Внешнеэкономическая діяльність Украины

Одеський державний економічний университет.

КУРСОВА работа.

ТЕМА: «ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО МЕХАНІЗМУ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКОЙ.

ДІЯЛЬНОСТІ У УКРАИНЕ.".

По курсу:

«Міжнародні економічні отношения».

Выполнил:

Cтудент IV курсу заочного факультету група 8-А.

Глизница Вадим Григорьевич.

р. ОДЕСА, 1997 г.

1. Запровадження.. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. ... .

.. .. .. .. .. .. 3.

1. Україна світовому торговому просторі. .. .. .. .. .. ... 4.

1. Іноземні інвестиції на що України.. .. .. ... 10 1. Укладання. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. ... .

.. .. .. .. .. 16.

1. Список використаної літератури.. .. .. .. .. .. .. .. ... .

.17.

1.

ВВЕДЕНИЕ

.

Як ми вже знаємо українського уряд подав у ЗС пакет законопроектів «Економічне зростання 97», пов’язані з економічним реформуванням. Пропонується запровадити значних змін в законодавство, зокрема і податкове. Прийняття бюджету заснованого на нове законодавство, відкриє доступ України до міжнародних фінансовим ресурсам.

Ситуація у Україні є їх украй складної, й зовнішня фінансова підтримка здатна полегшити криза. Звісно, виключно з допомогою міжнародних ресурсів жодної глибокої економічної проблеми вирішити не можна. Було дуже ризикованим, якби вирішила жити тільки завдяки традиційному іноземну підтримку. Дуже важливим є і привабливість України задля приватного капіталу. Необхідно шукати представників міжнародного бізнесу, які захочуть інвестувати свої кошти на розвиток нашої економіки, оскільки вони привезуть сюди своє устаткування, технології, робочі місця, відкриють нові експортні можливості. Процес інтеграції української економіки у світову може значно підвищити рівень життя населення. Тому потрібно працювати над питанням інтеграції України у в світову економіку. Та цього необхідно озирнутися, проаналізувати нинішню ситуацію навколо країни, її позиції у світі, перспективи отримання іноземних інвестицій у економіку страны.

1. УКРАЇНА У СВІТОВОМУ ТОРГОВІЙ ПРОСТРАНСТВЕ.

Всі попередні програми зростання економіки, виходу з кризи, проведення ринкових реформ заздалегідь були приречені, бо у них ігнорувалися проблеми безпосереднього виробника продукції. Тому нову програму робить ставку вітчизняного виробника, з його державну підтримку, визначає галузеві пріоритети: машинобудування, металургія, хімічна промисловість та легкої промисловості, сільське хозяйство.

Орієнтація ось на підтримку вітчизняного товаро-производителя дозволяє ефективніше вирішувати питання використання зовнішньоекономічного потенціалу. Зовнішня торгівля мусить бути однією з найважливіших джерел зростання виробництва НП і ВВП. Поки що ж ж вітчизняного виробника на зовнішніх ринках почувається незатишно, сковано, у страху за падіння виробництва, зниження якості товарів, пасивне сальдо торговли.

1995 року торгово — економічні зв’язку здійснювалися зі 156 країнами у регіонах земної кулі, з неоднаковими масштабами і эффективностью.

1995 року як і попереднього року, балансування зовнішньої торгівлі здійснювалося з допомогою товарообігу із країнами Азії, Африки і Америки. Торгівля із СНД та Європи принесла збитки. У значною мірою торгівля з ними здійснювалася на бартерної основе.

При збільшенні експорту на 11,9% розмір пасивного сальдо України зменшився на 30,6%. Проте незбалансованість торгівлі залишилася значимої. З усієї суми пасивного сальдо в $ 2950 млн. на обмін з Росією доводилося $ 2713 млн., або «майже 92%. До того не знайдено шляхів докорінного по-ліпшення структури торгівлі з Росією, збільшення експорту товарів у противагу імпорту энергоносителей.

