ЭВС важливий у розвиток економік ЦСЄ насамперед тому, що національні грошові одиниці цих країн, отримали можливість прив’язки до євро, матимуть реальний шанс ввійти у його склад на початку нового века.

Для торгових партнерів країн ЄС поява єдиної європейської валюти означатиме передусім можливість роботи у валютної зоні євро з придбанням низки переваг як скорочення витрат скоєння проміжних операцій під час торгівлі товарами і послугами національними ринках ЄС, створення резервних фондів в євро з метою диверсифікації своїх авуарів, нарешті, можливості прив’язки до неї курсів своїх валют.

З упровадженням євро утворюється єдиний ринок капіталу, більший і ліквідний, ніж сукупність сьогоднішніх національних ринків. Обмеження в доступі ринку, зумовлені наявністю різних валют, зникнуть. Якщо союз буде стабільний, то вже у у середньостроковому періоді відсоткові ставки знизяться внаслідок підвищення пропозиції грошових ресурсів. Єдине валютне простір також зможе краще абсорбувати приплив капіталу. Євро буде зацікавлений у меншою мірою схильна до негативним впливам коливань долара, ніж німецькій марці, що може спричинити до переорієнтації міжнародних потоків капіталу: міжнародні інвестори вважатимуть інвестування у Європі привабливішим, а європейським інвесторам також вигідно вкладати капітал у Європі. Отже, валютна інтеграція мобілізує резерви економічного зростання Європі й у мире.

У зв’язку з запровадженням євро потрібно особливо вирізнити проблему переливу капіталу. «Припливи» і «відливи» спекулятивного (себто высокомобильного) капіталу останні десятиліття серйозним дестабілізуючим фінансові ринки чинником. Гостроту свідчить недавній криза фінансового рынка.

Європа вирішила проблему боротьби з цими перебігами капіталу, зумовлені грою на валютних курсах і відсоткових ставках. З упровадженням єдиної валюти Європа стане зоною валютної стабільності. Європейська валютна інтеграція полегшить розв’язання проблеми й у глобальному масштабі. Емітентам з трьох основних валют (долар, євро, єна) буде простіше домовиться про стабілізацію їх обмінних курсів стосовно друг до друга. Підвищення передбачуваності коливань обмінних курсів світових валют дозволило б обмежити пов’язані із нею спекулятивні переливи капитала.

Серед мінусів ЭВС відзначимо передусім зникнення ринку термінових валютних контрактів (при фіксованому курсі форварди, свопи і опціони стануть неможливі), проте до країн Європине членів ЄС (це нічого очікувати великий проблемою, оскільки за реалізації зовнішньоторговельних контрактів вони вдаються до хеджуванню на прохання клієнтів із метою страхування від валютних втрат. Тому, враховуючи неминуче скорочення комерційного обігу субстандартні та обсягу резервів доларів на країни після введення євро, можна очікувати, що країни ЦСЄ та СНД частину власних торгових розрахунків переведуть з доларів на евро.

Особливого значення запровадження єдиної валюти має для банківських систем країн ЄС, бо їм виникне принципово нова ситуація, різко зросте міжбанківська конкуренція у самій зоні євро, зникнуть валютні операції з грошовими одиницями країн ЭВС, станеться раціоналізація банківських структур і уніфікація банківську діяльність, зросте роль операцій на нової валюти, зміняться функції кореспондентських відносин, велике значення матиме доступом до платіжним системам інших країнах. Заміна національних валют на євро змусить банки адаптувати давні листи й внести нові найскладніші системи обробки платежів і информации.

