Международные відносини навіть России

Економічні реформи і лібералізація зовнішньої торгівлі нашій країні відкривають нові перспективи для російських комерційним структурам по самостійному пошуку діловими партнерами і збуту. Величезні потенційні можливості у цій галузі має північноамериканський ринок, охоплюючий Сполучені Штати Америки і Канади. Успіх освоєння цього ринку насамперед залежить від знання його кон’юнктури, і особливостей, і навіть правових і торгових традицій, які треба дотримуватися під час комерційних операцій із американськими і канадськими партнерами.

ПОЛІТИКО-АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРИСТРІЙ І ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ США І КАНАДЫ.

США — федеративна республіка, що складається з 50 штатів і Федерального округу Колумбія. Населення країни — понад 250 млн. людина. Штати діляться на графства. Територія США складається з трьох несуміжних частин, різних за розмірам, етнічної структурі та чисельності населення, природним умовам й рівнем економічного розвитку: основна (власне територія США), Аляска, Гавайські острова.

Відповідно до діючої конституцією компетенція федеральних органів влади й управління (президента, конгресу і федеральних установ) обмежується областями законодавства і управління, які вимагають за своїм значенням єдиного регулювання для всієї країни. До них, зокрема, відносять зовнішній політиці, оборону, валютногрошової системи, оподаткування і мита. Кожен штат має свою конституцію і системи вищих і місцевих органів влади й управління. У компетенцію штатів входять, наприклад, таких функцій, як керівництво правоохоронні органи, судочинство, місцеве оподаткування, організація здоров’я та просвещения.

Федеральні органи влади й управління стежать, щоб федеральні закони дотримувалися по всій території країни. Що стосується протиріччя федеральних законів чи законодавства окремих штатів конституції США опікується цими питаннями розглядаються Верховний суд США.

Економічна система США полягає в вільному ринковому господарстві з правовим і політичною регулюванням економічних процесів на макрорівні. У цьому держава втручається у питання обсягу й структури виробництва, ціноутворення, організації праці заробітної плати. Законодавство гарантує вільний розвиток особи і підприємництва, створює умови для приватної ініціативи й рівності різної форми власності. Основою розвитку є змагання виробників, які конкурують між собою над ринком. Там їх двигуном, мотивацією виробництва товарів та послуг є прагнення для отримання прибыли.

СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКОГО РЫНКА.

Ринки США є дуже ємними і динамічно що розвиваються, що викликають підвищений інтерес іноземних експортерів. Зацікавлення цим ринків пов’язаний насамперед із таким чинником, як можливості отримання вільно конвертованій валюти за експортовані товари та. навіть Канада мають національні ринки, кілька відмінні друг від друга структурою імпорту, ціноутворення, системам оподаткування нафтопереробки і деяким іншим моментів. Проте особливі відносини між країнами, їх географічна близькість, економічних структур дозволяють з багатьох точок зору розглядати ринки цих країн як північноамериканський рынок.

Однією з основних особливостей цих країн був частиною їхнього високий рівень залежність від міжнародної торгівлі, що зумовлює зацікавленість урядових органів навіть Канади на лібералізації міжнародної торгівлі, і формуванні ефективних інституцій та інструментів її регулирования.

За даними МВФ, на початку 1990;х років США займали місце серед із ринковою економікою за таким показником, як частка країни у загальному світовому імпорті (16,0%), а Канада — сьоме місце (4,5%), хоча слідство з чисельності населення і побудову ВВП Канада значно поступається багатьох інших промислово розвиненим странам.

Відкритість Північноамериканського ринку імпортних товарів можна проілюструвати також шляхом зіставлення його коїться з іншими найбільшими промислово розвинені країни за таким показником, як імпорт на свою душу населення. Серед семи найбільших індустріальних держав Канада, наприклад, займає перше місце цього показника, який сягав майже 5500 дол. Імпорт душу населення у Німеччині наближається до рівню Канади; проте як Японія, і США значно поступаються їй за цього показника. І хоча Сполучені Штати Америки є найбільшим світовим імпортером, їх залежність від імпорту, обрахована імпорту на одну особу, вдвічі нижче, ніж в Канади. Обсяг імпорту розрахунку одну особу у Японії не перевищує 40% від за аналогічний показник в Канаде.