Україна як не залежна країна перебуває у геополітичному торговому просторі 10 прикордонних держав: Росії, Польщі, Білорусі, Словаччини, Болгарії, Угорщини, Румунії, Туреччини, Грузії. Це величезний потенційний ринок збуту української продукції. Із цією країнами Україна має спільний кордон, і з Туреччиною й Грузією — морську в акваторії Чорного моря.

1995 року 83% українського товарообігу складали все інші 9 країн, зокрема експорту 78,5% і 21,5%, а, по імпорту — 74,5% і 25,5%. Водночас у 9 країнах проживає 167,2 млн. людина населення, що у 11,5% більше, ніж у Росії. Україна явно недооцінила потенційні можливості цих країн розширенні торгово-економічних відносин, у зміцненні своєї економіки. Відновлення раніше існували у межах РЕВ економічних зв’язків та його значне розширення країн є об'єктивної необхідністю. Через простір цього ринку Україна може просувати свої товари інші рынки.

Просування товарів України в ринки ЄС і ЄАВТ відбувається з великим працею у зв’язку з наявністю тарифних бар'єрів, експортних обмежень, антидемпінгового регулювання. 1995 року проти 1994 роком Україна збільшила свій експорт у країн ЄС на 41,1%, а імпорт — на 96,6%, що було зростання пасивного сальдо в 5,2 разу. У торгівлі з ними виявилася повна безперспективність орієнтації експорту сировини й виробів первинної ступеня переробки. Структура експорту України залежатиме від новою економічною програми уряду, яка орієнтована розвиток сучасного машинобудування, металургійної, хімічної промышлен-ности. На ринку ЄС належить взяти курс — на максимально швидке адаптування вітчизняних до економічним реаліям сучасного ринку. На озброєння взяти досвід Японії, Південна Корея, Тайваню з енергозбереження й уміння виробляти з мінімальними витратами, конкурентно здатну у цьому регіональному ринку. Без цього Україна зможе успішно інтегруватися у ЄС та світові господарську систему.

У торгівлі України з країнами ЄС видно її незбалансованість. Якщо 1994 року пасивне сальдо по експортно — імпортним операціям спостерігалося тільки з 4 країнами (ФРН, Франція, Нідерланди, Данія), то 1995 року приєдналася до цих країнах приєдналося ще чотирьох держави: Великобританія, Люксембург, Ірландія, Греція, чи 2/3 складу країн ЄС. За двох років (1994;1995) торгівлі з країнами ЄС втратила вигляді пасивного сальдо $ 483,4 млн.

У 1995р. проти 1994 р. показники торгівлі України з країнами ЄАВТ погіршилися: обсяг товарообігу скоротився на 20,4%, а імпорт збільшився на 14,5%, що прищепило до пасивному сальдо в $ 40,6 млн. Як відомо, країни ЄАВТ з початку 1993 року одержали у ЄС режим найбільшого сприяння торгувати, що створила умови вільного пересування між ЄС і ЄАВТ капіталів, товарів, послуг, робочої силы.

Україна повинна враховувати інтеграційні процеси у країнах Азії, АТР. Там набирає сили таке об'єднання держав у єдиний ринок, як АРЕС (Аsia and Pasifics Economics Corporation) у складі 15 держав, створене 1989 року. У цю угруповання входять країни АСЕАН, НІС і ті розвинених країн як Японія, США, Канада, Австрія, Новій Зеландії, і навіть Китай. Цей регіональний ринок найбільший, із величезними природними багатствами, де живе близько сорока% населення земної кулі, виробляється понад 50 відсотків% ВНП світу. Україна цьому ринку робить тільки перші кроки. 1995;го року товарообіг України з країнами цього ринку становив $ 21 543,8 млн., в тому числі із країнами АСЕАН — $ 318,8 млн., із Китаєм — $ 428,4 млн., з НІС — $ 210,5 млн. і розвиненими індустріальними країнами — $ 1136,8 млн. Імпорт України становив $ 580,7 млн. за позитивного зовнішньоторговельному сальдо в $ 993,1 млн.

