Внешнеторговая діяльність Республіки Корея

РОССИЙСКАЯ ЕКОНОМІЧНА АКАДЕМІЯ ЇМ. Г. В. ПЛЕХАНОВА.

Курсова робота на тему:

Внешнеторговая діяльність Республіки Корея.

МОСКВА 2002.

План курсової работы.

Введение

…стр. 3−4.

1. Аналіз зовнішньоторговельного обороту Республіки Корея у 90-х рр і її сбалансированность… стр. 5−9.

2. Товарна структура експорту і импорта… стр. 10−21.

3. Роль ПІІ розвитку експорту страны… стр. 22−26.

4. Торгові відносини Республіки Корея з Росією і развития… стр. 27−30 Укладання… стор. 31−33 Список литературы… стр. 34.

Зовнішньоторговельна політика Республіки Корея формувалася у протягом багатьох десятиліть. Формування здійснювалось у умовах стратегії економічного розвитку з допомогою експортного производства.

Як відомо, багато десятиріч у Республіці Корея панувала монополія зовнішньоекономічної діяльності, тобто прерогатива за проведення всіх видів зовнішньоекономічних зв’язків належало государству.

Щоб стимулювати експортного виробництва уряд здійснювало ряд заходів із лібералізації імпорту належала для розширення експортного виробництва, зниження податків або визволення від нього підприємств і фірм, здійснюють експортне виробництво, надання кредитів експортуючим фірмам на на пільгових умовах, створенню економічних зон, спеціалізованих на экспорте.

З порівняльних переваг, які у достатку робочої сили, та враховуючи підвищений попит японського і журналісти американського ринків в трудомісткою продукції, Республіка Корея інтенсивно розвивала такі галузі як автомобілебудування, суднобудування, виробництво напівпровідників, телекомунікаційного устаткування, побутової електроніки, комп’ютерів, текстильної та нафтохімічної промышленности.

Нині зовнішня торгівля країни знизилася. Уряд шукає у відповідь складне питання: як зберегти стабільне становище у державі, економіка якого безпосередньо залежить від експорту до Сполучені Штати, втративши економічний інтерес до Сеулу після терористичних атак 11 сентября.

Ще терористичних атак південнокорейські економісти попереджали, що нинішня динаміка скорочення внутрішніх витрат споживачів не дозволить після закінчення 2001 року збільшити обсяг ВВП країни понад 3%. У таких висновках у разі Південна Корея можна побачити досить чіткі нотки посиленого пессимизма.

Уряд продовжує робити серйозні кроки, щоб й у подальшому попередити різке уповільнення економіки. Наприкінці 2001 року був прийнято до державного бюджету, обсяг якого становив 1125,8 млрд. он ($ 870 млрд.). На думку аналітиків, бюджет носить стимулюючий характер для загального розвитку экономики.

Автор поставив за мету розкрити причини успіхів, і труднощів у зовнішній торгівлі країни, показати товарну структуру експорту й імпорту, вплив ПІІ в розвитку експорту, і навіть торгові стосунки між Республікою Корея і Россией.

Кілька місяців автор намагався вирішити поставлені завдання й головним джерелом інформації з’явився Корейський культурний — інформаційний фонд.

Анализ зовнішньоторговельного обороту Республіки Корея у 90-х рр. і його сбалансированность.

Таблица № 1.

Динаміка зовнішньоторговельного обороту Республіки Корея (млрд. $) | |1994 |1996 |1998 |2000 | |Роки | | | | | |Пок-ли | | | | | |Внешнеторговый|234,9 |246,1 |304,6 |332,8 | | | | | | | |Оборот | | | | | | |125,2 |132,4 |156,1 |172,3 | |Експорт | | | | | |Імпорт |109,7 |113,7 |148,5 |160,5 | |Сальдо |15,5 |18,7 |7,6 |11,8 |.

Джерело: [9, з. 112].

З аналізу таблиці слід, що розмір товарообігу Республіки Корея має стійку тенденцію підвищенню. Починаючи з 1994 р. зовнішньоторговельний оборот країни становило 97 млрд. Доларів США (з 235 млрд. 1994 р. до 332 млрд. 2000 р.). Неухильно росте, і експорт (з 125 млрд. 1994 р. до 172 2000 р.), що пов’язані з бурхливим розвитком ринку виробництва напівпровідників і телекомунікаційного устаткування, що є головними експортними товарами Південна Корея. Періоду 1994;2000 властиво позитивне торгове сальдо.

За даними СОТ, 2000 року Республіка Корея займала 13-ое місце у світі за обсягу торгівлі. Зокрема, обсяг експорту становив $ 172,3 млрд., а обсяг імпорту — $ 160,5 млрд. У опублікованому Міністерством закордонних справ і до зовнішньої торгівлі Республіки Корея доповіді СОТ за 2000 рік про тенденції у торгівлі повідомлялося, що за обсягом експорту Корея займала 12-ое у світі, а, по обсягу імпорту — 13-ое місце. [3, з. 358- 359].

У 90-ті роки темпи зовнішньої торгівлі в 1,5−4,0 разу перевершували темпи приросту ВВП. Так, на початок 94 рр середньорічний приріст експорту становив — 10%. Швидке зростання зовнішньої торгівлі з’явився результатом впливу різних факторів, і умов, зокрема зовнішньоторговельної політики, на процес формування й розширення експортного потенціалу. [2, з. 212].

Південну Корею не належить до країн вільного торгового режиму. Уряд, граючи домінуючу роль економіці, здійснює прямий і непрямий контроль у зовнішньоекономічних связях.

Донедавна зовнішньоторговельна політика сутнісно представляла собою систему протекціоністських методів розвитку експорту і ліцензування імпорту. Відповідно до цього, компанії отримали право імпортувати товари, вартість яких немає перевищувала величину експортних надходжень цих компаній. На відміну від споживчих товарів імпорт устаткування й проміжних товарів звільнявся від якихось мит і користувався пільговими тарифами. Виняток становили матеріали, виробництво що у якійсь мірі одержало развитие.

Високі темпи зовнішньоторговельного обороту призвели до зростання значення Південної Кореї на світові ринки. Її частка у світовому експорті зросла з 0,04% в 1962 г. до 1,1 в 1980 г., 1,9 — 1990;го р. і 2,4% - 1996;го г.

Збільшилася втягнутість країни у міжнародний поділ праці, про ніж свідчить коефіцієнт еластичності експорту й імпорту по відношення до ВВП і зростання експортної й імпортного квот.

Експортна квота 1999 р. досягла 36% ВВП і кілька поступається відповідному показнику інших країн цього регіону. Імпортна залежність залишається традиційно вищої, але різниця у показниках значно зменшилася. [8, з. 338].