Темпи зростання кількості імпорту навіть Канади залежить від безлічі чинників, особливо від загального стану економіки цих країн. Зокрема, зниження ділову активність і спад виробництва, зазвичай, ведуть до чогось великого скорочення темпи зростання імпорту. І навпаки, бурхливий розвиток економіки (а саме період переживають навіть Канада з кінця 80-х) зазвичай призводить до збільшення закупівель імпортних товарів американськими і канадськими споживачами і бизнесом.

Основними торговими партнерами навіть Канади є Японія, Німеччина, Франція, Великобританія. Незначна частка імпорту відсотках його загального обсягу посідає Гонконг, Корею, Китай, Мексику, країни Південної Америки. Перед російського імпорту припадає близько 0,5% валового імпорту Північноамериканського континента.

До важливим статтям російського експорту на північноамериканський ринок (з питань міжнародної стандартної торгової класифікації — МСТК) відносять: нафту, кольорові метали, деревину, вугілля, кокс, чорний метал і сталь, металлоносные породи, неорганічні мінерали, текстильне волокно, рибу і ракоподібні органічні хімікати, целюлозу і відходи, добрива, шкіри шкіру, хутро, транспортне устаткування, пряжу, автомобили.

За даними російської статистика про стан зовнішньої торгівлі, в 1993 р. експорт з Росії в промислово розвинених країн зріс у доларовому обчисленні на 22%. Однак у значною мірою це було викликано зростанням цін, тим щонайменше, за даними митної статистики навіть Канади, експорт у ці країни, представлений багатьма видами товарів, збільшився порівняно з кінцем 80-х більш ніж 2 раза.

Останніми роками у структурі російського експорту на північноамериканський ринок спостерігався приріст із таких товарних позиціях як алмази, платина, радій, ювелірні вироби, нікель, риба і ракоподібні, хімікати, добрива, каучук, рідке паливо, ліс, папір та інші сировинні товары.

Зовнішньоторговельна політика Російської Федерації перебуває на стадії формування (поступово оформляється відповідна їй нормативна база (Формування ввозяться складних умовах ринкового реформи початку відкритої економіці(економічної кризи і розпаду сформованих економічних связей (.

Як відомо (багато десятиріч у нашій країні панувала монополія зовнішньоекономічної діяльності(тобто прерогатива держави щодо здійснення усіх видів зовнішньоекономічних зв’язків (Держава здійснювало свою монополію через спеціально створені органи (Зовнішня торгівля проводилася через Міністерство зовнішньої торгівлі (пізніше (Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків) та її галузеві експортно-імпортні об'єднання; міжнародні розрахунки (через Зовнішекономбанк СССР (.

Поступове реформування зовнішньоекономічної діяльності починається з 1986 р (Були розширено права державних зовнішньоторговельних організацій (водночас зовнішній ринок допустили галузеві(республіканські і регіональні організації(З кінця 80-х почали отримувати від право безпосереднього виходу зовнішній ринок виробники експортної продукции (.

Рішучий перелом регулювання зовнішньоекономічної діяльності пов’язані з Указом президента Росії від 15 листопада 1991 р («Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності біля РРФСР"(Відповідно до цим декларація про здійснення зовнішньоекономічної діяльності одержали всі суб'єкти господарської діяльності(незалежно від форм власності(без спеціальної регистрации (.

Отже (регулювання зовнішньої торгівлі, і зовнішньоекономічної діяльність у цілому залишається дуже багато невирішених проблем (Труднощі і завдання зовнішньоекономічних зв’язків тісно пов’язані із загальним економічним становищем Росії((.

Упродовж багатьох років характер торгово-економічних зв’язку з Сполучені Штати визначався станом політичних відносин (У час торгово-економічне співробітництво стає дедалі важливим елементом російсько-американських взаємин держави і сприяє поліпшенню їхнього виведенню на якісно нового рівня (дозволяє будувати ці відносини на стабільної основі(за принципами рівноправності і взаємного доверия (.