Щоб утвердиться цьому ринку, Україна повинна постійно стимулювати торгівлю із країнами АТР. У цьому ринку знаходить збут продукція хімічної в промисловості й передусім, добрива, прокат чорних металів, електрообладнання, зварювальні апарати, газові турбіни, транспортні засоби, певні види продукції АПК. Перспективними товарами над ринком АРЕС може бути високоякісна продукція машинобудування, суднобудування, электроника.

Україна здійснювала торгівлю і з країнами б такого великого ринку як НАФТА, куди входять США, Канада, Мексика. Це ринок високих технологій. Загальний товарообіг України з країнами НАФТА в 1994;1995 рр. становив $ 1441,8 млн., зокрема 86,1% посідає США, 13,6% - на Канади та лише 0,3% на Мексику. Торгово — економічних відносин України з країнами НАФТА суттєво різняться, і з Мексикою перебувають у зародковому стані. Україна неспроможна виробляти товари, які б знаходити збут в Мексиці. Мексика має попит на енергетичне устаткування, продукцію хімічної промисловості, машинобудування, судостроения.

Таб. № 1.

|Товарооборот України з країнами ЄС і ЄАВТ (млн.$) | | |Країни |Країни |1994 |1995 |1994 |1995 | | | | | |в % до | |в % до | | |ЄС |ЄАВТ | |94 | |94 | |Товарообіг |1687,3 |3228,8 |179,5 |1113,4 |1053,0 |94,8 | |Експорт |799,4 |1283,0 |141,1 |635,8 |506,2 |79,6 | |Імпорт |887,9 |1745,0 |196,6 |477,6 |546,8 |114,5 | |Сальдо |-88,5 |-461,8 |521,8 |158,2 |-40,6 |—— |.

Таб. № 2.

|Регіональна структура зовнішньої торгівлі України у 1995 року | |(млн.$) | |Регіональні рынки|Товаро-о|Доля, |Экспорт|Импорт |Сальдо | | |борот |% | | | | |СНД |13 942,3|59,0 |6 207,9|7 334,4|-1 126,5 | |Європа |5 602,3 |24,4 |2 644,4|2 957,8|- 313,4 | |ЄС |3 028,8 |13,2 |1 283,4|1 745,4|-462,0 | |ЄАВТ |1 053,0 |4,6 |506,2 |546,8 |-40,6 | |Азія: |2 146,6 |9,3 |1 760,1|386,5 |1 373,6 | |АСЕАН |378,8 |1,7 |329,9 |48,9 |281,0 | |НІС |210,5 |0,9 |178,5 |32,0 |146,5 | |Америка |1 365,8 |6,0 |742,2 |623,0 |118,6 | |НАФТА |877,9 |3,8 |557,9 |320,0 |237,9 | |Африка |243,6 |1,1 |186,4 |57,2 |129,2 | |Австралія |45,6 |0,2 |25,8 |19,8 |6,0 | |Усього |22 946,1|100,0 |11 |11 |187,4 | | | | |566,8 |379,4 | |.

Таб. № 3.

|Товарооборот України з прикордонними країнами в 1995 року | |(млн.$) | |Країна | |Експорт |Імпорт |Сальдо | | |Товарообіг| | | | |Болгарія |163,2 |82,9 |80,3 |2,6 | |Туреччина |220,7 |198,9 |21,8 |177,1 | |Румунія |96,8 |72,0 |24,8 |47,2 | |Росія |10 856,3 |5 027,3 |5 829,0 |-801,7 | |Білорусь |662,7 |426,7 |236,0 |190,7 | |Молдова |169,7 |130,4 |39,3 |91,1 | |Угорщина |294,2 |177,2 |117,0 |60,2 | |Словаччина |224,5 |149,7 |74,8 |74,9 | |Польща |367,9 |130,9 |237,0 |-106,2 | |Грузія |16,5 |11,2 |5,3 |5,9 | |Усього |13 072,5 |6 407,2 |6 665,3 |-258,1 |.