Однією з найсерйозніших під час введення євро вважається питання, яким чином вирішуватимуться проблеми розбіжності економічного циклу в країни. Раніше у цих цілях вдавалися зміну обмінних курсів національних валют. Натомість запровадження на дію валютний союз означає відкіт від національного суверенітету щодо грошової, курсової й у певної міри фіскальної політики. Рішення проблем розбіжних циклів зажадає певних витрат, масштаб яких залежить і від кількох чинників: природи економічних шоків, ступеня міжнародної мобільності капіталу робочої сили, гнучкості заробітної плати цін, і орієнтації фіскальної політики на макроекономічну стабільність. Експерти сходяться у тому, що мобільність робочої сили Європі обмежена через численних історичних, культурних і мовних відмінностей у країнах ЄС. Гнучкість заробітної плати цін також лімітована жорсткої організацією товарних ринків в Европе.

Іншою значною проблемою функціонування валютний союз, особливо у першому етапі, є формування єдиної грошово-кредитної політики. Але вони можуть влаштувати в усіх країни, що входять до союз.

Нині європейські економіки перебувають у підйомі: в Німеччини й Франції розпочалося зростання, Іспанія, та Ірландія переживають бум. Але хоч європейські економіки ростуть, їх темпи зростання неоднакові, цьому в кожній є свої особливості. Проте ЄЦБ проводитиме єдину грошову політику всім 11 країн єврозони, що є його основним завданням. Поточна ситуація свідчить, що виробити єдину політику, яка прийнятною як Фінляндії, так й у Франції, зупинить інфляційний тиск у Іспанії і призведе Німеччину знову до застою чи спаду, буде, дуже непросто. Немає в тому, продовжиться чи економічне піднесення після запровадження єдиної валюты.

У полеміці що розгорнулася навколо європроекту теж можна почути песимістичні голоси у тому, що євро можуть призвести до серйозних економічним зривів і навіть до соціальним катаклізмів. Це то, можливо зумовлено багатьма причинами: можлива спекулятивна атака й на євро до чи після 31 грудня 1998 р.; масове безробіття й економічна спад загальноєвропейського масштабу; недієздатність ЄЦБ внаслідок суперечливих інтересів представниками різних країн його керівних органах; невдоволення тій чи іншій страны-нарушителя штрафними санкціями; можливе взаємне угоду про розпуск ЭВС. Згадують у зв’язку приклади розпаду валютних спілок, зокрема катастрофа єдиної грошової системи внаслідок розпаду СССР.

Не таким легким шляхом знайти точний у відповідь, начебто, просте запитання: чия ж валюта — євро? Звісно, це валюта всього Європейського Союзу. Але як тоді розглядати державну заборгованість країни, виражену в євро, що це — зовнішній борг чи внутрішній і хто відповідає за нього — окрема країна або весь Союз? Адже з одного боку, єдиний ЄЦБ і єдина валюта означають, що країни-учасниці значною мірою втрачають економічний суверенітет. З іншого боку, зберігається їх політичний суверенітет. Виникає якийсь потужний економічний дракон з одинадцятьма політичними головами.

3. Наслідки запровадження євро для.

Республіки Беларусь.

Досвід поступового формування Єдиного ринку на Європі, представляючи безсумнівний інтерес всім країн, прагнуть міцної й ефективної економічної інтеграції, вимагає до того ж час критичного і творчої ставлення до його використанню. Розуміння суті цих процесів дозволить вибрати адекватну стратегію розвитку економічного і фінансового співробітництва Білорусі, й же Росії та з ЄС, до що у найближчому майбутньому ввійдуть наші найближчі західні сусіди — Польща, Чехія, Угорщина, Естонія. Є й ще одне важливого аспекту: інтеграція Білорусі, й Росії за принципами рівноправної співпраці зажадає гармонізації їх міжнародних зобов’язань, насамперед у таких областях, як співробітництво з ЄС, вступ у ВТО.

Для валютної системи Республіки Білорусь у запровадження євро можуть призвести до наступним наслідків: — девальвація долара США можуть призвести до прямим збитків Національного банку України Республіки Білорусь у, який розміщає більшу частину своїх активів у доларах США; - відбудеться посилення тиску Європейського Союзу на позиції РБ, если.