Експорт орієнтоване виробництво посилило залежність країни від стану світового господарства, від характеру і масштабів зовнішньоекономічних зв’язків. Імпортозаміщення справляє пом’якшуючу впливом геть зовнішню вразливість економіки, і навіть заощаджує валюту.

Істотних змін зазнала у структурі зовнішньої торгівлі. У товарної структурі експорту зросла частка тих продукції матеріаломістких і наукомістких деяких галузей і скоротилася частка трудомісткою продукції. Зміни у товарної структурі зовнішньої торгівлі відбили галузеві зрушення і производстве.

Швидке зростання важкої промисловості із другої половини 1970;х років дозволив Південній Кореї у 90-ті виходити зовнішній ринок постачальником різного виду машин і оборудования.

Найбільш динамічної й перспективної статтею експорту продукції обробній промисловості стали електронні і електротехнічні вироби. Так, за 1976;1994гг. частка телевізорів в експорті Південна Корея зросла з 1,3 до 3,4%, частка радіоприймачів, касетних магнітофонів — з 1,25 до 3,1%, устаткування далекого зв’язку — з 1,7 до 3%, оргтехніки — з 0,5 до 4,15%. У цілому нині частка електроніки і електротехніки збільшилася до 25% експорту. [1, з. 232].

До середини 90-х у його структурі займала важливе місце побутова електроніка. У наступні роки електронні компанії направили зусилля на виробництво телекомунікаційного устаткування, коштів автоматизації виробничих процессов.

У 90-х роках стався перехід до вивезенню більш дорогого устаткування проти побутової технікою. Серед електронних товарів найвищою конкурентоспроможністю мають напівпровідники. Серед опитаної транспортних засобів крім суднобудування важливе посів вивезення автомобілів і запчастин до них — понад 3% всього экспорта.

За окремими товарам південнокорейські компанії зайняли міцні позиції на світовому ринку. [7, c.68].

Що Накопичувалися протягом кількох років кризові явища економіки Республіки Корея 1997 року досягли рівня. Сталося помітне зниження конкурентоспроможності товарів із Південної Кореї, на яку за цілковитої залежність від імпорту енергоносіїв є й сировини останніми роками стали характерні високі витрати й надмірний зростання оплати праці, завищені відсоткові ставки, високі транспортні витрати, відставання інноваційного процесса.

З огляду на сократившегося внутрішнього попиту ризикована інвестиційна політика великих фінансово-промислових груп — «чеболей», котрі користувалися невиправдано пільговими кредитами, призвела до перевиробництву у низці отраслей.

Фінансовий криза перекрив шляху залучення нових валютних коштів, викликав масову втечу іноземного капіталу із Південної Кореї, скорочення валютних резервів до 5 млрд. дол. як наслідок, обвальне падіння обмінного курсу вони стосовно долара майже 2 десь у ноябре-октябре 1997 г.

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Південна Корея у листопаді 1997 р., по попередніми даними, скоротилося на 28% впритул до низького рівня 932 млн. дол. Скорочення, яке тривало протягом 2-х наступних років, пов’язують із спадом експорту до в зв’язку зі зменшенням попиту комп’ютерні чіпи і банкрутством автомобілебудівної фірми Daewoo Motor Co. Експорт зменшився на 1,9% до 15,1 млрд. дол., а імпорт становило 0,7% до 14,2 млрд долл.

У той самий час очікувався подальший спад експорту до зв’язки й з уповільненням економічного зростання навіть відповідним скороченням попиту південнокорейську продукцию.

На початок 1999 р. 16 важливих експортних товарів РК піддавалися антидемпінговим заходам з боку (сталепродукты, дроти, кольорові кінескопи, фармапрепараты, фотоплівка, чіпи пам’яті dram — тощо.), причому однієї зі товарів — чипам dram є рішення СОТ про невідповідність дій США антидемпінговим правилам. Загалом обсязі експортних відвантажень РК США зазначені товари становлять близько 10%.

У той самий час американці наполегливо вимагає від Сеула вжити заходів щодо відкриттю ринків будівельних робіт, кінопродукції, м’яса, відмовитися від держпідтримки виробників стали. Так було в лютому 1999 р. РК відвідали дві американські торгові делегації з вимогами про збільшення квоти імпорту м’яса США, зниження тарифів нею, змінити систему продажу імпортного м’яса у країні. Переговори проходили жорстко, корейська сторона відповіла відмовою попри всі вимоги, попри погрози із боку американців передати це запитання в руки СОТ (що зробили після закінчення переговоров).

Визнаючи слабкість своїх позицій, і аргументації, корейські офіційні особи немає сумнівів у цьому, що розв’язання цієї СОТ — буде несприятливим для Республіки Корея. Проте арбітраж дозволить послабити тиск американців (розгляд таких справ у СОТ триває 15 міс. і стільки на той час дозволяється потім готуватися до впровадження рішення на дію) на січень 2001 р., коли Корея буде зобов’язана відкрити ринок с/г продукції для імпорту по прийнятим перед СОТ зобов’язанням. [1, c.230−231].

Товарная структура експорту і импорта.

Ситуація з експортом і імпортом Республіки Корея продовжує визначатися кризовими явищами, наблюдавшимися протягом 1998 і початку 1999 рр. Негативно вплинуло на місцевих у виробників і експортерів надають завищений курс національної валюти проти доларом, високу вартість кредиту, низький внутрішній попит, несприятливі зовнішньоекономічні факторы.

Разом про те, стабілізація фінансового стану і підвищення позитивного сальдо торгового балансу РК 1999 р. дозволяють казати про створенні передумов на поліпшення ситуації в експорті. Зростання світової економіки, зниження цін на сировинних ринках поруч із заходами уряду РК зниження відсоткові ставки, контролю за інфляцією і Міжнародним валютним курсом, здійснювана державою програма реструктуризації основних галузей промисловості також має сприяти збільшення обсяги виробництва і збільшення експорту. [2, з. 214].

Автомобилестроение.

Відзначене 1999 р. різке скорочення на предмети тривалого користування, призвело до падіння на 48,7% обсягів продажу автомобілів на місцевому ринку. У цьому парк малолітражних автомобілів (обсягом двигуна до 800 куб. див), покупцям яких надавалися додаткові податкові пільги, зросла з 6,4 до 24,1%. Незначний зростання експорту автомобілів 1998 р. не зміг компенсувати втрати, викликані звуженням внутрішнього ринку. Збільшення частки експорті малолітражних і, відповідно, дешевих автомобілів також вплинув скорочення надходжень від цього. У результаті 1999 р. обсяг експорту автомобілів з РК скоротився на 29,9%. Середнє завантаження виробничих потужностей у автомобілебудуванні не перевищувала 49,9%.

1998 р. для автомобілебудування став періодом структурних перетворень — «Деу моторс» придбала компанію «Санъён моторс», а «Хёндэ моторс» виграла тендер на правом купівлі контрольного пакети акцій збанкрутілої «Киа Моторс».