2. ІНОЗЕМНІ ИНВЕСТИЦИ У ЕКОНОМІКУ УКРАИНЫ.

Іноземні інвестиції починають грати серйознішу роль економіки України. Якщо офіційними даними, всі вони рівні приблизно половині обсягу вітчизняних капіталовкладень з централізованих джерел. Остаточні дані за 1996 рік, поки не опубліковані, але з прогнозам першого міністра зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі И. Подолеева, зробленими липні минулого року її, їх повинен досягти 1,8−2 млрд. доларів, Україні розпочала, 1996 рік із менш як 1 млрд., — це значний успех.

Насторожує великий розрив голосів на даних, якими оперують українські офіційні чинники й іноземні незалежні економісти, зокрема експерти з «Економіст интеллиженс юнит» — аналітичного центру при лондонському журналі «Економіст». За розрахунками останніх Україна досягне кордону 2 млрд. доларів до 2000 року, хоча, якщо виходити із динаміки, представленої українською стороною, цю подію можна буде потрапити відзначити восени цього року. Важко однозначно сказати, у ніж тут справа. Ризикнемо, проте, припустити, що у деяких випадках оголошений і реальний обсяг інвестицій може дуже отличаться.

І особливо якщо вітчизняні економісти орієнтуються на першу цифру, то обережні англійці воліють другу. Виходячи з цього можна сказати таке, що з 40 млрд. доларів іноземних інвестицій необхідних нашої економіки очікується удвадцятеро менше. Порівняйте іншим державам Східної Європи: близько всіх прямих іноземних інвестицій у 1996;2000 роках — понад 30 млрд. доларів — отримає Росія. За прогнозами Польща отримає у 14 раз больше, чем Україна, Чехія удесятеро раз, Угорщина — о 12-й, прибалтійські країни у 1.5 раза.

Звісно це прогноз, але виходить з аналізі порівняльних переваг іноземних інвесторів тій чи іншій країни. І вже нині потрібно ухвалювати більш активні кроки щодо їх залученню на що України. І проблема не лише у скоєнні законодавчої бази для, а й використанні чинних законів. Випадки фінансових шахрайств українських партнерів, решти безкарними, отримують широкий розголос у закордонній пресі й зовсім на працюють створення позитивного образу нашої країни у очах потенційних инвесторов.

У першій половині 1996 року західних фахівців оцінили рейтинг 26 колишніх соціалістичних країн і республік СРСР. Оцінка проводилася за 11 параметрами. Серед названої групи Україна на 20 — м місці з загальним показником 3,0, обігнавши, наприклад, у цілому відсталий би в економічному плані місто й шматований громадянської війною Таджикистан, де цей показник дорівнює 1,6. Порівняйте можна назвати, що рейтинг Чехії становив 8,6.

Немає особливих підстав стверджувати, що ситуація у Україні кардинально змінилася протягом останніх місяців. Закордонних інвесторів серед інших чинників зупиняє дуже великий навіть порівняно коїться з іншими постсоціалістичними республіками країнами рівень криміналізації економіки. У цьому варто згадати, що й з досить помірним оцінкам Світового Банку, за рік обсяги операцій тіньового сектора економіки склали 45% українського ВВП.

Слід зазначити, що закордонні інвестиції у світі цілому значно перевищує пропозицію. Тому з’ява Поповичевого України в світовому інвестиційному ринку передбачає боротьбу залучення цих коштів. Серед ряду факторів, що впливають на приплив іноземних інвестицій, як зазначалось, служить наявність ефективного інвестиційного законодавства, причому тільки й й не так самої законодавчої бази для, та її непорушність, стабільність. Разом про те за останні роки у країні провели по крайнього заходу три істотних зміни «правилами гри» у сфері правового забезпечення інвестиційної деятельности.