Російської Федерації надає велике значення розширенню економічних зв’язку з Сполучені Штати (розглядаючи їх як однієї з найважливіших і найперспективніших для Росії партнерів (Важливим моментом є й те що (що успішний розвиток взаємовигідних перетинів поміж Росією і США може призвести до успіху реформування і прискоренню інтеграції російської економіки у світову господарську систему (Докорінно змінився, у останні роки і підхід США до питань співробітництва з Росією (Вочевидь (що економічні причини такої зміни пов’язані лише з політичними (але й економічними чинниками (Адже російський ринок є дуже ємним і перспективним для американського бізнесу (який (добре розуміючи це (вже активно його осваивает (.

У результаті зроблених обома країнами кроків із усунення спадщини «холодної громадянської війни» відбулося суттєве поліпшення умов двосторонніх торгових отношений (.

У 1993 року відзначався суттєве зростання експорту до США (вже безпосередньо до грудня цей показник досяг 1,6 млрд. доларів і більше ніж удвічі перевищив експорт за 1992 рік. Проте можна припустити (що це супроводжувалося якісними змінами у його структуру: основу як і становили сировинні товари та напівфабрикати. У 1993 року найбільш помітно зросли поставки на американський ринок російської і нафтопродуктів, алюмінію, чорних металів Там разом із дорогоцінними металами і хімічними продуктами припадає понад 80% експорту до США. Вироби машинобудування, особливо високотехнологічні, займають незначне место ([1].

Іншим примітним моментом є більш ніж дворазове скорочення 1993 р. російського імпорту США — за перші одинадцять місяців він знизився до 1,3 млрд. доларів проти 2,9 млрд. доларів на 1992 року. Це була пов’язана насамперед із різким падінням закупівель зерна, що у минулі роки, зазвичай, становила щонайменше половина всіх наших закупівель в США.

Для подальшого зростання двосторонньої торгівлі, і співробітництва підготовлена досить грунтовна договірно-правову базу. Цю угоду про торговельних відносинах із США, запроваджене дію з середини 1992 року, надання режиму сприяння Росії, угоду про усунення подвійного оподаткування, про взаємний захист інвестицій. З жовтня 1993 року США поширили нашу країну режим генеральної системи преференцій, що дозволяє безмитно ввозити на американський ринок товари понад тисячі наименований.

Зараз наша торгівля зі США можуть збільшується швидше (ніж зовнішня торгівля Росії у целом ([2] У 1995р (товарообіг між двома країнами зріс приблизно на чверть проти попереднім роком, і досяг майже сім млрд (доларів (а, по порівнянню з 1992 р (він зріс приблизно два разу (Особливо все швидше зростав у цей період експорт США (хоча у минулому року (як свідчить російська статистика (експорт нафти й імпорт росли приблизно темпами (Щоправда (основу нашого експорту до США як і становлять сировинні товари (більш 90% поставок)(У імпорті основне місце належить сільськогосподарським товарам і продуктам їх переробки (і навіть машинам і оборудованию (.

Починаючи з 1994 р (баланс російсько-американської торгівлі почав складатися з певним перевагою на користь Росії(За таким приводу до цього вже початку виявляти занепокоєння (У цьому хотілося б вирізнити (що до торгівлі з Україною дефіцит США з’явився вперше з часів кількох десятиліть багаторазового перевищення американських поставок (Зрозуміло (що перша американська сторона стурбована великими розмірами загального дефіциту зовнішньої торгівлі США (але «внесок» до нього Росії зовсім незначний (менш 1%([3].

У результаті її подальшого розвитку російсько-американських економічних відносин виявлятися розбіжність інтересів з питань і конкуренція у низці областей (Але за наявності доброї волі проблеми такого роду можна долати спільні зусилля (уникаючи невиправданою конфронтації(Нагромаджений останніми роками досвід взаємодії (хороше того підтвердження (Можна цілком обгрунтовано стверджувати, що ділове партнерство двох держав приймає дедалі більше сталого характеру і має хороші перспективы.

МОЖЛИВОСТІ РОЗШИРЕННЯ РОСІЙСЬКОГО ЕКСПОРТУ НА ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКИЙ РЫНОК.