Заходи уряду РК щодо підтримки автомобілебудування не дали очікуваних результатів через масові звільнень (понад 30 тис. чол.), що охопили цю галузь, і навіть банкрутств малих і середніх компаній, що випускають комплектуючі для автомобільних гігантів. У 2001 р. місцеві експерти очікували збільшення попиту продукцію автомобілебудування на 16% (870 тис. автомобілів). Цьому, на думку, має сприяти зростання внутрішнього споживання у другій половині року. Експорт автомобілів 2001 р. має зрости на 6%.

Судостроение.

Із початком економічної кризи в РК портфель замовлень у південнокорейських суднобудівників істотно зменшилася. Це обумовлювалось труднощами з наданням іноземним замовникам гарантій першокласних банків відношенні повернення кредитів, що було результатом падіння індексу кредитоспроможності РК. У 1999 р., за історію південнокорейського суднобудування, обсяг нових замовлень дорівнював нулю. Проте проведена девальвація вони і жорстка цінова конкуренція, і навіть агресивна маркетингова стратегія південнокорейських компаній дозволили збільшити портфель замовлень (він становив 80% від обсягу минулого року її). У жовтні 2000 р. які були замовлення дозволяли завантажити південнокорейські верфі роботою на 2 року. У найсприятливішої ситуації виявилися великі суднобудівні компанії, дрібні й середні фірми, котрі відчувають труднощі з отриманням кредитів, соціальній та умовах низьких світових ціни суду, не змогли забезпечити себе достатню кількість заказов.

У 2001 р. очікувався зростання замовлень налаштувалася на нові суду (приблизно 10%), чому сприятимуть сильна йєна і стабилизировавшийся обмінний курс корейської вони. Частка південнокорейських суднобудівних компаній у загальносвітовому портфелі замовлення також має зрости. У 2000р. обсяги виробництва судів в РК і, експорт збільшаться загалом на 2,3% по порівнянню з 1999 р., досягнувши в 7,5 млрд. долларов.

Побутова электроника.

Виробництво побутової електроніки в РК 1999 р. зросло 6,6%. Проте обсяг продажу більшості товарів цієї групи (телевізорів, відеомагнітофонів та інших.) через падіння купівельну спроможність населення скоротився на 40−60% (1999 р. пральних машин продали на 40% менше, ніж у 1997 р., холодильників — на 9%). Експорт електротехнічних виробів на 1999 р., навіть за умов девальвированной вони, скоротився на13% (телевізорів — на 22%). Разом з тим експорт мікрохвильових печей і холодильників збільшився на 6% і 0,7% відповідно. Скоротилися обсяги експорту південнокорейської побутової електроніки у країнах Південно-Східної Азії, СНД і Латів. Америки. А експорт цієї категорії товарів у США зріс у 1999 р. на 23% (відеомагнітофонів і мікрохвильових печей на 60 і 30% соответственно).

У період економічної кризи південнокорейські компанії докладали максимум докладає зусиль до диверсифікації ринків збуту, вдосконалення маркетингових технологій. Особливо агресивна політика проводилася на ринках Близького Сходу, і Північної Америки, що викликало антидемпінгові заходи з боку США (вони стосувалися корейських телевізорів високої чіткості зображення проекційних телевизоров).

У першій половині 1999 р. очікувалося збільшення експорту побутової електроніки, на яких має йти збільшення її виробництва. Разом про те, такі чинники, як високі ціни на всі імпортні комплектуючі, фінансова нестабільність ринків і низькі ціни на всі електроніку на світовому ринку (особливо вироблену розвиваються), будуть надавати стримуюче впливають. З огляду на це південнокорейські товаровиробники концентрують зусилля на експорті високотехнологічних товарів (наприклад, цифрових електропобутових приладів) до ринків розвинених стран.

У 1999;му р. не очікується збільшення попиту побутову електроніку й у самої РК, оскільки нові види товарів (цифрового формату) поки що лише почали з’являтися на рынке.

Виробництво полупроводников.

У червні 1998 р. експорт напівпровідників скоротився на 27,8% по порівнянню під аналогічною періодом минулого року. Після цього тенденцію до їх зниження експорту цієї категорії товарів вдалося переломити, і загальний обсяг постачань напівпровідників за результатами року скоротився тільки 3,2%. Виробництво напівпровідників збільшилася 1999 р. на 35,4%, вартість «чипів» (DRAM) протягом саме цього року залишалася на нижчою позначці, відзначеною червні. Ця обставина, і навіть неясні перспективи світового фінансового ринку напівпровідників змушують південнокорейські компанії скорочувати (на третину) обсяги інвестицій у виробництво напівпровідників як у країні, і там — три основні виробника напівпровідників в РК змушені були скоротити обсяги виробництва через низьких світових ціни випущену продукцию.

Невисока норма прибутку на цій галузі змушує південнокорейські компанії йти на реструктуризацію виробництв, особливо з урахуванням те, що ціни на всі продукцію падають швидше, ніж видатки його виробництво. Підвищені витрати у цій галузі пов’язані, насамперед, з подорожчанням (доларовому еквіваленті) оренди взятого лізинг імпортного устаткування. У цих умовах компанії намагаються залучити додаткові позикові кошти з-за кордону позбуваються низки виробництв, стаючи мало конкурентоспроможними. Уряд закликає південнокорейські компанії сконцентруватися на профілюючих виробництвах. Йдеться, зокрема, йде злиття напівпровідникових виробництв компаній «Хёндэ» і «Эл-Джи». У разі їх об'єднання нова компанія стане теж другим найбільшим виробником напівпровідників у світі після компанії «Сам-сунг».

Зазначається посилення тиску з боку іноземних конкурентів на південнокорейських виробників напівпровідників. У хід ідуть антидемпінгові заходи, загрози затримати надання траншей, обіцяних РК у межах стабілізаційної програми МВФ, тощо. У сент. 1998 р. США запровадили високий антидемпінгові мита на «чіпи» компаній «Хёндэ» і «Эл-Джи». Не виключено, що приклад США підуть європейські та інші страны.

У 2000р. у сфері виробництва напівпровідників почалося пожвавлення (зростання на 13,3%). У цьому експорт має зрости на 13,7% (через масово у світі програми Windows XP і на ПК з процесором Pentium III).

Південнокорейським компаніям навряд чи досягти обсягів експорту минулих років. Цьому перешкоджати затоварювання над ринком напівпровідникової продукції, «звуження» азіатських ринків внаслідок економічної кризи. Проте попит на сучасні види продукції неухильно растет.

Телекомунікаційне оборудование.

Обсяги продажів впали на 10−20% (поставки телефонних станцій та комп’ютерів на 50% і 35% відповідно). Було наголошено збільшення попиту тільки мобільні телефони і супутнє устаткування (на 40%). Експорт телекомунікаційного устаткування з РК скоротився 1999 р. на 4,8% при одночасному зниженні експортних цін. Разом про те експорт мобільних телефонів виріс у 1998 р. на 60%, головним чином американський рынок.