Національний банк РБ проробить операції конверсії своїх активів у доларах США в активи в євро (через вже політичних взаємовідносин Євросоюзу й Білорусі), оскільки стратегічною метою запровадження євро є завоювання статусу світової резервної валюти; - з’явиться ажіотажний попит населення в євро у разі відсутності нової валюти у необхідних кількостях як і готівкової формі, і у вигляді залишків на на кореспондентських рахунках білоруських уповноважених банков.

З урахуванням викладеного вище вже зараз Національний банк РБ необхідно диверсифікувати свої іноземні активи. Для мінімізації збитків від майбутніх «боїв» провідних держав світових фінансові ринки НБ РБ необхідно максимально збільшити своїх активах частку дорогоцінних металів (йдеться про золоті, сріблі, платині і металах платинової групи у кожному вигляді), природних коштовного каміння, які стосуються валютним ценностям.

Важливим наслідком для валютної системи РБ від уведення євро стане посилення спекуляцій проти курсу національної валюти на неорганізованому валютному ринку нерезидентів «FOREX».

Посиленню спекуляцій проти білоруського рубля сприятимуть такі чинники: — скорочення кількості валют (перебувають у 11 видів) під час торгівлі міжнародною валютному ринку «FOREX»; - зникнення цілого ряду операцій із колишніми валютними активами. Приміром, зникнення межвалютных перекладів у зоні євро позбавляє учасників ринку «FOREX» доходів розміром (за оцінками Європейської банківської федерації) близько 6 млрд. доларів на год[6, с.6];

1. Боргів З. І. Єдина валюта країн Європейської союзу — євро: проблеми і перспективи// Гроші потрібні і кредит.-1998.-№ 7.-с.29−44 2. Доронкевич У. Перехід до євро: переваги та недостатки//Банковский вестник.-1999.-№ 2.-с.3−5 3. Золотухина Т. Інтеграційні процеси у Європі: запровадження єдиної валюты//.

Питання экономики.-1999.-№ 1.-с.125−135 4. Курочкін Д. ЭВС і Білорусь: можливості взаємодії// Білоруська газета.-1998.-№ 16 5. Поздняков У., Ганжу З. ЄС вводить євро// Міжнародна жизнь.-1999.-№ 1. с.53−58 6. Пупликов З. Друга європейська валютна система і наслідки запровадження євро для валютної системи РБ // Банківський вестник.-1999.-№ 2.-с.6−8 7. Радечко У. Чи стане євро міжнародної валютою?// Банківський вестник.;

1998.-№ 12.-с4−6 8. Савенок У. Євро стане повноцінного міжнародного валютою// Банківський вестник.-1998.-№ 12.-с.7.

Приложения Таблица 1[1, с30].

Економічні показники трьох центрів світової экономики.

| |Населення |Частка в ВВП|Доля в |Частка |Валютні | | |(млн. |країн |світової |експорту до |резерви | | |чол), |ОЕСР (%), |торгівлі |ВВП (%), |(млрд. дол.),| | |1995 р. |1996 р. |(%), |1996 р. |до початку | | | | |1996 р. | |1996 р. | |США |263 |32,5 |19,6 |8,2 |49,1 | |Японія |125 |20,5 |10,5 |9 |172,4 | |ЄС |370 |38,3 |20,9 |10,2 |349,8 |.

Таблиця 2[1, с.30].

Частка різних валют, используемых.

у торгівлі (%).

|Валюта |1980г. |1992 р. | |Долар США |56,4 |47,0 | |Німецька марка |13,6 |15,5 | |Ієна |2,1 |4,8 |.

Таблица 3[1, с.31].

Частка міжнародних облігацій, деномінованих у різних валютах (%).

|Валюта |На початку |На початку |На початку | | |1982г. |1992 р. |1996 р. | |Долар США |52,6 |40,3 |34,2 | |Європейські валюты|20,2 |33,0 |37,1 | | | | | | |До того ж | | | | |німецькій марці |… |10,0 |12,3 | |Ієна |6,9 |12,4 |15,7 |.