Як вважають американські і канадські експерти, є ще дуже значні змогу розширення російського експорту до ринків цих країн із таких товарних груп, як, наприклад кольорові метали, деревина, вугілля й кокс, чорний метал і сталь, металлоносные породи, неорганічні мінерали, неметалеві мінерали, текстильне волокно, риба в ракоподібні, органічні хімікати, шкура, шкіра, хутро, прядиво, алмази, платина, радій і ювелірні вироби, нікель, спирт і духи, транспортне устаткування, тканини і одяг, взуття та продовольчі товари. Вивчення і - оцінка цих потенційні можливості може зацікавити виробників даних товарів у Росії. Поза тим, як свідчить практика, російські оптичні товари та музичні інструменти (особливо фортепіано) знаходять збут до й Канаді. Різні привабливими цінами у поєднані із прийнятним якістю, можуть продаватися з поглибленим успіхом за наявності добре продуману стратегію маркетингу, яка орієнтована відповідну групу покупців. Канадські імпортери виявляють зацікавлення вертольотам і суднам на підводних крилах, виробленим у Росії. Експорт таких високотехнологічних товарів зажадає зосередити увагу до здійсненні програм навчання канадських фахівців роботі з цією технікою, і навіть утворенні відповідної інфраструктури з її ремонту, аби забезпечити післяпродажне обслуговування. Перспективною стадією російського експорту до Канаду є також автомобілі сімейства «Жигулі «з автоматичними трансмиссией.

Слід сказати, що важливою товарної позицією канадського імпорту групі сировинних матеріалів є нафту (традиційним постачальником чим світовий ринок Росія). У цілому нині Канада має позитивне сальдо торгувати енергетичними товарами (нафту, газ, гідроелектроенергія). Проте, враховуючи територію країни, для Канади дешевше експортувати США нафту, видобуту в рівнинних районах, й те саме час закуповувати нафту там задля забезпечення потреб економіки Атлантичного узбережжя і (меншою мірою) потреб провінції Квебек. Крім нафти на групу сировинних матеріалів, імпортованих Канадою, входять напівфабрикати з овочів, олійною культурою, ручна прядиво, натуральний каучук і хлопок.

Що ж до специфіки експорту до США, то тут, як очікують, експортні можливості Росії можуть збільшитися насамперед з допомогою імпорту технології ВПК та продукції конверсії, лісу й до лісоматеріалів, тканин (особливо лляних), і навіть таких традиційних товарів російського експорту, як ікра, горілка, ювелірні вироби, статуетки з порцеляни і дерева, дерев’яна меблі для дачних будиночків, мисливські рушниці, наручні годинник, іграшки, патенти і лицензии.

Як вдалого прикладу освоєння певної ніші Північноамериканського ринку окремим підприємством можна навести підписаний наприкінці 1994 р. договір між АТ «Уралавтопричіп» і американською компанією «Technology Resources International Inc » .

Предметом договору є вироблені АТ «Урал-автоприцеп «тяжеловозные напівпричепи вантажністю 52 т ЧМЗАП-9990, технічні параметри яких викликали велике зацікавлення фахівців різних відомств США, зокрема і Пентагона.

Особливу увагу саме до цього полуприцепу викликаний хорошими експлуатаційними характеристиками його ходовий частини. Трехосная механічна підвіска з пружними гумовими елементами, з подовжньої і поперечної балансуванням дозволяє полуприцепу плавно рухатися із високим швидкістю і «тримати дорогу «при подоланні перешкод до 300 мм робить його высоко-проходимым. Надійність напівпричепи і можливість його успішної експлуатацію у поганих дорожніх умовах забезпечується конструктивної захистом підвіски від влучення бруду. Усі основні рішення, що стосуються ходовий частини, заїзду техніки на платформу напівпричепи, і навіть сигналізації про ушкодженні шин, запатентовано у РФ.

Відповідно до контрактом американська фірма представлятиме продукцію АТ «Урал-автоприцеп «над ринком навіть Канади, особливо у лісовій і військової промисловості, і навіть надасть інформацію з технічним параметрами тягачів США. Крім цього, до цього перебирає вирішення питань продажу досвідчених зразків напівпричепів ЧМЗАП-9990 і ліцензії на технологію виготовлення ходовий частини з урахуванням чотирьох патентів АТ «Урал-автоприцеп ». Згідно з умовами контракту до цього одержуватиме 10% комісійних з суми продажів причіпний техніки. Під час перебування чергу, завод підготує рекламні відеоролики і представить іншу додаткову інформацію з своєї продукції для реклами в США.