У 1999;му р. прогнозувалося збільшити виробництво телекомунікаційного устаткування, насамперед цих апаратів. Проте за насправді, темпи зростання невеликі через обмежених можливостей внутрішнього ринку. Основним каталізатором тут став експорт телекомунікаційного устаткування стандартів GSM і CDMA. Ринок телекомунікаційного устаткування РК починаючи з другої половини 1999 р. став повністю відкритою іноземних конкурентов.

Компьютеры.

Ситуація над ринком комп’ютерів РК 1998 р. залишалася складної. Так, обсяг експорту комп’ютерних моніторів, котрі були основним товаром, яке поставляється до інших держав, скоротився в ціновому вираженні на 30% (попри зростання обсягів постачання). Серед виробників ПК «на плаву» залишилися лише великих компаній — переважно ті, які переключилися із виробництва комп’ютерних моніторів на випуск жорстких дисків і CD-ROM. Багато компаній у пошуках виходу з кризової ситуації створювали СП (з допомогою продажу частини своїх акцій іноземцям) по виробництву мобільних телефонов.

У 1999;му р. місцеві виробники пов’язували сподівання збільшення обсягів продажу зі зростанням експортних поставок високошвидкісних периферійних пристроїв, збільшенням попиту із боку приватного сектору та держави, а і з диверсифікацією збутової мережі там. Очікується зростання обсягів виробництва на 16,7% проти минулим, експорту на 15,6% (до 5,9 млрд. дол.), зростання внутрішнього споживання — на 18,6% (до 2,7 млрд долл.).

Загальне машиностроение.

Попри те що, що у цій області у 1999 р. прогнозується збільшення обсяги виробництва й експорту, докризові показники у недалекому майбутньому навряд чи досягнуто — низький рівень завантаження виробничих потужностей, простоює устаткування вартістю 20 трлн. вон).

За умов, що азіатські країни зуміють певною мірою подолати кризові явища економіки, буде можливості збільшити 1999 р. обсяг експорту продукції загального машинобудування РК до 8,9 млрд. дол., що на 3,8% перевищує показники минулого года.

Сталеливарна промышленность.

Поставки на внутрішній ринок холоднокатаної сталі у 1998 р. скоротилися на 60,1%, металоконструкцій — на 56,1%, сталевих труб — на 46,1%. Завдяки замовлень із боку суднобудівних компаній, поставки листового заліза скоротилися тільки 4,5%. Виробництво сталі в РК 1998;го р. зменшилося на 0,4%. Банкрутство таких сталеливарних компаній, як Hanbo Steel і Hwan Young Steel, призвело до скорочення випуску практично всіх видів металовиробів крім листового заліза. Завантаження виробничих потужностей у південнокорейської металургії 1998 р. загалом не перевищувала 85%. Скорочення виробництва сталі в РК зумовлювалося також загальносвітовій тенденцією до їх зниження обсяги виробництва у цій галузі. У березні 1998 р. Японія початку скорочувати обсяги виробництва сталі з метою підтримки цін, її, приміром пішли Росія, Індія, країни Південно-Східної Азії, деякі європейські країни. Не стала винятком і цьогорічний РК. Попри зниження попиту на метал із боку азіатських країн і Банк Японії, експорт сталі з РК 1998 р. збільшився на 47%, у зв’язку з девальвацією вони. Однак зростання поставок південнокорейської стали зустрів жорсткий опір із боку урядів навіть країн Європи, які розглядають можливість застосування антидемпінгових процедур за низкою позицій південнокорейського експорту (нержавіюча сталь, гарячий прокат, холоднокатаная сталь).

У 2001 р. в сталеливарної промисловості РК подальший спад виробництва малоймовірний, оскільки споживання стали основними галузями промисловості зростає (протягом року споживання має збільшитися на 5,2%). Експорт стали скоротиться 1999 р. на 13,6% проти минулим годом.

У 2000р. очікується скорочення поставок стали внутрішній ринок на 3,7% (буде зроблено 38 млн. т., на 2,9% перевищує обсяги минулого года).

Нафтохімічна промышленность.

У 1998 р. попит продукції нафтохімічної галузі на внутрішньому ринку РК скоротився на 15−35% (переважно ось види продукції, які знаходять використання у автомобілебудуванні, будівництві та виробництві електротехнічних виробів). Основними ринками збуту нафтохімії стали навіть Європа. Попри скорочення експортних цін, доходи нафтохімічних компаній РК 1998 р. продовжували залишатися стабільними, чому сприяли такі чинники, як низькі ціни на всі сиру нафту, вигідний південнокорейських компаній обмінний курс вони і зрослі обсяги експортних поставок. Збільшення попит на продукти нафтохімії із боку КНР і скорочення поставок світовий ринок нафтохімічної продукції з РК, Японії Тайваню дозволили підтримувати світові ціни на всі щодо рівні. Після зменшення обсягів виробництва, у 1998 р. ступінь завантаження виробничих потужностей у цій галузі не перевищувала 80%.

У 2002 р. попит продукції нафтохімічної галузі на внутрішньому ринку РК зростатиме. Проте обсяги виробництва й експорту залишаться нижче рівня минулих років через брак нових інвестицій у цю галузь за 1998 р. і усилившейся конкуренції на світовому ринку нефте-химпродукции. У першому півріччі 1999 р. обсяг експорту зріс на 4,8% (до 3,4 млн. т.), тоді як у другому півріччі — кілька скоротився через зростання споживання на ринку. РК 1999 р. планує імпортувати продукції нефтехима обсягом минулого року її, на 28 млрд долл.

Текстильна промышленность.

У 1998 р. виробництво текстильних виробів на РК скоротилося на 9,1%. обсяг продажу упав 1,8%, 10,3% вироблену продукцію залишилися нереализованными.

Виробництво готового одягу 1999;го скоротилося на 24,9%, поставки — на 26%, обсяг нереалізованої продукції становив 9,6%. Скорочення обсягів експорту тканин — одним із головних статей південнокорейського експортувплинуло на загальне зменшення експорту текстильних виробів (на 6,6%). Разом про те, експорт готового одягу з РК збільшився на 14,9% (найкращий показник від 1990;го р.). Основними ринками збуту одягу південнокорейського виробництва сталі навіть Європа. [1, c.233 — 236; 10, 11; 6 $ 12].

Таблица № 2.