З іншого боку, було б, певне, придивитися до того, хто чому, не дивлячись на що, намагається вкладати свою тверду валюту в нестійку українську економіку. Існує думка, що до нас йдуть, уперших, великих компаній, котрим можливість втрати кількох мільйонів і навіть десятків мільйонів не позначиться фатально з їхньої долі; по-друге, авантюристи, тобто. ті, хто хоче розбагатіти, використовуючи довірливість українського бізнесу. І так: йдуть й ті та інші, але щоправда далеко ще не вся. Ризикнемо запропонувати більш адекватну класифікацію іноземних инвесторов.

По-перше, ця справді великих компаній, готові налагоджувати власне виробництво і диллерскую мережу, насамперед США, ФРН та ін. західно країн Європи, яких у нього дедалі більше бажання виявляють великі корпорації із Південної Кореї. Ці компанії готові іноді йти навіть у тимчасові втрати, але дочекатися часів і з роботи вже наявних плацдармів розпочати наступ на відновлюваний український ринок. Не всім вдається витримати удари республіканської і реконструкція місцевої бюрократії уїдливих конкурентів у складі «нових українців». А якщо ж компанія «Джонсон і Джонсон» все-таки вирішила продовжити виробництво для Seagram атака місцевих начальників і вирішили проявити принциповість митників виявилася фатальною — фірма закрила свій блестевший яскравими вогнями у центрі Києва магазин і згорнула комерційної діяльності. І це, як і раніше що ніхто після титанічній боротьби вдалося подолати групу наших енергійних співвітчизників, швидко які налагодили виробництво напоїв з етикеткою й у пляшках знаменитої фирмы.

Другий тип інвесторів, котра отримує поширення останні роки — різних фондів, які прагнуть як це заведено переважають у всіх цивілізованих країнах, диверсифікувати власні на інвестиції та забезпечити своїм вкладникам гідний рівень прибутку. Останніми роками вони всі активніше працюють у нашій країні, особливо у випадках, якщо їх дії отримують підтримку офіційних кіл і у своїх країнах, як і, приміром, має місце у випадку з Сполучені Штати Америки.

Третій тип інвесторів — це завжди найбільші і найвідоміші іноземні компанії, але у Україні вони можуть знайти й знаходять специфічні ніші для своїх бізнесів. Це, зокрема, стосується української нафтовидобутку, набагато виду дуже великих обсяги виробництва важко залучити лідерів галузі. Для таких компаній отримання стійких доходів населення і можливість самореалізації є ключовими характеристиками, і тож цілком зрозуміло, що їхні обманюють, вони, як і стало що стосується Борщагівським химкомбинатом, звертаються як по допомогу українського суду, до послуг власних законодавців, особливо, звісно, якщо останні представляють сенат США, від якої прямо залежить допомогу виділеної Украине.

Четвертий тип — то це вже згадувані бажаючі «відмити» гроші, або просто наслушавшиеся оповідань власної преси про «нових українців» (українців), стали мільйонерами за лічені місяці. Але сьогодні, коли інфляція пригнічена, подібні дива трапляються дедалі рідше. І особливо якщо швидко розбагатіти стає дедалі тяжче, охочих «тихо» повернути Україну раннє вивезені капітали, не які дають очікуваних прибутків на цивілізованому Заході, вистачає багато. У цьому відкривається нагоду отримати певні пільги, виступивши у ролі іноземного інвестора. Тому не випадково, що інвестиції з Кіпру чи Ліхтенштейну набагато перевищують капіталовкладення з цих країн, як Канада чи Япония.