Підписаний договір може бути однією з перших прикладів конкретних постачання російської техніки американською військовою відомствам. Для виробництва для збуту північноамериканському ринку заводу, безумовно, доведеться докладати значних зусиль і започаткувати ряд заходів із модернізації устаткування та доведення якості серійного виробництва причепів до стандартів, які у навіть Канаді, і навіть чітко уявляти собі законодавство, правил і норми цих країн, регулюючі ділові та громадянські правовідносини частковості, наприклад, в області реклами, гарантійних зобов’язань інституту довірчій власності тощо. д.).

Аналізуючи потенційні можливості Північноамериканського ринку, які можуть опинитися уявити інтерес для російських експортерів, слід, певне, пам’ятати намічені соціальні й демографічні зрушення в структуру населення США Канады.

За прогнозами, до 2000 р. приблизно 30% американського канадського населення буде старше 50 років. На той час дана вікова група перевищить за чисельністю вікову групу осіб молодший 20 років. Дедалі більше число американців і канадців буде старших 65-літнього віку років — традиційного віку виходу пенсію. Проте дійсне число пенсіонерів зростатиме так: у зв’язку з тим, що це популярнішим стає ранній вихід на пенсію (віком від 55 до 64 лет).

Північноамериканські споживачі з старших вікових груп багато в чому відповідають нашому стереотипу «літнього громадянина «— ні з образу життя, ні з тому, як вони витрачають гроші. Хоча у середньому доходи літніх людей нижче, ніж прибуток понад молодих громадян, за останні десятиліття росли вищими темпами. У значною мірою це стало результатом поліпшення пенсійних програм, як державні, і частных.

Щодо висока купівельна здатність осіб похилого віку почасти обумовлюється найпоширенішим домовладением. Близько 80% сімей, глави яких старших 65-літнього віку років мають власний дом.

На літніх американців і канадців доводиться значна частина швидкозростаючого, привабливого і дуже специфічного ринку. Ця важлива демографічна частку ринку сприяє зростання попиту, отже, і ділових можливостей експортерів у різних областях, як туризм, облаштування побуту, продаж товарів медичного призначення і дорогих іграшок та товарів для малят, які похилого віку набувають на свої онуків. Ця тенденція продовжуватиме розгортатися у найближчі десятиліття, оскільки віку стануть досягати ті, кого відносять до представників «буму народжуваності «(т. е. до тих, хто народився кінці 40-х і 50-х годах).

Покупці, вважають, віддаватимуть перевагу товарам, який вирізняється зручністю користування. Найбільший попит на користуватимуться вироби і продукти, щоб забезпечити економію часу й праці. Цю тенденцію можуть і пояснюються деякі нові чинники ринкової кон’юнктури. Приміром зросла занепокоєність становищем навколишнього середовища вже змушує багатьох американців і канадців переглянути свої думки те що, що вони розуміють під зручністю користування товарами, та поступово складається новий ринок для товарів, відповідальних вимогам охорони оточуючої среды.

На північноамериканському ринку відзначається посилюється тенденція до диференціації і «сегментації «у зв’язку з тим, що покупці виявляють все велику вибірковість на придбання товарів та послуг. Ця тенденція створює сприятливі змогу торгівлі спеціалізованими товарами, розрахованими задоволення потреб щодо не великих груп населення і навіть окремих покупців. Технічний прогрес дозволить ще більше знизити вартість: спеціалізації і орієнтації на особливий попит, що розслідування приведе збільшення кількості потенційних покупців певних видів товаров.

Покупці стають дедалі вимогливішими. Досягнення сучасної науку й техніки дедалі ширше проникають у побутових пристроїв і товари, використовувані на відпочинок та інфраструктура розваг. В наявності також прагнення купувати більше «предметів розкоші», включаючи товари домашнього побуту, дорогі іграшки та екзотичні продуктів харчування. У цілому нині постачальники мають нагоду переконатися у тому, що якісні товари легко знаходять збут на ринку, оскільки споживачі шукають довговічніші і надійні товари. Інтерес до вироби і продукти низьку якість повсюдно знижується, що треба першу чергу мати у вид російським экспортерам.