Товарна структура експорту (млн. Он) | |1988 |1992 |1996 |2000 | |Роки | | | | | |Найменування | | | | | |Автомобільна |6257 |8647 |11 098 |14 345 | |промисловість | | | | | |Суднобудування |4347 |6547 |5241 |4652 | |Комп'ютери |- |3547 |14 657 |35 487 | |Напівпровідники |- |- |20 419 |49 654 | |Телекомунікаційне|- |- |15 789 |37 217 | |устаткування | | | | | |Машинобудування |4752 |6417 |8147 |13 494 | |Металургія |- |5797 |5273 |4179 | |Нефтехим. продукція |- |3281 |5176 |6217 | |Текстиль |6730 |10 054 |- |- | |Промисловість |9731 |14 327 |18 743 |21 460 |.

Джерело: [9, з. 93].

Аналізуючи таблицю, можна зробити висновок, що на даний час південнокорейський експорт великою мірою залежить від світового попиту напівпровідники і телекомунікаційне устаткування. Починаючи з 1994 попит у даних секторах неухильно зростає, що пов’язані з бурхливим розвитком комп’ютерної індустрії. За даними з 1996 по 2000 роки експорт товарів цієї категорії збільшився трохи більше, аніж двічі. У той самий час експорт суднобудування і металургії має стійку тенденцію до снижению.

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Південна Корея у листопаді 2000 р., по попередніми даними, скоротилося проти жовтнем на 28% до найнижчого з липня рівня 932 млн. дол. Скорочення, яке триває 2-ї місяць поспіль, пов’язують із спадом експорту до зв’язки Польщі з зменшенням попиту комп’ютерні чіпи і банкрутством автомобілебудівної фірми Daewoo Motor Co. Експорт зменшився на 1,9% до 15,1 млрд. дол., а імпорт становило 0,7% до 14,2 млрд долл.

Ожидается подальший спад експорту до зв’язки України із уповільненням економічного зростання навіть відповідним скороченням попиту південнокорейську продукцію. [3, з. 361].

Реалізуючи політику диверсифікації міжнародного ринку, Південну Корею вже експортує свої товари в 159 країн. Таблиця № 3.

Географія експорту (в %) |1994 |1995 |1996 |1998 | |США 26% |США 19% |США 17% |США 17% | |Японія 17% |Японія 14% |ЄС 13% |Японія 9% | |ЄС 14% |ЄС 13% |Японія 12% |Китай 9% | | | | |Гонконг 7% | | | | |Тайвань 4% |.

Джерело: [12].

США усе ще головним споживачем південнокорейських товарів, хоча раніше їх позиції з 1998 р. проти 1994 помітно знизилися (з 26% до 17%), у зв’язку з перенасичення ринку напівпровідників і телекомунікаційного устаткування. Другим, після США, головним імпортером продукції Республіки Корея залишається Японія (1998 р — 9%). Наприкінці 1990;х Китай, Тайвань і Гонконг стали третіми за значимістю імпортерами південнокорейських товарів, що пов’язані з бурхливим розвитком економік цих країн, до того ж час країн ЄС втратили свої позиции.

Таблиця № 4.

Географія імпорту (в %) |1994 |1995 |1996 |1998 | |Японія 26% |Японія 24% |США 22% |США 22% | |США 24% |США 22% |Японія 21% |Японія 18% | |ЄС 15% |ЄС 13% |ЄС 13% |Китай 7% | | | | |Саудівська | | | | |Аравія 3% | | | | |Австралія 2% |.

Джерело: [12].

Починаючи з 1996 р. основним експортером товарів у Республіку Корея стали США (22% із загального обсягу імпорту). Японія втратила свої лідируючі позиції з даному секторі, хоча утримувала перше місце протягом протягом ряду років (94−95 26 і 24% відповідно). У 1998 року третім за обсягом імпорту корейських товарів став Китай, потіснивши Європейського Союзу. САМІ Як і колись, основними статтями імпорту Південної Кореї залишаються сировину, матеріали й устаткування для експортного виробництва та продовольствие.

Починаючи з 90-х рр., Корея значно розширила список імпортованих товарів, із ввезення яких можна було одержати автоматичну ліцензію. У результаті коло товарів, куди було знято імпортні обмеження, різко збільшився. Сьогодні на весь імпорт промислові товари (99,9%) можна отримати автоматичне дозвіл, що ставить Корею поряд з більшістю індустріально розвинутих країн Запада.

Загальний рівень лібералізації імпорту сягнув у 1992 р. 98,1% наблизившись до показників багатьох розвинутих країн. Нині з загальної кількості 10 417 найменувань товарів, переказаних у корейському імпортному класифікаторі, лише з 196 не можна автоматично отримати ліцензію. [6].

Таблиця № 5.

Товарна структура імпорту РК (млн. вон).

| |1988 |1992 |1996 |2000 | |Продовольствие|2290 |2945 |3130 |- | |Сировина і |7749 |11 345 |- |14 864 | |матеріали | | | | | |Мінеральне |5986 |9344 |12 932 |16 056 | |паливо | | | | | |Овочі |175 |218 |284 |- | |Хімічні |6272 |7345 |- |8179 | |продукти | | | | | |Машиностроение|18 242 |25 690 |28 287 |31 540 | |і транспорт | | | | |.

Джерело: [9, з. 94].

З аналізу таблиці видно, що товарами, які імпортує Корея, є: машини, верстати, нафту, сталь, добрива, зерно, текстиль. Частка мінерального палива на структурі імпорту країни збільшилася 3 разу (з 5900 до 16 000), а машинобудування майже 2 разу (з 18 000 до 32 000).

Попри те що, що Корея може вважатися великим імпортером сільськогосподарської продукції, її сільськогосподарські ринки дуже чуйно реагують будь-яку іноземне участь. У Кореї, як і й у США, ЄС і Японії, сільськогосподарська політика часто призводить до виникнення соціальних і розширення політичних проблем, що перешкоджає лібералізацію цієї галузі. Якщо результаті імпорту станеться раптове зниження цін на продуктів харчування вітчизняних, економічне становище місцевих фермерів ускладниться найретельнішим чином, а порушення існуючого балансу цін може таїти потенційну небезпеку корейського суспільства. Роль ПІІ розвиток експорту страны.

У Республіці Корея прямі іноземні інвестиції визначено як корпоративна діяльність іноземців у придбанні права прямого участі у управлінні підприємствами через придбання акцій чи надання довгострокових займов.

Основними цілями залучення ПІІ є: підвищення конкурентоспроможності країни, розвиток зовнішньої торгівлі, і експорту, стимулювання зайнятості, отримання доступу високих технологій. Починаючи з кінця січня 1960 р., коли було прийнято «Законодавчий акт про притягнення іноземних інвестицій», і по останнього часу політика із залученням зводилася, переважно, до розширення сфер для інвестицій, спрощення інвестиційних процедур, скорочення податків надання різних стимулів й відповідних пільг іноземним инвесторам.

Вже у лютому 1997 р. уряд Республіки Корея прийняло до виконання «Закон про ПІІ і залучення іноземних інвестицій», який додав більш універсальному характері внутрішньому інвестиційному законодавству й зробив його відповідним міжнародним нормам.