П’ятий тип інвесторів — компанії зі Східної Європи й СРСР, у яких з урахуванням нових принципів намагаються налагодити кооперацію з українськими підприємствами, використовуючи часто неформальні відносини, виробничі зв’язку й знання рынка.

Можна було б класифікувати потенційних інвесторів суворіше, відібравши фіксований набір критеріїв (обсяг інвестицій, географічне розташування, тощо. тощо.), та важливіше зрозуміти якими ідеями керується той чи інший інвестор, приходячи український ринок, що він хоче від своїх потенційних партнерів, як і формі буде організовано його бізнес. До речі, аналіз свідчить у тому, що п’ятий тип (з нашої класифікації) приблизно двоє рідше воліє створювати спільні підприємства, ніж інші інвестори, а перший наполягає своєму контролю за створюваної фірмою, хоча й заперечує в категоричній формі проти участі у ньому української стороны.

Таб. № 4.

|Шестерка провідних інвесторів у економіці України | |(за станом жовтень 1996 року) | |Країна |Обсяг інвестицій, |Частка у загальному обсягу,%| | |млн.$ | | |США |217,4 |17,8 | |Німеччина |176,6 |14,4 | |Росія |115,1 |9,4 | |Нідерланди |82,7 |6,8 | |Великобританія |82,0 |6,7 | |Кіпр |66,5 |5,4 | |Загалом в групі |740,3 |60,5 |.

3.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Наприкінці можна зробити три виведення основі аналізу статистики прямих іноземних інвестицій. Відкинемо у своїй відомий афоризм, який говорить, у світі відомо три виду брехні: брехня, мерзенна неправду та статистика, і думати, українська статистика переважно вірно відбиває тенденції тенденції і пропорції соціально-економічного розвитку. 1. Про територіальному розподілі іноземних інвестицій. Він став більш рівномірним: якби 1 червня 1995 року в 10 регіонів України в з 26 припадала 95% інвестицій, то за рік — вже 84%. Проте домінування Києва залишається — на столицю припадає понад 40% усіх іноземних інвестицій. 1. США, спочатку 1996 року оминули Німеччину з загального обсягу капіталовкладень, продовжують збільшувати відрив. Цікаво, що забезпечує високу четверте місце серед країн інвесторів у Українську економіку зайняли Нідерланди, обійшли Великобританію. Шістка провідних інвесторів представленій у та. № 4. Перша трійка, певне, збережеться і 1997 рік. Це зауваження правильно, і для обсягів зовнішньої торгівлі. Щоправда порядок країн цьому взворотний. 1. Серйозних змін — у галузевої структурі іноземних інвестицій у 1996 року цього не сталося — на торгівлю як раніше доводиться їх левова частка (понад чверть загального обсягу). І це насторожує, оскільки торгівля без виробництва вмирає. На виробництво території України прагнуть вкладати гроші дуже немногие.

5. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРЫ:

1. Під редакцією Мороза О. Н. — Основи банківської справиДо.: Лібра, 1994. 1. Фінанси і кредиту — М.: Фінанси і статистика, 1989. 1. Балабанов І.Т. — Основи фінансового менеджменту. Як управляти капіталом. — М.: Фінанси і статистика, 1992. 1. Грошове звернення української й кредит за капіталізму. — М.: Фінанси і статистика,.

1989. 1. Долан Э.Дт. та інших. Гроші, насип і грошово-кредитна политика.

/перекл. з анг. У. Лукашевича та інших.: — Л., 1991. 1. Сутормина В. М., Федосов В. М., Рязанова М. С. — Фінанси зарубіжних корпорацій. (з. укр.) — До.: «Либідь », 1993. 1. 8. Фішер З., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. — Економіка: Пер. з анг. зі 2- го вид. — М.: «Річ ЛТД ». — 1993. 1. закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». 1. «Усе десятини: цей багатоликий податковий світ», Изд.

«ПРОГРЕС», М. 1992 год.