Розглядаючи перспективні експортні можливості російських підприємців на північноамериканському ринку, треба сказати, що, як і раніше що ввезення навіть Канаду більшості товарів то, можливо здійснено без будь-яких спеціальних дозволів, імпорт низки товарів, включених у спеціальний список, обмежується. Список товарів, імпорт яких контролюється, складається федеральними владою та уряду ми навіть Канади. Коли якійсь товар входить у даний список, імпортер цього товару повинен звернутися у відповідне відомство з проханням надати їй дозволу импорт.

Список товарів, імпорт яких контролюється, містить різні сільськогосподарські продукти (птах і молочних продуктів), багатьох видів тканин та одягу. Імпорт низки товарів не включених до цього списку, також можлива лише і при отриманні спеціального дозволу. Дозвіл імпорту таких товарів видається федеральними міністерствами, наприклад Міністерством сільського господарства. Міністерством здоров’я та іншими ведомствами.

Зокрема, товарів, які представляють інтерес для російських експортерів, імпорт яких контролюється федеральними владою навіть Канади, відносять: озброєння та обладунки малого й великого калібру; олію, сир та інші молочних продуктів; углеродистую сталь та в спеціалізовані сталеві вироби; одяг; лікарських препаратів; яйця і пояснюються деякі продукти птахівництва; тварини рослини, знаходяться під загрозою зникнення; цукор; тканини (окремі види); алкогольні налитки. Що ж до експорту дорогоцінних металів і виробів із них, то потрібно, щоб усе ювелірні вироби, виготовлені в цілому або частково з золота, срібла, платини чи паладію, мали маркірування, який вказує вид використаного коштовного металу і його застосування при виробництві цього товару. Маркування повинна також утримувати інформацію про пробі коштовного металу, відповідної американським стандартам (наприклад, 14 чи 24 карата тощо. буд.). У цілому нині російським експортерам слід виходити із те, що їм удасться ввозити США з Канади (чи, навпаки, США до Канади) безмитно лише ті товари, котрі піддавалися обробці чи перетворенню біля Канади чи навіть після цього відповідно до критеріями, які у ССТ, по них може бути визнаний канадське чи американське происхождение.

Розширення експортних на північноамериканському ринку під що свідчить пов’язані з кінцевим споживанням продукції та послуг. У та Канади, наприклад, більшість загальних витрат посідає особисте споживання семей.

Російські експортери би мало бути дуже зацікавлені тим фактом, що Витрати імпорт займають велику підтримку і постійно Дедалі Більшу частина загальних витрат у американської й канадській економіці. На імпорт товарів хороших і послуг доводиться 20—25% усіх витрат у Північній Америці. Серед найбільших промислово розвинутих країн лише ФРН та Великобританія витрачають порівнянну частину свого національного доходу на импорт.

Заключение

.

Я постарався висвітлити основні моменти імпорту навіть Канади та показати Вам можливість експорту російських товарів з їхньої ринки, яка безумовно існує. Експортери треба враховувати й не так загальне настрій на північноамериканському ринку, скільки потреби кожного району цих двох стран.

Безсумнівно у тому, щоб знайти лазівку на північноамериканський ринок слід подумати і ролі наших товарів, а чи не просто лементувати на тему тому, що «ці америкашки» не пускають нас стало на ринок лише тому що ми із Росії. Североамериканцы дуже практичні люди і тому, якщо якість наших товарів буде рівні, це можна буде витісняти не лише товари інших країн, а й продукцію американських і канадських виробників. З цією, хто, раджу згадати захоплення значній своїй частині автомобільного ринку США японськими автомобілями. Отож годі опускати руки.

1. Д.э.н., проф. Смирнов «Ринки навіть Канади «Москва 1997 2. Д.э.н., проф. Васильєв «Шанси виходу Росії на північноамериканський ринок». Москва 1997 3. Журнал «Економіст»: «Огляд економічних районів США» квітень 1997 4. Журнал «Діловий партнер »: «Економічні райони Канади «жовтень 1997 5. Basic facts about the USA. Москва 1996.

———————————- [1] Див (: Російські вести ((1994((9 лютого ([2] Див (: Зовнішня торгівля ((1996((№ 5((С (3([3] Див (: там же (.