Головні функції контролю за належним здійсненням ПІІ були покладено на міністерство Фінансів і Економіки, яке контролює операції з іноземною валютою й відповідає за загальні питання, які стосуються ПИИ.

До іноземних інвесторів введено фізичні особи, мають іноземне громадянство, юридичних осіб, освічені з урахуванням іноземного законодавства, і навіть корейські громадяни, котрі живуть за рубежом.

Мінімальний розмір ПІІ було визначено у 50 млн. он до одного проект. У випадках, коли кілька людей іноземних інвесторів здійснювали спільні інвестиції, частка кожного їх мала не меншим 25 млн. он. При наступних інвестиціях їх розмір міг стати нижче вищезгаданого мінімального уровня.

Як загальне правило, частка іноземного капіталу (ПІІ) мала перевищувати 10%. Якщо іноземного інвестора брав безпосередню в управлінні підприємством, частка його акцій у капіталі даної компанії могла бути менш 10%.

Компанія з іноземним капіталом може залучати інвестиційні позики у кожному обсязі. Ці позики потрібно використовувати для імпорту коштів виробництва. Компанії з іноземним капіталом, займаються виробничої діяльністю, можу отримувати позики у вигляді 50% від загального обсягу інвестиційних коштів, але з понад десять млн. доларів, для використання у відповідних целях.

Іноземним інвесторам в Республіки Корея також надані різні пільги і гарантії перевести вкладених засобів і дивідендів за кордон. Підприємства з іноземним капіталом розглядаються як внутрішні підприємства міста і, отже, мають право податкові звільнення і пільги, передбачені «Законом про контроль над податковими освобождениями і пільгами», такі, як визволення з прибуткового податку, зменшення суми митних платежів чи його скасування, визволення з низки налогов.

З іншого боку, в Республіки Корея було створено вільні експортні зони — спеціальні промислові райони, де підприємства з іноземним капіталом могли створювати склади і виробництва, збирати чи обробляти продукти для експорту, використовуючи завезені безмитно сировину й напівфабрикати. Процедура надання податкових і митних пільг була упрощена.

Уряд Південна Корея визначило 25 промислових районів, які пропонують різні стимули інвесторам. Ці райони є вільними від оподатковування, але за інвестиціях у місцеву промисловість підприємці можуть купувати чи орендувати за цінами виробничі потужності і об'єкти инфраструктуры.

На початку 1998 р. уряд вирішило здійснити комплекс заходів, вкладених у підвищення конкурентоспроможності підприємств й прозорості їх адміністративної діяльності. Вжиті заходи дозволяли іноземцям придбати порядку 80 високоліквідних компаній у Кореї з номінальною вартістю 2 трлн. он. Прийняті поправки були спрямовані до лібералізації і відкриттю фінансових ринків для ПИИ.

Проте, попри вжиті заходи для залученню ПІІ, інвестиційний клімат Республіці Корея залишається менше сприятливим, ніж інших країнах Азії. Це обумовлювалось, більшою мірою, вкоріненою адміністративної та соціальній практикою, ніж обставинами: наявністю великої кількості різноманітних адміністративних норм, регулюючих ПІІ, недостатньою еластичність ринку робочої сили в, упередженим ставленням до іноземним корпораціям. Через війну багато закордонні інвестори схильні займати вичікувальну позицію і поспішати вкладати кошти на Республіку Корею, хоча деякі іноземні компанії оцінюють довгострокові економічні перспективи Південна Корея як позитивні. [1, з. 244−251].

Під час до тієї влади нинішній адміністрації Республіка Корея почався процес реформування всі сфери економіки, зокрема сфера фінансів. Щодо новизни реформ фінансової області, здійснені цілях залучення ПІІ, включали такі заходи: скасування «валютного коридору»; зняття обмеження на зростання відсоткові ставки; збільшення припустимого краю сукупного іноземного капіталу в акціях південнокорейських компаній із 10 до 55% і індивідуального краю із сьомої до 50%; скасування обмеження для операцій з державними, спеціальними і корпоративними облигациями.

Географія південнокорейських інвестицій характеризується такими данными:

Таблиця № 6 |Країни |1990 |1994 |1996 |2000 | |Японія |43% |45% |47% |44% | |Північна |30% |34% |31% |29% | |Америка | | | | | |Європа |15% |12% |14% |16% | |Інші |12% |9% |8% |11% | |країни | | | | |.

Джерело: [9, з. 242].

Південну Корею має незначними на природні ресурси, тому ПІІ основному вкладаються у обробні та сферу обслуговування і тільки незначна частка їх бере участь у видобувних отраслях.

Розміщення ПІІ сфери обслуговування майже зовсім визначено урядової політикою, що дозволяє її лише особливих умовах. У частковості, із стимулювання туризму було створено особливо пільгові умови розміщувати ПІІ готельному бізнесі. Таблиця № 7.

Розподіл ПІІ за галузями, у період 1990;2000.

|Отрасли |Частка у загальному обсягу ПІІ, в % | | |1990 |1994 |1996 |2000 | |Сільське господарство, |2 |2 |2 |2 | |рибальство, лісове | | | | | |господарство | | | | | |Гірничодобувна |1 |1 |1 |1 | |промисловість | | | | | |Обробні галузі: |82 |86 |83 |80 | |Харчова |6 |4 |5 |3 | |Текстильна і швейна |3 |2 |3 |2 | |Хімічна |6 |5 |7 |5 | |Фармацевтична |4 |3 |3 |4 | |Виробництво добрив |1 |1 |1 |1 | |Металургія |7 |6 |4 |4 | |Машинобудування |12 |16 |13 |17 | |Побутова електроніка |24 |21 |16 |13 | |Телекомунікації |11 |15 |14 |11 | |Напівпровідники |8 |13 |17 |20 | |Сфери обслуговування: |15 |11 |14 |17 | |Банківська |2 |2 |2 |3 | |Будівельна |4 |3 |4 |4 | |Готельне справа |9 |6 |8 |10 | |Усього |100 |100 |100 |100 |.

Джерело: [5, з. 45 і 9-те з. 244].

З аналізу таблиці видно, основні потоки іноземних інвестицій спрямовані на обробні галузі. Бурхливий розвиток з середини 90-х сфер напівпровідників і телекомунікацій приваблює інвесторів (1990 19%; 2000 — 31%). Напрям ПІІ обробні галузі також був із промислової політикою Південнокорейського уряду. На початковому етапі знають індустріалізації ПІІ спрямовувалось у галузі, що виробляють добрива, нафтопереробку й хімічної промисловості, щоб заміщати імпорт сировини й матеріалів. Нині зроблено акцент на інвестиції у виробництві напівпровідників, телекомунікаційного устаткування, машинобудування і побутової електроніки, сфер що більш як 75% всього південнокорейського експорту. Саме завдяки своєчасної підтримки іноземними інвесторами перелічених вище секторів корейської промисловості вдалося в найкоротші терміни оговтатися щодо наслідків валютно-фінансової кризи у Азії 1997;1998 рр. і випередити темпи зростання докризисной торговли.

Торговые відносини Республіки Корея з Россией.

Відносини з Росією — одна з важливих напрямів політики Південної Кореи.

Торгово-економічні зв’язок між СРСР і Кореєю стали здійснюватися з кінця 1988 р. (доти торгівля велася через фірми-посередники з третіх країн). Республіка Корея зацікавлена отриманні із Росії сировини й напівфабрикатів з урахуванням взаємодоповнюваності економічних комплексів двох країн. Що ж до російських інтересів, те з урахуванням наявних проблем Південної Кореї можливостей може стати джерелом великих капіталовкладень в російську економіку, і навіть постачальником російський ринок, колись всього, в далекосхідний регіон сучасних техніки і технологій. Центральним питанням відновлення всього комплексу торгово-економічних відносин між Російської Федерації і Республікою Корея є врегулювання заборгованості Росії з наданим СРСР південнокорейським кредитах. У січні 1991 р. Республіка Корея надала СРСР кредит в 3 млрд. доларів; використано 1,5 млрд. доларів. Загальна сума російської заборгованості (включаючи нараховані відсотки) становить 1,9 млрд. доларів. 10 липня 1995 р. підписано Міжурядова угода про врегулюванні частини неоплаченої заборгованості Зовнішекономбанку СРСР (в 450 млн. доларів.) шляхом постачання у Південної Кореї російських сировини, цивільних вертольотів й іншим техніки. Відповідними російськими відомствами і предприятиями-поставщиками проводиться робота з цього Угоди (виплачено 70% на січня 1999 г.).

Правовий основою российско-южнокорейской торгівлі служить Торговельне угоду між Урядами СРСР та Південної Кореї від 14.XII.90. У цій сфері двосторонніх відносинах в 1992;96 рр. розвивалися найбільш динамично.

Проте питома вага Росії загалом товарообігу РК вбирається у 1,5%.

Таблиця № 8.

| |Оборот |Експорт РФ |Імпорт РФ |Сальдо СОТ | | |млрд. $ |в РК |з РК | | |1993 р. |1,5 |0,9 |0,6 |0,3 | |1994 р. |2,1 |1,2 |0,9 |0,3 | |1995 р. |3,3 |1,8 |1,4 |0,4 | |1996 р. |3,7 |1,8 |1,9 |-0,1 | |1997 р. |3,3 |1,5 |1,8 |-0,3 | |1998 р. |2,1 |0,9 |1,1 |-0,2 | |1999 р. |1,7 |0,9 |0,8 |0,1 | |2000 р. |2,2 |1,2 |0,9 |0,3 |.

Джерело: [1, з. 261−268].

Аналіз таблиці слід поділити на 2 етапу — до 1997;99 рр. і після. Починаючи з 1993 зовнішньоторговельний оборот між двома країн неухильно зростав (1993 1,5 млрд $, 1996;го — 3,7 млрд $), що обумовлено зростанням економічних показників в РК й Росії. Тоді ж експорт високотехнологічного устаткування, комп’ютерів, і автомобілів з Росією зріс у кілька разів, як і вдарило по загальної динаміці. У цей час Росія продовжувала нарощувати поставки газу, вугілля й сирої нафти, у своїй Корея за цим показником вийшла 6е місце за загальним імпорту сировини з России.

Згубне впливом геть розвиток двосторонній торгівлі надав валютнофінансову кризу в Азії, і Росії 1997;1998 року. Обсяги зовнішньої торгівлі скоротилися, проти докризисными, вдвічі, що було предметом міжурядової зустрічі 30 березня — 3 квітня 1999 року у Сеулі. Сторони домовилися подальше збільшенні співпраці у сфері торгівлі, і збільшенні товарообігу (2000 р. — 2,2 млрд $).

Російський експорт у Південної Кореї залишається переважно сировинним; основний питому вагу у його структурі займають (в млн. доларів на 1999 р.): алюміній і вироби потім із нього — 121; м’ясо і філе морських риб і морепродукти — 89; капролактам — 84; металобрухт чорних металів — 74; нікель і вироби з нього — 66.

Імпорт з РК полягає, переважно, з готових виробів; його провідними статтями є (в млн. доларів на 1999 р.): машини та механізми — 87; морська бурова платформа — 79; кольорові телевізори — 68; легкові автомобілі та мікроавтобуси — 71; нафту й війни нафтопродукти — 64.

Динаміка взаємного товарообороту останні роки супроводжується наростанням низки негативних тенденцій й питання (недостатні пропускні можливості російських далекосхідних портів, високі транспортних тарифів і недостача в російських учасників торгівлі валютних коштів на обслуговування імпорту Республіки Корея і т.д.).

Основною причиною скорочення російського експорту до РК і лише товарообороту останні роки, крім економічні труднощі на обох країнах, стали тарифні і нетарифні обмеження, запроваджені корейської стороною за деякими російським товарам. Втрати російських експортерів від подібних односторонніх дій Кореї по двутавровым балок, карбонатові натрію, електротехнічній сталі та ін. склали, принаймні, 250−300 млн. долларов.

Правовий основою российско-южнокорейского інвестиційного співробітництва є Угоду між Урядами колишнього СРСР і Південна Корея про заохочення та взаємний захист інвестицій від 25.XII.90, що передбачає взаємне надання сторонами національного режиму інвесторам з обох країн біля одне одного. Важливим документом, визначальним умови двостороннього інвестиційного співробітництва, є Конвенція про уникнення подвійного оподаткування оподаткуванні на доходи, підписана 16 листопада 1992 г.

Уряд Південна Корея, формально заявляючи про рівних умов інвестування для південнокорейських фірм у Росії проти третіми країнами, практично продовжує суворо контролюватиме їх, стримуючи інвестиційні зусилля місцевих компаній під різними приводами, зокрема, посилаючись на можливість політичну нестабільність й економічна криза до. На капіталовкладення до досі не поширюється система державного страхування і кредитування, у зв’язку з ніж південнокорейські компанії змушені просувати свої проекти — у Росії «на власний страх і ризик» чи страхувати їх за завищеною ставці, що робить дорожчим собівартість і робить багато проектів нерентабельными.

Південнокорейські ділові кола як і зберігають скептичне ставлення до інвестування у Росії, посилаючись на можливість дуже обтяжливий податковий режим, недосконалість законодавчої бази для нашій країні. Реалізацію найбільших інвестиційних проектів корейська сторона ув’язує з наданням їй російська сторона безпрецедентних податкових, митних та інших пільг, виходять далеко за межі чинного у Росії законодательства.

Спільний комітет із питань торгівлі, (Міністерство торгівлі РФ, голова Російської частини — Р. Ф. Пископпель, заступник міністра). Створений відповідність до протоколом від 02.VI.94 між МЗЕЗ з Міністерством торгівлі, в промисловості й енергетики Південна Корея. Останнє, III засідання комітету відбулося 21−23 квітня 1999 р. у Москві. На засіданні досягнуто домовленості по широкого кола питань поновлення і подальшого збільшення обсягів російсько-корейського товарообігу (перегляд корейської стороною на прохання антидемпінгових заходів щодо окремих російських товарів, встановлення співробітництва у сфері боротьби з незаконними фінансовими і валютними операціями, використання потенціалу далекосхідних регіонів Росії належала для розширення двостороннього співробітництва, вступ Росії у ВТО).

За прогнозами, торговий оборот між Росією та Південною Кореєю до кінця 2002 року досягне 3.5 мільярдами доларів. Про це заявив прем'єр-міністр РФ Михайло Касьянов так, відкриваючи переговори з прем'єр-міністром Південна Корея Лі Хан Доном. Після криз, які спіткали Росію безкультурну й Корею в 1997;1998 роках, двом країнам удалося відновити нормальну торгівлю, вважає М. Касьянов. У 2000 року двосторонній торговий оборот становив $ 2.2 млрд., а й за 9 місяців 2001 року становив $ 2.2 млрд. На думку прем'єр-міністра РФ, Росія та Корея мають потенціал для активний розвиток економічного співробітництва в. Цьому, зокрема, має сприяти перший історії візит до Росії південнокорейського прем'єр-міністра, який проходить дні 10-річчя встановлення дипломатичних відносин між Росією і Кореєю. [internet.

Заключение

.

За підсумками виконаної роботи можна назвати і сформулювати основні стану та выводы.

Поза сумнівом, що роль і важливе місце зовнішніх економічних зв’язків мають змінитися, тим більше змогу подальшого екстенсивного зростання експорту вже вичерпані. Минув час для випереджальних темпів лібералізації зовнішньоекономічних зв’язків. На першому плані виходять такі напрями, як забезпечення необхідного рівні захисту внутрішнього виробництва, сприяння розвитку експорту наукомісткої продукції та послуг, захист інтересів південнокорейських учасників ЗЕД осіб на зовнішньому рынке.

Слід також передбачити певне жорсткість системи державного регулювання ВЕС, не входячи причому у в протиріччя з світової практикою і із загальним курсом на либерализацию.

Необхідно в максимально стислі терміни налагодити і механізм застосування традиційних заходів антидемпінгових і компенсаційних мит, і навіть захисних заходів. Дуже важливо й у стислі терміни впорядкувати ввезення неоподатковуваних практично ніякими податками товарів, які у рамках так званої неорганізованою торговли.

У той самий час цілком можливо, що за умови нинішньої кризи корейського виробництва можуть знадобитися і більше кардинальні рішення, що передбачають запровадження на період структурних перетворень цілого ряду адміністративних обмежень, вкладених у захист внутрішніх у виробників і створюють для збуту продукції пільгові условия.

Слід зазначити, що специфіка нового етапу реформ у частині зовнішньоторговельної діяльності відбито у середньостроковій програмі уряду, що у цій сфері виходить насамперед із необхідності рішення триєдиної завдання: розвитку експорту й постійного вдосконалювання його структури; захисту внутрішнього ринку виробництва і вітчизняних виробників, головним чином із допомогою економічних методов.

Серед основні заходи, передбачених у області зовнішньої торгівлі РК, необхідно виділити прийняті програми розвитку експорту і системи кредитування і страхування експорту, розробку процедури запровадження захисних заходів, відповідальних правилами і нормам СОТ, зниження експортних контрактів і валютного контролю та запровадження базі цього єдиної державної пенсійної системи зовнішньоторговельного і валютного контролю та учета.

Разом про те вже нині можна зрозуміти, що названі вище пункти програми зовсім на забезпечують реалізацію відновлення всього комплексу завдань, що стоять перед зовнішньоекономічними зв’язками на сьогоднішньому етапі. Вони лише намічають основні шляху руху. Конкретні механізми поки що лише позначаються. У разі їх оптимальної відпрацювання зовнішньоекономічна сфера може бути реальним, вагомим чинником перебудови корейської економіки, відновлення і зростання її виробничого потенціалу після валютно-фінансової кризи 1997;98 рр. і терористичних атак на США 2001;го г.

У моделі економічного розвитку Республіки Корея орієнтація на задоволення потреб зовнішнього ринку займає центральне місце. Для стимулювання экспортоориентации було здійснено різноманітні заходи, наприклад створення спеціальних організацій зі сприяння експорту, зміна обміну на користь економічного виробництва, звільнення фірм, які виробляють продукцію експорту, з податків і видача їм субсидій і кредитів на пільгових условиях.

У процесі розвитку експортного виробництва сталися радикальні зміни у самому складі товарного експорту й у структурі національної економіки. У цілому нині спостерігається тенденція зменшення частки первинної та обробної продукції, відповідно збільшення частки продукції галузей важкої промышленности.

2001 рік показав зростання південнокорейського експорту під загрозою. Світова економічна спад триває, внаслідок раптових терористичних атак у Нью-Йорку 11 вересня. Нині, уряд країни робить величезних зусиль, щоб виправити негативну ситуацію у зовнішній торгівлі країни й недопущення її ухудшения.

Список використаної литературы:

1. Андрусенко, Кравченка — «Аналітичний довідник Повпред». — Москва.

«Пік Винити», 1999 — 515с.

2. О. Г. Мовсесян — «Світова економіка» р. вид. «Фінанси і статискика» ;

2001 — 364 c.

3. Т. Грис — «Світова економіка, економічна інтеграція, глобалізація ринків», С-Пб., 2001 — 428 с.

4. В. К. Ломакин — «Світова економіка» — Москва, 1998 — 428 c.

5. З. М. Окрут, Фам За Мінь — «Модель економічного розвитку Південної Кореи».

— Москва. «Фінанси і статистика», 1992 — 95 с.

6. Кобицкий — «Коpея: сьогодні й завтpа «- Москва, 1994.

7. Наумов Д. А. — «Статистичний довідник — країни світу» — Москва 1999.

8. Погорлецкий — «Економіка Закордонних країн» — С-Пб. «Издательство.

Михайлова В.А.", 2000 р. — 491 с.

9. Wontack Hong — «Trade and growth, A Korean perspective», Seul, SongBow.

Korea, 1998 р. — 274 з десятьма. «Korean overview» //"Korea Newsworld", 2001 12 — стор. 14−17. 11. «Semiconductors» //"Korea IT revolution", 1999 3 — стор 4−8. 12. Аналітичні матеріали корейського культурно-інформаційного центра.

(Р. Москва. Вул Марксистська буд 34, п. 3, ет. 3).